Сукупний попит і сукупна пропозиція на світових товарних ринках

 

Однак очевидно, що з наведеної класифікації існують численні і дуже суттєві винятки. Наприклад, транспорт сильно залучений в міжнародну торгівлю, і послуги, що не можуть торгуватися на світовому ринку це лише  транспорт всередині країни - міські автобуси, таксі та ін.

Товари, що торгуються поділяються  на ті, що експортують і ті, що імпортують.

Товари, що експортують, у свою чергу, складаються з товарів реального експорту та субститутів експорту — тих вітчизняних товарів, які на даний момент продаються тільки на внутрішньому ринку, але при бажанні можуть бути продані і за кордон.

Товари, що імпортуються, складаються з товарів реального імпорту і субститутів імпорту — тих національних товарів, якими при бажанні можна замінити іноземні товари.

Правило торгових / неторгових товарів: підвищення сукупного попиту призводить до збільшення виробництва товарів, якими не торгують, скорочення виробництва торгових товарів і зростання імпорту. Зниження сукупного попиту призводить до збільшення виробництва торгових товарів, скороченню виробництва неторгових товарів і зростання експорту.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Вплив зміщення кривих попиту та пропозиції на реальний об’єм національного виробництва

1. Зміщення кривої сукупного попиту

 

Припустимо, що домогосподарства і  підприємства вирішили збільшити свої витрати, тобто купити більший об'єм продукції при даному рівні цін, в результаті чого крива сукупного  попиту зміститься вправо. Вони можуть прийняти таке рішення з цілого ряду можливих причин, перерахованих у списку нецінових факторів сукупного попиту.

Певні наслідки збільшення  сукупного попиту залежать від того, на якому відрізку кривої сукупної пропозиції - кейнсіанському, проміжному або класичному перебуває економіка.

На кейнсіанському відрізку, що відрізняється високим рівнем безробіття і великою кількістю невикористовуваних виробничих  потужностей, розширення сукупного попиту призведе до істотного збільшення реального обсягу національного виробництв і зайнятості без підвищення рівня цін.

На класичному  відрізку робоча сила і капітал використовуються повністю, і розширення сукупного попиту вплине тільки на рівень цін, а реальний обсяг національного виробництва залишиться на рівні повної занятості.

На проміжному відрізку розширення сукупного попиту призведе до збільшення реального обсягу національного виробництва і до підвищення рівня цін. Підвищення рівня цін, пов'язане із збільшенням сукупного попиту як на класичному, так і на проміжному відрізках кривої сукупної пропозиції, призводить до інфляції попиту. Це означає, що зміщення кривої сукупного попиту підвищує рівень цін [8, с. 214].

 

 

 

 

2. Зміщення кривої сукупної пропозиції

 

Розглянемо гіпотетичні ситуації і з'ясуємо, як впливає зміна сукупної пропозиції на рівноважний рівень цін і на рівноважний реальний об'єм національного виробництва. Розглянемо приклад з американської економіки.

Припустимо, що закордонні постачальники значно збільшили ціни на нафту, що імпортується, як зробили країни ОПЕК у 1973-1974р і ще раз в 1979-1980рр. Підвищення цін на енергоресурси наклало відбиток на всю світову економіку і підвищило витрати на виробництво і розподіл майже всіх вітчизняних товарів і імпортованих ресурсів. Таким чином, витрати на одиницю вітчизняної продукції зросли на всіх рівнях виробництва. Тому крива американського сукупної пропозиції змістилася вліво. Підвищення рівня цін в такій ситуації явно являє собою інфляцію, зумовлену зростанням витрат [15, c. 217].

При даному сукупному попиті наслідки зрушень в сукупної пропозиції подвійно негативні. Коли сукупна пропозиція зміщується вліво, а рівень цін зростає - зайнятість зменшується і виникає інфляція - таке сполучення називається "стагфляцією" [9, c. 128].

Інша ситуація. Припустимо, що один з нецінових факторів, що впливають на сукупну пропозицію, змінюється, викликаючи збільшення сукупної пропозиції і зміщення кривої сукупної пропозиції вправо. Зміщення сукупної пропозиції вгору вказує на збільшення реального обсягу національного виробництва при нееластичності цін і заробітної плати, в бік зниження - на  одночасне зниження рівня цін від.

 Зміщення кривої сукупної  пропозиції призводить до зміни реального обсягу національного виробництва при повній зайнятості; зсув кривої вправо свідчить про економічне зростання і вказує на збільшення виробничого потенціалу економіки [10, с. 26].

