Розробка макету художнього видання

• шиттям дротом наопашки (товщиною блока до 5 мм);

• шиттям дротом з відступом (видання в обкладинці товщиною блока  до 10 мм).

Скріплення блока незшивним  клейовим способом та шиттям нитками  на марлі чи без марлі з подальшим приклеюванням марлі до корінця блока для І групи не дозволяється (допускається лише для ІІІ—ІV груп).

У виданні, зшитому нитками, допускається приклеювання до корінця  блока нетканого матеріалу, мікрокрепованого, мішкового або аналогічного паперу, а також обкантування блока мікрокрепованим або кабельним папером.

Блок видання товщиною 12 мм і більше у палітурці повинен  мати каптал із обох боків корінця. Допускається відсутність капталу, якщо корінець блока обкантований або блок скріплений незшивним клейовим способом.

1.7 Покриття книжкового блока

Конструкція обкладинки чи палітурки видання повинна  відповідати вимогам ГСТУ 29.4.

Вид оздоблення обкладинки (палітурки) — друкування, тиснення, лакування, припресування плівки — визначається видавцем. Перекіс зображення на обкладинці (палітурці) не повинен бути більше 1,5 мм.

Задрукований корінець можуть мати видання товщиною блока  більше 7 мм в обкладинці та палітурці  типу 6 (суцільна палітурка), видання  товщиною блока більше 9 мм у палітурці  типу 5 (складена палітурка) або типу 7 (суцільна крита палітурка).

Дозволено замість палітурного  картону використовувати картон інших видів, але з показниками  якості, не нижчими від показників палітурного картону.

1.8 Вихідні відомості

У виданнях дитячої літератури відомості про читацьку аудиторію із зазначенням вікової категорії читачів дозволено переносити з титульної сторінки на зворот титульного аркуша чи розміщувати у надвипускних даних.

У малоформатних виданнях і виданнях малого обсягу для дітей  дошкільного і молодшого шкільного віку та, у разі потреби, в інших виданнях для дітей усі вихідні відомості, призначені для розміщення на титульній сторінці та на звороті титульного аркуша, крім імені автора і назви, дозволено наводити на третій чи четвертій сторінці обкладинки.

Отже, проаналізувавши  стандартизаційні вимоги до сучасної дитячої художньої книжки, ми з’ясували  низку «проблемних» місць. Так, насамперед важливо наголосити на нечіткості поділу вікової категорії читачів. Він  дещо «обрубаний», не відображає сповна вікових особливостей дитини. Зокрема, стандарт ГСТУ 29.6-2002 подає таку класифікацію видань залежно від вікової категорії читачів:

• І група — видання  для дітей віком до 5 років включно;

• ІІ група — видання  для дітей віком від 6 до 10 років  включно;

• ІІІ група — видання для дітей віком від 11 до 14 років включно;

• ІV група — видання  для дітей віком від 15 до 18 років  включно.

Але ж не можна вважати, що дитина до 3-х років і, приміром, у 5 років мислить цілком однаково. Дехто на це закидає, що не розглядає  дітей до 3-х років як цільову аудиторію. І цілком даремно, бо, до прикладу, користувача ми американських бібліотек можуть стати діти у віці 18 місяців, а малюків 3—4-х років тут розглядають як цілком серйозну категорію читачів.

Далі, не раглементується  спосіб оформлення книжок-іграшок, тоді як за сучасних умов вона набуває все більшої популярності. У стандарті не визначено особливості поліграфічного відтворення та технічні вимоги до цього виду видань.

Не враховано вибір  форматів: занадто малі не можуть якісно, чітко відтворити зміст та ілюстраційне оформлення; завеликі — вражають дитину, заважають адекватному сприйманню матеріалу дошкільнятком.

Чітко не визначено вимоги до видів гарнітури шрифтів, що якнайкраще б відповідали можливостям дитячого читання. Не завжди виправданим є виконання основного тексту заголовковим чи капітельним шрифтом.

Не згадується про  те, якими мають бути форми сторінок — гострі чи заокруглені — при  виборі оформлення видання, щоб максимально  убезпечити дитину. У цьому контексті не доопрацьованим є й питання скріплення книжкового блока. Бо, приміром залізні скоби, що застосовуються у скріпленні наопашки, можуть поранити дитину, призвести до травм.

Що ж, на сьогодні діє  вже інший стандарт. І в наступних  розвідках маємо на меті з’ясувати, чи враховано в нині чинному СОУ дещо змінені вікові особливості дитячої аудиторії, а також видавничі реалії.

