Види підприємств на території України

2. Акцент на якість  веде до зменшення продуктивності. Думка, що якість може бути  отримана тільки за рахунок  кількості — широко розповсюджена  серед керівників виробництва  помилка. Ця точка зору є  останньою з того періоду, коли  управління якістю полягало у  фізичному огляді кінцевого виробу. У цій ситуації більш жорсткі  вимоги контролю призводили до  відбраковки більшої кількості  готової продукції. Але з того  часу контроль якості став  більш скрупульозним. В сучасній  структурі управління якістю  акцент змінився на попередження  недоліків на стадіях розроблення  і виготовлення. Тому дефектні  вироби, перш за все, не виробляються. Зусилля, потрачені на те, щоб  по­ліпшити якість і зберегти  кількість, сприяли тому, що поліпшення  якості призводить, як правило,  до більш високої продуктивності.

 

3. На якість впливає  культура праці робочої сили. Виробники звертають вину за  низьку якість своїх виробів  на відсутність розуміння якості  і низьку культуру праці своїх  працівників. Більш глибокий аналіз  цього питання показує, що працівники  можуть нести відповідальність  тільки в тому випадку, якщо  керівництво забезпечило:

— всебічне навчання операторів обладнання;

— працівників детальними інструкціями щодо роботи;

 

— засобами для перевірки  або оцінювання результатів дій  цих працівників;

— засобами для регулювання  обладнання або процесу у випадку, якщо результат виявляється незадовільним.

Правдива оцінка виробників скоріше всього покаже, що їх керівництво  нездатне забезпечити ці дуже важливі  вихідні умови на більшості робочих  місць. І замість того, щоб шукати винних працівників, компаніям необхідно  вивчити слабкі місця своїх систем управління.

4. Якість може бути  забезпечена суворою перевіркою. Контроль був першим офіційним  механізмом управління якістю  на початку цього століття, і  більшість виробників досі впевнені, що якість може бути поліпшена  за допомогою суворого контролю. Слід відмітити, що перевірка  може привести тільки до відокремлення  якісних виробів від неякісних.  Сама по собі вона не може  поліпшити якість виготовленої  продукції. Більш того, тоді як  останні дослідження показали, що  від 60 до 70% всіх дефектів, виявлених  на виробництві, прямо або посередньо  відносяться до помилок, допущених  на таких ділянках, як проектування, технологічна підготовка виробництва  і закупівля матеріалів, майже  всі перевірки і дії з управління  якістю все-таки спрямовані на  виробничу ділянку.

Необхідно підкреслити, що управління якістю — це не ізольований вид  діяльності відділу технічного контролю. Щоб бути ефективним, цей процес повинен охоплювати операції всіх відділів, включаючи ті, які займаються маркетингом, проектно-конструкторськими розробками, технологією, виробництвом, пакупанням, диспетчеризацією і транспортуванням. Фактично, управління якістю повинно  охоплювати діапазон від постачальників вихідного матеріалу до замовників. Важливо зрозуміти вимоги споживачів і мати точний зворотний зв'язок, який дає інформацію про їхнє сприйняття виробів, які вони отримують.

Під стандартизацією розуміють  визначення і застосування єдиних правил з метою упорядкування діяльності у певній галузі. Результати стандартизації відображаються у спеціальній нормативно-технічній документації. Основними її видами є стандарти і технічні умови-документи, що містять обов'язкові для виробників норми якості виробу і засоби їх досягнення (набір показників якості, рівень кожного з них, методи і засоби вимірювання, засоби випробувань, маркування, упаковки, транспортування і зберігання продукції).

Розрізняють обов'язкову і  добровільну сертифікацію. Обов'язкова сертифікація здійснюється виключно в  межах державної системи управління господарюючими суб'єктами, охоплює  у всіх випадках перевірку і випробування продукції з метою визначення її характеристик та подальший державний  технічний нагляд за сертифікованими  виробами. Добровільна сертифікація може проводитись на відповідність  продукції вимогам, котрі не є  обов'язковими в межах держави.

Державний нагляд за якістю здійснює Державний комітет України  зі стандартизації, метрології та сертифікації (Держстандарт України). Для організації  розробки, експертизи і підготовки до затвердження державних стандартів України за рішенням Держстандарту  створені технічні комітети зі стандартизації. До роботи в цих комітетах залучаються  на добровільних засадах представники зацікавлених підприємств і організацій, провідні вчені та спеціалісти. Внутрішньовиробничий технічний контроль якості на підприємствах  забезпечується відділами технічного контролю (ВТК).

