Формування освітьньої парадигми інформаційного суспільства

ФОРМУВАННЯ ОСВІТЬНЬОЇ ПАРАДИГМИ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА

На сьогоднішній день комп'ютерні технології здійснили революцію в процесі комунікації. У багатьох відносинах віртуальне спілкування спрощує міжособистісну комунікацію і значно прискорює обмін інформацією. Питання формування інформаційного суспільства стоїть дуже актуально. Ми знаходимося на стадії формування інформаційного суспільства, однак можна відзначити позитивні тенденції, що стосуються правового забезпечення даного процесу. Основними завданнями зазначеного є: підвищення рівня інформаційної безпеки людини і суспільства; розвиток сегменту Інтернету; розвиток інформаційно-телекомунікаційної інфраструктури; забезпечення переходу економіки до моделі науково-технічного та інноваційного розвитку; сприяння якості та доступності послуг освіти, науки, культури, охорони здоров'я за рахунок впровадження інформаційних технологій; розширення можливостей людини отримувати доступ до національних та світових інформаційних електронних ресурсів, забезпечити механізми інтеграції [1; 1-2] .

Також цей період - період становлення інформаційного суспільства, пов'язаний з введенням існуючої системи освіти до європейських стандартів. Оскільки, у другій половині ХХ століття освітня система виявилася не в змозі задовольнити зростаючий попит на освіту, виникло протиріччя між ставшим вже природним правом людини на освіту і традиційно використовуваної селективної конкурсній системою. Освіта стала, свого роду, «кризовою» ланкою на переході в розвинене співтовариство.

Відносно високий рівень освіти в країнах Західної Європи, обумовлений, насамперед, застосуванням передових інноваційних технологій безпосередньо в навчальному процесі: це і суцільна комп'ютеризація, і забезпеченість студентських бібліотек будь-якою літературою, як у друкованому, так і в електронному форматі, а також можливість застосування дистанційної форми навчання і т.д. Так, більшу частину матеріалу студентам доводиться оспрацьовувати самостійно. Самостійний пошук інформації та її осмислення сприяють творчому зростанню особистості .

В період античності і середньовіччя вища освіта як сума знань, що представляють собою певну інформацію і ув'язнених в яку-небудь форму, відносилось до привілеї еліти. Сьогодні ж, у зв'язку з демократизацією суспільства, загальною доступністю інформації ми можемо говорити про загальну доступність будь-якої інформації.

При цьому якісно змінилися носії інформації. Так, спадщина чи не всіх  філософів - «живих енциклопедій» Стародавньої Греції та багатотомні бібліотеки середньовіччя , можна вмістити на звичайному жорсткому диску будь-якого персонального комп'ютера. Вичерпну відповідь на будь актуальне питання в житті кожної людини можна отримати, набравши кілька слів в будь-якому пошуковику глобальної мережі «Інтернет». У ХХ столітті вперше виникають вищі навчальні заклади, де можна отримати освіту дистанційно, не виходячи з власної квартири , не спілкуючись з педагогами особисто.[2;65]

Науковий та філософський, пошук оптимальної освітньої моделі почався паралельно розробці ідей сталого розвитку суспільства. Відзначимо, що формуванню нової інтегративної моделі освітнього процесу присвячені роботи ряду філософів, педагогів, психологів, зокрема В.П. Андрущенко, Е.В. Гірусова, Н.Н. Кисельова, В.С. Крисаченко, В.Г. Кременя, Н.П. Депенчук, Г.Д. Дроздової та ін

