Автор работы: Пользователь скрыл имя, 12 Января 2012 в 22:04, реферат
Республіка Індія є важливим для України партнером в Азії та світі як через свій значний економічний потенціал, так і через свій вплив на регіональну та світову політику. Україно-індійські відносини оформилися протягом 1990-х років. “Основними напрямами зовнішньої політики України” декларувалась наявність щодо Індії геостратегічних та геоекономічних інтересів, попри невисокий тодішній рівень економічної співпраці.
Поштовхом до поглиблення економічного співробітництва став візит Президента України до Індії у жовтні 2002 р., після якого двосторонній товарообіг почав стрімко зростати. Індію було визнано одним із стратегічних партнерів України.
Розділ 1 Вступ………………………………………………………………………..2
Розділ 2 Документально-правова база……………………………………………...5
Розділ 3 Стан та перспективи розширення Українсько індійського співробітництва………………………………………………………………………7
Розділ 4 Висновки…………………………………………………………………..15
Розділ 5…Список використаних джерел та літератури………………………….17
Зміст
Розділ
1 Вступ…………………………………………………………………
Розділ 2 Документально-правова база……………………………………………...5
Розділ
3 Стан та перспективи розширення Українсько
індійського співробітництва………………………………………
Розділ
4 Висновки…………………………………………………………
Розділ
5…Список використаних джерел та літератури………………………….17
Вступ
Республіка Індія є важливим для України партнером в Азії та світі як через свій значний економічний потенціал, так і через свій вплив на регіональну та світову політику. Україно-індійські відносини оформилися протягом 1990-х років. “Основними напрямами зовнішньої політики України” декларувалась наявність щодо Індії геостратегічних та геоекономічних інтересів, попри невисокий тодішній рівень економічної співпраці.
Поштовхом до поглиблення
Характер розвитку україно-індійських відносин у 2005-2009 рр. свідчить про те, що Україна надає переваги передусім економічній співпраці з Індією, у той час як підтримання політичних та гуманітарних зв’язків виступає в якості доповнення торгівельно-економічних відносин. Головний акцент у відносинах з Індією у 2005-2009 рр. було зроблено на збільшенні обсягів експорту до цієї країни, чого в цілому вдалося досягти (попри не реалізацію задекларованої у 2005 р. мети доведення обсягу товарообігу до 5 млрд дол.). Економізація південноазійського напряму зовнішньої політики України визначила звуження політичних контактів з Республікою Індія і фактичну односторонню відмову України від намірів розвивати стратегічне партнерство з цією країною (у червні 2005 р. Індію було названо “особливим партнером”). Проявом обмеження співпраці стало скорочення кількості та зниження рівня взаємних візитів. Водночас контакти представників України та Індії в межах міжнародних організацій та форумів мали достатньо інтенсивний характер.
За результатами 2008 р. обсяг двостороннього
товарообігу між Індією та Україною склав
1,655 млрд дол. Попри те, що обсяги торгівлі
товарами з Індією посідають лише четверте
місце в структурі торгівлі України з
державами Азії[1] (після Китаю, Японії
та Південної Кореї), український експорт
до Індії за обсягами перевищує експорт
до Китаю та Пд. Кореї майже вдвічі, Японії
– у вісім разів, склавши у 2008 р. 1,005 млрд
дол. Таким чином, Індія є найбільшим експортним
товарним ринком України в Азії. При цьому
у торгівлі товарами протягом усього часу
двосторонніх відносин зберігалося велике
позитивне сальдо на користь України.
Обсяги торгівлі послугами з Індією також
є важливими в контексті відносин України
з державами Азії (станом на 2007 р. експорт
послуг склав 36 млн дол., імпорт – 7,8 млн
дол.).
Україно-індійська торгівля товарами у 2006-2011 рр., дол. США*
* За
даними Державного комітету
Протягом 2005-2008 рр. українсько-індійська торгівля динамічно розвивалася. Порівняно з 2004 р. у 2008 р. обсяг товарообігу зріс на 233 %, експорту – на 208 %. Серед чинників, що сприяли зростанню товарообігу, можна виділити традиційні та відносно нові (властиві останньому десятиріччю). До перших належать: 1) існування певної традиції економічних зв’язків з часів СРСР; 2) існування виробничої кооперації з Росією як важливим економічним партнером Індії у окремих галузях; 3) місткість індійського ринку та комплексність його потреб, що не виключають і низькотехнологічної продукції, яку може запропонувати Україна; 4) динамічний економічний розвиток Індії. До нових чинників можна віднести: 1) надзвичайно сприятливий для основних груп українського експорту (продукція металургії та хімічної промисловості) контекст індійського ринку; 2) реалізацію Індією програм модернізації основних галузей економіки (енергетики, транспортної інфраструктури, аерокосмічної сфери) та збройних сил (передусім ВМС та ВПС, а також сил стратегічного призначення); 3) лібералізація імпортної політики Індії; 4) випереджальний розвиток окремих галузей індійської економіки (інформаційно-комунікаційної сфери, фармацевтики); 5) несприятлива для експорту української металургії кон’юнктура ринків Східної та Південно-Східної Азії, що змусила експортерів шукати нові можливості збуту на інших ринках, у тому числі індійському. Найбільшою мірою збільшенню товарообігу сприяв інтенсивний розвиток економік двох держав, передусім експортно орієнтованих галузей, збереження високого попиту на головні товарні групи українського експорту та імпорту з Індії, та збереження на індійському ринку дещо вищих за середньосвітові ціни на металопрокат.
