Специфика формирования издательского портфеля издательств ВУЗов

       Висвітлені основні теоретичні положення формування видавничого портфеля видавництв.

Подано  загальну характеристику видавничо-поліграфічного комплексу «Політехніка», а також видавництв інших вищих навчальних закладів (ВПЦ "Київський університет", Видавничий дім "К-М Академія",  Видавництво НПУ імені М.П.Драгоманова, Видавництво "НАУ-друк", Видавництво Інституту "НИИСМИ", Видавництво "Наукова думка" , Видавничий дім "Академперіодика", " Олимпийская литература", Видавництво У"Україна"),  організаційну структуру, сучасний стан, специфіку асортиментної роботи підприємства розповсюдження друкованої продукції.

Розглядається структура та склад видавничих портфелів видавництв, специфіка формування асортименту. Аналізуються типи та види видань загалом, ділова комунікація підприємств з книгарнями, бібліотеками, ВНЗ, видавництвами та авторами.

Пропонуються рекомендації щодо вдосконалення формування асортименту книготорговельного підприємства як стратегії маркетингу на ринку.

Робота  розрахована на студентів, аспірантів, викладачів, науковців та працівників  книготорговельного підприємства

Ключові слова: автор, асортимент, видавництво, видання,  видавнича організація, виробництво, продукція, реалізація, редагування, тираж.

 

 

                                        ЗМІСТ

 

 

ВСТУП

Розділ 1

 

1. Специфічні риси видавництв та видавничого портфелю…………...7
2. Організація редакційно-виробничого ………………………………10

 

Розділ 2

 

1. Загальна характеристика діяльності видавництва "Політехніка" НТУУ "КПІ"…………………………………………………………..13
2. Структура ВПК ВПІ видавництва "Політехніка"…………………...15
3. Специфіка формування і реалізації видавничого портфелю ВПК  "Політехніка"………………………………………………………….17

 

ВИСНОВКИ……………………………………………………21

Список використаних джерел……………………………….23

Предметний покажчик……………………………………….26

 

                                             ВСТУП

 

Сьогодні основним і традиційним  інтелектуальним продуктом, покликаним задовольняти духовні, науково-пізнавальні, освітні, естетичні та етичні потреби  людини як і раніше є книга.

У зв'язку з цим, видавничим організаціям відведена важлива соціально значуща функція: формування ефективних комунікаційних стратегій книжкової справи на ринку. Забезпечити виконання цього завдання можливе за допомогою використання всього арсеналу сучасних технологій, процесів створення книжкової продукції, пошуку раціональних способів просування видань, вибору рентабельних інструментів і каналів розповсюдження інформації, оптимального розподілу наявних коштів, організації діючого контролю за ефективністю комунікацій з кожним суб'єктом книжкового ринку та їх цільовими групами тощо.

Для забезпечення безперебійної та планомірної роботи видавництва  необхідно, щоб на кожній стадії виробничого  процесу були мінімально необхідні  запаси літературного матеріалу.

На сьогоднішній день складно дослідити  видавничий портфель видавництва, оскільки це вважається комерційною таємницею. Це не дає можливості спрогнозувати вихід конкретних видань. У випадку "Політехніки" є два варіанти формування видавничого портфелю:

1. за принципом надходження рекомендованими вченими роботами (навчальні посібники, методичні видання, методичні рекомендації факультетів);
2. на замовлення ( Держкомтелерадіо, авторів поетичних збірок ).

Головною метою видавництва "Політехніка" є забезпечення попиту вищого навчального  закладу.

Дослідження проблеми формування видавничого  портфелю окремого видавництва в  ринкових умовах є невід'ємною складовою  теоретичних і практичних досліджень у сфері книжкового маркетингу. У  сучасних фахових публікаціях (періодичних  і книжкових) ця проблема майже не висвітлюється. Серед видань книгознавчої тематики наявні морально застарілі  довідкові навчальні видання, які  розглядають цю проблему у плановій радянській економіці видавничої справи (це, наприклад, Маркус В.А. Организация и экономика издательского дела. -М.: Книга, 1983).

