Концептуальні підходи для покращення міжнародної діяльності України

Зміст

Вступ

1. Формування зовнішньоекономічної політики України
2. Принципи та цілі формування зовнішньоекономічного політики України
3. Концептуальні підходи для покращення міжнародної діяльності України

Висновок

Використана література

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ 

Забезпечення ефективності зовнішньоекономічної діяльності для України є одним з вагомих чинників зміцнення конкурентоспроможності національної економіки.

На сучасному  етапі в сфері зовнішньоекономічної діяльності України сформувався  ряд тенденцій в зовнішній торгівлі та інвестиційній активності, що обумовлюють як позитивну динаміку в економіці України, так і значні виклики для її конкурентоспроможного розвитку. Зокрема, загальне зниження залежності формування ВВП від зовнішніх ринків; посилення ролі торгівлі з країнами ЄС та СНД; певне покращання товарної структури експорту за ступенем промислової переробки; нарощування внутрішньогалузевої товарної торгівлі; збереження регіональної концентрації товарообороту; збереження низького рівня інвестиційної привабливості промисловості; переважання приходу фінансового, а не промислового іноземного капіталу та ін.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Формування  зовнішньоекономічної політики України

Зовнішньоекономічна політика держави спрямована на формування раціональних зовнішньоекономічних зв'язків і використання їх для зміцнення потенціалу країни. Напрями зовнішньоекономічної політики країни у перехідний період відрізняються від напрямів зовнішньоекономічної політики в період розвитку економіки. Державна зовнішньоторговельна політика здійснюється через застосування митно-тарифного та нетарифного регулювання.

Митно-тарифне  регулювання означає застосування імпортних та експортних тарифів і зборів.

Нетарифне регулювання передбачає використання квотування, ліцензування та інших зовнішньоторговельних операцій.

Квотування експортно-імпортних операцій - це кількісні обмеження на ввезення та вивезення, які вводять на певний термін щодо окремих товарів (послуг), країн і груп країн. Порядок квотування встановлюють в законодавчому порядку.

Ліцензія це офіційний документ, який дає право на здійснення експортно-імпортних операцій протягом встановленого терміну.

Митно-тарифна  система - це важливий інструмент регулювання зовнішньої торгівлі, заснований на митних зборах для країн, що користуються режимом найбільшого сприяння. Світовий принцип встановлення рівня митних зборів полягав у зростанні ставок мита зі збільшенням обробки товару (імпортні ставки на цукор-сирець - 1 %, а на готову продукцію - 15%).

Політика  протекціонізму - це форма проведення зовнішньоекономічної політики, яка полягає в:

а) активному  втручанні держави в регулювання  зовнішньоекономічних відносин;

б) встановленні відносно високих митних зборів і  мита на товари, які вивозяться та ввозяться;

в) проведенні виборної політики відносно структури товарного експорту та імпорту з метою захисту внутрішнього виробника і споживача.

 

Принципи та цілі формування зовнішньоекономічної політики

Під час формування зовнішньоекономічної політики країни необхідно дотримуватися таких принципів:

- єдність системи державного регулювання зовнішньоторговельної діяльності та контролю за її здійсненням;

- єдність політики  експортного контролю;

- єдність митної  території країни

- захист державних  інтересів і законних прав  учасників зовнішньоторговельної  діяльності;

- рівність і  відсутність дискримінації учасників  зовнішньоекономічної діяльності.

Управління  зовнішньоекономічною діяльністю в  Україні здійснює Міністерство зовнішньоекономічних зв'язків і Державний митний комітет. Регулювання валютних операцій проводить Валютно-економічна комісія України, Центробанк України, загальне управління здійснює Президент України, уряд України та Міністерство економіки України.

