Порядок зміни та розірвання господарських договорів

21.1. Порядок зміни та  розірвання господарських договорів

 

Підстави для зміни  або розірвання договору передбачені  у ЦК України, згідно з якими зміна  або розірвання договору допускається:

- за згодою сторін, якщо  ця можливість обумовлена в  договорі, а в актах законодавства  закріплено право вимагати цього  (крім договорів на користь  третьої особи). Зміна або розірвання  виникають з моменту висловлювання  наміру скористатись своїм правом (ст. 651 ЦК України);

- за взаємною згодою  у зв'язку з істотними змінами  обставин (ст. 652 ЦК України): на відміну  від форс-мажору - виконання можливе,  проте не є вигідним для  сторін. Наприклад, договір купівлі-продажу  після прийняття закону про  необхідність отримати ліцензію  для реалізації товару, в результаті  чого постачальник не має наміру  займатись поставкою. При цьому  істотним є таке порушення  стороною договору, коли внаслідок  завданої цим шкоди друга сторона  значною мірою позбавляється  того, на що вона розраховувала  при укладенні договору;

- у разі односторонньої  відмови від договору в повному  обсязі або частково, якщо право  на таку відмову встановлено  договором або законом (наприклад,  згідно зі ст. 849 ЦК України,  якщо підрядник своєчасно не  розпочав роботу або виконує  її настільки повільно, що закінчення  її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися  від договору підряду та вимагати  відшкодування збитків);

- за рішенням суду на  вимогу однієї із сторін у  разі:

1) істотного порушення  договору іншою стороною (ч. 2 ст. 651 ЦК України);

2) якщо сторона - ініціатор  зміни або розірвання договору  не отримала відповіді протягом 20 днів, або отримала негативну  відповідь іншої сторони (ч. 4 ст. 188 ГК України): з причин інших,  не пов'язаних з істотними змінами  обставин.

3) якщо договір не приведений  у відповідність до істотних  змін обставин або щодо його  розірвання не досягнуто згоди  сторін (ч. 2 ст. 652 ЦК України) за  наявності одночасно таких умов:

а) при укладенні договору сторони не могли передбачити  можливість настання таких змін;

б) зміни у зв'язку з  причинами, які сторона договору не може усунути;

в) виконання договору на нових умовах порушує майновий баланс;

г) договір не містить  положень, що ризик змін повинна  нести зацікавлена сторона.

Згідно зі ст. 188 ГК України  зміна та розірвання господарських  договорів в односторонньому  порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Згідно з вимогами цієї статті ГК України  сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати  договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором  у вигляді додаткової угоди про  зміну умов договору, його розірвання, проведення новації, надання відступного замість виконання зобов'язання тощо. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, в двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. Рішення може являти собою:

- згоду на зміну (розірвання) договору - повертається підписаний  екземпляр додаткової угоди зацікавленій  стороні;

- відмову від зміни  (розірвання) договору або ненадання  відповіді на зроблену пропозицію  у встановлений законом строк;

- згоду змінити договір,  проте на інших умовах - оформлюється  протокол узгодження розбіжностей  до додаткової угоди.

У разі, якщо сторони не досягли  згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді  у встановлений строк з урахуванням  часу поштового обігу, зацікавлена  сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим  рішенням договір змінено або  розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності цим рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено  за рішенням суду.

Згідно зі ст. 654 ЦК України  зміна або розірвання договору здійснюється у тій формі, в якій укладено основний договір (наприклад, нотаріально посвідчена письмова форма, державна реєстрація договору).

Ст. 206 ГК України зазначає, що господарське зобов'язання може бути розірвано сторонами відповідно до правил, встановлених ст. 188 ГК України. Державний контракт підлягає розірванню у разі зміни або скасування державного замовлення, яким передбачено припинення дії контракту, з моменту, коли про  це стало відомо сторонам зобов'язання. Наслідки розірвання державного контракту  для його сторін визначаються відповідно до закону.

Договір вважається зміненим або розірваним з моменту:

- підписання додаткової  угоди;

- нотаріального посвідчення  та/або державної реєстрації (ст. 640 ЦК України);

- набрання чинності рішення  суду (ч. 3 ст. 653 ЦК України).

Наслідками зміни та розірвання договору є: у разі зміни договору - зобов'язання виконувати договір на нових умовах; у разі розірвання - припинення зобов'язань за договором.

