Дослідження динаміки металургійної галузі України

• завершення будівництва на Дніпровському меткомбінаті ім. Дзержинського однієї машини безперервного лиття заготовок потужністю 850 тис. т на рік;

• завершення будівництва на Маріупольському меткомбінаті ім. Ілліча однієї машини безперервного лиття заготовок потужністю 750 тис. т на рік;

• будівництво двох машин безперервного лиття заготовок на меткомбінаті "Криворіжсталь" загальною потужністю 1,5 млн. т на рік.

Створення потужностей для виробництва високоміцних нарізних труб нафтового сортаменту планується здійснити на ВАТ "Нижньодніпровський трубопрокатний завод".

Збільшення виробництва якісних сталей планується здійснити шляхом реконструкції електросталеплавильного виробництва на заводі "Дніпроспецсталь" та Донецькому метзаводі.

Таким чином, на даному етапі без надання іноземних інвестицій нам важко буде вирішити проблему структурної перебудови галузі. Велику роль у реструктуризації галузі зараз повинні відіграти науково-дослідні та проектні організації.

 

 

2.2 ПРОБЛЕМИ ЧОРНОЇ МЕТАЛУРГІЇ УКРАЇНИ

 

Нижче коротко розглянемо основні проблеми, що стоять перед українськими металургійними підприємствами і вимагають першочергового розв'язання.

По-перше, підприємства чорної металургії оснащені старим, майже зношеним, допотопним обладнанням, металургійні заводи експлуатуються понад нормативні терміни, існує значна технологічна відсталість у порівнянні з розвиненими країнами. Ця проблема вимагає впровадження найновіших досягнень науково-технічного прогресу у виробництві чорних металів, пошуку нових оригінальних шляхів та способів їх виплавки .

По-друге, чорна металургія України надмірно енергозатратна. Щоб подолати цю проблему необхідно реалізувати в чорній металургії програми по значному скороченню затрат усіх видів енергетичних ресурсів — починаючи з видобування і закінчуючи виробництвом готової продукції.

Низький вміст металу у сировині вимагає збагачення руд. Звичайно, необхідні також пошуки найефективніших шляхів її збагачення.

Різко впала продуктивність праці, хоча в останні роки спостерігається поступовий, ще не досить стабільний підйом , що можна побачити з наступної таблиці:

1985 = 100				1990 = 100			1998 до 1997
1990	1995	1997	1998	1995	1997	1998
115	51	60	57	44	52	49	95

 

 

Щоб підвищити та стабілізувати продуктивність праці у чорній металургії необхідно перш за все розв’язати соціальні проблеми робітників підприємств та, знову ж таки, ввести найновіші технології у процес виплавки металів. Також доцільно було б застосовувати економічні засоби заохочення робітників до найефективнішої праці.

Крім того, чорна металургія відноситься до виробництва, яке при сучасній технології виготовлення металів сильно забруднює навколишнє середовище. Успішно розв'язати екологічну проблему в цих районах — важливе регіональне економічне і соціальне завдання. Для цього необхідно впроваджувати на підприємствах чорної металургії найновітніші очисні технології, що дають змогу звести до мінімуму промислові відходи і викиди в атмосферу, оздоровити місця надмірної концентрації металургійних підприємств, а також лімітний вплив природних факторів на розміщення об'єктів чорної металургії в регіонах з порівняно високим рівнем заселення. Для забезпечення максимального очищення стічних вод необхідно також застосовувати багатократну очистку води.

У зв’язку з усіма вищеназваними проблемами, виникає одна з найголовніших проблем чорної металургії: неконкурентність та велика вартість продукції, що призводить до “виштовхування” наших підприємств з ринку. Щоб подолати це, необхідно:

• встановити якнайтісніші зв'язки з вітчизняними підприємствами машинобудування, будівництва і транспорту, а також з іншими металоспоживачами з метою детального вивчення нинішньої та перспективної потреб у різних вндах металопродукції — з тим, щоб ні в якому разі не допустнти значного імпорту тих видів прокату, труб і метале-вих виробів, які наші підприємства спроможні вигоговити самостійно;

• вжити заходів до активного проникнення різних видів прокату, труб і металевих виробів на перспективні ринки збуту, до країн, які не становлять небезпеки з точки зору порушення антидемпінгових процесів, та їх закріплення там (для чого необхідні маркетинг, кваліфіковане представництво, реклама);