 

 

3. Баланс товарів, що можуть і не можуть торгуватися на світовому  ринку

 

Правило торгових / неторгових товарів: підвищення сукупного попиту призводить до збільшення виробництва товарів, якими не торгують, скорочення виробництва торгових товарів і зростання імпорту. Зниження сукупного попиту призводить до збільшення виробництва торгових товарів, скороченню виробництва неторгових товарів і зростання експорту.

Логіка даного правила  з легкістю підтверджується практикою: якщо збільшений попит на товари, що не торгуються на світовому ринку може бути задоволений тільки збільшенням внутрішнього виробництва, то зростаючий попит на товари, що торгуються на світовому ринку можна покрити і за рахунок імпорту.

Модель товарів, що можуть і не можуть торгуватися на світовому ринку (ТНТ) свідчить, що, з одного боку, підвищення сукупного попиту, у тому числі і з боку світового ринку, призводить до збільшення виробництва товарів, що не можуть торгуватися і скорочення виробництва товарів, що можуть торгуватися усередині країни. Оскільки збільшений попит на товари, що не можуть торгуватися не може бути задоволений за рахунок імпорту, а тільки шляхом збільшення внутрішнього виробництва, це призводить до відволікання ресурсів від випуску товарів, що можуть торгуватися, падіння їх виробництва та експорту і збільшення імпорту. З іншого боку, зниження сукупного попиту [1, c. 148].

Практичне застосування модель ТНТ зазвичай знаходить при аналізі економічних ситуацій, пов'язаних з різкими змінами у доходах або вартістю природних ресурсів. Наприклад, СРСР з середини 80-х років активно брав зовнішні позики, забезпечуючи тим самим своїм громадянам рівень споживання, що перевершує внутрішнє виробництво. До початку 90-х рр., і особливо після розпаду СРСР, західні кредитори стали все більш наполегливо вимагати повернення боргів, а нові позики - сполучати з усе більш жорсткими умовами. Очевидно, що для країн, які стали правонаступницями всіх зовнішніх активів і пасивів СРСР, перехід до ситуації, коли треба оплачувати борги, означав зрушення в пропорціях внутрішнього виробництва товарів, що торгуються і не торгуються. Точніше кажучи, щоб знайти кошти і сплатити борги, країна повинна подолати торговельний дефіцит і забезпечити позитивне сальдо торгового балансу. Це, у свою чергу, припускає скорочення споживання по відношенню до виробництва. Коли скорочується споживання, внутрішній попит як на товари, що торгуються, так і на товари, що не торгуються  падає. Але на товари, що торгуються на відміну від товарів, що не торгуються, є попит з-за кордону. Тому в галузях, що виробляють товари, що не торгуються (насамперед будівництво, послуги), цілком можливий застій, зростання безробіття. У галузях, що випускають товари, що торгуються може бути зростання і збільшення зайнятості. Як тільки відбудеться зсув у виробництві від товарів, що не торгуються до товарів, що торгуються, стане можливим забезпечення позитивного сальдо торговельного балансу. Однак цей зсув, як показав досвід багатьох латиноамериканських країн, і перш за все Чилі, на початку 80-х рр. тягне за собою серйозні соціальні проблеми у вигляді безробіття і необхідності перекваліфікації робочої сили, які повинні стати предметом пильної уваги уряду.

В економічній історії  відомі також і випадки, коли зсув у співвідношенні виробництва товарів, що торгуються і не торгуються на світовому ринку обумовлювався різкою зміною в ціні природних ресурсів (відкриття нових покладів, стрибки цін на нафту в середині 70-х рр.) [14, c. 89].

Цей випадок моделі ТНТ  в економічній літературі отримав  назву «голландської хвороби» (The Dutch Disease). Голландія виявила в 60-і рр. великі запаси природного газу в Північному морі. Але чим більше Голландія добувала і продавала газу, тим більше зростав реальний обмінний курс голландської валюти і тим більше занепадав експорт інших промислових товарів. Це відбувалося тому, що фактори виробництва перетікали з виробництва традиційно торгованих промислових товарів у виробництво неторгованих (видобуток газу). Споживання товарів, що не торгуються зростало. Видобуток газу вимагав все більше капіталу, технології, робочої сили. Але єдиний спосіб покрити попит на товари, що не торгуються - збільшити їх виробництво, що можна зробити тільки за рахунок скорочення випуску товарів, що торгуються, що і відбулося [11, с. 57].

