Автор работы: Пользователь скрыл имя, 27 Июля 2013 в 11:46, курсовая работа
Характерною особливістю сучасного стану газової промисловості Європи є значна віддаленість основних споживачів газу від найперспективніших районів видобутку цього виду палива. Так, віддаль від газових родовищ Півночі Тюменської області Росії, де зосереджені найбільші у світі запаси природного газу, до західного кордону України становить близько 4,5 тис. км. Приблизно така ж відстань і від основних газових родовищ Центральної Азії (Туркменистан, Узбекистан, Казахстан) і Близького Сходу (Іран).
Винятково вигідне географічне розташування України на перетині основних діючих трансконтинентальних і міждержавних газопроводів робить її своєрідним "газовим мостом" між згаданими регіонами.
Вступ…………………………………………………………………
1. Газопостачання населеного пункту………………………………
1.1 Визначення кількості жителів району міста……………………
1.2. Річні витрати газу………………………………………………….
1.2.1. Річні витрати газу на побутові та комунально-побутові потреби………………………………..…………………………..
1.2.2. Річні витрати газу на потреби теплопостачання………………
1.2.2.1. Річна витрата газу на опалення та вентиляцію житлових і суспільних будівель…………………………………………………
1.2.2.2. Річна витрата газу на централізоване гаряче водопостачання житлових і суспільних будівель………………………………….
1.2.2.3. Річна витрата газу на опалення і вентиляцію зосереджених споживачів………………………………..........................................
1.3. Річні потреби промислового підприємства у природному газі………………………………………….......................................
1.4. Визначення розрахункових витрат газу………………………..
1.4.1. Розрахункові витрати на побутове споживання………….……
1.4.2. Розрахункова витрата газу на комунально-побутове споживання зосереджених споживачів……………………………………….
1.4.3. Розрахункові витрати газу на опалення, вентиляцію і гаряче водопостачання…………………………………………………..
1.4.4. Визначення розрахункових витрат газу на промислові промпідприємства………………………...………………………..
1.4.5. Визначення кількості котельних…………………………………
1.5. Визначення кількості газорегуляторних пунктів……………….
1.5.1. Визначення питомої витрати газу по зонах забудови району міста……………………………………............................................
1.5.2. Визначення кількості газорегуляторних пунктів (ГРП)………
1.6. Розрахунок мережі низького тиску……………………………..
1.6.1. Гідравлічний розрахунок мережі низького тиску………………
1.7. Гідравлічний розрахунок мережі середнього тиску………………
2 Газопостачання житлової групи ……………...…………………..
2.1. Визначення розрахункових витрат………………………………
2.2. Гідравлічний розрахунок…………………………………………
3. Підбір устаткування газорегуляторного пункту…………………
3.1 Підбір газового фільтру…………………………………………
3.2 Підбір регулятора тиску…………………………………………
3.3. Підбір запобіжних клапанів……………………………………..
3.3.1. Підбір запобіжного запірного клапана (ПЗК)……………………
3.3.2. Підбір запобіжного скидного клапана (ПСК)……………………
3.4. Визначення діаметру обвідного трубопроводу (байпас)………
4. Захист газопроводів від корозії…………...……………………..
4.1 Причини виникнення корозії……………………………………..
4.2. Визначення середньої густини сили захисного струму…………
4.3. Визначення кількості катодних станцій…………………………
Література………………………………………………………….