• у пошуках ринків збуту головну увагу слід приділити країнам Південно-Східної Азії, що інтенсивно розвиваються (Китаю, Таїланду, Гонконгу, Сингапуру, Південній Кореї, Філіппінам, Індонезії), близько розташованим країнам (Туреччині, Ізраїлю, Єгипту, Ірану, Індії) та традиційним партнерам (Росії та іншим країнам СНД);

• систематично вивчати потреби внутрішнього і зовнішніх ринків збуту — з тим, щоб своєчасно виготовляти різноманітні види прокату, труб і металевих виробів, конкурентоспроможні за своїми споживчими властивостями (надійністю, конструктивною міцністю, металомісткістю і новизною), за цінами (скорочуючи питомі затрати на сировину, матеріали, енергію і водночас поступово збільшуючи витрати на заробітну плату, екологію, науку і амортизацію), за товарним виглядом (приділяючи увагу якості оздоблення, захисним і декоративним покриттям, упаковці);

• розпочати кваліфіковану розробку бізнес-планів для розв'язання конкретних проблем, організації та розширення виробництва конкурентоспроможн'их видів про-дукції, що мали б гарантований збут, і вести пошук внутрішніх і зовнішніх інвесторів для фінансування робіт по реалізації бізнес-планів.

Заінтересованість металургійних підприємств України у здійсненні всієї цієї непростої роботи повинна стимулюватися відповідними пільгами на прибуток, який направляється на розвиток виробництва, на впровадження досягнень НТП, на використання винаходів, патентів і «ноу-хау» (тобто на використання інноваційного заділу).

При розміщенні металургії повного циклу визначальним фактором є сировина і паливо, які за часткою витрат у виплавці чавуну домінують (30-85%), у тому числі на кокс припадає 50% витрат. Для виплавлення 1 тонни чавуну витрачається 1,2-1,5 т вугілля, 1,5 т залізної руди, понад 0,5 т флюсових вапняків і 30 м3 води. Отже, поєднання вигод від взаємного транспортно-географічного розміщення сировинних і паливних баз, джерел водопостачання та допоміжних матеріалів є запорукою ефективного функціонуванні металургійного підприємства.

 

Видобуток залізної руди в Україні 1998р. складав 51,1 млн т, в 2,3 рази менше ніж у 1985р. Найголовнішою залізорудною базою є Криворізький басейн. Основні родовища залізних руд: Кременчузьке (Полтавська обл.), Білозірське (Запорізька обл.), Керченське (автономна республіка Крим).

 

Трубопрокат розміщений у Донбасі (Ворошиловград, Харцизен) та Придніпров’ї (Дніпропетровськ, Нікополь, Новомосковськ). Помітне місце належить феросплавам, причому їх виробництво електрометалургійним способом орієнтується на Придніпров’ї (Запоріжжя, Нікополь), а доменним – на Донбас (Стаханов).

Більшість металургійних підприємств України мають повний цикл виробництва і щорічно виплавляють від 1 до 10 млн тонн сталі. Найбільші з них – “Криворіжсталь”, “Азовсталь”, “Запоріжсталь”, “Дніпроспецсталь”. Україна має 13 металургійних комбінатів. Всі вони відносяться до числа найбільших підприємств світу.

Ще однією важливою умовою є наявність споживача металу.Досить велику частку металу споживає машинобудування . Оскільки Україна спеціалізується на виробництві продукції машинобудування,то чорна металургія також має бути розвинутою(для забезпечення сировиною основної галузі спеціалізації України) . Останнім часом посилився розвиток металомісткого машинобудування,таким чином зростає потреба у виплавці більшої кількості металу.

В Україні є величезна кількість металобрухту,який ми поки що не використовуємо в повній мірі,а продаємо за низькими цінами за кордон .Але значно вигідніше було б використовувати його на власних підприємствах,переплавляти на метал,придатний ддля виробництва труб.