Основними цілями зовнішньоекономічної політики України на сучасному етапі є:

- інтеграція  України у світову торговельну систему, насамперед шляхом забезпечення вступу до Світової організації торгівлі (СОТ);

- нарощування  експортного потенціалу та поліпшення  структури зовнішньої торгівлі;

- створення  та забезпечення у повному  обсязі умов функціонування зони  вільної торгівлі країн СНД;

- створення  умов для ефективного та взаємовигідного  розвитку двостороннього торговельно-економічного  співробітництва з Російською  Федерацією з використанням загальновизнаних  методів регулювання цього процесу;

- захист внутрішнього ринку та підтримка національного товаровиробника.

 

Для реалізації цих цілей необхідно вжити таких заходів:

- забезпечити  гармонізацію національного законодавства  у сфері правил митної оцінки  шляхом прийняття нового Митного  кодексу України;

- прискорити  переговорний процес щодо вступу України до СОТ;

- виконати план  дій щодо реалізації пріоритетних  положень Програми інтеграції  України у ЄС;

- розробити  механізм відбору конкурентоспроможних  проектів з розвитку експортного  потенціалу України;

- укласти двосторонні міжурядові угоди про принципи справляння непрямих податків без вилучень за окремими товарами;

- опрацювати  та підготувати до підписання  проекти багатосторонніх угод, які  є складовою нормативної бази  створення Зони вільної торгівлі  країн СНД;

- підготувати матеріали (за критеріями, які висуваються компетентними органами ЄС, США та інших країн) для визнання повного ринкового статусу економіки України.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Концептуальні підходи для покращення міжнародної діяльності

Міжнародна  діяльність - це важливий інструмент підтримки внутрішніх політичних та економічних реформ, забезпечення гідного місця України в системі міжнародних відносин.

Європейська інтеграція є пріоритетом міжнародної діяльності України в перспективі. Для цього  необхідно:

- посилити роботу з формування позитивного міжнародного іміджу України;

- ухвалити оновлену Національну  стратегію європейської інтеграції  України;

- створити засадничу  базу для набуття Україною  повноправного членства в Європейському  Союзі та сформувати в суспільстві  стійку проєвропейську більшість;

- активізувати  роботу з виконання положень  Угоди про партнерство та співробітництво  з ЄС;

- реалізувати заходи у рамках Плану дій "Україна - ЄС";

- розробити  разом з ЄС нову стратегію  відносин "Україна - ЄС"" яка  передбачала б перспективу членства  України в ЄС; поширити на Україну  окремі елементи передвступної  стратегії ЄС;

- розпочати  з ЄС роботу з метою створення зони вільної торгівлі;

- надати нових  імпульсів роботі з новими  членами ЄС, особливо країнами  Балтії та Центрально-Східної  Європи, з метою прискорення інтеграції  до ЄС;

- активізувати  співробітництво з Європейським  інвестиційним банком з метою  залучення його коштів для реалізації масштабних загальнонаціональних проектів;

- забезпечити  підготовку висококваліфікованих  кадрів для роботи у євроінтеграційному  напрямі;

- сприяти поінформованості  суспільства з питань європейської  та євроатлантичної інтеграції;

- активізувати  дипломатичні зусилля у сфері  співробітництва з країнами Європи  та Північної Америки з метою  поглиблення євроатлантичної інтеграції  України;

- продовжувати  участь у заходах в рамках  програми "Партнерство заради  миру" та Ради євроатлантичного партнерства;

- у сфері  інтеграції до світової економіки:

1) завершити  до кінця поточного року переговорний  процес з країнами - членами СОТ  та забезпечити вступ України  до цієї міжнародної організації;

2) здійснити  кроки щодо отримання Україною  статусу країни з ринковою економікою у відносинах із США вже починаючи з 2005 р.;

3) скасувати  невиправдані тарифні та нетарифні  обмеження в зовнішньоекономічній  діяльності;

4) здійснити  комплекс заходів щодо закріплення  провідної ролі України в транзиті  енергоносіїв з Російської Федерації та інших країн СНД до країн ЄС;