№ ділянки |
Довжина ділянки, l, м |
Кількість приладів.,n |
Коефіцієнт одночасності дій Кsim |
Розрахункова
витрата газу |
d, ммм |
Втрати тиску |
Сумарні втрати Рдов+Рм.о. Па | |||
По довжині |
На місцеві опори | |||||||||
На одиницю довжини, IПа/м |
На ділянці Рдл=il, Па |
Р м.о. = %Рдов % |
Р м.о, | |||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
18-17 |
2,8 |
1 |
1 |
1,25 |
15 |
2,53 |
7,084 |
450 |
31,878 |
38,962 |
17-16 |
2,8 |
1 |
1 |
1,25 |
20 |
0,73 |
2,044 |
20 |
0,4088 |
2,4528 |
16-15 |
2,8 |
2 |
0,65 |
1,625 |
20 |
0,96 |
2,688 |
20 |
0,5376 |
3,2256 |
15-14 |
2,8 |
3 |
0,45 |
1,6875 |
20 |
1,008 |
2,8224 |
20 |
0,56448 |
3,38688 |
14-13 |
2,8 |
4 |
0,35 |
1,75 |
20 |
1,06 |
2,968 |
20 |
0,5936 |
3,5616 |
13-12, |
2,8 |
5 |
0,29 |
1,8 |
20 |
1,11 |
3,108 |
20 |
0,6216 |
3,7296 |
12-11, |
2,8 |
6 |
0,28 |
2,1 |
20 |
1,6 |
4,48 |
20 |
0,896 |
5,376 |
11-10, |
1,1 |
7 |
0,27 |
2,4 |
25 |
0,6 |
0,66 |
25 |
0,165 |
0,825 |
10-9, |
13,2 |
14 |
0,245 |
4,288 |
25 |
2,12 |
27,984 |
25 |
6,996 |
34,98 |
9-8, |
0,5 |
21 |
0,234 |
6,143 |
32 |
1,176 |
0,588 |
25 |
0,147 |
0,735 |
8-7, |
14,5 |
28 |
0,232 |
8,12 |
40 |
1,032 |
14,964 |
25 |
3,741 |
18,705 |
7-6, |
2,2 |
42 |
0,226 |
11,865 |
40 |
1,826 |
4,0172 |
25 |
1,0043 |
5,0215 |
6-5, |
50 |
42 |
0,226 |
11,865 |
40 |
1,826 |
91,3 |
10 |
9,13 |
100,43 |
5-4, |
72 |
84 |
0,213 |
22,365 |
50 |
1,87 |
134,64 |
10 |
13,464 |
148,104 |
4-3, |
40 |
126 |
0,184 |
28,98 |
70 |
0,867 |
34,68 |
10 |
3,468 |
38,148 |
3-2, |
34 |
168 |
0,142 |
29,82 |
70 |
0,878 |
29,852 |
10 |
2,9852 |
32,8372 |
2-1, |
14 |
210 |
0,1 |
26,25 |
70 |
0,722 |
10,108 |
10 |
1,0108 |
11,1188 |
∑462,59898
3. Підбір устаткування газорегуляторного пункту.
3.1 Підбір газового фільтру
Фільтр служить для очищення газів від механічних домішок і встановлюється на вхідному патрубку перед ПЗК і регулятором тиску.
У ГРП встановлюємо волосяний фільтр. Для забезпечення достатнього ступеня очищення обмежують швидкість газового потоку через фільтр, яка характеризується максимально допустимим перепадом тиску в касеті. Цей перепад не повинен перевищувати в процесі експлуатації 10 кПа, а після очищення або промивки 4-5 кПа.
Для вимірювання перепаду тиску на працюючому фільтрі, застосовують дифманометри, які приєднуємо до штуцерів, наявних в корпусі фільтру.
Визначається пропускна спроможність фільтру по формулі
де QТ – таблична пропускна спроможність фільтру, м3/год. Для фільтру ФГ – 100 QТ = 11000 м3/год;
ΔP – перепад тиску у фільтрі, кПа, приймається ΔР = 2,5 кПа;
ΔРт – табличний перепад у фільтрі, кПа, приймається ΔРт = 5 кПа;
Р – абсолютний тиск газу перед фільтром, кПа, приймаємо з гідравлічного розрахунку Р=384,01 кПа;
Рт – табличне значення абсолютного тиску у фільтрі, приймається Рт = =300+100 = 400 кПа
ρг – щільність газу, кг/м3, ρг=0,732 кг/м3;
Qгрп=1970,847 м3/год.
Пропускна спроможність фільтру має бути рівна або більше витрати газу на ГРП.
