Чехія як суб’єкт міжнародної економіки

Починаючи з середини ХIХ  століття, Чехія стала однією з  найбільш економічно розвинених країн  Європи. Провідними галузями промисловості  були текстильна, харчова, гірничодобувна, металургійна, машинобудівна.

ВВП на душу населення в  Чехії з початку 1990-х років  знижувався і лише в 1997 досяг рівня, порівнянного з показниками 1990. У  той же час спостерігалося постійне зростання рівня життя за рахунок  реструктуризації споживання і посилення  позицій крони. У 1998 ця тенденція  була перервана передусім внаслідок  проблем, що посилюються в ході трансформації  економіки, високого дефіциту зовнішньоторгівельного балансу, стагнації промисловості, спаду будівельної індустрії, а  також згортання різних видів  послуг, зокрема, в сфері туризму  і транспорту. У 1998 ВВП скоротився на 2,6% і становив лише 52% від відповідного показника для країн Європейського Союзу. Частка переробної промисловості складала у 1997 р. 83%, в тому числі частка харчової промисловості — 15,3%, виробництво металів і металопродукції — 14,2%, вироблення і розподіл електроенергії, газу і води — 13,8%, транспортне машинобудування — 9,9% і виробництво машин і обладнання для подальшого виробництва — 7,5%.

Велика частина підприємств  обробної промисловості була приватизована  до 1996 (майже 5400 підприємств, що становили 85% державної власності), в 1997 р частка приватного сектора у виробництві  ВВП досягла 75%, у 2001 р — 76%. Передбачалося, що приватизація викличе важливі  структурні зміни в чеській промисловості, зокрема в тих її галузях, які  привабливі для іноземних інвестицій, таких, як автомобільна, хімічна, скляна і виробництво будівельних конструкцій.

Сільськогосподарське виробництво  на початку 1990-х років скоротилося  як через зменшення попиту на цю продукцію за кордоном, так і внаслідок  збільшення імпорту продуктів споживання. Проведена приватизація сільськогосподарських земель. До 1997 р. 3/4 сільськогосподарських кооперативів за рішенням їх членів були перетворені в кооперативи землевласників; фермерство не набуло масових масштабів. Орна земля складала в кінці 1990-х років 39,2%.У середині 1998 р. в сільському господарстві було зайнято 198 тис. чоловік.

Чехія - одна з не багатьох країн, яка за короткий час зуміла збудувати досить сильну і стабільну економіку. Серед посткомуністичних держав ця країна входить до низки лідерів за рівнем життя.

Економіка Чехії базується  на принципах відкритого вільного ринку. За оцінками спеціалістів легальна державна система, що приваблює іноземних  інвесторів надійними гарантіями цілісності їх вкладень, розвинена інфраструктура, кваліфікована і дешева (за європейськими мірками) робоча сила а також низка інших критеріїв створюють передумови швидкого розвитку економіки Чехії.[12]

 

1.2. Макроекономічні показники

 

Чеська Республіка займає 48-е місце у світовій економіці, будучи членом більш ніж 60 міжнародних економічних і чотирьох фінансових організацій.

 
Промисловість Чеської Республіки забезпечує випуск близько 0,3% світового  валового продукції. Більше 70% великих підприємств Чеської Республіки належить повністю або частково транснаціональним і іноземним фірмам. 
 
В цілому положення економіки Чехії в значній мірі визначається станом і розвитком її зовнішньоекономічних відносин. Традиційно чеська економіка орієнтована на зовнішні ринки, де реалізується велика частина виробленого в країні ВВП. Чехію відносять до країн з ринковою економікою, тісно пов'язаної з економіками основних країн ЄС. В результаті проведених за останні 15 років структурних реформ та значного припливу іноземних інвестицій, чеська промисловість значно модернізувалася, а економіка в цілому стала менш матеріало і енергоємною.

Основними факторами, які  вплинули в 2007-2010 рр.. на економічну ситуацію в Чехії, стали: світова фінансова  та економічна криза, зниження темпів економічного зростання, а потім  його послідовне відновлення в країнах  ЄС, основних торговельно-економічних  партнерів Чехії; значна амплітуда  коливань курсу чеської крони  по відношенню до євро і долара. [2]

 

Табл.1. Основні макроекономічні показники розвитку Чехії за період 2007-2010рр. [6]

 

Чехія — індустріально-аграрна країна, яка має обмежену паливно-енергетичну і мінерально-сировинну базу. Найбільш значні запаси вугілля.