За загальним правилом ч. 4 ст. 653 ЦК України з моменту  зміни або розірвання договору сторони  не можуть вимагати того, що було ними вже виконано, за виключенням випадку, коли це передбачено законом або  договором.

1.2. Припинення господарських  договорів

 Господарські договори  можуть бути припинені у разі:

1) належного виконання  договору (ст. 599 ЦК України, ст. 203 ГК України);

2) передачі кредитору  відступного (ст. 600 ЦК України): на  заміну грошей, іншого майна, інші  дії тощо. Умовами є: обов'язкова  згода кредитора; розмір, строки  та порядок передання відступного  обумовлюються окремою угодою;

3) зарахування зустрічних  однорідних вимог, строк виконання  яких настав, а також вимог,  строк виконання яких не встановлений  або визначений моментом пред'явлення  вимоги (ст. 601 ЦК України, 203 ГК України). Умовами є: зустрічні вимоги, однорідні  вимоги, строк виконання настав  або обумовлений вимогою. Для  зарахування достатньо листа  за підписом керівника підприємства-ініціатора. Проте краще оформляти двосторонню  угоду для сповіщення про можливість  зарахування іншої сторони (наприклад,  знаходження активів в податковій  заставі). Згідно з ч. 5 ст. 203 ГК  України не допускає зарахування  у випадку спливу строку позовної  давності;

4) домовленості сторін  заміною первісного зобов'язання  новим зобов'язанням (новація)  між тими ж сторонами. (ст. 604 ЦК  України, ст. 204 ГК України). Наприклад,  борг з купівлі-продажу перевести  у зайомне зобов'язання. Новація припиняє додаткові зобов'язання, пов'язані з первісним зобов'язанням, якщо інше не встановлено договором;

5) прощення боргу (ст. 605 ЦК України), якщо не порушує  права третіх осіб (наприклад,  якщо стосовно кредитора порушено  справу про банкрутство, він  не може простити борг за  іншим зобов'язанням);

6) поєднання боржника  та кредитора в одній особі  (ст. 606 ЦК України, ч. 2 ст. 204 ГК  України), наприклад правонаступництво  у разі злиття або приєднання);

7) неможливості виконання  зобов'язання у зв'язку з обставинами,  за які сторони не відповідають (ст. 607 ЦК України, ст. 205 ГК України);

8) смерті фізичної особи  - боржника, якщо саме він повинен  виконати зобов'язання (ст. 608 ЦК України), смерті фізичної особи - кредитора,  якщо зобов'язання нерозривно  пов'язано з його особою;

9) ліквідації юридичної  особи (боржника або кредитора), крім випадків, передбачених законом  (наприклад, відшкодування шкоди,  заподіяної життю або здоров'ю  громадянина, переходить до вищої  організації або ліквідаційної  комісії) (ст. 609 ЦК України).

 

 

 

 

 

1.                За редакцією Ю.С. Шемшученка, Я.М. Шевченко. Договір у

цивільному і трудовому  праві. Довідник 1, 2 частина – К: 2000

2.                Пилипенко А. Я., Щербина В.С.  Господарське право:

навчальний посібник. –  К: Вентури, 1996

3.                Цивільний кодекс України

4.                Арбітражний кодекс України

5.                Закон України від 27 березня  “Про підприємства України”

(20, 21,22,24)

    

 

 

1.           Хозяйственный Кодекс Украины (с изменениями и дополнениями по состоянию на 01.02.2008).

 

2.           Гражданский Кодекс Украины (с изменениями и дополнениями по состоянию на 01.02.2008).

 

3.           Пилипенко А.Я. Щербина В.С. // Господарське  право // Курс лекций // Київ „Вентурі” 1996 - 288 стр.

 

4.           Карпов В.С., Карпова В.Ф., Македон  В.В. // Курс лекций для студентов дистанционной формы обучения.

 

5.           Галянтич М.К., Грудницька С.М., Міхатуліна О.М. та ін. // Господарське право // Підручник для студ. вищ. навч. закл. // К.: МАУП, 2005 – 424 с.

 

6.           Закон Украины «О предприятиях Украины» от 27.03.1991 N 887-XII (с изменениями и дополнениями).

