Мовний, мовленнєвий і спілку вальний етикет

Особа, якій відрекомендовують, може висловити свої почуття такими фразами:

Дуже приємно! Я вже чув про Вас;

Мені (надзвичайно) приємно з Вами познайомитися! Я радий знайомству з Вами!

Мудрі поради:

• Жінкам не бажано знайомитися з чоловіками без посередника (крім службових, професійних взаємин).
• Своє ім'я (прізвище, по батькові) треба вимовляти розбірливо, без поспіху, достатньо голосно.
• Знайомляться через посередника стоячи.
• Руку першим подає той, кому відрекомендовують.
• Під час знайомства варто усміхатися, мати щирий вираз обличчя.

Порада - "пропозиція, вказівка, як діяти за яких-небудь обставин, допомога добрим словом у скруті; рада". Я дуже раджу Вам...; Я пропоную Вам...; Я би радив Вам...; Дозвольте порадити Вам...; Може б, Вам...; Вам слід (варто)...

Адресат має на пропозицію відповідно відреагувати, обов'язковими мають бути слова подяки:

Я Вам щиро вдячний (щиро дякую) за пораду! Я нею неодмінно скористаюся.

Я не зможу скористатися з Вашої пропозиції (поради), але я щиро дякую за неї!; Дякую за пораду (пропозицію)! Я мушу добре її обміркувати (подумати над нею)!

Згода - "позитивна відповідь, дозвіл на що-небудь, вияв бажання щось робити". Добре! Будь ласка! Прошу! Згоден! Погоджуюся! Мушу погодитися! Доведеться погодитися! Авжеж; авжеж, що так! Гаразд; Звичайно; Ви маєте рацію; Безперечно; Поза всяким сумнівом. Я ж так і знала! І я такої ж думки; Очевидно, це саме так; Так воно і є; З приємністю (із задоволенням).

Відмова - "відповідь про небажання або неможливість виконати прохання, наказ і тощо". Певна річ, ви не завжди можете задовольнити прохання, прийняти ту чи іншу пропозицію і тому змушені відмовити. Відмова має бути коректною, доброзичливою й переконливою. А щоб пом'якшити тон відмови, на початку речення треба вживати слова: на жаль, шкода, дуже шкода, на превеликий жаль, щиро жалкую, вибачте, мені дуже прикро, перепрошую. На жаль, ніяк не можу погодитися; Шкода, але про це не може бути й мови; Даруйте, але я тушений Вам (тобі) відмовити; Дуже шкода, але я не погоджуюсь; Я б дуже хотів (Мені дуже хотілося б), але...; Перепрошую, мені треба подумати (мушу порадитися, я маю спочатку це обміркувати).

Всіляко варто уникати прямої відмови, вживаючи слова Ні! Ні, я не погоджуюсь! Звичайно, ні! Краще скористатися делікатною формою непрямої відмови (останній приклад).

Розрада -"те, що приносить заспокоєння в горі, печалі". Лексико-граматичним засобом вираження розради є дієслово у формі наказового способу однини або множини:

Не переживай (те)!; Не хвилюйся (теся)!; Заспокойся (тесь)!; Не журись (іться)!; Опануйте себе!; Не бери (іть) собі це так близько до серця!; Викинь (те) це з голови!; Не думай (те) про це!; Не звертай (те) на це уваги!; Сподівайся (теся) на краще!.

Для висловлення розради можна послуговуватися й іншими граматичними конструкціями: Не варто про це думати! Це все дрібниці! Всяке буває.; Це не твоя (Ваша) провина.; Все буде добре (гаразд).; Ти (Ви) маєш (єте) сподіватися на краще.

Співчуття - "чуйне ставлення до людини в її переживаннях, стражданнях, нещасті, горі.

Прийми (іть) моє глибоке (щире) співчуття; Дозволь (те) висловити тобі (Вам) моє щире співчуття; Я розумію твоє (Ваше) горе; Я поділяю твій (Ваш) смуток

Я горюю разом із тобою (Вами); Висловлювання співчуття зазвичай супроводжується потиском руки, а жінки (за умови близького знайомства з адресатом) обнімають і цілують його (її).

Схвалення - визнання адресатом чиїхось дій, вчинків, рішень, слів правильними.

