Звіт з технологічної практики на ПАТ "Вінниччина-Авто"

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 23 Ноября 2014 в 20:51, отчет по практике

Описание работы

ПАТ "Вінниччина-Авто" яке знаходиться на вулиці Ватутіна 172, у 21 лютого 1975 році Наказом Міністерства автомобільного транспорту і шосейних доріг УРСР від 4 лютого 1975 року було створено Вінницьке обласне виробниче об’єднання «Вінницяавтотехобслуговування».
Основні напрямки діяльності "Вінниччини-Авто" - це реалізація автомобілів, оригінальних запчастин, надання автосервісних послуг, а також деякі інші види супроводжуючих послуг.

Файлы: 1 файл

Звіт з технологічної практики на ПАТ Вінниччина-Авто м. Вінниця.docx

— 57.60 Кб (Скачать файл)

За результатами огляду автомобіля дилер оформлює наряд‐замовлення на виконання робіт, необхідних для усунення виявлених недоліків.Після виконання робіт із гарантійного ремонту дилер робить відмітку в Сервісній книжці про проведення гарантійного ремонту.

2.6 Зона передпродажної  підготовки

2.6.1 Призначення зони та загальна технологія проведення робіт

У розроблених типових проектах СТО передбачені магазини з продажу автомобілів.

На цих станціях проводиться передпродажна підготовка автомобілів, яка включає: зняття тимчасового антикорозійного покриття та проведення прибирально - мийних операцій; перевірку відповідності супровідних документів номерам двигуна і кузова автомобіля; перевірку наявності і встановлення комплектуючих виробів і приладдя; перевірку роботи агрегатів, систем, вузлів і автомобіля в цілому; усунення виявлених дефектів і несправностей.

На СТО на 25 робочих постів передпродажна підготовка проводиться на постах зони ТО і ТР. При виявленні механічних пошкоджень кузова, отриманих при транспортуванні, останні усуваються на кузовних і малярних дільницях станції. Перевірений і підготовлений до продажу автомобіль встановлюється на майданчику зберігання готових до продажу автомобілів або в демонстраційному залі магазину.

2.6.2 Перелік технологічного обладнання , що використовується в зоні

З метою підвищення рівня механізації виконання робіт використовують різноманітні пристрої, набори ключів, слюсарні інструменти тощо.

 

2.7. Зона приймання  та видачі автомобілів

2.7.1 Призначення зони та загальна технологія проведення робіт

При прийманні автомобіля виконуються: перевірка агрегатів та вузлів, на несправність яких вказує власник; перевірка агрегатів, вузлів і систем, що впливають на безпеку руху, перевірка технічного стану автомобіля для виявлення дефектів, не заявлених власником; орієнтовне визначення вартості та строків виконання роботи і узгодження їх з власником; оформлення відповідних документів. При необхідності для встановлення причини несправності майстер направляє автомобіль на пости діагностування або робить пробний виїзд автомобілем. Приймання автомобілів для виконання робіт, обсяги та вартість яких постійні (прибирально‐мийні, діагностичні та ін..), спрощується. У цьому випадку власником у столі замовлень СТО видається талон із зазначенням виду і вартості робіт. При оформленні замовлення ​​ТО на вимогу власника автомобіля, СТО може виконувати неповний обсяг робіт. Після встановлення обсягу робіт майстер-приймальник, заповнює наряд-замовлення і визначає загальну вартість робіт. При цьому в наряд-замовлення вносяться тільки ті роботи, на які згоден власник.

Після закінчення приймання перегонщик ставить автомобіль на робочий пост або в місце очікування. Час, що витрачається на прийом автомобілів, в середньому становить 20 - 30 хв.

Після проведення всіх необхідних робіт автомобіль направляється на ділянку видачі, де контролюють якість робіт, виконаних відповідно до наряду, роблять зовнішній огляд, перевірку комплектності автомобіля та видачу його власнику, або переганяють в зону зберігання готових для видачі автомобілів. При отриманні машин власник засвідчує підписом у наряд - замовлення відсутність претензій, а приймальник, перевіривши правильність оплати, оформляє пропуск на виїзд.

 

2.8. Виробничі  та ремонтні дільниці, цехи

2.8.1. Призначення  зони (дільниці) та загальна технологія  проведення робіт.

Агрегатна дільниця призначена для ремонту двигунів, коробок передач, зчеплень, рульових керувань, ведених та ведучих мостів, гальмівних систем, карданних передач та інших механізмів і вузлів, що зняті з автомобіля у зоні ТО-2 і ПР.

Після контролю технічного стану агрегати транспортуються у відділення візками або кран-балками, де підлягають зовнішньому миттю. Попередньо із картерів видаляють масло, із гальмової і охолоджуючої систем – експлуатаційні рідини. Після зовнішнього миття агрегати установлюються на стенди, де виконується їх попереднє розбирання. Вузли і деталі після попереднього розбирання підлягають миттю у спеціальних ваннах або установках.

Деталі підлягають дефектуванню із використанням вимірювального інструменту та спеціальних приладів з метою визначення відхилень розмірів і форм поверхонь. Ознаками непридатності деталей до подальшого їх використання без відновлення є задирки, тріщини, вм’ятини, сліди корозії тощо.

Після відновлення і заміни непридатних деталей виконують збирання окремих вузлів і самих агрегатів на відповідних стендах та контроль якості ремонту.

Малярна дільниця призначена для виконання фарбувальних робіт в обсязі поточного ремонту кузовів та кабін.Процес фарбування кузовів, кабін автомобілів складається з певних технологічних операцій, які виконуються у такій послідовності: підготовка поверхні до фарбування, ґрунтування, виправлення поверхні, шліфування, нанесення антикорозійної та протишумової мастик на нижні та внутрішні частини, локальне шпаклювання, вологе шліфування, нанесення декількох шарів фарби, сушіння. Операція сушіння виконується після кожної операції нанесення лакофарбових покрить.