Q ≥ Qгрп , 7608,645 м3/ч > 2043,46 м3/год.
Умова виконана, приймається до установки фільтр ФГ-100.
3.2 Підбір регулятора тиску
Регулятор тиску автоматично знижує тиск газу, що протікає через нього, і підтримує його після себе постійним на заданому рівні не залежно від витрати або коливань тиску на вході.
Проводиться перевірка регулятора тиску РДУК2Н – 100/70.
Пропускна спроможність регулятора тиску визначається по формулі
де: QТ – таблична пропускна спроможність регулятора тиску, м3/год, приймається по [1] QТ = 5650 м3/год;
Р1 – абсолютний тиск газу перед регулятором тиску, кПа, приймається з гідравлічного розрахунку газопроводу з урахуванням втрат у фільтрі. Р1= Р – DРф = 384,01-10 = 374,01 кПа;
Р2 – абсолютний тиск газу після регулятора тиску, кПа;
Р2 = 100 + 3 = 103 кПа
Р1Т – табличний абсолютний тиск газу перед регулятором тиску, кПа, приймається по [1]. Р1Т = 300 + 100 = 400 кПа
м3/год.
Для нормальної роботи регулятора тиску його максимальна пропускна спроможність (навантаження) має бути не більше 80-85%, а мінімальна – не менше 10% від розрахункової пропускної спроможності при заданому вхідному Р1 і вихідному Р2 тиску повинні виконуватися умови:
Qmin ≤ QГРУ ≤ Qmах
Qmax=0.855 ∙2671,09=2270,4265 м3/год
Qmin=0.1 ∙2671,09=267,109 м3/год
297,109 м3/ч < 2043,46 м3/ч< 2270,4265 м3/год.
Умова виконується, отже, регулятор тиску типу РДУК2Н–100/50 підходить для даного ГРП.
3.3 Підбір запобіжних клапанів
Відповідно до правил безпеки Держміськтехнагляду в ГРУ необхідно встановлювати 2 запобіжних клапана – один запірний, інший скидний.
3.3.1. Підбір запобіжного запірного клапана (ПЗК)
Запірний клапан встановлюється до регулятора по ходу газу і настроюється на заздалегідь допустиме підвищення і допустиме пониження тиску газу за регулятором. Запірний клапан призначений для автоматичного відключення газу перед регулятором у разі різкого підвищення або пониження тиску газу за регулятором вище встановлених меж.
Відповідно до Правил безпеки при кільцевих мережах ПЗК настроюють на спрацьовування при тиску що перевищує на 15% максимально допустимий робочий тиск газу в газопроводі за регулятором.
де Р2 – надмірний тиск газу після регулятора тиску, кПа
кПа.
кПа ― для низького тиску.
Для ПКН-100 межі налаштування при зростанні тиску 2-60 кПа, а при зменшенні тиску 0,3-3 кПа.
Приймаємо ПКН-100.
3.3.2. Підбір запобіжного скидного клапана (ПСК)
Скидною клапан призначений для запобігання спрацьовуванню запірного клапана при незначному підвищенні тиску газу за регулятором. Налаштування скидного клапана проводять так, щоб він починав спрацьовувати, тобто скидати газ в атмосферу при тиску в газопроводі більше, ніж нормальне підтримуване регулятором і менше, ніж тиск, на який налаштований ПЗК.
Відповідно до Правил безпеки при
кільцевих мережах ПСК повинно
забезпечувати відкриття при
перевищенні встановленого
Кількість газу, що підлягає скиданню через ПСК, визначається по формулі
де QРД – пропускна спроможність регулятора при розрахункових вхідному і вихідному тиску газу, м3/год.
Qпск=0,0005*2671,09=1,335 м3/ч
Фактична пропускна спроможність пружинного клапана визначається за формулою:
де α – коефіцієнт витрати. α = 0,6.