Ти (Ви) правильно вчинив (ли) (сказав, виступив); Дуже правильний (розумний, доречний) вчинок; Ти (Ви) прийняв (ли) надзвичайно вдале (розумне, продумане) рішення; Я в захопленні від твого (Вашого) вчинку (виступу).

За нормами доброго тону особа, вчинок якої схвалено, має належно відреагувати. З цією метою можна скористатися такими формулами:

Дякую! Це тобі (Вам) тільки здається; Мені приємно, що ти (Ви) оцінив (ли) мій вчинок; Я не вартий таких слів; Те ж саме я можу сказати і про тебе (Вас). Ці фрази супроводжуються не вербальними засобами вираження вдячності; ввічливим кивком голови, приязною усмішкою.

Зауваження - це докір, закид, вказівка на помилки у поведінці, висловлення невдоволення.

Я змушений зробити тобі (Вам) зауваження; Ти (Ви) не зовсім добре вчинив (ли) (зробив (ли), сказав (ли)); Ти (Ви), напевно, недостатньо це обміркував (ли) (продумав (ли) як слід); Тобі (Вам) так робити (говорити) не личить; На мою думку, цей вчинок не робить тобі (Вам) честі; Твій вчинок виходить за межі етичних норм; Це було недобре.

Залежно від предмета розмови і змісту зауваження адресат може висловити:

а) вибачення:

Вибач (те), я помилився; Я не хотів (не мав наміру) чинити тобі (Вам) прикрощі; Я це зробив не навмисно; Мені дуже неприємно! Вибач (те)!

б)заперечення:

Даруй (те), ти (Ви) мене неправильно зрозумів (ли); На мою думку, твоє (Ваше) зауваження не цілком обгрунтоване (цілком безпідставне, необгрунтоване); Вибачте, але ти (Ви) тут не маєш (те) рації.

в) з'ясування:

Не бачу причини для зауваження (докору); Не розумію, в чому ти (Ви) бачиш (те) мою помилку; Не розумію, за що ти (Ви) на мене образився (лися); Перепрошую, а в чому, власне, річ?

Як критикувати, не ображаючи:

Якщо ви бажаєте навчитися робити зауваження, критикувати так, щоб не образити людину, то:

• вказуйте на помилки, робіть зауваження лише віч-на-віч;
• уникайте прямої критики;
• робіть це по-дружньому;
• похваліть те, що ваш співбесідник виконує як слід;
• покажіть чи розкажіть, як правильно було б виконати те чи інше завдання, здійснити певний вчинок;
• переконайте співбесідника в тому, що він зможе повестися як слід за певних обставин, зуміє впоратися з дорученою справою; попросіть вибачення за зроблене зауваження, особливо тоді, коли людина старша від вас за віком або незнайома.

Людина, яка засуджує і висміює помилкові думки й погані вчинки інших людей, повинна мати особливу силу переконання, а для цього, крім гострого ока, необхідно володіти і не менш цінним мистецтвом - ясно викладати думки.

Сумнів - невпевненість щодо слушності, правдивості, вірогідності того, що висловив співрозмовник:

Так?; Хіба?; Невже?; Та невже? Правда?; Ти (ви) справді так вважаєш (те)?; Цю інформацію ти (Ви) отримав (ли) з надійного джерела?; І я в це маю повірити?; Вельми сумніваюся, що...; Вам краще видно, але...; Воно ніби переконливо, проте...; Мені хотілося б вірити, однак...; Мені важко сказати, чи...

Не варто висловлювати сумнів, особливо у присутності інших людей, якщо слова співрозмовника не мають принципового значення.

Висловлення власного погляду:

На мій погляд; На мою думку; На моє переконання; Я (глибоко) переконаний, що...; Я думаю, що...; Мені здається, що...; Наскільки я розумію... ; Я хочу (хотів би) підкреслити, що...; Що стосується мене, то...; Як на мене, то...; Я глибоко переконаний, що...; Можливо, моя думка (тобі, Вам) видасться неслушною, але ...; Мушу зауважити, що... Я думаю (вважаю) так:...; На завершення (розмови, дискусії) вважаю за доцільне (потрібне) ще раз сказати (повторити)... Така моя думка.

Комплімент - "це приємні, люб'язні слова, похвала, лестощі"25. Призначення компліменту - зробити приємне співрозмовникові, викликати взаємну симпатію.

Стиль компліменту залежить від статі, соціального становища адресата, від характеру взаємин із ним, від ситуації спілкування.

