Кваліфікація дорожньо-транспортних пригод

Перерахуємо чотири основні функції, що їх водієм в процесі керування автомобілем:

1. сприйняття ДТЗ (дорожньо-транспортної ситуації) - правильне і своєчасне виявлення значущих з точки зору безпеки руху всіх учасників ДТЗ, об'єктів і подій дорожньо-транспортної обстановки;
2. оцінка ДТЗ - оцінка значущих з точки зору безпеки руху всіх учасників ДТЗ параметрів дорожньо-транспортної
3. обстановки і прогнозування можливих напрямків небезпечного розвитку ДТЗ;
4. прийняття рішення - виявлення можливих у даній ДТЗ дій по керуванню транспортнимзасобом і вибір з найкращого поєднання з точки зору забезпечення безпеки всіх учасників ДТЗ;
5. виконання дій - реалізація вибраних дій з управління транспортним засобом.

При безпомилковому виконанні названих функцій усіма  учасниками ДТЗ дорожньо-транспортна  пригода не виникає. Якщо один або декілька учасників ДТЗ допускають помилки, то виникає небезпека розвитку ДТП, і відбудеться воно чи ні - залежить від успішності дій, вжитих учасниками ДТЗ. Розглянемо типові ДТЗ, що виникають в умовах звичайної експлуатації легкових автомобілів, і рекомендовані при цьому дії водія. Коли ззаду в попутному напрямку за вами рухається автомобіль, намагайтеся підтримувати постійну швидкість і частіше дивитися в дзеркало заднього виду. Особливо стежте за тими, що обганяють транспортними засобами, що сигналізують про зміну смуги для підготовки до обгону. Не забувайте подати наступної ззаду машині сигнал про свій намір змінити смугу руху, знизити швидкість або зупинитися. Пам'ятайте, що передчасна подача сигналу може ввести в оману водія, що рухається позаду, подача ж сигналу з запізненням залишає йому занадто мало часу для реакції на ваш маневр.

1.5 Поняття про експертизу ДТП

Цілями автотехнічної експертизи є встановлення технічного стану транспортних засобів дорожніх знаків і розміток, механізму дорожньо-транспортної пригоди. Об'єктами дослідження автотехнічної експертизи є: саме місце ДТП, транспортні засоби та їх частини (вузли, деталі, уламки): автомобілі, мотоцикли, моторолери, велосипеди, мопеди, автобуси, тролейбуси, трамваї, трактори, інші самохідні механізми. Судовими доказами вважають будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку органи дізнання, слідчий і суд встановлюють наявність суспільно небезпечного діяння, винувато особи, яка вчинила це діяння, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. До таких доказів відносяться: показання свідків, обвинуваченого, потерпілого, висновок експерта, речові докази,протоколи слідства і судових дій. Висновок експерта є найважливішим засобом доказування у справах про автотранспортні злочини. Воно містить доказову інформацію. Її отримують шляхом проведених на основі наукових даних досліджень, а також фактичних обставин, зафіксованих укримінальній справі. Досліджуючи поставлені докази, експерт у відповідності з поставленими перед ним завданнями встановлює інші докази у справі, використовуючи при цьому спеціальні пізнання. Таким чином, доказательственная інформація, що встановлюється судовою експертизою, є результатом узагальнюючого пізнавального процесу і носить характер висновку.Дослідження механізму ДТП має наводитися комплексно, щоб кожна ланка, "слідство - експертиза - суд-прокуратура мало одну мету - об'єктивне відновлення обставин ДТП, виявлення справжнього винуватця в те, що трапилося і винесення за фактом ДТП об'єктивного рішення відповідно до чинного законодавства. На малюнку 1 показані зв'язку окремих ланок систем «слідство - експертиза - суд» при розслідуванні ДТП, при цьому розслідування перебуває під контролем прокуратури. Певне місце в цій діяльності може займати судова експертиза. Сучасна судово-автотехнічна експертиза відноситься до інженерно-транспортним експертизам. Розрізняють п'ять видів експертиз: різних видів ДТП; слідів на місці ДТП і пошкоджень на транспортних засобах; технічного стану транспортних засобів; інженерно-психофізіологічна експертиза учасників ДТП; дорожніх умов і навколишнього середовища.