ВВП на душу населення в Чехії з початку 1990-х років знижувався і лише в 1997 досяг рівня, порівнянного з показниками 1990. У той же час спостерігалося постійне зростання рівня життя за рахунок реструктуризації споживання і посилення позицій крони. У 1998 ця тенденція була перервана передусім внаслідок проблем, що посилюються в ході трансформації економіки, високого дефіциту зовнішньоторгівельного балансу, стагнації промисловості, спаду будівельної індустрії, а також згортання різних видів послуг, зокрема, в сфері туризму і транспорту. У 1998 ВВП скоротився на 2,6% і становив лише 52% від відповідного показника для країн Європейського Союзу. Частка переробної промисловості складала у 1997 р. 83%, в тому числі частка харчової промисловості — 15,3%, виробництво металів і металопродукції — 14,2%, вироблення і розподіл електроенергії, газу і води — 13,8%, транспортне машинобудування — 9,9% і виробництво машин і обладнання для подальшого виробництва — 7,5%.[12]

                                                                                  

 

Рік	ВВП в поточних цінах, млрд. доларів	ВВП на душу населення, доларів	Ріст ВВП, %
2000	58,8	5740,8	4,2
2001	64,4	6295,5	3,1
2002	78,4	7681,6	2,1
2003	95,3	9343	3,8
2004	114	11172,4	4,7
2005	130,1	12725,9	6,8
2006	148,4	14463,1	7
2007	180,5	17499,2	5,7
2008	225,4	21722,9	3,1
2009	196,2	18788,9	-4,7
2010	197,7	18838,8	2,7

 

Табл.2. Динаміка ВВП чехії за період 2000-2010рр.[9]

 

 

                                                                                                                                   

Рис.5. Динаміка ВВП Чехії за 1990-2010рр, млрд. дол. [11]

 

Рис.6. Динаміка ВВП  Чехії за період 1990-2010рр., дол.. на душу населення[11]

 

1.3. Галузева структура економіки

Основні сектори економіки  країни:

• Промисловість
• Сільське господарство
• Транспорт
• Торгівля
• Будівництво

Промисловість є найрозвиненішим  і найважливішим сектором економіки  Чехії. Вона становить 32 відсотки національного прибутку.  Стабільно працюють підприємства харчової промисловості, електротехнічної, лакофарбової, побутової хімії, авіаційної, автомобільної промисловості. 
Провідна роль в економіці Чехії належить обробній промисловості та машинобудуванню, зокрема, виробництву автомобілів, сільськогосподарських машин, верстатів і т. д..  
Металообробка, електротехнічна, хімічна, текстильна і швейна промисловість досить розвинені в Чехії. Чеська промисловість оснащена сучасним обладнанням і кваліфікованою робочою силою. Чехія має традиційно розвинену гірничу промисловість . На 1-му місці – видобуток вугілля, на 2-му – нерудних буд. матеріалів, на 3-му – індустріальної сировини (вапняки, каоліни, магнезити і скляні піски). Частка гірничої промисловості у ВВП складає 2,1 % (на 1998-99 рр.). В ній зайнято 75 тис. чол. (у 1980-х роках - бл. 190 тис. чол.).

Нафта та газ. Видобуток та споживання природного газу в Ч.Р. в 1999 відповідно складали: 0,1 та 8,6 млрдм³. Більшу частину (86% в 2000 р) газу Ч.Р. імпортує з Росії, Норвегії і Німеччини. З травня 1997 р. Країна отримує 3 млрд куб.м/рік норвезького газу (за контрактом з Statoil); постачання газу в Чехію здійснює і німецький Ruhrgas. Чехія має довгостроковий контракт з Росією на транзит до 30 млрд. куб.м природного газу щорічно.

Вугілля. Видобуток кам’яного вугілля (млн т): 1990 – 22; 1994 – 17,4; 1998 – 16; 1999 –14; 2000 – 14,3; 2001 – 14,85 (Локер С., 2000, Лондон). У 2001 р. за видобутком кам’яного вугілля країна займала 16-е місце в світі. На 1999 р. діяло 2 вуглевидобувні компанії, 8 шахт з видобутку кам’яного  вугілля.

Видобуток бурого вугілля у 1999 р. – 50,6 млн т.. Працює 2 шахти та 11 розрізів.

Уран. Видобуток уранових руд після вичерпання запасів родів. Яхимов перенесено в Західну Чехію, в область міста Пршибрам — Пршибрам (гірничорудний район), в Західну Моравію і в Чеський крейдовий басейн (родов. Гамр-на-Езере), де корисні компоненти витягуються шляхом вилуговування.

Поліметали. Видобуток поліметалічних руд здійснюється на Кутна-Гора, розробляються також відвали родов. Пршибрам. У горах Есенікі розробляються родов. цинково-свинцевих руд Горні-Бенешов і Злато-Гори (з переважаючим видобутком мідних руд). Ґрейзеновіродов. руд олова і вольфраму в Рудних горах (Красново, Циновец) розробляються в обмежених розмірах.

