Автор работы: Пользователь скрыл имя, 17 Октября 2013 в 01:50, контрольная работа
Страхування транспортних засобів - це вид страхування, де об'єктом виступають механізовані й інші транспортні засоби. Залежно від виду шляху транспортне страхування поділяється на наземне, річкове, морське і повітряне.
Наземний транспорт як об'єкт підвищеної небезпеки містить ризик довкіллю, особливо життю та здоров'ю людей, а водночас сам досить часто і легко стає об'єктом ушкодження.
Страхування транспортних засобів іменується «КАСКО», а страхування вантажів - «КАРГО» страхуванням.
Вступ 3
1. Страхування транспортних засобів 4
1.1. Страхування автомобілів за умов ремонту, парковки та зберігання у гаражах 6
1.2. Страхування водних транспортних засобів 7
2. Страхування вантажів 9
Висновки 14
Список використаної літератури 15
Страхування транспортних засобів - це вид страхування, де об'єктом виступають механізовані й інші транспортні засоби. Залежно від виду шляху транспортне страхування поділяється на наземне, річкове, морське і повітряне.
Наземний транспорт як об'єкт підвищеної небезпеки містить ризик довкіллю, особливо життю та здоров'ю людей, а водночас сам досить часто і легко стає об'єктом ушкодження.
Страхування транспортних засобів іменується «КАСКО», а страхування вантажів - «КАРГО» страхуванням.
Страхування авто-каско, об'єктами якого є вантажні, легкові, спеціальні автомобілі, мотоцикли та деякі інші транспортні засоби, що належать юридичним або фізичним особам. Страхування здійснюється за тарифами, складеними з урахуванням типу транспортного засобу, його віку, вартості, характеру використання, стану зберігання, береться також до уваги стаж водія, випадки участі в ДТП, тривалість здійснення страхування автотранспорту та деякі інші чинники. Головними ризиками є пошкодження, знищення, угон транспортного засобу.
Один з видів майнового страхування, який може здійснюватися в різних варіантах, зокрема: з відповідальністю за всіма ризиками чи з відповідальністю за часткову аварію без відповідальності за пошкодження, крім випадків катастрофи або аварії. При будь-якому варіанті не підлягають страхуванню ризики, збитки з яких виникають внаслідок навмисних дій страхувальника.
Засоби транспорту, як і домашнє майно, страхуються добровільно. На страхування беруться автотранспортні засоби та водні маломірні судна, які підлягають державній реєстрації у встановленому порядку.
До автотранспортних засобів відносять: легкові, вантажні, вантажо-пасажирські, мікроавтобуси, мотоцикли, моторолери, мотоколяски, мопеди, трактори та міні-трактори. До водних транспортних засобів відносять різноманітні човни, яхти, катамарани і т. ін.
Як показує практика найбільш розвинених країн світу, найпоширенішим видом майнового страхування є страхування автотранспортних засобів. У США, скажімо, на цей вид страхування припадає близько 45% загального збору премій за майновим страхуванням. Це пояснюється, з одного боку, стрімким зростанням чисельності власників автотранспортних засобів та високим рівнем небезпеки цього виду транспорту — з іншого. Статистичні дані свідчать, що число загиблих на 1 млрд пасажиро-кілометрів становить: для автотранспорту — 16 осіб, для повітряного — 6,5, для залізничного транспорту — 1,2 особи.
Одночасно із транспортним засобом можуть бути застраховані (за бажанням страхувальника) водій та пасажири, додаткове устаткування до транспортного засобу, вантаж, який на ньому перевозять. В автострахуванні до об'єктів страхування відносять:
· страхування "авто-каско";
· страхування цивільної відповідальності;
· страхування від усіх видів ризиків;
· страхування автомобілів на час ремонту, парковки та зберігання в гаражах;
· страхування експортно-
· страхування вантажів при перевезеннях внутрішнього сполучення;
· страхування від нещасних випадків під час ДТП.
Страхування вантажу від нещасних випадків та цивільної відповідальності буде розглянуто пізніше.