Малюнок 1 - «Взаємодія ланок систем« слідство-експертиза-суд  »у дослідженні механізму ДТП».

Експертиза механізмів ДТП є традиційним видом судової експертизи, в рамках якого експерти вирішують найбільш поширені завдання, пов'язані з визначенням параметрів руху учасників, технічної можливості запобігання ДТП, оцінкою дій учасників ДТП та відповідності цих дій вимогам нормативної документації, а також з виявленням причинно-наслідкових зв'язків вмеханізмі ДТП. Об'єктивність і достовірність результатів аналізу та висновків експерта-автотехніка залежать від якості дослідження на трьох основних етапах експертизи: застосування вихідних параметрів і коефіцієнтів, методичного апарату дослідження, формулювання експертного висновку. При розробці методик і формулюванні висновку перспективним є перехід від детермінованих методів і моделей аналізу механізмів ДТП до ймовірнісно-статистичними.Дискретні методи дослідження ДТП не дають можливості оцінювати рівень надійності результатів експертизи та визначати вплив прийнятих припущень. Результати роботи по кожному виду експертизи, пов'язані з дослідженням ДТП, є доказом у кримінальних справах і мають одну мету - підвищення рівня достовірності висновків експертних досліджень.

1.6 Статистика дорожньо-транспортних пригод

У результаті ДТП щорічно в світі гинуть близько 300 тис. чол., Більше 10 млн. чол.отримують травми. Втрати від автомобільних аварій перевищують, наприклад, у США 75 млрд. дол. на рік. У РФ в 2008 р. загинуло майже 36 тис. чол. і поранено близько 190 тис. чол. У цілому втрати від ДТП у кілька разів перевищують збитки від залізничних катастроф, пожеж та нещасних випадків. Для РФ характерно наступне середньорічне розподіл ДТП за видами,% (2005 - 2008 рр..):

Наїзди транспортних засобів на: пішоходів - 39,0-40,0; перешкода - 5,0-5,5; стоять транспортні засоби - 2,5-3,5; велосипедистів - 2,5-3,2; Зіткнення транспортних засобів - 20,0-32,0 Перекидання транспортних засобів - 13,0-19,0; Інші види ДТП - 2,0. Найбільшою тяжкістю наслідків характеризуються наїзди на пішоходів, зіткнення та перекидання транспортних засобів, наїзди на гужовий транспорт. У цих пригодах з 100 постраждалих в середньому 16 чол. гине. До найнебезпечнішим для учасників дорожнього руху належать зіткнення транспортних засобів та наїзди на пішохода. На ці види ДТП припадає майже 70% загального числа загиблих і поранених. Перше ДТП - наїзд автомобіля на пішохода - було зафіксовано ще в 1896 р., тобто всього через 10 років після винаходу автомобіля. У 1899 р. таке ж подія закінчилося смертю людини. З тих пір кількість ДТП невпинно збільшується. Це викликає цілком обгрунтовану тривогу. У всіх країнах світу працюють над поліпшенням умов руху транспортних засобів і пішоходів, прагнучи знизити аварійність на автомобільному транспорті. Однак зупинити зростання ДТП до цих пір не вдалося. За останній час, в місті Усть-Ілімську в чотири рази в порівнянні з аналогічним періодом минулого року зафіксовано зростання ДТП за участю дітей.За інформацією інспектора ДАІ Тетяни Селянських, в основному в дорожньо-транспортних пригодах страждають діти 8-9 років, в окремих випадках з вини водія, у всіх інших - з власної необережності. Як правило, діти, постраждалі в ДТП, надходять до лікарні з переломами ніг та забоями голови. На пам'яті дитячого хірурга міської лікарні за 15 років роботи - 3 смерті. Правила дорожнього руху діти дізнаються в дитячих садках і школах, але на дорогах поводяться по-іншому: беруть приклад з дорослих. Під час рейдів інспекторами ДАІ затримуються саме дорослі, що переходять дорогу у недозволеному місці. По Іркутській області за останні два місяці 2009 року було зареєстровано 414 дорожньо-транспортних пригод.