2.8.2. Перелік технологічного  обладнання, що використовується  в зоні (дільниці)

Агрегатна дільниця має таке основне технологічне обладнання: стенд для ремонту карданних валів і рульових механізмів, стенд для розбирання і складання редукторів, свердлильний станок, слюсарний верстак, прес, стенд для розбирання і збирання шатунно-поршневої групи,стенд для розбирання і складання головок блоку циліндрів двигунів, стенд для ремонту двигунів та інше.

При виконанні робіт на малярній дільниці нанесення на поверхню лакофарбових матеріалів при поточному ремонті кузовів і кабін здійснюється повітряним розпиленням із застосуванням фарборозпилювачів (пульверизаторів) або безповітряним розпиленням без участі стисненого повітря під високим гідравлічним тиском фарби в межах 2,1…4,2 МПа, створюваним гідронасосом.

 

Технологічна карта №1

Зміст роботи: Заміна шківа генератораавтомобіля DewooLanos.

Зона(дільниця, пост): Зона ПР

Номер і назва

переходу

Технологічне

обладнання,

оснастка

Пристрої та

інструменти

Технічні умови

та вказівки

1

2

3

4

1.Від’єднатиклемувід “мінуса” акумуляторної батареї

-

Ключ на 8

-

2.Зняти ремінь приводу генератора

-

Ключ на 14

Ослабити затяжну гайку кріплення натяжного ролика.

Повертаючи регулювальний гвинт послабити ремінь.

3.Відкрутити болт кріплення генератора до натяжної планки

-

Ключ на 12

-

4.Відкрутити гайку кріплення кінця проводу і від’єднати провід від виводу генератора

-

Ключ на 8

-

5.Відкрутити гайки болтів кріплення генератора до блока циліндрів двигуна

-

Два ключа на 12

Утримувати болт від прокручування

6.Утримуючи вал генератора , відкрутити гайку кріплення шківа і замінити шків.

Верстак слюсарний

Шестигранний ключ

-

6. Встановити деталі в  порядку, оберненому демонтажу.

-

-

-


 

 

Генератор призначений для живлення електричним струмом усіх приладів системи електрообладнання під час роботи двигуна на середніх і великих обертах.Крім того, генератором підзаряджають акумуляторну батарею. Принцип утворення електричного струму в генераторі заснований на явищі електромагнітної індукції. Генератор кріплять на двигуні збоку за допомогою кронштейна. У рух генератор приводиться клиноодібним пасом від шківа колінчастого вала.

Основними несправностями генератора є: зносконтактних кілець і щіток, різні поломки щіткотримачів, обрив в обмотках збудження ротораі статора, міжвиткові замикання в обмотках статора і замикання їх на корпус, пробій абообрив діодів випрямного блоку, ослаблення, надмірне натягнення або знос приводного пасу ін.

 

Технологічна карта №2

Зміст роботи: Заміна нижньої шарової опори автомобіля ВАЗ 2107.

Зона(дільниця, пост): Зона ПР

Номер і назва

переходу

Технологічне

обладнання,

оснастка

Пристрої та

інструменти

Технічні умови

та вказівки

1

2

3

4

1.Підняти автомобіль на підйомнику і зняти колеса передньої підвіски

Електрогідравлічний підйомник

Пневмогайковерт

Відпускаємо колісні болти

2.Повернути кермо в крайнє положення

-

-

Якщо виконується заміна шарової опори з лівого боку то вивертаємо кермо вліво, якщо з правого боку то в право.

3.Відкрутити гайку шарового пальця

-

Ключ на 22

Утримувати болт від прокручування

4.Випресувати опору

-

Знімач,

пневмогайковерт

-

5.Відкрутити опору від важеля і замінити

-

Ключ на 13

-

6. Встановити деталі в порядку, оберненому демонтажу.

-

-

-


 

Підвіскою називається сукупність пристроїв, що здійснюють пружний зв'язок коліс з рамою або кузовом автомобіля. Вона служить для забезпечення плавності та безпеки руху, а також пом’якшує поштовхи та удари які виникають при наїзді коліс на нерівності дороги.

Основні несправності підвіски:шум і стук в підвісці при русі автомобіля, зміщенні кути установки передніх коліс,зміщення автомобіля від прямолінійного руху,вм'ятини і тріщини на кромках, прорізи корпусу шарової опори від ударів пальця, збільшений зазор у верхній шаровій опорі та пошкодження корпусу нижньої кульової опори,просідання підвіски автомобіля.

Література

  1. Лудченко О.А. Технічна експлуатація і обслуговування автомобілів: Технологія: підручник.‐К.: Вища шк.,2007 – 527 с.:іл.
  2. Чабанний В.А. Ремонт автомобілів: Навчальний посібник ‐Кіровоградська районна друкарня, 2007-720с.
  3. Кукурудзяк Ю.Ю.  Рудь О.В.  Кукурудзяк Л.В. дипломне проектування виробничих підрозділів підприємств автомобільного транспорту. Методичний посібник по дипломному проектуванню. ВК НУХТ, 2010р
  4. Хрулев А.Э. Ремонт двигателей зарубежных автомобилей. Производственно-практ. издание - М.: издание "За рулëм"– 1999
  5. Матвеев В.А., Пустовалов И.И. Техническое нормирование ремонтных работ в с/х. - М: Колос, 1979

 

 

 

 


Информация о работе Звіт з технологічної практики на ПАТ "Вінниччина-Авто"