Страхування від усіх видів ризиків передбачає найповніше страхове покриття. Воно забезпечує відшкодування збитків, спричинених втратою або пошкодженням застрахованого транспортного засобу, фізичними травмами людей та пошкодженням майна третьої сторони[6, c. 95-96].
При страхуванні автомобілів приватних власників, крім перерахованих уже ризиків, додаються ще відшкодування бенефіціару (правонаступнику) в разі смерті страхувальника всієї капітальної суми, при фізичних каліцтвах — затрати на лікування, а також на покриття збитків від пошкодження багажу та інших предметів, що знаходились у салоні автомобіля.
Страхування "авто-каско" передбачає страховий захист від будь-яких збитків, котрі можуть виникнути внаслідок пошкодження, повної загибелі або втрати автотранспортного засобу чи окремих його частин за настання обумовлених у страховому полісі подій. Цей вид страхування поширюється на всі автотранспортні, водні та наземні види транспортних засобів.
Страхування "авто-каско" може бути повним або частковим.
При повному страхуванні
"авто-каско" власник транспортного
засобу отримує страховий захист
від збитків внаслідок
При частковому страхуванні "авто-каско" страхове покриття забезпечується лише в разі пожежі, вибуху двигуна, викрадення, пошкодження транспортного засобу під час викрадення, стихійного лиха.
За умовами страхування "авто-каско" страховик не відшкодовує збитків, якщо:
· вони є наслідком навмисних дій страхувальника, членів його сім'ї або осіб, у розпорядженні котрих знаходився транспортний засіб;
· вони є наслідком воєнних дій, громадянського збурення,страйків;
· вони конфісковані, арештовані, знищені за розпорядженням влади.
· засіб експлуатувався несправним;
· водій був у стані алкогольного або наркотичного сп'яніння;
· засіб використовувався з метою навчання водити (автомобіль);
· встановлено природний знос транспортного засобу або його окремих вузлів[8, c. 122-124].
За збереження автомобілів своїх клієнтів відповідальність несуть власники автотранспортних гаражів та паркових стоянок. У зв'язку з цим пропонують два види страхового захисту:
· на час транспортування автомобіля до гаража, майстерні чи стоянки (якщо автомобіль не доставляють безпосередньо його власники);
· на період перебування автомобіля на їхній відповідальності — від всіляких ризиків.
У разі настання страхового випадку страховик відшкодовує затрати на переміщення автомобіля до ремонтної майстерні та доставку його страхувальнику після ремонту. При викраденні або пошкодженні автомобіля в гаражі або на стоянці страхове відшкодування отримує власник гаража або стоянки.
Відшкодування збитків, завданих власникові транспортного засобу в результаті ДТП, як правило, здійснюється після ремонту на основі пред'явленої страхувальником накладної — рахунку, за якою страховик проводить оплату виконаних робіт.
У практиці деяких країн страховик надає безплатно автомобіль у користування страхувальнику на період ремонту його власного автомобіля. - При страхуванні транспортних засобів найчастіше використовують два види полісів: поліс з оголошеною вартістю та відкритий поліс.
Поліс з оголошеною вартістю містить чітко обумовлену і фіксовану суму страхового відшкодування, яка має бути сплаченою при настанні страхового випадку, і умовами договору не передбачений перегляд та уточнення цієї суми після виникнення збитків.
Відкритий поліс передбачає визначення суми страхового відшкодування після виникнення страхової події шляхом оцінки суми збитку.
Прикладом полісу з оголошеною вартістю є поліс із страхування "авто-каско", а полісу з відкритою вартістю — "страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів"[3, c. 98-99].