Висновок

Виходячи з вище сказаного, можна  зробити декілька висновків:

1. Дорожньо-транспортна пригода - це подія, що виникає в процесі руху по дорозі транспортного засобу і з його участю, під час якого загинули або поранені люди, пошкоджені транспортні засоби, споруди, вантажі або заподіяно інший матеріальний збиток ». У більшості ДТП виникають в результаті порушення вимог правил дорожнього руху одним або декількома учасниками дорожнього руху. Порушення, що мають серйозну суспільну небезпеку, описані в Кодексі про адміністративні правопорушення, за їх вчинення передбачені відповідні санкції.

2. Економіка країни також зазнає збитків і за підрахунками щорічний економічний збиток від дорожніх пригод і травматизму в Росії за останні три роки становить близько 2, 4 - 2, 6% ВВП країни.

3. Аварійність на автомобільному транспорті в Росії вважається найгострішої соціально-економічної та демографічної проблемою, яка представляє, не більше - не менше, а саму справжню загрозу національній безпеці країни. За статистикою кожну добу на автомобільних дорогах нашої країни гинуть близько дев'яноста п'яти осіб і близько семиста отримують різні тілесні ушкодження і каліцтва, зрозуміло, у цю статистику входять і недосконале літні діти. Ця статистика вважається найбільшою у світі, так як більше не існує подібної країни, де на дорогах гинуло б таку ж кількість людей, яке може загинути хіба що за яких-небудь теракти і стихійні лиха. Якщо вірити даним, отриманим з відкритих джерел (ru.wikipedia.org), більше половини трагедій відбувається з-за елементарної неповаги до правил дорожнього руху, до його учасників, до пішоходів. 30% ДТП відбувається в результаті того, що водії сідають за кермо в нетверезому стані, 25% аварій трапляється через перевищення швидкісного режиму. «Зменш швидкість!» - Закликають численні ролики соціальної реклами, що демонструють страшні наслідки молодецтва. На жаль, культура водіння в Росії залишається на досить низькому рівні, про що свідчить статистика. Задумайтеся: вартість людського життя незрівнянно більше, ніж витрачений час!

4. На закінчення необхідно виділити головне, що характеристика дорожньо-транспортної пригоди включає в себе сукупність загальних, приватних і індивідуальних взаємообумовлених рис, що виявляються переважно в механізмі злочину.

Список використаної літератури

1. ГОСТ 23457-79. Технічні засоби організації дорожнього двіженія.-М.: Видавництвостандартів, 2000.-56с.
2. Бабков, В.Ф. Дорожні умови і безпека руху / В.Ф. Бабков. - М.: Транспорт, 2000.-188с.
3. Волошин, Г.А. Аналіз дорожньо-транспортних пригод / О.Г. Волошин, В. П. Мартинов, А.Г. Романов .- М.: Транспорт, 2007.-240с.
4. Коноплянко В.І. Інформація в дорожньому русі / В.І. Коноплянко. - М.: МАДІ, 12007. -65С.
5. Лук'янов, В.В. Безпека дорожнього руху / В.В. Лук'янов. - М.: Транспорт, 2003.-260с.
6. Овечніков, Є.В. Міський транспорт: підручник для вузів / Є.В. Овечніков, М. С. Фішельсон .- М.: Вища школа, 2006.-325с.
7. Організація та безпека дорожнього руху: підручник для вузів / під ред. Коноплянко В.І. .- М.; Транспорт, 2001.-183с.
8. Рябчинської, А.І. Пасивна безпека автомобіля / А.І. Рябчинської .- М.: Машинобудування, 2003.-145С.
9. Хом'як, Я.В. Організація дорожнього руху / Я.В. Хом'як. - Київ: Вища школа, 2006.-276с.