Огляд параметрів впливу руху на часові характеристики міського маршруту

ОГЛЯД ПАРАМЕТРІВ ВПЛИВУ РУХУ НА ЧАСОВІ ХАРАКТЕРИСТИКИ МІСЬКОГО МАРШРУТУ

С.А.Кіяшко, студент, В.О.Вдовиченко, доц. к.т.н.,

Анотація: Огляд сучасних підходів до впливу параметрів руху на часові характеристики міського маршруту. Увага звертається на вагомі параметри, які впливають на часові характеристики міського маршруту.

Ключові слова: час руху, якість перевезення, фактори впливу, інтенсивність руху,часові характеристики.

Підвищення  якості  пасажирських  перевезень  у системі  міського пасажирського транспорту (МПТ) – один з найважливіших напрямків, поставлених перед потребами суспільства у галузі транспорту [1]. Нині оцінку  якості  транспортних  послуг  ототожнюють  з  оцінкою  рівня транспортного обслуговування пасажирів.       Непродуктивні витрати часу населення міста на  рух  у транспорті  складають  дуже  велику величину.   Зменшення   цих   витрат   означає можливість  корисного  використання  його  у сфері  матеріального  виробництва  і  для  організації культурно-побутових переміщень. Зменшуючи непродуктивні витрати часу на  рух у транспорті можна сказати, що цим підвищується якість перевезення пасажирів. Але для того щоб зменшити ці витрати і підвищити якість перевезення населення,  потрібно перш за все розібратися і зрозуміти, що впливає на витрати часу на рух з точки зору організаторів. Доцільним буде зауважити, що на величину витраченого часу на рух пасажиром є час руху пасажира від пункту відправки  до пункту призначення.          Для того, щоб зменшити витрати часу пасажирів на рух, потрібно розглянути і дослідити, які параметри впливають на час руху автобусу  в умовах руху міського транспортного потоку. Потім визначати величину впливу і врахувати отримані результати в подальших  діях по підвищенню якості надання послуг з перевезення пасажирів в межах міста.     В практиці визначення швидкостей руху транспортних засобів враховується досить значна кількість факторів, що характеризують геометричні показники вулиць та доріг (ширина та кількість смуг; ширина проїжджої частини), рельєф місцевості (криві у плані та поздовжній профіль), організацію руху (перехрестя із неорганізованим рухом; перехресть зі світлофорним регулюванням, перетинання шляхів рейкового транспорту, склад транспортного потоку), інтенсивність, щільність транспортного потоку, вплив автомобілів, що стоять на обочині, кліматично-погодні умови (опади, вітер, ожеледиця, температура), стан дорожнього покриття.   В роботах В.В.Сільянова [2], Р.В.Горбаньова [3] розглядалась швидкість руху автобусу для ділянок вулиці при конкретних дорожніх умовах, при цьому враховувались: погодно - кліматичні умови, геометричні параметри вулиці, інтенсивність руху й склад транспортного потоку, наявність перетинань вулиць із організованим світлофорним регулюванням, наявність пішохідних переходів з неорганізованим і організованим регулюванням, розмітка проїзної частини.       В роботі Г.І.Клінковштейна [4] досліджується вплив розташування автомобілів, які зупинилися поблизу проїзної частини. Даний транспортний засіб викликає перешкоди, що проявляються в зміні траєкторії руху транспортного потоку й зниженні його швидкості. Спостереження на автомобільних дорогах показали, що відхилення траєкторії транспортних засобів, що проїжджають повз припарковані авто, які стоять на узбіччі, починається за 70-80 м до них. Таким чином, зона впливу на траєкторію має довжина більше 150 м. Також Г.І. Клінковштейн [4] розглядав вплив відстані видимості (довжина ділянки дороги перед автомобілем, яка спостерігається водієм) на режими руху.          В роботі О.П.Васильєва і М.Й.Фрімштейна [5] вивчався вплив коефіцієнту зчеплення та допустиму швидкість руху при видимості поверхні дороги та видимості зустрічного автомобіля, а також розроблена методика, яка дозволяє оцінити вплив окремих метеорологічних явищ на сприйняття водієм умов руху, взаємодію автомобіля з дорогою і визначити припустиму швидкість руху в цих умовах яка буде впливати на час руху автобусу на маршруті.             Розглянуті вище методи визначення припустимих швидкостей руху дозволяють ураховувати вплив геометричних параметрів, транспортно-експлуатаційних характеристик, стану доріг і кліматично-погодних умов на швидкість руху як роздільно, так і сумісно. Існуючі методи визначення швидкостей руху на перегонах транспортної мережі також враховують вплив пішохідних переходів залежно від типу їх регулювання (регульованих, нерегульованих, з ручним регулюванням руху), зупиночних пунктів (ЗП) суспільного пасажирського транспорту (з урахуванням перешкод як від транспортних засобів, що стоять, так і від наявності поблизу зупиночних пунктів пішохідних переходів)       Проаналізувавши всі елементи руху міського транспорту стає можливим визначити більш вагомі параметри, які впливають на швидкість руху автобусу,а звідси і на час руху на маршруті:

• інтенсивність руху МТ;
• щільність руху МТ;
• організацію руху (перехрестя зі світлофором або без);
• наявність пішохідних переходів;
• інтенсивність пішоходів;
• пасажиропотоки на зупинках;

Проаналізувавши літературу і думки вчених, потрібно сказати, що на швидкість руху автобусу  впливає безліч параметрів і факторів. Всі ці параметри знижують швидкість руху на маршруті. А з точки зору якості перевезень пасажирів це негативно відбивається на якості надання послуги. Тому потрібно виділити основні, найбільш вагомі параметри (інтенсивність рух транспортного потоку, щільність транспортного потоку, наявність пішохідних переходів (регульованих,нерегульованих); наявність зупинених на узбіччі авто; пасажиропотоки на зупиночних пунктах, швидкість руху автобусу), які будуть впливати на час руху, і дослідити  їх вплив на часові характеристики міського маршруту. Для цього, перш за все, потрібно отримати відповідні натурні спостереження (дані), а вже потім вести мову про визначення залежності впливу параметрів руху міського транспорту на часові характеристики міського маршруту.

1. Автоматизація оцінки  якості транспортного  обслуговування населення  великих міст // Проблеми великих міст. – М.: МГЦНТІ,  1989. – № 7. – 21 с.

2.Лобанов Е.М., Сільянов В.В., Ситніков Ю.М. Пропускна здатність   автомобільних доріг. – М.: Транспорт, 1970. – 146 с.

3 .Горбанев  Р.В.,  Красников  А.И.,  Щербаков  Е.И. Міські вулиці  і  дороги  з багатополосною проїзною частиною. – М.: Стройиздат, 1984. – 168 с.               4. .Клінковштейн  Г.І.  Органиізація  дорожнього руху.  – 2-е вид.,  перероб.  і доп. – М.: Транспорт, 1981. – 240 с.      5. .Васильєв А.П., Фрімштейн М. І. Управління рухом на дорогах. – М.:  Транспорт, 1979. – 296 с.