 

У результаті оцінки конкурентноздатності продукції можуть бути прийняті наступні шляхи підвищення конкурентноздатності:

- зміна складу, асортименту,  структури застосовуваних матеріалів (сировини, напівфабрикатів), що комплектують  виріб або конструкції продукції; 

- зміна порядку проектування  продукції; 

- зміна технології виготовлення  продукції, методів випробувань,  системи контролю якості виготовлення,

 збереження, упакування, транспортування, монтажу;

- зміна цін на продукцію,  цін на послуги, по обслуговуванню  і ремонту, цін на запасні  частини; 

- зміна порядку реалізації  продукції на ринку; 

- зміна структури і  розміру інвестицій у розробку, виробництво і збут продукції;

- зміна структури й  обсягів коопераційних постачань  при виробництві продукції і  цін на комплектуючі вироби  і складу обраних постачальників;

- зміна системи стимулювання  постачальників;

- зміна структури імпорту  і видів імпортованої продукції.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

В своїй курсовій роботі я провела  аналіз фінансового стану підприємства ПАТ «Рошен» за 2008-2009 рр.

Міжнародна Кондитерська Корпорація ROSHEN - лідер національного ринку  кондитерських виробів.  Під власним  «солодким знаком якості» ROSHEN виробляє до 200 видів високоякісних кондитерських  виробів (шоколадні і желейні цукерки, карамель, шоколад, печиво, вафлі, бісквітні рулети і торти). Загальний обсяг виробництва продукції досягає 400 тисяч тон на рік.

Після проведеного фінансового  аналізу підприємства можна зробити  висновок що підприємство на дату балансу  знаходиться у більш менш задовільному фінансовому стані. 

Роблячи оцінку ліквідності  балансу можна побачити що, підприємство на дату балансу зможе покрити  свої зобов'язання.

Питома вага дебіторської заборгованості в загальній сумі оборотних активах на початок  періоду становить 96,94%, що на кінець періоду становлять 94,1%, що зменшились на 2,84%.

Питома вага кредиторської  заборгованості в загальні й сумі оборотних коштів на початок періоду становив 2,93%, а на кінець періоду 2,99%, що збільшилось на 0,06%.

Склад і структура джерел формування засобів підприємства має  позитивний характер, тому що свідчить про збільшення стійкості підприємства.

За аналізом структури  доходів і витрат можна зробити  висновок, що витрати і доходи трішки зменшились від попереднього періоду, за рахунок зменшення витрат на випуск продукції.

За аналізом стійкості  фінансового стану можна зробити  висновок, що на підприємстві нестійке фінансове становище, пов’язане  з порушенням

 

платоспроможності, проте  існує можливість установлення рівноваги  за рахунок поповнення джерел власних  засобів і збільшення власних  оборотних засобів, а також за рахунок додаткового залучення  довгострокових кредитів і позичкових засобів.

 

 

 

 

Використана література

1. Податковий  кодекс України від 02.12.2010 р.

2. Положення  про порядок складання фінансового  плану державним підприємством  (крім казенного) та контролю  за його виконанням. Затверджений  наказом Мінекономіки України  від 27.05.2003 №137

3. П(С)БО 2 “Баланс”. Затверджене наказом  Міністерства фінансів України  від 31.03.99 р. № 87

4. П(С)БО 5 “Звіт про власний капітал”. Затверджене наказом Міністерства  фінансів України від 31.03.99 р.  № 87

5. П(С)БО 4 “Звіт про рух грошових коштів”.  Затверджене наказом Міністерства  фінансів України від 31.03.99 р.  № 87

6. П(С)БО 3 “Звіт про фінансові результати”.  Затверджене наказом Міністерства  фінансів України від 31.03.99 р.  № 87

7. Економічний  аналіз: Навч. посібник / М. А. Болюх,  В.З. Бурчевський,  М. І. Горбаток;  За  ред. акад.  НАНУ,  проф.  М. Г.  Чумаченка. - К.: КНЕУ, 2001.

8. Івахненко В.М. “Курс економічного  аналізу”. Навчально-методичний посібник  для самостійного вивчення дисципліни. Київ. КНЕУ 2000р.

9. Козак В.Г., Козак В.Я. “Аналіз  фінансового стану акціонерного  товариства”. Монографія. Київ Аграрна  наука, 2000

10. Коробов М.Я. Фінансово-економічний  аналіз діяльності підприємств. 2000

11. Крамаренко Г.О. Фінансовий  аналіз  і   планування. – К.: Центр  навчальної  літератури, 2003.

12. Кузина Е.Л., Сидорина Т.В. Финансовые результаты предприятия: Учет. Анализ. Аудит. Москва: ПРИОР, 1999

13. Лахтіонова А.А. “Фінансовий аналіз суб’єктів господарювання”. Монографія КНЕУ, 2001р.

14. Мельник В. М. Основи   економічного  аналізу ( короткий  теоретико-методологічний  курс) : Навч. Посібник. – Ірпінь, 2000.

15. Серінова Т. М., Понікаров  В. Д., Кознанова Є. П., Отенко І. П. Облік, аналіз  і  аудит: Навч.  посібник. - Х.: ВД " ІНЖЕК", 2003.

16. Тарасенко Н.В. “Економічний аналіз діяльності промислового підприємства”. Навчальний посібник для студентів економічних вищих навчальних закладів. Київ 2000 р.

17. Терещенко О.О. Фінансова санація та банкрутство підприємств. - К.: КНЕУ, 2000.- 412с.

