Корегування температури металу за допомогою змінення маси сталевого брухту

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 13 Мая 2015 в 13:33, курсовая работа

Описание работы

Переваги киснево-конвертерного способу виробницства стали: більш висока продуктивність одного працюючого агрегату ; екологічна чистота ; простота управління; низькі питомі капіталовкладення , потужність виробництва високоякісної сталі широкого сортаменту з чавуну раз ¬ особистого хімічного складу; переробка щодо більшого кількості металобрухту. Все це забезпечило його швидке распространение в світі.
Кількісне зростання виплавки конвертерної сталі сопровождающейся якісним поліпшенням технології і устаткування.

Содержание работы

Вступ…………………………………………………………………………………2
1.Розрахунок матеріального та теплового балансів киснево-конверторного процесу……………………………………………………………………………….5
2. Розрахунок матеріального балансу киснево-конверторної плавки……………9
2.1.Попереднє визначення витрат сталевого брухту…………………………...9
2.2.Додаткові величини…………………………………………………………..9
2.3Розрахунок маси домішок, що надходять з неметалевою шихтою………..10
2.4Розрахунок вмісту оксидів заліза у шлаку………………………………….10
2.5. Баланс марганцю………………………………………………………….....11
2.6. Баланс фосфору…………………………………………………………..….11
2.7. Баланс сірки ………………………………………………………………....11
2.8 Кількість домішок в метало шихті……………………………………….…12
2.9 Усунення домішок з метало шихти……………………………………..….12
2.10 Потреба кисню на окислення домішок металошихти і маса оксидів, що при цьому виникає…………………………………………………………….……12
2.11. Витрати вапна…………………………………………………………..…..13
2.12. Розрахунок маси домішок, що надходять у шлак………………….…….13
2.13. Визначення маси та складу шлаку………………………………….…….13
2.14 Баланс оксидів заліза…………………………………………………….…14
2.15. Розрахунок кількості дуття…………………………………………….….14
2.16 розрахунок маси та складу газів, що відходять……………………….….15
2.17 Вихід металу……………………………………………………………..….15
2.18 Матеріальний баланс плавки……………………………………………....16
3. РОЗКИСЛЕННЯ СТАЛІ…………………………………………………..….16
3.1 Визначення витрат розкислювачів………………………………………….16
3.2 Розрахунок маси готової сталі ……………………………………………...16
4. ТЕПЛОВИЙ БАЛАНС КИСНЕВО - КОНВЕРТОРНОЇ ПЛАВКИ……….….17
4.1 Надходження тепла……………………………………………………….…17
4.2 Витрати теплоти……………………………………………………………..18
4.3 Тепловий баланс киснево-конверторної плавки…………………………19
5. РОЗРАХУНОК МАСИ ДОБАВОК ДЛЯ ВИПЛАВЛЕННЯ ПЛАВКИ……...20
5.1 Корегування температури металу за допомогою змінення маси сталевого брухту……………………………………………………………………………….20
список використаної літератури…………………………………………………..21

Файлы: 1 файл

kursach.docx

— 97.11 Кб (Скачать файл)

 

Таблиця 1.2.Склад неметалевої частини шихти та футеровки

 

1

Матеріал

індекс

Склад,% (рекомендований/прийнятий)

SiO2

Al2O3

CaO

MgO

S

Fe2O3

FeO

CO2

H2O

Пр

Плавик.шпат

п.ш.

           

0

   

80

2

Міксер.шлак

м.ш.

               

0

0,9

3

Забр.брух.

з.б.

   

0

0

0

0

0

0

0

0,5

4

Окалина брух.

о.б.

0

0

0

0

0

     

0

 

5

Футеровка/Ф

смолодоломітова

                   

Смоло-магнезитова

                   

Переклало-шпінелідна

                   

6

Вапно

в.

                   

 

Примітка: - сума компонентівматеріалу,включновмістіншихдомішок .повинна дорівнювати 100%;-для розрахункузалається один з приведенихскладівфутеровки; якщо у футеровці конвертеравикористовуються два або три вогнетривкихматеріали ,перелічені в таблиці, то у розрахункузадається склад і витрати, еквівалентні одному матеріалу;-в місця, щозаповнені нулями, чисельнісклади не проставляют 

Умовиздійснення плавки, розмірність, щорекомендується, та їхприйнятіпозначеннянаведені в таблиці 1.5.

Таблиця 1.5.Умови ведення плавки

*

п п

Умови

Назначения

Розмірність

Значення

щорекомендуються

прийняті

1.