Пошуки інтерпретації визначення поняття "видавничий портфель" були складними. Чи не єдиним виданням, яке  визначає це поняття є "Український тлумачний словник видавничо-поліграфічної справи", укладачами якого є: П. О. Киричок, О.М. Величко, С.Ф. Гавенко, О.В. Зоренко, Т.Ю. Киричок,  Т.В. Розум (НТУУ "КПІ", 2010р.).

Видавничий портфель – це перелік  творів, які є у розпорядженні  видавництва, що знаходиться на різній стадії редакційно-видавничого процесу: створювані авторами за авторським договором  замовлення, представленні за цим  договором і надійшли самопливом, але ще не прийнятих до видання; не схвалені видавництвом (договірний видавничий портфель), але прийняті до видання; схвалені, але ще не поступили у  виробництво (редакційний видавничий портфель); знаходиться на різних етапах виробничого процесу (виробничий видавничий портфель). Видавничий портфель  існує  у формі картотеки, картки якої постійно переходять з одного видавничого  портфеля в інший: з договірною у  редакційний, з редакційного у виробничий, - або у формі записів, уведених у пам’ять комп’ютера. Обсяг  видавничого портфелю  повинен  бути таким, щоб він зміг забезпечити своєчасний випуск планованої видавництвом кількості видань певного обсягу. [13; с.100]

Таким чином, актуальність дослідження  в рамках даної курсової роботи полягає  в тому, що видавничий портфель відіграє важливу роль в сфері організації видавничої справи. Він має свою специфіку, яка потребує вивчення та систематизації.

Метою курсової роботи було дослідити  специфіку роботи вузівського видавництва, зокрема видавничо-поліграфічний комплекс "Політехніка" (далі ВПК ВПІ "Політехніка"), організаційну структуру менеджменту і маркетингу видавничого процесу.

Предметом дослідження були  аналіз фахової і нормативної літератури та положень, які стосуються організації  редакційно-виробничого процесу, взагалі  формування і реалізації видавничого  портфелю, зокрема ВПК ВПІ "Політехніка".

Самостійним завданням було дослідження  сучасного стану маркетингової  діяльності видавництва вищого навчального  закладу (далі ВНЗ) на прикладі "Політехніки" у сфері товарної політики.

Об'єкт дослідження – це документація видавництва, масив видань, доступні позиції планових замовних видань і  видань за планами факультетів, інститутів і кафедр.

Результати власного дослідження  були отримані завдяки  методу спостереження, інтерв'ю, соціологічному та термінологічному анізізу.

В якості основних завдань роботи виступають наступні:

1) Дослідити ступінь вивченості даного питання;

2) Проаналізувати характеристику видавництва ВНЗ та його структуру;

3) Вивчити особливості організації видавничої діяльності у ВНЗ;

4) Проаналізувати специфіку формування видавничого портфеля, тематичну та типовидову характеристику.

     Для аналізу було використано літературні джерела: офіційні, навчальні, довідкові, наукові видання, статті періодики, Інтернет ресурси та матеріали підприємства.

Серед офіційних  джерел слід виділити Закон України "Про видавничу справу", Закон України "Про державну підтримку книговидавничої справи в Україні"  [1; 2], в яких подається визначення основних понять: автор, видання, видавництво, видавнича організація, видавнича продукція, тираж.

У навчальному посібнику Ж.М. Ковба «Асортимент друкованої продукції» [15,C.9-10,C.34,38,C.82-85] були подані такі визначення: видання, видавнича продукція, наукові видання, навчальні видання, довідкові видання, видавничо-поліграфічний комплекс, твори друку. Ткаченко В. П. у своєму навчальному посібнику "Енциклопедія видавничої справи" подає понятійно-термінологічний апарат за обраною темою [24; C.106-110] , висвітлює терміни: авторський оригінал, видавничий оригінал, редакційно виробничий процес. [24; C.161-165]

В.А. Маркус у своєму посібнику «Организация и экономика издательского дела» розглядає структуру видавництв, планування видавничої діяльності,  формування видавничого портфелю [16, C. 3-18,161-169]

Довідкове видання «Український тлумачний словник видавничо-поліграфічної справи» подає визначення видавничого портфелю.  [13; C.100]

Сприяли написанню роботи статті українських авторів. В.Теремко у своїй праці висвітлив маркетингову культуру видавничої сфери в Україні [19, C. 158—162], М.І. Сенченко описала ретроспективу та перспективу книжкової справи в Україні [17, C.3-12], М.Тимошик розкрив питання стану, проблем видавничо-поліграфічної галузі в Україні [21, C. 42 - 45].

