Умови виникнення і призначення професійної етики

            Однак, як засвідчує підприємницька дійсність нині, в різних країнах, в тому числі в Україні, широко розповсюджений нечесний бізнес. Прислів'я «не обдуриш — не продаси», на жаль, глибоко в'їлося у свідомість та дії багатьох підприємців. Далеко не всі підприємці здатні встояти перед спокусою отримати доход обманом, присвоєнням чужої праці.

            Боротьба з нечесним бізнесом і запобігання його поширенню є гострою суспільною проблемою. Складність викорінення нечесності в бізнесі полягає в тому, що тільки тоді, коли заборонено злочин і порушено юридичні закони, виникає громадянська, адміністративна або кримінальна відповідальність бізнесмена. У менших порушеннях залишається сподіватися тільки на совість людини.

 

 

 

 

4. Поняття, зміст і структура моральної культури особистості  

 

           Кожній людині необхідно мати чесне ім'я, бути глибоко порядною людиною, якій властиві принципи високої моралі і культури. Дотримання морально-етичних принципів підприємництва — запорука його успіху.

У сучасному уявленні мораль є сукупністю норм і принципів  поведінки людей у стосунках  один з одним і в суспільстві. При цьому йдеться не тільки про  чисто побутову, а й службову, трудову поведінку. Мораль характеризує культуру та етику людських відносин, їх основою є не юридичні закони і службові принципи, яких потрібно дотримуватися, а людське виховання, совість і честь.

 

 

5. Моральна культура посадової особи (керівника) та її формування   

 

           Керівнику необхідно співпрацювати не тільки з колегами та представниками інших організацій, а й зі своїми підлеглими. І тут командування та порядкування не найкраща форма. Продуктивнішою на сьогодні вважається співпраця керівника і підлеглих, коли кожна сторона бере на себе певні зобов'язання і відповідальність щодо виконання спільної роботи.

 Замість формули "робота  через інших" у відносинах  між керівником і підлеглими  нині усе частіше використовується  формула "робота з іншими". Співпраця з підлеглими дає  змогу зробити організацію більш  міцною, ніж робота поодинці. Кінцевий  результат у першому випадку  значно вищий, ніж сума результатів  праці кожного окремого працівника.

 

           При доборі працівників, формуванні колективу (команди) та нормальних відносин з працівниками керівник повинен:

►  випробовувати   кожного   нового   працівника, перш ніж прийняти його на роботу;

►  вивчати   і добре   знати   підлеглих, правильно оцінювати їхні позитивні риси і недоліки;

►  допомагати    підлеглим     освоювати    доручену справу, нові і суміжні професії;

► час від часу переглядати систему оплати та стимулювання праці;

► ефективно використовувати професійні вміння та здібності працівників з творчими нахилами, особливо раціоналізаторів і винахідників;

► створювати у колективі нормальну робочу атмосферу,  намагатися,   щоб   кожен   працівник почував себе на своєму місці;

► уміти     посміхатися,     підтримувати     гарний настрій;

► критично оцінювати результати своєї роботи і роботи підлеглих, а також умови, у яких вона виконується;

► не порушувати закони, особливо коли це стосується фінансів;

► вміти обґрунтовувати ціну вироблюваної продукції, доходи своїх працівників, інші показники роботи колективу;

► не  бути дріб'язковим, не  шкодувати грошей на суспільно значущі, доброчинні цілі; не боятися  конфліктів у колективі, вміти їх залагоджувати;

► вірити своїм працівникам на слово, довіряти їм, але водночас і пам'ятати, що не всі люди чесні, порядні;

► не забувати, що поруч діють конкуренти і вони можуть, у тому числі і через його працівників, вивідати службову, виробничу та комерційну таємницю;

► уникати справ з непорядними людьми, звільняти працівників, які порушили чесне слово;

►  мати гарного і надійного секретаря, помічника.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Джерела використаної літератури:

 

1) Федоренко Е.Г. Профессиональная этика, Киев: Вища школа,1983

 

2) Герет Т.-М., Клоноскі Р.-Дж. Етика бізнесу, Київ: Основи, 1999

 

3) Ботавина Р.Н. Этика деловых отношений, Москва: Финансы и статистика, 2001

 

4) Уткин Э.А. Этика бизнеса, Москва: Зерцало, 1998

 

5) Тофтул М.Г. Етика: Навчальний посібник, Київ: видавничий центр Академія, 2005; 414с.