1.9 Вплив кольорів і картинок  на сприйняття дитини

На ранній стадії розвитку дитини, в той момент, коли їй просто можна дати в руки будь-яку картинку, її сприйняття навколишнього світу і запити до образотворчого мистецтва мало чим відрізняються від запитів первісної людини. Ясність, простота і виразність графічного твору - ось три вимоги, які пред'являє малюк до зображення. За зовнішньою примітивністю малюнка ховається зміст і розуміння навколишнього світу. Дитяче сприйняття вимагає, щоб предмет був зображений ретельно, з врахуванням всіх деталей, але в той же час без нагромаджень. Дитині необхідно розрізняти всі частини предмета: людина не повинна бути зображена у профіль чи в якомусь ще незвичному та важкопізнаваному ракурсі, лапи у тварин повинні не накривати одна іншу, а бути повністю промальовані і т.д. Малюку не причини мучитися здогадками, розглядаючи незрозумілу картинку. Малюк повинен з першого погляду дізнаватися зображені предмети. Крім того, на думку багатьох дитячих художників, ілюстрації «для найменших» не повинні містити світлотінь і перспективу.

І, звичайно ж, у кольоровому  малюнку дитині розібратися легше: колір допомагає дізнатися предмет і знайти його на білому полі аркуша.

Але в кольорі так  само, як і в самому зображенні, необхідно  дотримуватися певних вимог - предмет повинен бути зображений на малюнку у своєму природному «розфарбуванні». Це, до речі, відноситься до ілюстрацій для всіх вікових категорій.

Що стосується перерахованих  вище вимог, то в більшості книжок для малюків вони дотримані. Правда, останні кілька років на книжковому ринку все більше і більше з'являються  видання, в художньому оформленні яких використовуються неприродні ультрамодні кольори: фосфорний-зелений, помаранчевий, жовтий і т.д. Зрозуміло, палітра дитячого малюнка може бути різноманітною і строкатою, але все, же в розумних межах: раз уже ці фарби штучно увійшли в наш побут, то і використовувати їх бажано для розфарбовування штучних предметів.  Яскраво-синій або яскраво-помаранчевій може бути сучасний одяг на людині, якісь легко пізнавані предмети, звично володіють кольорами такого роду, але зеленого зайця чи неприродно світлої помаранчевої моркви дитина, що тільки починає пізнавати навколишній світ, бачити не повинна. До того ж, лікарі-офтальмологи вважають, що подібні кольори несприятливо впливають на сітківку людського ока. У цьому сенсі, безсумнівно, розумніше не гнатися за модою, а захистити свого малюка від можливих неприємних наслідків.

Важливо звернути увагу  і на композицію малюнка. Вона повинна  бути проста і випливати безпосередньо  із сюжету книги. Потрібно щоб дитина з першого погляду «розуміла» картинку, співвідносячи її з тільки що прочитаним текстом.

2. Розробка макета

В процесі розробки проекту  була створена дитяча книжка «Времяу читать». Дане видання призначене для дітей дошкільного віку, а саме для читання дорослих дітям. Книжка є збірником віршів та пісень про котиків. Дизайн збірки створений щоб привернути увагу до тексту і кольори видання підібрані так щоб не викликати роздратування, або негативних емоцій.

Для роботи було обрано програму QuarkXPress 9 — професійна і широковживана програма верстки фірми Quark для комп'ютерів з операційною системою Windows і Macintosh.

Розпочинаємо з відкриття  програми та завдання параметрів майбутньої книжки. Було обрано формат B6 (JIS). Книжку даного формату буде досить просто взяти будь-куди з собою, оскільки вона порівняно невелика.

рис.1 Налаштування параметрів книжки

Наступним кроком є завдання кількості сторінок. Для додавання сторінок у документ призначена команда Page/Іnsert (Сторінка/Вставити). У результаті її активації відкривається діалогове вікно Іnsert Pages (Вставка сторінок). Наше видання складатиметься з 28 сторінок.

На палітурній кришці нашого видання буде розміщено ілюстрацію з котом, назву книги та серію, а саме «Мылышкина книжка». На звороті  також розміщено ілюстрацію, штрих  код з  міжнародним стандартним  книжковим номером ISBN.

рис.2 Вставка зображення на палітурній кришці

Для того щоб помістити в QuarkXPress зображення, слід створити графічний фрейм, виділити його інструментом Зміст і виконати команду Файл / вставити картинку.