5) активізувати  діяльність щодо створення ефективних  транспортних коридорів і співпрацю  а ЄС та окремими європейськими  країнами щодо реалізації проектів  транс'європейських транспортних  коридорів;

6) підтримати  зусилля усіх українських підприємців  щодо інвестування коштів у  виробничі об'єкти за кордоном, насамперед у країнах ЄС, для  більш активного освоєння нових  ринків;

7) залучити інвестиційні  проекти міжнародних фінансових  організацій, насамперед МБРР та ЄБРР, спрямовані на створення в Україні сучасних виробництв з високою доданою вартістю;

8) розробити  механізм надання Україною міжнародної  технічної допомоги, насамперед  країнам "третього світу", які  є перспективними з погляду  освоєння їх ринків українськими виробниками товарів, робіт та послуг;

9) забезпечити  функціонування зони вільної  торгівлі без вилучень та обмежень  з Росією та активізувати роботу  з реалізації програм довгострокового  економічного та науково-технічного  співробітництва;

10) укласти угоди про вільну торгівлю як на двосторонньому рівні, так і в рамках регіональних об'єднань;

11) визначити  ступінь співробітництва України  в рамках єдиного економічного  простору;

12) оптимізувати  участь України в СНД з урахуванням  пріоритетів зовнішньої політики;

13) активізувати  співробітництво в усіх сферах  у рамках об'єднання ГУУАМ;

14) активізувати  переговорний процес з питань  договірного оформлення державного  кордону України за всім його  периметром;

15) визначити  пріоритети транскордонного співробітництва з новими країнами - членами ЄС, реалізувати спільні проекти за рахунок програм технічної допомоги ЄС, розвивати існуючі та створювати нові єврорегіони;

16) активізувати  участь України у врегулюванні "заморожених" конфліктів у  Придністров'ї та на Південному Кавказі1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

Важливими елементами механізму зовнішньоекономічної діяльності в умовах розвитку ринкової системи  господарювання є валютна, податкова, кредитна, депозитна, цінова і митно-тарифна  політика. Ключовим елементом механізму зовнішньоекономічних зв’язків є валютна політика, за допомогою якої здійснюється вплив держави та центрального банку на платіжний баланс, валютний курс та конкурентоздатність національного виробництва.

Складовою частиною механізму зовнішньої економічної діяльності є митна політика держави, покликана передусім виконувати функцію захисту внутрішнього ринку. Митна політика України повинна передбачати укладання митних союзів із заінтересованими країнами, що посилять їх взаємну довіру, приведе їхню митну політику до узгодженості.

Ставши на шлях лібералізації зовнішніх економічних  зв’язків та побудови відкритої економічної  системи, Україна постійно відчуватиме  зростаючий вплив тенденцій світового  розвитку на свої внутрішні господарські процеси

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Використана література

1. Конституція  України: прийнята на п'ятій  сесії Верховної Ради України  28 червня 1996 p. - X.: Фоліо, 1998. - 48 с.

2. Законодательство  Украины. "ИНФОДИСК". Авторское  свидетельство ВП № 841 ДААСП.

3. Бажанова ВЛ. Инвестиционная и инновационная деятельность. - М.: Финансы и статистика, 1992. - 284 с.

4. Бланк ИЛ. Инвестиционный  менеджмент. - К.: Ника-Центр: Эльга-Н, 2001. - 448 с.

5. Бочаров В.В.  Финансово-кредитные методы регулирования  рынка инвестиций. - М.: Финансы и  статистика, 1993.- 268 с.

6. Волгин H Л.  Японский опыт решения экономических  и социально-трудовых проблем. - М.: Экономика, 1998. - 188 с.

7. Генкин Б.М.  Экономика и социалогия труда. - М.: Норма: ИНФРА-М, 1998. - 420 с.

8. Гонтмахер Е.Ш. Социальная  политика. Уроки 90-х. - М.: Гелиос АРВ, 2000. - 284 с.