Мурування стін фундаменту з бутового каменю

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 14 Ноября 2013 в 02:18, курсовая работа

Описание работы

Перед кладкою фундаменту необхідно уважно розглянути проект, провести підготовчі роботи на будівельному майданчику. Спочатку заготовлюють камені, ставлять ящики з розчином, лотки і жолоби, по яких спускають камінь і розчин. Кладка фундаментів з буту «під лопатку»: у траншеях завглибшки 1,25 м, розставляють ящики для розчину на брівці траншеї на відстані 3–5 м один від одного. Штабелю буту укладають між ящиками розчину.

Файлы: 1 файл

№1.doc

— 283.00 Кб (Скачать файл)

Бункер  з щелепним затвором (рис.2). Вміщує до 1,2 м3. Призначений для приймання і подачі розчину на робоче місце.

Захват, що сам затягується (рис. 3). Вантажопідйомність – 1,75 т. Пристрій має вигляд прямокутної рами з двох щелепних підйомних затискувачів. Застосовується для розвантажування пакунків силікатної цегли без піддонів з автотранспорту і подачі їх до місця мурування.

 

Рис. 2. Бункер: Рис. 3. Захват:

1) штурвал; 2) затвор 1) рама; 2) натяжні пластини; 3) затискуючі  балки; 4) захватний пристрій

 

Підхоплювач-футляр. Вантажопідйомність – 1,5 т. Складається з двох півфутлярів Г-подібної форми, які закріплені на захватних важільцях (рис. 4). Підхоплювач-футляр призначений для розвантаження одразу двох пакунків цегли з автомобіля і подачі їх на робоче місце.

Бак для змочування цегли. Ємкість, яку заповнюють водою (рис. 5). У жарку і суху погоду піддони з цеглою опускають у бак, змочують і подають на робоче місце.

Переносні світильники. Мають вигляд розсувної рами з телескопічним стояком з плафонами (рис. 6). Призначені для освітлення робочого місця у темний час доби.

Контейнер для схову одягу, інвентарю, пристосувань бригади мулярів. Має відділення для двох змін (рис. 7).

5. Технологічно необхідний набір  інструментів, пристосувань та інвентарю, розрахований на бригаду, називають нормокомплектом. Дбайливе використання такого нормокомплекту сприяє підвищенню якості, безпеки та продуктивності праці мулярів.

 

Рис. 4. Підхоплювач: Рис. 5. Бак: Рис. 6. Світильники:

1) захватні важільці  зі 1) цегла; 2) прогони 1) розсувна  рама;

стінкою; 2) вісь; 3) піддон 2) телескопічний стояк з цеглою 3) дріт; 4) плафон

 

Порядівки (рис. 8). Пристосування з кутиків, труб або рейок з позначеннями, що відповідають товщині горизонтальних рядів кладки: для звичайної цеглини – 77 мм (65 мм товщина цеглини + 12 мм товщина шва), для стовщеної цегли – 100 мм. Пристосування призначене для закріплення причального шнура, дотримання горизонтальності й вертикальності рядів стін, що зводяться.

 

Рис. 7. Контейнер: Рис. 8. Трубчаста порядівка:

1) петля; 2) двостулкові  двері 1) нерухома частина; 2) віджимний гвинт;

3) рухома частина; 4) стояк; 5) повзунок; 6) шнур

 

 

 

 

3.4 Мурування фундаменту  з бутового каменю

Перед кладкою фундаменту необхідно уважно розглянути проект, провести підготовчі роботи на будівельному майданчику. Спочатку заготовлюють камені, ставлять ящики з розчином, лотки і жолоби, по яких спускають камінь і розчин. Кладка фундаментів з буту «під лопатку»: у траншеях завглибшки 1,25 м, розставляють ящики для розчину на брівці траншеї на відстані 3–5 м один від одного. Штабелю буту укладають між ящиками розчину. Камінь в процесі кладки подають каменяреві в руки, розчин кидають ковшем – лопатою на кладку. Запаси каменя, щебеня для кладки фундаментів в котлованах і траншеях завглибшки більше 1,25 м кладуть поряд з брівкою траншеї, ящики для розчину ставлять в траншеї на

кладку (рис. 6, а).

Рис. 6. Організація робочого місця в траншеях при бутовій кладці:

а – подовжній розріз: 1 – жолоб; 2 – щебінь; 3 – бутовий камінь; 4 – лоток; 5 – ящик для розчину; 6 – кладка; б – поперечний розріз: 7 – настил з дошок; 8 – кріплення стінок траншеї; 9 – розпірки кріплень

 

У підготовлений під розчин ящик заповнюють через лотки, розташовані під кутом 40–50° щодо горизонту, тому розчин не падає, а плавно сповзає. Камені в траншею опускають по жолобу, перетин якого 40х40 см. Щоб вести контроль за кладкою фундаментів при зведенні кладки в траншеях, через кожних 20 м встановлюються дерев'яні шаблони, які відповідають профілю фундаменту (рис. 6, б). На шаблонах наноситься розмітка рядів кладки, по яких натягається причалювання (рис. 7). Ті ж шаблони служать порядовками і пристосуванням для позначення місць закладки у фундаментах отворів для інженерних мереж.