Часткавуглецю, щоокислюється до CO2

Kc

одиниці

0,08-0,15

0,11

2.

Вмісткисню в дутті

O2Д

%

98,0-99,5

98,7

3.

Засвоєннякиснюдуття

O2З

% відоб'ємукисню в дутті

95,0-98,0

97,0

4.

Основністькінцевого шлаку

В

ОДИНИЦІ

3,0-3,5

3,2

5.

Втратизаліза з дамом

% відмасиметалоншхти

0,8-1,6,

1,4

6.

Кількістьвиносів та викидів

% відмасиметалошихти

0,2-0,6

0.44

7.

Кількістькорольків у шлаку

% відмаси шлаку

3,0-8,0

4,1 -

8.

Темшратурачавуну

°С

1280-1340

1320

9.

Температура металу

°С

І600-І630

1600

10.

Температура брухту

°С

0-25

0

II.

Витрати тепла в навколишнєсередовище

% від приходу тепла

1,5-3,0

2,9

12.

ВигарSi з розкислювачїв

ySi

%

20-30

30

ІЗ.

Вигар Ми з розкислювачїв

yMn

%

15-25

25


 

Марка сталі, щовиплавляється, задається кожному студенту. В наведеномузразкурозрахуноквиконується на одержання марки сталіСт 3.

Таблиця 1.6.Хімічний склад сталі, щоодержується

Марка сталі

Вмістелементів, %

Cмін

Cмакс

Mnмін

Mnмакс

Siмін

Siмакс

S

P

Ст.З

Н.б

0,12

1,35

1,55

0,5

0,7

<0,03

<0,03


 

2. Розрахунокматеріального балансу киснево-конверторної плавки

 

2.1.Попереднє визначення  витрат сталевого брухту

 

Попереднє визначення витрат сталевого брухту розраховується по формулі, що запозичена з роботи [І], для спрощування якої прийнято, що вихід металу (МM) і шлаку (Mшл) після продувки складає відповідно 90 і 15 кг на 100 кг металошихти.

MБ=

Де -хімічна теплота одержана при повномуокисленнідомішок з 100 кг чавуну, кДж/100кг; Cост-вміствуглецю в металі в кінці продувки, %.

 

де 12552 , 26903 , 7029 I 19748 - тепловіефектиокислення в відповіднихелементдомішок, кДж/кг.

Вміствуглецю в металі в кінці продувки визначаєтьсявмістомвутлецю в готовійсталі і вмістоммарганцю в металошихті і готовійсталі. Ця величина, чимближче до нижньоїмежізаданоговмістувуглецю в готовійсталі, тимнижчевмістмарганцю в готовійсталі, тому щопросаджуваний длярозкислюванняферомарганець вносить до металудодатковукількістьвуглецю.

В зразковомурозрахункуприйнято, щоCост = 0,12%. Тоді

 

 
 2.2.Додаткові величини

Масачавунускладає

 

Слідураховувати, щошихтовіматеріали (чавун та сталевийбрухт), якінадходять в сталеплавильний цех, важуться разом з міксерним шлаком та забрудненістю і окалиною, відповідно. Тому дійснакількістьчавуну і брухту, щонадходять на плавку, меншаі буде визначатисяїхчистотою.

Дійснімасичавуну і брухтускладають:

,

,

а масиміксерного шлаку, забрудненості і окалинибрухтускладають:

 

 

 

 

2.3Розрахунок масидомішок, щонадходять з неметалзвою шихтою

 

Розрахунокмасидомішок, щонадходятьнеметалевою шихтою, виконується з урахуваннямвитраткомпонентівшихти та їх складу

 

 

Масиіншихдомішокрозраховуютьсяаналогічно:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.4 Розрахуноквмістуоксидів заліза у шлаку

 

Вміст оксидів заліза у шлаку (FeO і Fe2O3) залежить, в основному, від вмісту вуглецю в металі в кінці продувки, режиму продувки (висоти розташування фурми над металом, витрати кисню і його тиску, типу та кількості сопел в головці фурми, конструкції фурми і т.д. ), та кількості шлаку 1 температури.