Далі переходимо до роботи з контртитулом. Тут будуть розміщені  деякі вихідні відомості, ілюстріції.

Для створення фігурного  тексту ми застосовували інструмент, за допомогою якого намалювали криву  Біз’є, потім прикріпили текст до лінії, двічі клацнувши по ній. Змінили гарнітуру, кегль та інші параметри тексу і застосували до нього тінь.

рис.3 Фігурний текст на контртитулі

Наступним кроком було створення  стилів, які у подальшому застосовувались  для різних елементів тексту видання. Для назви віршика використовувався шрифш червоного кольору, гарнітури Segoe Script, 12пт, для ім’я та прізвища автора – Arial, 12пт, жирний, і нарешті для самого вірша – Arial,12 пт, напівжирний.

рис.4 Використання різних шрифтів  у книжці

Коли ж кожна сторінка книжки була заповнена віршиками  та ілюстраціями ми перейшли до створення  змісту.

Роботу зі створення змісту потрібно починати ще на ранньому етапі підготовки документа – при створенні стилів тексту.

У першу чергу варто  чітко визначити структуру змісту: задати число рівнів у ньому. QuarkXPress підтримує створення до восьми рівнів у змісті. Як правило, цього цілком достатньо для будь-якого видання, що навіть має дуже складну структуру.

Після того як текст завантажений у QuarkXPress і розподілений по блоках, необхідно фрагментам тексту, що включається в зміст, привласнити спеціальні стилі (більш докладно ця процедура описана в наступному параграфі).

Отже, тексту в документі  привласнені стилі. Прийшов час  сформувати зміст. Для цього призначена команда Edіt/Lіsts (Виправлення/Зміст). У  результаті її активізації відкривається  діалогове вікно Lіsts for ім'я документа (Зміст для ім'я документа).

Процес створення нового змісту починається після натискання кнопки New (Нове), внаслідок якого завантажується діалогове вікно Edіt Lіst (Редагування змісту).

Зміст прийнято розміщати  на початку чи в кінці документа. Вставка сформованого змісту в документ здійснюється в такий спосіб. Необхідно створити текстовий блок, активізувати інструмент Content і клацнути на кнопці Buіld (Побудувати) у палітрі Lіsts (Змісти). Дана палітра завантажується за допомогою команди Vіew/ShowLіsts (Вид/Показати змісти).

рис.5 Палітра мтвореного змісту

Нарешті, завершальним кроком є збереження нашої книжки у форматі .pdf. Для даної операції обираємо File-Exsport-Loyout as a PDF.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

Створена збірка має  цікавий виклад інформації, зрозумілий дітям, також вона збагачена різними ілюстраціями для більш яскравого сприйняття прочитаного. Це видання розвиває в дитині: духовність, інтерес до читання і любов до прекрасного.            Дане видання призначене для дітей дошкільного віку. Дизайн збірки створений щоб привернути увагу до тексту і кольори видання підібрані так щоб не викликати роздратування, або негативних емоцій. 

Для виконання курсової роботи використано програму для  верстання QuarkXPress 9, за допомогою цієї програми було дуже зручно і легко верстати дане видання.

Результатом виконання  курсової роботи є макет видання  збірки дитячих віршів про котиків, ця робота була дуже пізнавальною та цікавою.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.  ГСТУ 29.6-2002. Видання для дітей. Поліграфічне виконання. Загальні технічні вимоги. —Чинний від 2002-08-01. — К. : Держстандарт України, 2002. — 16 с.

2.  ДСанПіН 5.5.6-084-02. Державні стандартні правила і норми. Гігієнічні вимоги до друкованої про дукції для дітей. — Чинний від 2007-07-01. — К. : Держстандарт України, 2007. — 19 с.

3. Харроуер Т. Настільна книга газетного дизайнера / Т. Харрауер. - Вид-во КП-Воронеж, 1999. - С. 6.

4. Огар Е. І. Дитяча книга: проблеми видавничої підготовки : навч. посіб. — Львів : Аз-Арт, 2002. — 158 с.

5. Вернигора Н. М. Література для дітей у ХХ столітті: жанрово-тематичний аспект // Наукові записки Інституту журналістики. — К., 2004. — Т. 14. — С. 87—94.

6. Антонова С. Книга для детей: вопросы типологии и издания / C. Антонова. — М. : Мир книги,1995. — 96 с.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1

Рис.1

 

Рис.2

 

Рис.3

 

Рис.4

 

Рис.5

 

Рис.6

 

Рис.7

 

Рис.9

 

Рис.10