Страхування автомобіля має певні особливості. Правилами страхування автомобіля передбачається можливість укладення договору за умови:
· власної участі страхувальника у відшкодуванні збитків (франшиза), розмір якої обирає сам страхувальник;
· відшкодування без урахування знижки на знос запасних частин, що потребують заміни в разі їх пошкодження (з додатковою оплатою). Величина додаткового платежу при цьому визначається в розмірі 5% від страхової суми — якщо строк експлуатації автомобіля не перевищує 5 років; 10% — зі строком експлуатації 5 — 8 років; 20% — від 8 до 12 років; 30% — від 12 років;
· відшкодування вартості втрати товарного вигляду внаслідок страхової події, обумовленої в укладеному договорі (теж зі сплатою додаткового платежу), але за умови, що автомобіль застрахований за дійсною вартістю. Доплата в даному випадку прив'язується до оцінки дійсної вартості і визначається в розмірі: 20% — коли термін експлуатації не перевищує 5 років; 15% — від 5 до 8 років; 10% — від 8 до 12 років; 5% — понад 12 років[5, c. 106-108].
Страхування водних транспортних засобів ґрунтується переважно на тих же засадах, що й автомобільне. За основу страхової оцінки судна береться сума, запропонована страхувальником, яка не має перевищувати його дійсної вартості.
Договір страхування може бути укладено на одній із перелічених далі умов, яка визначає обсяг відшкодування збитків та величину страхових платежів залежно від обсягу відповідальності, взятої страховиком:
· з відповідальністю за загибель та пошкодження;
· з відповідальністю за повну загибель з урахуванням витрат на врятування;
· без відповідальності за пошкодження, крім випадків загибелі.
Договір страхування цього виду укладається на окремий рейс або на певний строк[9, c. 157].
Оскільки власники транспортних засобів та власники вантажів, що перевозяться, можуть бути різними суб'єктами, в страховій справі використовують відособлене страхування транспортних засобів — "каско" та страхування вантажів, що перевозяться цими засобами, — "карго".
Договір страхування вантажу може укладатися на таких умовах:
· з відповідальністю за всі ризики;
· з відповідальністю за окрему аварію;
· без відповідальності за пошкодження, крім випадків загибелі.
За договором, укладеним за першою умовою (з відповідальністю за всі ризики), відшкодуванню підлягають збитки від пошкодження або повної загибелі всього або частини вантажу з будь-яких причин, окрім військових ризиків, впливу (прямого або опосередкованого) радіації, необачності та навмисних дій страхувальника, а також ризиків, пов'язаних із специфікою вантажу та його транспортуванням. Деякі з них можуть бути застраховані за додаткову премію.
За договором, укладеним за другою умовою, відшкодовуються збитки від пошкодження чи повної загибелі всього або частини вантажу внаслідок: пропажі судна або іншого транспортного засобу; зіткнення або загибелі суден, літаків та інших транспортних засобів чи від удару їх об нерухомі або плавучі об'єкти; посадки судна на мілину, провалу мостів, вибуху, пожежі, пошкодження судна кригою, а також внаслідок заходів, спрямованих на рятування або гасіння пожежі, тобто всі необхідні і доцільно зроблені витрати щодо рятування вантажу та зменшення збитку, якщо збиток відшкодовується за умовами страхування.
За договором, укладеним за третьою умовою (без відповідальності за пошкодження, окрім випадків загибелі), відшкодовуються ті ж самі збитки, що й при відповідальності за окрему аварію. Відмінність полягає лише в тому, що в цьому разі відшкодовуються тільки збитки від повної загибелі всього або частини вантажу, тоді як у попередньому випадку — від пошкодження чи повної загибелі всього або частини вантажу.
І за другою, і за третьою умовами не покриваються збитки за тими самими видами ризиків, що і в першому випадку[4, c. 137-138].
Відповідальність страховика
за договором страхування
При перевезенні вантажів наземними видами транспорту також застосовуються умови за угодою "Поставка до кордону". За її умовами обов'язки продавця вважаються виконаними в момент прибуття вантажу на митний кордон країни, зазначеної в договорі купівлі-продажу.
Умови страхування вантажів визначаються правилами страхування, що розробляються індивідуально кожною страховою компанією. Переважно різниця між правилами різних страхових компаній полягає у визначенні обсягу відповідальності.
Умови страхування вантажів, що перевозяться авіа та наземними видами транспорту, базуються на правилах морського страхування (CARGO), що сформувалися значно раніше. Відмінність полягає у визначенні специфічності ризиків, які виникають у разі експлуатації цих засобів перевезення.