 Інший приклад - Колумбія, яка традиційно залежить від експорту кави (45 % в 1974 р.). Засуха в Бразилії і землетрус в Гватемалі в 1975 р. призвели до того, що попит на колумбійську каву на світовому ринку різко зріс. Виробники в Колумбії відповіли на збільшений попит збільшенням виробництва кави на 76 % в 1974-1981 рр., а експортні надходження за той же час підскочили на 300 %. Але в результаті реальний обмінний курс колумбійської валюти зріс приблизно на 20 % практично за той же період, що надзвичайно сильно вдарило по конкурентоспроможності інших колумбійських торгованих товарів. У повній відповідності з теорією, ціни таких неторгованих товарів, як будівництво, урядові послуги, зросли на 2-4 %, випуск торгованих товарів, крім кави (текстиль, папір, нафтопродукти, гума), в буквальному сенсі обрушився на 5-8 % за ті ж п'ять років.

 Голландською хворобою  «перехворіли» багато країн, такі  як Великобританія, Норвегія, Австралія,  Мексика. Причина була одна  і та ж - зрушення в співвідношенні  обсягів виробництва  товарів, що торгуються і не торгуються на світовому ринку під впливом зміни зовнішнього попиту.

Необхідність забезпечення виплати за кордон (наприклад, на покриття зовнішнього боргу) призводить до зростання виробництва товарів, що торгуються, збільшення їх експорту і скорочення імпорту. Це призводить також до скорочення виробництва товарів, що не торгуються всередині країни, що може призвести до серйозних соціальних наслідків.

 

 

 

ВИСНОВКИ

Елементарна модель сукупного  попиту та сукупної пропозиції корисна  для більш детального та всебічного аналізу макроекономічних проблем. Сукупний попит на ринку благ є  важливим чинником, що визначає величину реального національного доходу. Обсяг попиту на блага окремого макроекономічного  суб'єкта формується під впливом  специфічних спонукальних мотивів, що враховуються при побудові функції  попиту на блага.

Перетин кривих сукупного  попиту та сукупної пропозиції показує  рівновагу національного товарного  ринку, тобто рівноважний рівень цін і рівноважний реальний обсяг  національного виробництва. Рівновага  змінюється в результаті збільшення (зменшення) сукупного попиту або  сукупної пропозиції.

Модель торгованих / неторгованих товарів свідчить про те, що, з  одного боку, підвищення сукупного  попиту, у тому числі і з боку світового ринку, призводить до збільшення виробництва товарів, що не торгуються і скорочення виробництва товарів, що торгуються усередині країни.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЛІТЕРАТУРА:

1. Киреев А.П. Международная экономика. В 2-х ч. – Ч. 1. Международная микроэкономика: движение товаров и факторов производства. Учебн. Пособие для вузов. – М.: Международные отношения, 1997. – 415 с.
2. Савченко А.Г. Макроекономіка / А.Г. Савченко. – К.: Либідь, 1999. – 285 с.

3. Чепінога В. Г. Економічна теорія : підручник / В. Г. Чепінога. - К. : Юрінком Інтер, 2011. - 653 с.

4. Малиш Н.А. Макроекономіка: навч. Посібник / Н.А. МАлиш. – К.: МАУП, 2003. – 184 с.
5. Юхименко П.І. Історія економічних учень: навч. посіб. – 2-ге вид., випр. – К.: Знання-Прес, 2001. – 514 с.
6. Кушнір В.С. Макро- та мікроекономіка / В.С. Кушнір. – К.: Інкос, 2006 – 285 с.
7. Базілінська О.Я. Макроекономіка: навч. посіб. / О.Я. Базілінська. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 442 с.
8. Ватаманюк З.Г. Економічна теорія / З.Г. Ватаманюк, С.М. Панчишин, С.К. Реверчук. – К.: Альтернативи, 2001. – 608 с.
9. Малуй О.О. Основи економічної теорії / О.О. Малуй, О.А. Гриценко, Л.В. Дарнопих. – К.: Юрінком Інтер, 2003.- 408 с.
10. Любимов Л.Л. Введение в экономическую теорию / Л.Л. Любимов. – М.: Бита-Пресс, 200. – 368 с.
11. Булатов А.С. Экономика - 3-е изд., перераб. и доп. / А.С. Булатов. – М.: Юристь, 2002. – 896 с.
12. Кузнецов Б.Т. Макроэкономика / Б.Т. Кузнецов. – М.: Юнити-Дана, 2011. – 458 с.
13. Шульга В.А. Национальная экономика / В.А. Шульга. – М.: акад. РАЕН, 2002. – 592 с.
14. Колесов В.П.  Международная экономика / В.П. Колесов, М.В. Кулаков. – М.: ИНФРА, 2004. – 474с.
15. Філіпенко А.С. Економіка зарубіжних країн / А.С. Філіпенко. – К.: КНЕУ, 2005. – 308 с.