Подальшому конструктивному
Розділ
2 Документально правова база відносин
України та Індії.
Договірно-правова база двосторонніх відносин між Україною та Індією складається з 16 чинних міжнародних угод.
Чинні міжнародні угоди:
1. Протокол
про встановлення
Дата підписання: 17.01.1992
Дата набуття чинності: 17.01.1992
2. Протокол про встановлення консульських відносин між Урядом України та Урядом Індії
Дата підписання: 17.01.1992
Дата набуття чинності: 17.01.1992
3. Договір про дружбу і співробітництво між Україною та Індією
Дата підписання: 27.03.1992
Дата набуття чинності: 10.11.1992
4. Угода
між Урядом України і Урядом
Республіки Індія про
Дата підписання: 27.03.1992.
Дата набуття чинності: 27.03.1992
5. Угода
між Урядом України і Урядом
Республіки Індія про
Дата підписання: 19.04.1994
Дата набуття чинності: 19.04.1994
6. Угода
про економічне та технічне
співробітництво між Урядом
Дата підписання: 19.04.1994.
Дата набуття чинності: 19.04.1994
7. Протокол
про консультації між
Дата підписання: 19.04.1994
Дата набуття чинності: 19.04.1994
8. Угода між Урядом України і Урядом Республіки Індія про повітряне сполучення
Дата підписання: 07.07.1995
Дата набуття чинності: 07.07.1995
9. Конвенція
між Урядом України та
Урядом Республіки Індія про
уникнення подвійного оподаткування
та попередження податкових
Дата підписання: 07.04.1999
Дата набуття чинності: 31.10.2001
10. Угода
між Урядом України і Урядом
Республіки Індія про
Дата підписання: 01.12.1999.
Дата набуття чинності: 12.08.2003
11. Договір між Україною та Республікою Індія про взаємну правову допомогу в кримінальних справах
Дата підписання: 03.10.2002.
Дата набуття чинності: 11.09.2003
12. Угода
між Урядом України та Урядом
Республіки Індія про
Дата підписання: 03.10.2002
Дата набуття чинності: 15.05.2003
13. Договір
між Україною та Республікою
Індія про видачу
Дата підписання: 03.10.2002
Дата набуття чинності: 18.01.2007
14. Угода
між Кабінетом Міністрів
Дата підписання: 12.08.2003
Дата набуття чинності: 12.08.2003
15. Угода між Україною та Республікою Індія про взаємну охорону секретної інформації
Дата підписання: 12.08.2003
Дата набуття чинності: 18.06.2004
16. Рамкова Угода між Кабінетом Міністрів України і урядом Республіки Індія про співробітництво у використанні космічного простору в мирних цілях.
Дата підписання: 02.06.2005.
Дата
набуття чинності: 15.02.2006
Розділ 3
Стан та перспективи розширення Українсько індійського співробітництва.
Характерною
рисою економічної співпраці
України та Індії є відносно незначне
місце виробничої кооперації та її
більший вплив на структуру імпорту
з Індії, ніж експорту з України.
Всупереч загальносвітовим тенденціям
(на міжнародну виробничу кооперацію
припадає близько третини світової торгівлі
товарами) в структурі україно-індійської
торгівлі переважають постачання сировини
та готової продукції. Більш-менш помітну
частку в структурі імпорту з Індії (близько
10-15 %) мають комплектуючі Тата Моторз для
виробництва вантажівок на Запорізькому
автомобілебудівному заводі та автобусів
на Іллічівському заводі автомобільних
агрегатів. Водночас, найбільший прояв
виробничої кооперації в структурі українського
експорту – постачання ВАТ “Турбоатом”
парових та гідравлічних турбін для індійських
електростанцій, станом на 2008 р. становив
лише 1,9 % експорту з України (що, звісно,
відображає лише те, що у 2008 р. не здійснювалося
масштабних поставок). Об’єктивним підґрунтям
такої ситуації є структура українського
експорту загалом, проте істотний вплив
має і диспропорція участі приватного
та державного секторів у економічній
співпраці. Слід звернути увагу на те,
що головною рушійною силою стрімкого
зростання україно-індійської торгівлі
у 2004-2008 рр. став приватний сектор, зацікавлений
у розвитку двосторонньої торгівлі. Участь
державних підприємств залишалася в цілому
незначною, попри те, що у індійській економіці
позиції держави дуже сильні, а найперспективнішими
галузями для виробничої кооперації є
самі ті, у яких переважають державні підприємства
– авіаційна, космічна, військово-технічна.
Брак проектів кооперації у цих сферах
та мала частка торгівлі, пов’язаної з
виробничою кооперацією, свідчать про
недостатність державної підтримки розвитку
економічної співпраці між Україною та
Індією.
Недостатність підтримки