 

 
Рис. 7. Види шаблонів для кладки бутових стрічкових фундаментів: 
а – без уступів; би – з уступами; 1 – підкошування; 2 – отвір для шнура-причалювання; 3 – дерев'яні бруски

 

Кладка з буту ведеться двома або трьома каменярами. «Двійка» – ланка з двох чоловік веде кладку фундаментів завтовшки 80 см. Каменяр 4 розряду встановлює порядівки, натягує і переставляє причалювання з другим каменярем, викладає версти з приколкою каменів і забутки, виконує розщебенку, веде контроль якості і правильності виконання. Каменяр 2 розряду допомагає каменяреві 4 розряду, і окрім вище перелічених робіт, перемішує розчин і подає його на стіну, подає і розкладає камені, бере участь в розрівнюванні розчину, прикладає камені, влаштовує забутки, а також робить расщебенку кладки. «Трійка» – ланка з трьох каменярів 4, 3, 2 розрядів. Ланка «трійка» виконує кладку фундаментів на глибині до 1,2 м. У цій ланці каменяр 3 розряду робить забутку і расщебенку кладки, а також допомагає переставляти причалювання. «Четвірка» – з двох ланок «двійок». Як правило, в «двійках» можуть бути каменярі або 4 або 3 розряду, і обов'язково 2 розряду. Кладка ведеться двома ланками одночасно з різних кінців на ділянці завдовжки 25 м, під один шнур-причалювання і просуваються назустріч один одному. Розподіл обов'язків серед «двійок» таке: одна «двійка» – викладає зовнішню версту, друга «двійка» – внутрішню. Обов'язково повинна дотримуватися перев'язка кладки у вертикальному напрямі. Після закінчення кладки верстових рядів, обидві ланки починають укладати забутку між верстами, і знову йдуть один одному назустріч.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.5 Контроль якості  мурування фундаменту з бутового  каменю.

Бутові фундаменти починають  викладати зі знижених ділянок. Перехід  від однієї глибини закладення фундаменту до іншої виконують уступами відповідно до вказівок проекту. При цьому в кожному уступі повинне бути не менш двох рядів кладки, що становить залежно від крупності каменю 35...60див.

Рис8 Відхилення що допускаються  при кладці фундаментів з бутового каменю 

Кладку ведуть ярусами  по 0,8..1,0 м. При цьому висота розриву  на границях ділянок кладки повинна  бути не більш 1,2м. Розриви викладають у вигляді убежной штаби уступами, що мають відношення висоти до довжини 1:2 або 1:1.

Перерви в роботі при  виробництві бутової кладки допускаються тільки після заповнення розчином проміжків  між каменями останнього вимощеного ряду. Поверхні каменів цього ряду покривають розчином лише при поновленні кладки. У суху жарку й вітряну погоду на час перерви бутове мурування захищають від швидкого висихання щитами або рулонними матеріалами

У бутобетоні фундаменти укладають очищені від бруду камені й уламки, інакше вони не будуть мати міцного зчеплення з бетоном. У суху погоду уламки перед укладанням у бетонну суміш поливають водою. Розриви бутобетонной кладки між суміжними ділянками виконують у вигляді уступів - пошаровоо, так само як при бутовім муруванні

Щоб забезпечити монолітність бутобетоного мурування перерви в роботі при її зведенні влаштовують лише після втапливания каменів у верхній шар бетонної суміші й ущільнення її. При перервах у кладці в суху літню погоду кладку 3...4 рази в день воложать, поливаючи водою

Якість кладки з буту й бутобетону перевіряють за допомогою  тих же вимірювальних інструментів і тими ж прийманнями, що і якість цегельної кладки. Кладка, виконана з порушенням відхилень, що допускаються, підлягає виправленню. У цих випадках питання про продовження кладки вирішує проектна організація

 

4. Організація робочого  місця.

Робоче місце муляра складається з трьох зон: робочої, матеріалів і

допоміжної (рис. 9). Воно є частиною загального фронту робіт ланки, в межах якої розміщені елементи конструкцій, матеріали, пристрої переміщуються робітники.

 

 

 

 

 

Рис. 9 Організація робочого місця при фундаментних роботах в котлованах з укосами: 
1 - розкладка  буту, 2 - щебінь; 3 - катальні хід; 4 -настил, 5 - лоток для спуску розчину; 6 - жолоб для спуску каменю; 7 - робочий майданчик на підсипаних ґрунтах; 8 – ящик для розчину

 

 

У робочій зоні – смузі  завширшки 0,6 – 0,7 м між кладкою і матеріалами –працюють муляри. Зона з матеріалами займає смугу завширшки 1,3 – 1,5 м, зона проходу робітників – допоміжна, завширшки 0,5 – 0,6 м. Загальна ширина робочого місця муляра становить 2,4 – 2,8 м.

