Почуття сорому

Почуття сорому може бути предметом дослідження в області етики; щодо цього Володимир Соловйов уперше вказав ("Виправдання добра", гл. І) на те, що почуття сорому не є тільки відмітну ознаку, що виділяє людину з іншого тваринного миру, але що тут сама людина виділяє себе із всієї матеріальної природи. Соромлячись своїх природних потягів і функцій власного організму, людина тим самим показує, що він - не тільки природна істота, а щось вище. Почуттям сорому визначається етичне відношення до матеріальної природи. Людина соромиться її в собі або, точніше, соромиться свого підпорядкування їй і тим самим визнає відносно її свою внутрішню самостійність і вище достоїнство, у силу чого він повинен володіти, а не бути обладаємим нею.

Вступ.

1. Поняття "сором".

2. Сором як страх осуду.

Висновки.

Список використаної літератури.