Амортизація на українських підприємствах згідно податкового кодексу

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ

 

ІНСТИТУТ ХІМІЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

(м. Рубіжне)

 

ФАКУЛЬТЕТ ХІМІЧНИХ ТА ІНФОРМАЦІЙНИХ  СИСТЕМ

КАФЕДРА ЕКОНОМІКИ ПІДПРИЄМСТВА ТА

ПРИКЛАДНОЇ СТАТИСТИКИ

 

 

 

 

 

 

Доповідь

 

«Амортизація на українських підприємствах згідно податкового кодексу »

 

 

 

 

 

 

     Виконав  студент групи ЕД-79

                                 Головко В.Ю.

 

 

     Науковий  керівник:

                                    доцент, кандидат економічних наук

                                                                                                 Касьянова В. О.                    

 

 

 

 

2013 рік

Для підприємств  амортизаційні відрахування є головним джерелом інвестицій і часткового поповнення обігових коштів. Причому йдеться не про просте відтворення наявних основних засобів, а про регулярну зміну їхньої активної частини – базового технологічного обладнання, яке визначає в кінцевому підсумку витрати виробництва і конкурентоспроможність продукції.

Амортизація - це систематичний  розподіл вартості необоротних активів, що амортизується (первісна мінус ліквідаційна вартість )упродовж строку їх корисного використання( експлуатації).

Амортизаційні відрахування - це специфічний вид фінансових ресурсів. З одного боку, амортизаційні відрахування - це витрати підприємства, тому що їхню суму, нараховану на виробничі необоротні активи, включають у собівартість продукції, робіт, послуг. Водночас, у складі виторгу ( доходу)від реалізації продукції суму амортизаційних відрахувань розглядають як цільовий фонд, складову фінансових ресурсів, призначених для відтворення зношених у процесі виробництва необоротних матеріальних і матеріальних активів.

Амортизації підлягають: витрати на придбання основних засобів (ОЗ), нематеріальних активів та довгострокових біологічних активів; витрати на самостійне виготовлення основних засобів; витрати на проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів, що перевищують 10% сукупної балансової вартості всіх груп ОЗ; витрати на капітальне поліпшення землі, не пов'язане з будівництвом; капітальні інвестиції, отримані платником податку з бюджету; сума переоцінки вартості

ОЗ; вартість безоплатно отриманих об'єктів.

Не підлягають амортизації: витрати на утримання ОЗ, що знаходяться на консервації; витрати на ліквідацію ОЗ; витрати на придбання (виготовлення) сценічно-постановочних предметів вартістю до 5 тис. грн.; витрати на виробництво національного фільму; витрати бюджетів на будівництво та утримання споруд благоустрою та житлових будинків; витрати бюджетів на будівництво та утримання автомобільних доріг.

Класифікація ОЗ та інших  необоротних активів за групами, а також мінімально допустимі  строки їх амортизації відповідно до п. 145.1 Податкового Кодексу України наведена в таблиці 1 [1].

 

Таблиця 1 - Класифікація груп основних засобів та інших необоротних активів

Групи	Мінімально допустимі строки корисного використання, років	Рахунки бухобліку
група 1 - земельні ділянки	-	101
група 2 - капітальні витрати на поліпшення земель, не пов'язані з будівництвом	15	102
група 3 – будівлі,                споруди,                 передавальні пристрої	20 15 10	103
група 4 - машини та обладнання,                 з них:	5	104
електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації, пов'язані з ними комп'ютерні, інші інформаційні системи, комутатори, маршрутизатори, модулі, модеми, вартість яких перевищує 2500 гривень	2
група 5 - транспортні засоби	5	105 106 107
група 6 - інструменти, прилади, інвентар (меблі)	4
група 7 - тварини	6
група 8 - багаторічні насадження	10	108   109   111
група 9 - інші основні засоби	12
група 10 - бібліотечні фонди	-
група 11 - малоцінні необоротні матеріальні активи	-	112
група 12 - тимчасові (нетитульні) споруди	5	113
група 13 - природні ресурси	-	114
група 14 - інвентарна тара	6	115
група 15 - предмети прокату	5	116
група 16 - довгострокові біологічні активи	7	16

На  1 та 13 групи амортизація  не нараховується, а на 10 та 11 групи  амортизація може нараховуватися по рішенню платника податку в такій  послідовності: 50% вартості – в першому  місяці використання та 50% вартості в  місяці списання з балансу, чи 100% вартості в першому місяці використання.

Амортизаційні відрахування, як фінансові ресурси підприємства, окремо не формуються, а надходять  на поточний рахунок у складі виручки  від реалізації. Їх виділення здійснюється на підставі обліку на окремому бухгалтерському рахунку. Сума нарахованої амортизації відноситься на собівартість продукції, яка випускається, виконання робіт або надання послуг щомісячно; у сезонних виробництвах річна сума амортизаційних відрахувань входить у витримки виробництва за час роботи підприємства за рік.