На даний момент у формуванні нової інноваційної освітньої парадигми гостро стоїть питання інформаційно-технологічної моделі. Воно виникає від потреби розвитку та трансформації сучасного суспільства в інформаційне. У певному сенсі людство засліплене результатами, можливостями та ефективністю цієї моделі. Рівень прогресу в даному напрямку легко підрахувати - кількість комп'ютерних програм та комп'ютерних класів, забезпечують процес навчання; число користувачів Internet і т.д. Виникає пряма загроза захоплення інформатизацією . Інформаційно- технологічна модель володіє рядом переваг , які роблять її привабливою як для науковців, так і для учнів і викладачів. Суть її полягає в тому, щоб в освіті, науці, культурі перейти з усного, письмового, друкованого слова на його машинну інтерпретацію. Ідеологією даної моделі освіти є заміна навчання писемності - навчанням друкування на комп'ютері, а також читання книги і роботи в бібліотеці - відвідуванням сайтів Internet. Відзначимо, сам процес навчання навичкам роботи з комп'ютерними мережами технологічний, він розвиває і захоплює. [3;19].

У філософії поняття «освіта» використовується в значенні загального духовного процесу формування людини і результату цього процесу - духовного образу людини. Важливе значення має і інформаційна насиченість знання, його науковий характер. Однак, наукові знання будуть ефективними, якщо вони не будуть транслюватися в свідомість людини за допомогою відповідної освітньої діяльності. Тому освіта стає пріоритетом розвитку. «У перехідний період розвитку суспільства, - пише М.І. Дробноход, - освіта розглядається як провідна галузь формування інтелектуального потенціалу держави, нової світоглядної цінності , без чого, навіть за умови впровадження найефективніших ресурсо- і енергозберігаючої технології, перехід до сталого розвитку неможливий ». Мова стосується філософської парадигми освіти в системі формування нового типу особистості, здатної здійснювати дії з реалізацію стратегії сталого розвитку [4;34].

Виходячи з цього, запропонуємо основні напрямки передбачуваних трансформацій освітнього процесу.

1. Кардинальна зміна змісту і методів освіти, навчальних програм, спеціальностей, спеціалізацій, державних освітніх стандартів з метою їх трансформацій, що забезпечують в освітньому процесі пріоритетність ідей і принципів інноваційного розвитку суспільства; при цьому організація і передача навчального матеріалу повинна передбачати перехід на проблемно-орієнтоване навчання, що базується на методології інноваційного розвитку.

2. З урахуванням вимушених і неминучих змін концептуально - змістовної основи розвитку суспільства, передбачається посилення наукового пошуку і експериментів, інтенсивна розробка методологічно-адекватних варіантів і концепцій розвитку для цивілізації і прискорений використання їх в сфері освіти .

3. Підготовка, перепідготовка та атестація викладацьких кадрів усіх рівнів .

4. Введення показників «співучасті» освіти в переході суспільства на шлях інноваційного розвитку і доповнення ними основних індикаторів прогресу на базі формування системи моніторингу громадської думки та свідомості.

Таким чином, згадані вище основні напрямки трансформації освітніх процесів поклікані створити єдине інформаційне освітнє середовище, запровадити в життя трансформаційну соціально-економічну складову розвитку інформаційного суспільства.

Отже, освіта як процес і результат засвоєння людиною систематизованих знань, навичок, умінь і досвіду при орієнтації на шлях інноваційного розвитку знаходить нові системні цілі та функції .

Випереджальна освіта виявиться поширюваною моделлю в суспільстві майбутньої соціоприродної діяльності , яка зможе забезпечити виживання і людства, і біосфери. При переході цивілізації на інноваційний шлях розвитку, освіта повинна стати не просто чинником, що сприяє реалізації нової цивілізаційної моделі, а й пріоритетним механізмом.

Література

1. Закон Украины «Об основных началах развития информационного общества в Украине на 2007-2015 годы» // Урядовий кур’єр. – 2007. – №6.

2. Мануэль Кастельс. Информационная эпоха. Экономика, общество и культура / Мануэль Кастельс. – М.: Blackwell, 2000 – 340 с.

3. Кремень В.Г. Філософія освіти XXI століття / Кремень В.Г. // Урядовий кур’єр. – 2003. – №23.

4. Крисаченко В.С. Стратегія виживання виду Homo sapiens / Крисаченко В.С. // Філософська і соціологічна думка. – 1992. – № 10. – С. 12-50.