При відноснопостійнихумовах продувки вмістоксидівзаліза в кінцевому шлаку визначається, в основному, вмістомвуглецю в кінці продувки (Сост) і основністю шлаку (В) іможевизначатися по емпіричним формулам

 

 

Окислювальна спроможність шлаці визначається загальним (сумарним вмістом закису заліза в кінцевому шлаку, який можна визначити по рівнянню

 

2.5. Балансмарганцю

Рівняннябалансумарганцюскладаєтьсязумов, щовесьмарганець, якийнадходитьзшихтоюідругимиматеріалами, розподіляєтьсяміжметаломішлакомувідповідностізконстантоюрівновагиреакції

[Mn]+(FeO)=(MnO)+[Fe]

 

У випадкурівноваги з основним шлаком ,а

 

звідси одержимо, що

(

 

де T - температура металу, К.

Тодірівняння балансу марганцю буде мативигляд

 

Приймаємо, що в першомунаближенні мм= 90, Мщ = 15. Зцьоговиходить, щовмістмарганцю в металі в кінці продувки дорівнює

 

2.6. Баланс фосфору

Балансоверівняння фосфору складається з умови, що весь фосфор шихтирозподіляєтьсяміжметалом та шлаком у відповідності з константою йогорозподілу, емпіричнийвиразякоїмаєвигляд

 

 

шихти' Остаточнийвміст фосфору в металі в кінці продувки дорівнює

 

 

 

2.7. Баланс сірки 

 

Остаточний вміст сірки в металі в кінці продувки визначається основністю кінцевого шлаку по емпіричній формулі

 

і може визначатись з рівнянням балансу сірки

0,01(s)Мм + 0,01 S) Мшл- ,

 

= = 0.037%

Коли вміст сірки перевищує задане у готовій сталі, то треба підвищити основність, чи зменшити вміст сірки у міксерному шлаку.

 

2.8 Кількість домішок  в метало шихті

 

Кількість домішок, що містяться в метало шихті, визначається складом і витратами компонентів метало шихти

Еш= 

де Е – лемент-домішка: C, Mn, Si, S, P.

Cm= 0.01

Mnm= 0.01

Sim= 0.01

Sm= 0.01

Pm= 0.01

2.9 Усунення домішок з метало шихти

Кількість елемента-домішок, який вилучається з метало шихти, може визначатись по рівнянню

Евид = Еш – Еостm

де Еостостаточний вміст елемента-домішки в металі після продувки (приймаємо, що при продувці кремній вигорає повністю) (Si=0),%, Мм = 90

Для умов зразкового рахунку одержуємо

 

 

 

 

 

2.10 Потреба кисню на окислення домішок металошихти і маса оксидів, що при цьому виникає

 

Потреба кисню на окислення домішок і маса оксидів, що при цьому виникає, розраховується з урахуванням маси елементів, що окислюються, та стехіометричних коефіцієнтів в формулах відповідних оксидів:

 

 

 

де – x,yстехіометричнікоєфіцієнти в формулах відповідних оксидів;

16 – атомна вага кисню, кг;

АЕ – атомна вага елемента-домішки, кг;

- молекулярна вага оксиду  елемента-домішки, кг;

К – частина окислення елемента-домішки до оксиду даного виду (наприклад) ЕО, ЕО2 Е2О3 1 т.д.).

Для умов зразкового розрахунку одержимо:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.11. Витрати вапна

 

При продувці звичайних переробних чавунів потрібна кількість вапна визначається основністю кінцевого шлаку, кількістю кремнезему та оксиду кальцію, що вноситься футерівкою t усіма шихтовими матеріалами (крім вапна) та флюсуючою здібністю вапна, t може визначатись по рівнянню.

 

 

2.12. Розрахунок  маси домішок, що надходять у  шлак

 

Ураховуються домішки, що надходять як з металевої частини шихти, так і з усієї ( ураховуючи вапно) неметалевої частини

 

 

2.13. Визначення  маси та складу шлаку

 

Маса кінцевого шлаку визначається за формулою

 

 

де – маса відповідного компонента у шлаку, що вноситься всіма компонента шихти, кг.

 

 

2.14 Баланс оксидів  заліза

Маса вноситься неметалевою шихтою, визначається по рівнянню

= = 0,324+0,31

 

де 160 і 112 – відповідно вага моля  і вага моля Fe в молекулі

 

2.15. Розрахунок  кількості дуття

 

а) при розрахунку кількості дуття прийнято, що всі оксиди заліза, що надходять з шихтовими та іншими матеріалами, відновлюються до заліза, а оксиди заліза у шлаку утворюються за рахунок окислення заліза метало шихти. Це спрощує розрахунок, не змінюючи кінцевих результатів.

 Маси кисню, що необхідні  для утворення оксидів заліза  шлаку і газів, що відходять, дорівнюють.

Информация о работе Корегування температури металу за допомогою змінення маси сталевого брухту