Автор работы: Пользователь скрыл имя, 27 Мая 2013 в 19:44, курсовая работа
Сучасна видавнича продукція демонструє широкий спектр видавничої продукції – від довершених взірців, то низькопробних зразків. Поняття «культура книги» часто вживається в працях із книгознавства та редагування, проте мало хто з науковців подає ґрунтовне тлумачення цього терміну. До того ж, цей термін не фіксували спеціалізованими словниками до кінця 90-х років, наприклад, тлумачним словником українських видавничих та поліграфічних термінів.
Сучасна книговидавнича концепція культури книги повинна ґрунтуватися на системному підході, котрий включав би блок питань: зміст книги, структура, рівень редакційно-видавничої підготовки, повнота і правильність допоміжного апарату.
ВСТУП…………………………………………………………………………..3
Розділ 1. ПОНЯТТЄВО-КАТЕГОРІАЛЬНИЙ АПАРАТ ……………………5
Науково-інформаційні видання: типологія та призначення …………..5
Значеннєва структура терміну «культура видання»…………………….7
Розділ 2. СУЧАСНІ КНИГОЗНАВЧІ КОНЦЕПЦІЇ КУЛЬТУРИ КНИГИ……8
2.1. Головні складники культури видання …………………………………….8
2.3. Редакційно-видавниче опрацювання як важлива частина культури науково-інформаційних видань………………………………………………..10
Розділ 3. АНАЛІЗ КУЛЬТУРИ ВИДАННЯ НА ПРИКЛАДІ ЗБІРНИКА
НАУКОВИХ ПРАЦЬ «Жестова мова й сучасність» № 4, 2006 р…………….13
3.1. Особливості викладу інформації у збірнику наукових праць
«Жестова мова й сучасність » ………………………………………………….13
3.2. Робота редактора над мовою та стилем у збірнику наукових праць
«Жестова мова й сучасність»…………………………………………………16
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………19
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………………...20
Зайвими є слова, які на початку реферату дублюють його заголовок або передують основному тексту словами типу „у статті розглядається”, вставні слова і слова такого типу, як „відрізняється тим, що”, „вказується, що”, „автор стверджує, що”. „на думку автора”.
Початкова фраза виконує свою функцію лише тоді, коли безпосередньо пов’язана із заголовком реферату, доповнює його [1, 27].
Тож, зазначимо помилки, які були допущені у збірнику наукових праць «Жестова мова й сучасність» № 4, 2006 р.:
Орфографічні, лексичні, морфологічні помилки
«правосвідомість» ( «Жестова мова й сучасність» № 4,
2006 р.);
сценарієв» пропонується замінити на: «сценаріїв»
«консенсусу», ( «Жестова мова й сучасність»№ 4, 2006 р.);
русизми. Наприклад:слово «безчисленні» правильно
експертизи.» було виявлено русизм «непригодний»
пропонується замінити «у жодному разі» («Жестова мова
Помилки, пов’язані з милозвучністю. У кожному проаналізованому виданні виявлено порушення милозвучності через неправильне вживання прийменників «у», «в», префіксів «у-», «в-»; сполучників «і», «й», «та» та початкових ненаголошених «і-», «й-», та варіантів прийменника «з», «із», «зі», «зо».
Проаналізуємо помилки в таких випадках:
незамінним для профілактики і лікування деяких хвороб, широко використовується у косметиці і кулінарії» три помилки в чергування прийменників і сполучників лишаються непоміченими ;
Терміни у виданнях. Проблема доцільності та міри використання термінів у текстах є важливою та потребує редакторського опрацювання. Використовувана термінологія повинна бути стандартизованою.
Дещо по-іншому використовуються терміни в суспільних науках. Наукові твори з суспільної області знань характеризуються термінологічною синонімією й невпорядкованістю термінів. Тому у випадку багатозначності термінів, редактору варто роз’яснити їх значення з яким ці терміни використовуються в авторському мовленні.
Термін або беруть у лапки, або користуються посиланням типу „за термінологією автора”, „за визначенням певної особи”. Більшої уваги редактора вимагає оцінка граматико-стилістичних засобів викладу.
Речення повинні бути простими, завершеними. Іноді замість викладу основних даних обмежуються коротким узагальненням змісту першоджерела, використовуються фрази типу „детально описані”.
Зайвими є слова, які на початку реферату дублюють його заголовок або передують основному тексту словами типу „у статті розглядається”, вставні слова і слова такого типу, як „відрізняється тим, що”, „вказується, що”, „автор стверджує, що”. „на думку автора”.
Початкова фраза виконує свою функцію лише тоді, коли безпосередньо пов’язана із заголовком реферату, доповнює його [5, 27].
Отже, працюючи над реферативним текстом, редактор має слідкувати за манерою викладу матеріалу – недопустимими є суб’єктивність викладу. Необхідно дотримуватися правил послідовності викладу, чіткості, ясності та логічності думок при передачі матеріалу першоджерела.
ВИСНОВКИ
Сучасна книговидавнича концепція культури книги повинна ґрунтуватися на системному підході, котрий включав би блок питань: зміст книги, структура, рівень редакційно-видавничої підготовки, повнота і правильність допоміжного апарату.
Науково
- інформаційна література має специфічні
стилістичні та граматичні особливості,
тому головною умовою редагування цих
матеріалів є неодмінна перевірка
текстів редактором, який є не лише
фахівцем з мови, а й має уявлення
про цей тип видань і зможе
забезпечити потенційних
Мовний
рівень сучасних науково-інформаційних
видань не
є досконалим, адже на сторінках газет,
журналів, книжок і на інтернет –ресурсах
поширеними є помилки: орфографічні; пунктуаційні;
неправильне чергування у/в, з/зі/із, і/та/й;
стилістичні помилки; вживання суржику
тощо.
Опрацювання
текстів науково-інформаційних
у розвитку культури мови читача.
Отже, особливості культури науково-інформаційних видань розгалужуються на певні аспекти та норми, яких слід дотримуватися при створенні цього виду видань. Важливе значення мають як граматичний, лексичний, стилістичний, морфологічний рівні, так і якість поліграфічного виробництва.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:
[2-е изд.,испр. и доп. ]. – М. : ОЛМА – Пресс, 2003. – 560 с.
середньої
загальноосвітньої школи) [Електронний
ресурс] / Надія Зуб ко. — URL http://www.nbuv.gov.ua/portal/
1975.- 95 с.
Львів, 2008.
Швецова- Водка. — К. : Кондор, 2004. — 216 с.
Академвидав, 2009. —272 с. (Серія «Альма-матер»).
та ін.]; за наук. ред. А. Ф. Павленка; кер. авт. кол. І. Л. Ре шетнікова. —
К. : КНЕУ, 2008. — 600 с.
квалификационную работу: Учебное пособие. – М.,2000. – 124 с