F – площа сідла рівна найменшій площі перетину в проточній частині мм2 F=1960 мм2 для ПСК-50Н;
β – коефіцієнт, залежний від відношення Рвых/Рвх. β=0,98;
Pвых – абсолютний тиск на виході з клапана, кПа;
Рвх – абсолютний тиск на вході в клапан, кПа, приймається рівним тиску при максимальній межі Рвх = 103,75 кПа;
ΔP – втрати тиску в клапані, кПа. DР = 0,01кПа
При правильно підібраному скидному клапані повинна виконуватися умова:
Qф ≥ QПСК, 21,4 м3/ч > 1,335 м3/год, що задовольняє умові.
Приймається до установки ПСК-50Н.
3.4. Визначення діаметру обвідного трубопроводу (байпас)
Обвідною трубопровід встановлюється для постачання через нього газом споживачів на час ревізії і ремонту устаткування, змонтованого на основній (робочою) лінії. Діаметр байпаса приймається 57х3,0 мм. Щоб забезпечити регулювання тиску газу при роботі ГРП без регулятора на байпасі послідовно встановлюються дві засувки Ду=50мм 30с41нж. Між відключаючими пристроями розміщується продувальна свічка 25х2,5 мм з відключаючим краном Ду=20мм 11ч3бк. Також встановлюється манометр.
4. ЗАХИСТ ГАЗОПРОВОДІВ ВІД
4.1 Причини виникнення корозії
Для виготовлення трубопроводів, резервуарів, насосів, арматури та іншого обладнання, яке використовують у системі транспортування та зберігання природного і зрідженого вуглеводневого газу (ЗВГ), найбільш широко застосовуються вуглецеві та низьколеговані сталі. Строк служби і надійність роботи цього обладнання багато в чому визначається ступенем захисту його від поступового самовільного руйнування при взаємодії з рідкими та газоподібними речовинами, які оточують металеві споруди в повітрі, воді та під землею.
За механізмом протікання корозійних процесів розрізняють два основних типи корозії; хімічну та електрохімічну.
Хімічна корозія - це процес самовільного руйнування металів при їх взаємодії з сухими газами і рідкими неелектролітами, що проходить за законами хімічних реакцій. При взаємодії металу з сухими газами (повітрям, газоподібними продуктами згорання) при високих температурах відбувається газова хімічна корозія, (наприклад, руйнування лопаток турбін, контактуючих з гарячими паливними газами, які містять сірководень та вуглекислий газ). При взаємодії металу з рідинами, які не проводять електричний струм (нафта, нафтопродукти та ін.), відбувається хімічна корозія в неелектролітах (наприклад, руйнування внутрішніх поверхонь трубопроводів і резервуарів, контактуючих з сирнистою нафтою та нафтопродуктами).
Електрохімічна
корозія - це окислення металу в електропровідних
середовищах, супроводжуване утворенням
електричного струму. Для її протікання
в корозійному середовищі необхідна
наявність розчинів електролітів. На
поверхні металу одночасно протікає
окислювальний (розчинення металу анодної
ділянки) і відновлювальний (електрохімічне
відновлення компонентів
Залежно від корозійного середовища існують змішані корозії під дією природних умов (атмосфера; морська, річна, озерна вода; грунт) та промислових впливів (під дією солей, кислот, лугів).
Залежно
від складу газу, матеріалу трубопроводу,
умов прокладання і фізико-
Значно більшими труднощами є боротьба з корозією зовнішніх поверхонь труб, вкладених в грунт, тобто ґрунтовою корозією. Під час проектування засобів захисту металевих споруджень систем газопостачання населених пунктів береться до уваги тільки зовнішня корозія, тому що під час експлуатації внутрішня корозія не грає суттєвої ролі.
4.2. Визначення середньої густини сили захисного струму
Необхідно виконати розрахунок катодного захисту мережі підземних газопроводів низького тиску, яка розташована на території житлового району площею забудови 276,48 Га. Діаметри ділянок мережі встановлено в результаті гідравлічного розрахунку. Умовно прийнято, що інші підземні інженерні мережі (водопровід, теплопроводи тощо) та споруди на території забудови відсутні. Корозійна активність ґрунту дорівнює ρ=36 Ом ·м.