Курсова робота містить  вступ, інформаційний реферат, основну частину, висновки, список використаних джерел.

У вступі висвітлюється  значимість видавничого портфелю для управління видавництвом, визначається, завдання, об’єкт і предмет дослідження, наведені методи дослідження, структура курсової роботи та розкривається джерельна база до її написання.

У першому розділі  подаються теоретичні основи та проблематика, характеристика видавничого портфелю, види видавництв їх призначення та функції.

У другому розділі  розкривається загальна характеристика видавництв ВНЗ Києва, їх сучасний стан, організаційна та асортиментна структура, специфіка роботи, виділяється типологічний аналіз деяких видань за найсуттєвішими та узагальненими ознаками.

У висновках наведені найважливіші теоретичні та практичні результати дослідження видавничої діяльності ВПК ВПІ "Політехніка".

 

 

 

 

Розділ 1

 

1. Специфічні риси видавництв та видавничого портфелю

 

Під видавничою діяльністю розуміється сукупна  діяльність видавництв по випуску різних видів творів друку: книжок, газет, журналів, календарів, листівок тощо.

Видавництво -  спеціалізоване  підприємство,  основним  видом діяльності   якого   є підготовка  і випуск  у світ  видавничої продукції;

Видавнича організація    -    підприємство,    установа   або організація,  статутом  якої  поряд з іншими  видами  діяльності передбачено підготовку і випуск у світ видавничої продукції;

Видавничу діяльність в Україні здійснюють державні видавництва, громадські, кооперативні чи приватні. Основна задача видавництв – сприяти національно-культурному  розвитку українського народу  шляхом  збільшення  загальної  кількості   тиражів,   обсягів   та  розширення тематичного спрямування українського книговидання.

Організаціям  української видавничої справи притаманні специфічні риси, які визначаються суспільним ладом країни, державною  та приватною формою власності на засоби виробництва друкованої продукції  та планування видавничої справи в  масштабі країни.

Видавнича продукція, вступаючи в сферу  обігу, стає товаром, споживча вартість якого визначається головним чином  якістю виконання та авторської задумкою. Призначення видавничої продукції  – бути засобом  забезпечення загальнодержавних  потреб, освіти, передачі знань та підвищення культурного рівня.

Специфічні  риси видавництв виявляються, наприклад, в їх організаційній структурі, в  яких визначальне місце займають редакції, що безпосередньо беруть участь у створенні видавничої продукції, а також організують її випуск і відповідають за науковий і художній рівень змісту творів.

Специфічні  риси видавництв виявляються також  у тому, що  особлива роль видавничої продукції в культурному розвитку суспільства визначає політику роздрібних цін на твір друку і обумовлює  найбільшу доступність для тих, кому вони  призначаються. Тим самим  забезпечуються умови для виконання  видавничою продукцією свого соціального  призначення. Але при цьому, хочу зазначити, якість виконання продукції  бажає надіятися на краще.

Видавнича продукція відрізняється від  продукції будь-якого іншого виробництва, крім ідеологічного характеру, тим, що асортимент її безмежний, тому що кожний літературний чи образотворчий (і будь-який інший) твір індивідуальний за своїм  змістом.

Для забезпечення справної, безвідмовної, планомірної роботи видавництва необхідно, щоб на кожній стадії виробничого процесу були мінімально необхідні запаси літературного матеріалу. Літературний матеріал у незавершеному виробництві, що знаходиться на тій чи іншій стадії обробки, називається видавничим портфелем.

За місцем знаходження літературного матеріалу  в незавершеному виробництві  видавничі портфелі діляться на договірний, редакційний і виробничий.

Договірний портфель включає в себе літературний матеріал, створюваний авторами, – це твори, які ще не написані або які повинні бути написані авторами за видавничими договорами літературного замовлення, а також авторські оригінали, що знаходяться у авторів на доопрацювання або у видавництві до їх схвалення.

Редакційний портфель включає твори, які схвалені видавництвом і знаходяться в  редакційній обробці до здачі  їх в остаточно обробленому вигляді у виробничий відділ видавництва.