Досить розвинутою і потужною є науково-дослідна база (висококвалі-фіковані кадри) зайняті в цій галузі .Взагалі українські науковці вийшли на досить високий рівень розробок.Історично склалося так , що галузь чорної металургії постійно розвивалась, удосконалювались методи виробництва металу,адже Україна виплавляла основну частку металу в Союзі.Тому й нині багато людей займаються розробками в цій галузі . Досить актуальним це є нині, коли розроблені родовища руд вичерпуються на багаті залізні руди і по-трібно шукоти більш досконалі засоби їх збагачення .Крім того нам потрібні нові технології виплавки металу для збільшення його якості,а тому й його конкурентноздатності.

Звичайно,одним із найважливіших чинників розвитку данної галузі є наявність дешевої електроенергії , тобто розвитку базової галузі промисловості - електроенергетики . Чорна металургія є найбільшим споживачем електроенергії (~20%). Тому поблизу підприємств чорної металургії будують електростанції. В Донбасі є багато теплоелектростанцій, наприклад Зуївська, Старобешівська, Вуглегірська, Курахівська, Луганська, Миронівська, Слов`янська, Штерівська та ін., а в Придніпров`ї також гідроелектростанції - Дніпрогес, Дніпродзерджинська, Кременчуцька.

Великий вплив на розвиток чорної металургії має наявність прісної води.

Слід зазначити , що дана галузь споживає ~20% всього використання прісної води , а тому проблема забезпечення прісною водою є дуже актуальною . Фактично , недостача прісної води є єдиним негативним фактором розвитку чорної металургії . Їі частково вирішують шляхом перерозподілу водних ресурсів Дніпра , будівництвом каналів .Адже для виплавки 1т чавуну потрібно 20т прісної води,причому 30% втрачається безповоротно, а інша частина проходить 5-кратну очистку та повертається на підприємство.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

Щоб підвищити та стабілізувати продуктивність праці у галузі металургії необхідно перш за все розв’язати соціальні проблеми робітників підприємств та, знову ж таки, ввести найновіші технології у процес виплавки металів. Також доцільно було б застосовувати економічні засоби заохочення робітників до найефективнішої праці.

 Підприємства оснащені старим, майже зношеним, допотопним обладнанням, металургійні заводи експлуатуються понад нормативні терміни, існує значна технологічна відсталість у порівнянні з розвиненими країнами. Ця проблема вимагає впровадження найновіших досягнень науково-технічного прогресу у виробництві чорних металів, пошуку нових оригінальних шляхів та способів їх виплавки .

 

 

ЛІТЕРАТУРА

 

 

1. Заставний Ф. Д. Географія України: У 2-х книгах. – Львів: Світ, 1994. – 472 с.: іл.

2. Розміщення продуктивних сил України: Підручник / Є. П. Качан, М. О. Ковтонюк, М. О. Петрига та ін.; За ред. Є. П. Качана. – К.: Вища шк., 1998. – 375 с.: іл

3. Іщук С. І. Розміщення продуктивних сил (теоретико-методологічні основи). – К.: Українсько-Фінський інститут менеджменту і бізнесу, 1997. – 88 с.

4. Бейдик О. О., Падун М. М. Географія: посібник для вступників до вищих навчальних закладів. – 2-е вид. – К.: Либідь, 1996. – 304 с.

5. Масляк П. О., Олійник Я.Б., Степаненко А. В., Шищенко П. Г. Географія: Навчальний посібник для старшокласників та абітурієнтів. Програма і відповіді на всі запитання. – К.: Товариство “Знання”, КОО, 1998. – 829 с.

6. Україна у цифрах у 1998 році: Корот. стат. довід. Державний комітет статистики України: Під. Ред. О. Г. Осауленка.

7. Статистичний щорічник України: 1997. – Київ, вид-во «Укр. енциклопедія» ім. М. П. Бажана – 110с.

8. Ю. Долгоруков. Економічне забезпечення структурної перебудови металургії України. // Економіка України. – 1995. - №10 – с.40-45.

9. Металлургическая и горнорудная промышленность. – 1998. - №3. – с.1-3.

10. Нечипоренко. Чорна дірка виникла на місці чорної металургії // Голос України. – 1998.- №10 – с.13.

11. Ялковский В. Черные металлы. // Обзор укр. рынка. – 1999. – №2. – с.24-32.

12. Наконечний С. І., Терещенко Т. О., Водзянова Н. К., Роскач О. С. Практикум з економетрії: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 1998. —176c.