Найчастіше хвалять людину за вчинки, за характер, за зовнішній вигляд, одяг, зачіску, дітей. Набір етикетних формул в українській мові стереотипний, наприклад:

У тебе (Вас) такий чудовий вигляд!; Ти (Ви) так чудово виглядаєш (єте)!; У тебе (Вас) бездоганний вигляд!; Ти (Ви) така красуня!; У тебе (Вас) такі красиві очі!; Ти (Ви) така чарівна!; Ти (Ви) маєш (єте) тонке почуття гумору (витончений смак, прекрасні манери); З тобою (Вами) так приємно спілкуватися; Тобі (Вам) винятково пасує цей капелюшок (костюм, пальто); У тебе (Вас) така елегантна сукня; Тобі так пасує нова зачіска (Цей колір); У тебе (Вас) ангельський характер; Ти (Ви) неперевершено господиня!; Ти (Ви) - унікальна й неперевершено господиня!; Ти (Ви) прекрасний співбесідник!; Ти (Ви), як завжди, прекрасно (неперевершено) виступив (ли); Ти (Ви) рідкісний фахівець!; Дивовижно, як ти (Ви) зміг (змогли) в п ятихвилинній доповіді так вичерпно розкрити цю тему!.

За правилами етикетної поведінки комплімент потребує словесної відповіді адресата:

Дякую!; О, дякую за комплімент! Ви так люб 'язні! Мені приємно це чути!; Ви мені лестите!; На жаль, це лише комплімент.

Правила вживання компліментів

1. Не кажіть людині того, що їй неприємне або зовсім не властиве.

2. Комплімент не повинен бути багатозначним.

3. Повинен бути щирим: мовлення адресата має супроводжуватися теплими інтонаціями, неудаваною усмішкою.

4. Варто уникати незрозумілих слів.

5. Комплімент має відповідати ситуації спілкування.

6. Не ввічливо говорити компліменти малознайомим або незнайомим людям.

7. Не варто відразу "віддячувати" компліментом за комплімент, а особливо говорити про партнера те саме, що почули від нього.

8. Відповідь на комплімент має бути співзвучною змістові.

9. Не варто скупитися на добре слово - вчімося говорити компліменти.

Набагато корисніше говорити людям приємні речі, підтримувати і підбадьорювати їх, щиро захоплюватися їхніми досягненнями, аніж принижувати їх гідність;

Починати і закінчувати ділову бесіду компліментом на адресу співрозмовника (існує багато підтверджень того факту, що більше ви говорите компліментів іншим, то більше добрих слів чуєте у відповідь, вас починають вважати милим, чуйним і навіть привабливим; коли співрозмовник помічає, що ви проявляєте свої почуття щодо нього, він значно швидше відкривається вам); Ніколи не обзивати і не ображати співрозмовника, краще сказати: "Мені соромно за Вас", "Не чекав від Вас такого" тощо; o Спілкуючись з людьми, краще називати їх по імені, це приємно, як і комплімент .

Прощання - "слова, які вимовляються перед розлукою, розставанням".

До побачення; Будь (те) здоров (і)!; Бувай (те)!; До зустрічі!; Дозвольте попрощатися!; Добраніч (На добраніч! Доброї ночі!); До завтра!; На все добре!; Усього (тобі, Вам) найкращого!; Хай (тобі, Вам) щастить!; Прощавайте!; Щасливі будьте!; Будьте щасливі!.

Прощальним фразам можуть передувати такі фрази:

 Уже пізно; Мені пора; Будемо прощатися; Шкода (жаль), але я мушу йти; Ми прекрасно провели час; Дякую (тобі, Вам) за зустріч! Вдячний за все! Даруй (те), що так довго тебе (Вас) затримав. Не буду більше зловживати твоїм (Вашим) часом (терпливістю, твоєю (Вашою) гостинністю); Не можу (тебе, Вас) довше затримувати.

Словом прощай (те) послуговуються тоді, коли прощаються із тим, хто відходить у вічність. За українським звичаєм, після слова Прощай! говорять: Хай тобі буде земля пером!Вислів Хай буде земля пухом є калькою з російської мови.

Отже, типові етикетні ситуації мають багатий арсенал словесних формул, семантико-стилістичні властивості яких дають можливість мовцеві зробити правильний вибір, врахувавши структуру комунікативної ситуації, взаємини із співрозмовником, його вік, стать, соціальне становище.