Сума амортизаційних відрахувань на підприємстві накопичується  на рахунках з обліку зносу («Знос  основних засобів», «Знос нематеріальних активів», «Знос малоцінних та швидкозношуванних предметів») та числиться до вибуття майна, яке амортизується, з підприємства.

В кожному звітному році ця сума списується з рахунків зносу  на рахунки з обліку витрат на виробництво  та витримки обігу. Разом з виручкою за реалізовану продукцію та послуги амортизація надходить на розрахунковий рахунок підприємства, на якому накопичується.

Під час вибуття об'єкту з підприємства його первісна вартість зіставляється з сумою накопичених  амортизаційних відрахувань та результат (прибуток або збиток) відносять  на фінансові результати підприємства.

Амортизаційні відрахування спрямовуються на фінансування капітальних  вкладень — нове будівництво, розширення і модернізацію діючих потужностей, технічне переозброєння, придбання нової техніки, упровадження новітніх технологій тощо. Їх використовують разом з іншими джерелами фінансування капітальних вкладень (прибутком, середньо- і довгостроковим кредитом, бюджетними асигнуваннями, надходженнями з централізованих фондів, іншими мобілізованими і залученими коштами.

Тепер відповідно до ПКУ в податковому обліку методи нарахування амортизації повністю відповідають бухгалтерським методам, що перелічені в п. 26 П(С)БО 7 "Основні засоби". П. 145.1.5 ПКУ визначає такі методи нарахування амортизації ОЗ, зазначені у таблиці 2 [3].

 

Таблиця 2 - Методи нарахування амортизації ОЗ

Метод нарахування	Формула розрахунку річної суми амортизації
Прямолінійний	Ділення вартості, що амортизується, на строк корисного використання
Зменшення залишкової вартості	Добуток залишкової вартості на початок звітного року (або первісна вартість на дату початку нарахування амортизації) на річну норму амортизації. Річна норма амортизації (%) = 1- n√(ліквідаційна вартість / первісна вартість) n – кількість років експлуатації.
Прискорене зменшення залишкової вартості (застосовується лише при нарахуванні амортизації до об'єктів ОЗ, що входять до груп 4 (машини та обладнання) та 5 (транспортні засоби))	Добуток залишкової вартості на початок  звітного року (або первісна вартість на дату початку нарахування амортизації) на річну норму амортизації. Річна норма амортизації обчислюється відповідно до строку корисного використання і подвоюється.
Кумулятивний	Добуток вартості, що амортизується, на кумулятивний коефіцієнт. Кумулятивний коефіцієнт = відношення кількості років, що залишаються до кінця строку використання, до суми чисел років його корисного використання
Виробничий	МІСЯЧНА сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) на виробничу ставку. Виробнича ставка = відношення вартості, що амортизується, до загального обсягу продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити (виконати) з використанням об'єкта основних засобів.

 

ОЗ та інші необоротні активи групи 9, 12, 14, 15, що наведені в  таблиці 4, амортизуються прямолінійним та виробничим методами. На ОЗ груп 1 та 13 амортизація не нараховується.

У світовій практиці на амортизацію  припадає 60-70% інвестицій в основний капітал. В Україні роль амортизації нині різко ослаблена. В економічній літературі виділяють три головні причини ослаблення ролі амортизації в Україні: неадекватність індексації основних засобів; високі нормативні терміни служби основних засобів; недостатнє застосування прискореної амортизації [2].

Амортизація нараховується  помісячно, починаючи з місяця, що настає за місяцем введення об'єкта ОЗ в експлуатацію, протягом строку корисного використання об’єкта, що встановлюється наказом по підприємству в момент визнання цього об’єкта активом (при зарахуванні його на баланс). А цей строк не повинен бути меншим, ніж визначено в п. 145.1 ПКУ .

При визначенні строку корисного  використання засобу слід враховувати  наступні моменти:

- очікуване використання  об'єкта підприємством з урахуванням  його потужності або продуктивності;

- фізичний та моральний  знос, що передбачається;

- правові або інші  обмеження щодо строків використання  об'єкта та інші фактори .

Нарахування амортизації  призупиняється на періоди виводу об’єкта  з експлуатації – це може бути реконструкція, модернізація, добудова, дообладнання, консервація або інші причини. При цьому необхідні підтвердні документи, що засвідчують факт виведення цих об’єктів з експлуатації .

Так як і раніше рішення  щодо виведення ОЗ з експлуатації приймає керівник підприємства, потім нараховується амортизація, виходячи з нового строку, починаючи з місяця, наступного за місяцем зміни строку корисного використання (це правило не діє при застосуванні виробничого методу нарахування амортизації).

Закінчується нараховуватися амортизація лише тоді, коли залишкова  вартість засобу дорівнює його ліквідаційній вартості (умовно ліквідаційна вартість = 0).

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

 

 1. Методи нарахування амортизації основних засобів // «Податки та бухгалтерський облік»

2. Парниш Г.О. Бухгалтерський облік: основи теорії і практики / Г.О. Парниш. – К. : Знання, 2000. – 245 с.

3.Податковий кодекс України http://kodeksy.com.ua/podatkovij_kodeks_ukraini/statja-144.htm