 

7.           Хозяйственный процессуальный кодекс Украины (с изменениями и дополнениями по состоянию на 15.09.2006). – с. 1,10-11.

 

8.           Закон Украины «О Залоге».

 

9.           Закон Украины «О акционерных обществах», от 17.09.2008 N 514-VI (вступит в силу через 6 месяцев с дня опубликования).

 

10.         Закон Украины «О хозяйственных обществах», от 19.09.1991 N 1576-XII (с изменениями и дополнениями по состоянию на 01.11.2008).

 

11.         Закон Украины «О ценных бумагах и фондовом рынке».

 

 

[1] Закон Украины от 27.03.1991 «О предприятиях Украины».

 

[2] Хозяйственный Кодекс Украины

 

[3] Карпов В.С., Карпова  В.Ф., Македон В.В. // Курс лекций для студентов дистанционной формы обучения.

 

[4] Карпов В.С., Карпова  В.Ф., Македон В.В. // Курс лекций для студентов дистанционной формы обучения.

 

[5] Пилипенко А.Я. Щербина  В.С. // Господарське право // Курс  лекций // Київ „Вентурі”  1996  - 288 стр.

 

[6] Пилипенко А.Я. Щербина  В.С. // Господарське право // Курс  лекций // Київ „Вентурі”  1996  - 288 стр.

 

[7] Пилипенко А.Я. Щербина  В.С. // Господарське право // Курс  лекций // Київ „Вентурі”  1996  - 288 стр.

 

[8] Гражданский Кодекс Украины // статья 6.

 

[9] Галянтич М.К., Грудницька С.М., Міхатуліна О.М. та ін. // Господарське право // Підручник для студ. вищ. навч. закл.  // К.: МАУП, 2005 – 424 с.

 

[10] Хозяйственный Кодекс Украины.

 

[11] Галянтич М.К., Грудницька С.М., Міхатуліна О.М. та ін. // Господарське право // Підручник для студ. вищ. навч. закл.  // К.: МАУП, 2005 – 424 с.

 

[12] Хозяйственный кодекс Украины // статья 197.

 

[13] Галянтич М.К., Грудницька С.М., Міхатуліна О.М. та ін. // Господарське право // Підручник для студ. вищ. навч. закл.  // К.: МАУП, 2005 – 424 с.

 

[14] Галянтич М.К., Грудницька С.М., Міхатуліна О.М. та ін. // Господарське право // Підручник для студ. вищ. навч. закл.  // К.: МАУП, 2005 – 424 с.

 

[15] Хозяйственный Кодекс Украины, статья 199.

 

[16] Гражданский Кодекс Украины, глава 49.

 

[17] Гражданский Кодекс Украины, статьи 549-550.

 

[18] Гражданский Кодекс Украины, статья 617.

 

[19] Гражданский Кодекс Украины, статьи 551-552.

 

[20] Хозяйственный Кодекс Украины, статьи 230-237.

 

[21] Хозяйственный Кодекс Украины, статья 193 часть 3.

 

[22] Хозяйственный Кодекс Украины.

 

[23] Гражданский Кодекс Украины, статьи 553-559.

 

[24] Гражданский Кодекс Украины, статьи 553-559.

 

[25] Галянтич М.К., Грудницька С.М., Міхатуліна О.М. та ін. // Господарське право // Підручник для студ. вищ. навч. закл.  // К.: МАУП, 2005 – 424 с.

 

[26] Хозяйственный Кодекс Украины.

 

[27] Гражданский Кодекс Украины, статьи 560-569.

 

[28] Гражданский Кодекс Украины, статьи 560-569.

 

[29] Закон Украины «О залоге».

 

[30] Гражданский Кодекс Украины.

 

[31] Гражданский Кодекс Украины.

 

[32] Гражданский Кодекс Украины, статьи 570-571.

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

 

1. Конституція України,  прийнята на п'ятій сесії Верховної  Ради України 28 червня 1996 р. // Відомості  Верховної Ради України. —  1996. — № 30. — Ст. 141.

 

2. Цивільний Кодекс України.  – К., 2003.

 

3. Закон України від  7 лютого 1991 р. № 697-12 «Про власність» // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 20. - Ст. 249.

 

4. Закон України від  19 вересня 1991 р. № 1576-ХП «Про  господарські товариства» // Відомості  Верховної Ради України. —  1991. — № 49. — Ст. 682.