У процесі зведення глухих стін розчин і стінові матеріали розкладають уздовж фронту робіт почергово. За наявності стіни з прорізами цеглу і дрібні блоки розміщують проти простінків, а розчин – проти прорізів. Стінові матеріали подають на робоче місце заздалегідь (на 2 – 4 год роботи), а розчин перед початком кладки. Продуктивність праці мулярів залежить від висоти рівня кладки. Найвищої продуктивності під час кладки каменів муляри

досягають, укладаючи  камені на висоті 0,5 – 0,6 м від рівня  робочого місця

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5. Економічні розрахунки

Елементи технічного і тарифного нормування

Основне завдання технічного нормування – розробка технічно обґрунтованих норм часу і виробітку.

У будівництві діють  єдині норми і розцінки (ЄНіР), відомчі норми і розцінки (ВНіР) та місцеві норми і розцінки.

Єдині норми  і розцінки охоплюють більшість масових будівельних, монтажних і ремонтно-будівельних робіт. ЄНіР є загальнодержавними нормами, які обов'язкові для застосування в усіх будівельних, монтажних і ремонтно будівельних організаціях.

Відомчі норми  і розцінки встановлюють норми, не передбачені ЄНіР, і є специфічними для певного міністерства (відомства).

Місцеві норми  і розцінки нормують роботи, не охоплені єдиними і відомчими нормами та розцінками. Ці норми розробляють безпосередньо будівельні, ремонтно-будівельні дільниці, управління і трести. Норми вводять за наказом начальника будівництва та за узгодженням з профспілкою.

Для виміру кількості витраченої праці  передбачені наступні норми: часу, виробітку, часу машин, трудомісткості.

Нормою часу (Н. ч.) називають час, достатній для вироблення одиниці якісної продукції робітниками відповідної кваліфікації і професії за умови повного використання засобів виробництва і правильно організованої праці.

ЄНіР регламентують  на одиницю продукції відповідні витрати праці, що вимірюються у людино-годинах і людино-змінах.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6. Техніка безпеки. 

Інструменти і пристрої потрібно використовувати відповідно до їх призначення і стежити, щоб  вони були у справному стані. Інструменти  треба правильно і міцно насаджувати на ручки. Робочі поверхні інструментів мають бути рівними, без задирок. Пошкоджені або деформовані інструменти використовувати не можна.

Працювати каменяр повинен  у рукавицях або напальниках , які захищають шкіру від потертостей.

Цегляну кладку каменяр виконує з перекриттів, і інвентарних помостів або настилу риштовання. Риштовання і помости встановлюють на очищені вирівняні поверхні. Особливу увагу приділяють на грунт, який повинен бути щільно утрамбований. Забороняється встановлювати стояк на ґрунт не очищений від снігу і криги. Для рівномірного розподілу тиску під стояки перпендикулярно до споруджуваної стіни укладають дерев'яні підкладки (одна підкладка під два стояки).

Риштовання і помости не можна перевантажувати матеріалами понад визначене розрахункове навантаження, слід уникати скупчення матеріалів в одному місці. Матеріали розмішують так, щоб вони не заважати проходу7 робітників і транспортуванню вантажів.

Між штабелями матеріалів і стіною залишаються робочий  прохід шириною не менше 60 см.

Настили на риштованні і  помостах повинні бути рівними і  без тріщин, їх роблять з Інвентарних  щитів, зшитих планками. Зазор між  стіною споруджуваної будівлі і  робочим настилом помостів не повинен  перевищувати 5 см. Цей зазор потрібний  для того, щоб Настили риштовання і помостів висотою понад 1,1 м, за винятком помостів суцільного замощення огороджують поручнями не менше 1 м. для піднімання робітників на помости встановлюють сходні із захисними загородами (поручнями).

За станом усіх конструкцій  риштування і помостів, у тому числі за станом з'єднань, кріплень, настилу і захисних загород забезпечують систематичний нагляд. Щодня після закінчення роботи помости очищають від сміття. Стан риштування і помостів щодня перед початком зміни перевіряє майстер, який керує дільницею робіт на об'єкті і бригадир.

Піднімати цеглу на поверхи (помости і риштовання) як правило  треба пакетами на піддонах за допомогою  футлярів, що виключає випадання цегли. Піднімати цеглу к контейнерах  і пакетах без піддонів допускається лише за допомогою спеціальних захватів, які гарантують безпеку (при умові застосування пристроїв, що захищають пакет). Засоби для

піднімання цегли (футляри, захвати) не можна застосовувати  без пристроїв, які запобігають  самочинному розкриванню цих  пристроїв під час піднімання.

Забороняється скидати  з поверхів футляри, захвати, піддони, їх треба опускати краном.

Кладку будь-якого  ярусу стін виконують так, щоб  рівень її після кожного перемощування  помостів був на 70 см вищим від  рівня робочого настилу або перекриття. Якщо виникає потреба вести кладку нижче цього рівня, застосовують захисні пояси або сітчасті захисні загороди.

Информация о работе Мурування стін фундаменту з бутового каменю