18. Фінанси підприємств. Підручник. 4-те  видання ( за ред. А.М. Поддєрьогіна) – К.: КНЕУ, 2002

19. Фінанси   підприємств.   Навчальний посібник  (за   ред.  І.В. Зятковський) – К.: Кондор, 2003

20. Цал–Цалко Ю.С. Фінансова звітність підприємства та її аналіз. Навч. посібник – 2-ге вид., перероб. і доп. – Київ: ЦУЛ, 2002

21. Шеремет А.Д.,  Суйц В.П. Аудит: Учебник. – 2 –е изд., доп. и перераб. – М.: ИНФРА – М, 2002

22. Господарський кодекс України.

 

Додаток А

Баланс 

Актив	Код рядка	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
1	2	3	4
I. Необоротні активи
Нематеріальні активи:
- залишкова вартість	10	148	91
- первісна вартість	11	409	450
- накопичена амортизація	12	-261	-359
Незавершене будівництво	20	42576	82012
Основні засоби:
- залишкова вартість	30	237162	317110
- первісна вартість	31	406107	526848
- знос	32	-168945	-209738
Довгострокові біологічні активи:
- справедлива (залишкова)  вартість	35	0	0
- первісна вартість	36	0	0
- накопичена амортизація	37	0	0
Довгострокові фінансові  інвестиції:
- які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств	40	11	11
- інші фінансові інвестиції	45	152	152
Довгострокова дебіторська  заборгованість	50	0	0
Справедлива (залишкова) вартість інвестиційної нерухомості	55	0	0
Первісна вартість інвестиційної  нерухомості	56	0	0
Знос інвестиційної нерухомості	57	0	0
Відстрочені податкові активи	60	0	0
Гудвіл	65	0	0
Інші необоротні активи	70	0	0
Гудвіл при консолідації	75	0	0
Усього за розділом I	80	280049	399376
II. Оборотні активи
Виробничі запаси	100	3448	6242
Поточні біологічні активи	110	0	0
Незавершене виробництво	120	0	0
Готова продукція	130	0	0
Товари	140	17	7
Векселі одержані	150	0	0
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
- чиста реалізаційна вартість	160	106470	91987
- первісна вартість	161	106470	91987
- резерв сумнівних боргів	162	0	0
Дебіторська заборгованість за рахунками:
- за бюджетом	170	911	6301
- за виданими авансами	180	0	0
- з нарахованих доходів	190	0	0
- із внутрішніх розрахунків	200	0	0
Інша поточна дебіторська  заборгованість	210	2859	1791
Поточні фінансові інвестиції	220	0	0
Грошові кошти та їх еквіваленти:
- в національній валюті	230	7	17
- у т.ч. в касі	231	0	0
- в іноземній валюті	240	0	0
Інші оборотні активи	250	0	0
Усього за розділом II	260
III. Витрати майбутніх  періодів	270	69	159
IV. Необоротні активи  та групи вибуття	275	0	0
Баланс	280 280	393830	505880
Додаток Б
Пасив	Код рядка	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
1	2	3	4
I. Власний капітал
Статутний капітал	300	50833	175833
Пайовий капітал	310	0	0
Додатковий вкладений  капітал	320	360	360
Інший додатковий капітал	330	0	0
Резервний капітал	340	804	900
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	350	8265	9519
Неоплачений капітал	360	0	0
Вилучений капітал	370	0	0
Накопичена курсова різниця	375	0	0
Усього за розділом I	380	60262	186612
Частка меншості	385	0	0
II. Забезпечення  наступних виплат та платежів
Забезпечення виплат персоналу	400	312	703
Інші забезпечення	410	0	0
Сума страхових резервів	415	0	0
Сума часток перестраховиків  у страхових резервах	416	0	0
Цільове фінансування	420	0	0
Усього за розділом II	430	312	703
ІІІ. Довгострокові  зобов’язання
Довгострокові кредити банків	440	0	0
Інші довгострокові фінансові  зобов’язання	450	0	0
Відстрочені податкові зобов’язання	460	0	0
Інші довгострокові зобов’язання	470	0	0
Усього за розділом III	480	0	0
ІV. Поточні зобов’язання
Короткострокові кредити  банків	500	0	0
Поточна заборгованість за довгостроковими  зобов’язаннями	510	0	0
Векселі видані	520	0	0
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	530	243548	311714
Поточні зобов’язання за розрахунками:
- з одержаних авансів	540	0	0
- з бюджетом	550	0	0
- з позабюджетних платежів	560	0	0
- зі страхування	570	1023	531
- з оплати праці	580	22	33
- з учасниками	590	66468	0
- із внутрішніх розрахунків	600	0	0
Зобов'язання, пов'язані з необоротними активами та групами вибуття, утримуваними для продажу	605	22195	6287
Інші поточні зобов'язання	610	0	0
Усього за розділом IV	620	333256	318565
V. Доходи майбутніх  періодів	630	0	0
Баланс	640	393830	505880