Видобуток нерудної сировини. Розробляються родов. кристалічного (у Півд. Чехії) і аморфного (в Півн. Моравії) графіту, а також флюориту на 4-х гірничодоб. підприємствах в Рудних горах. Каолін добувають в околицях м. Карлові-Вари та у Півд. Моравії. Крім того, видобувають бентоніт в околицях м. Мост. Великі родов. відомі по периферії Північно-Чеського бас. Видобуток скляних пісків ведеться в Чеському крейдовому бас. Видобувають також формівні піски, вапняки, полевошпатову сировину, базальти для кам. лиття, кам. сіль, азбест, тальк, діатоміт, перліт, облицювальні і виробні камені. У Чеському Середньогір’ї добувають також піропоносну породу що містить чеські ґранати; у Півд. Чехії – молдавіти (тектити), що використовуються для ювелірних прикрас. Видобуток природних буд. м-лів ведеться на всій тер. Ч.

Видобуток нерудних матеріалів у Чехії  в 1999 р (тис.т): бентоніт – 160, діатоміт – 37, графіт – 22, каолін – 879.[6]

                                                                                                                                            

Мінеральна сировина	1999	2000	2001
Залізні руди	23	21	20
Поліметалічні руди	62	58	63
Сталь	6 107	6 216	6 316
Залізо в болванках	4 427	4 621	4 677
Залізо (прокат)	5 185	5 319	5 755
Шлак	5 989	5 852	6 022
Заготовки	4 220	5 417	6 202
Труби	802	631	688
Кокс	2 458	2 084	2 195
Кам'яне вугілля	25 150	25 320	25 970
Буре вугілля	48 352	46 280	50 407
Вапняк	14 080	14 250	14 600
Каолін	3 048	3 220	3 800
Глина	1 070	1 120	1 350
Бентоніт	96	108	110
Польовий шпат	340	380	410
Скляний пісок	870	984	960
Декоративне каміння, тис. м³	190	240	280
Будівельний матеріал, тис. м³	26 200	24 900	25 200

Табл.3. Динаміка авидобутку основних видів мінеральної сировини та металургійного виробництва в Чеській Республіці за 1999-2001 рр. тис.т.  [6]

 

Сільське господарство. Сьогодні Чехія вважається найбагатшою в Центральній Європі, найбільш промислово розвиненою країною з найменшою долею сільського господарства у валовому внутрішньому продукті.

Частка сільсько-господарського  продукту у ВВП країни менше 2%. Клімат Чехії, її географічне положення  надає сприятливу дію на вирощування  різних фруктових, овочевих, зернових культур, а також для розведення домашньої худоби та птиці. Основні зернові культури - пшениця, жито, ячмінь, овес. Також тут отримують хороші врожаї картоплі, цукрових буряків. У Південній Моравії розташовуються величезні виноградники, з яких роблять вина, популярні далеко за межами Чехії. Не можна не згадати, що чеське пиво вважається одним з кращих у світі. 
Традиційно розвинене молочне і м'ясне тваринництво, рослинництво, рибальство, виноробство і пивоварна галузь. Сільське господарство Чехії має достатньо високий рівень автоматизації та механізації, повністю забезпечує основні потреби країни в продукції землеробства і тваринництва а також експорт в країни ЄС , Словаччину та СНД.

Сільське господарство добре автоматизовано. Раніше, Чехія  не тільки забезпечувала себе основними  сільськогосподарськими продуктами, але  також частина її відправляла  на експорт. Проте останнім часом  сільське господарство переживає не найкращі часи і вважається найбільш ризикованою галуззю підприємництва Чехії.

Зарплати тут невеликі, політика щодо виходу з кризи привела  до зниження цін на сільгосппродукцію, боротьба за екологію також вдарила по цій галузі, не кажучи вже про різні захворювання, такі, як пташиний і свинячий грип. Зменшують посівні площі, скорочується розведення домашньої худоби, що звільнилися поля планують віддати під збільшення лісових угідь, сільські жителі починають перебиратися в міста. У разі неприйняття заходів з підтримки сільгоспвиробника з боку уряду, Чехія може залишитися без своєї сільськогосподарської бази, і опинитися у повній залежності від імпортерів.

                                                                         

Рис.7. Структура економіки Чехії за період 2000-2010рр. [11]

 

Серед усіх посткомуністичних держав Чехія має одну з найбільш стабільних та успішних економічних систем. Її основою як вже зазначалось є промисловість ( машинобудування, електротехніка та електроніка, хімія, харчова промисловість, чорна металургія) і сфера послуг. Частка сільського та лісового господарства, а також гірничодобувної промисловості незначна і продовжує зменшуватися.