Діяльність ТНК та їх наслідки для ЄС та країн СНД

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД 
«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ  
імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА »

 

 

 

 

 

 

 

Доповідь

на тему:

Діяльність ТНК та їх наслідки для ЄС та країн СНД.

 

 

 

Виконала:

Студентка  4 курсу

8 групи, 6503

Факультету МЕіМ

Лісова Анастасія

 

 

 

 

 

 

 

Київ 2013

       Окреслення сучасного положення ТНК.

      У 2012 році обсяги міжнародного виробництва ТНК продовжували розширюватися з постійною швидкістю, тому що приплив прямих іноземних інвестицій, навіть на більш низьких рівнях. ПІІ зросли на 9 % у 2012 році до $ 23трл. В іноземних філіях ТНК обсяг продажів склав $ 26 трлн (з яких $ 7500 млд були для експорту), збільшившись на 7,4 відсотка в порівнянні з 2011 р. Вони сприяли доданої вартості на $ 6600 млрд, що на 5,5 відсотка, що добре виглядає на тлі зростання світового ВВП на 2,3 відсотка. Застосування їх праці склало $72000000, що на 5,7 % більше порівняно з 2011. [1] 
Відбулося зростання міжнародного виробництва в 100 найбільших ТНК, які в основному з розвинених країн в 2012р. Ситуація представлена на графіку 1.

Графік 1. Рівень прибутків ТНК за 2000-2012 рр. Джерело: UNCTAD

Діяльність транснаціональних корпорацій в країнах ЄС.

Політика ЄС у сфері регулювання припливу прямих закордонних інвестицій складалася під впливом тих основних факторів, що визначили загальний характер розвитку західноєвропейської інтеграції. Створення закритого митного союзу і спільного ринку країн ЄС вплинуло на формування могутніх європейських ТНК, здатних конкурувати з американськими корпораціями. При цьому в деяких випадках іноземні ТНК (із країн ЄС) одержали навіть деякі переваги в порівнянні з місцевими фірмами. [2]

На даний момент введення додаткових обмежень на приплив інвестицій у будь-яку країну ЄС з третіх країн набирає сили тільки після його схвалення Комісією Європейського Союзу. Наприклад, було схвалено положення, що забороняє становлення граничної квоти на частку власності ТНК із країн ЄС у приватизованих європейських компаніях. Обмеження можливі лише в галузях, пов'язаних з охороною здоров'я, обороною, національною безпекою.[3]

    В основному ТНК в ЄС працюють в галузях автомобілебудування (25%), електроніки та електроустаткування (17%), хімічній промисловості (14%). Найбільші іноземні філії ТНК, розташовані у Великій Британії, є дочірніми підприємствами американських корпорацій-гігантів, наприклад, «Ford Automotive Holdings» або «The Ogilvy Group Inc» та інші. [4]

      Високий ступінь інвестування з таких країн як Великобританія та Нідерланди пояснюється суттєвими пільгами для зареєстрованих у них іноземних компаній, а значить, їм теж притаманні певні елементи офшорності, проте не співставними з Кіпром. Збільшення частки Нідерландів і Віргінських островів пояснюється деякими вигідними пільгами для інвесторів, а Франції - однієї з пріоритетних галузей для неї є харчова промисловість, яка буде добре існувати в будь-яких умовах.

Ще одним елементом системи регулювання діяльності транснаціональних фірм у країнах ЄС є формування єдиної політики щодо міжфірмових відносин, що передбачає встановлення ефективних механізмів наднаціонального контролю процесів концентрації й централізації капіталу, в тому числі і в міжнародному масштабі, захисту ринкового середовища.[5]

Значна частина європейських прямих закордонних інвестицій спрямовується на операції щодо злиття і поглинання в країни ЄС. Європейськими лідерами в 2012 р. за обсягами злиттів і поглинань поза національною економікою стали ТНК в країнах ЄС -  Франції, Бельгії, Німеччини, Люксимбургу, Великої Британії. [6]

Правила конкуренції ЄС стосуються не тільки компаній країн-членів Європейського Союзу. Вони можуть застосовуватися і в тих випадках, коли ТНК третіх країн діють на єдиному ринку ЄС через філіали та дочірні компанії, які розташовані в країнах ЄС.

Найбільшу інвестиційну привабливість мас економіка Великої Британії, до якої надходять близько 7% всіх прямих іноземних капіталовкладень. За нею йдуть Франція, Німеччина, та протягом 2011-2013 р значно підвищились інвестиції в країни Бенілюксу. [7]

 

Вплив діяльності ТНК в країнах ЄС

Позитивні наслідки:

1)Активна участь країн ЄС у міжнародному русі капіталу здійснює істотний позитивний вплив на підвищення конкурентноздатності їхніх національних економік.

2)У всіх країнах ЄС вивезені прямі закордонні інвестиції перевищують увезені ПЗІ. У результаті є позитивний вплив вивезених ПЗІ на міжнародну конкурентноздатність продукції, виробленої національними виробниками.

3) Посилення її міжнародної спеціалізації  окремих країн ЄС.

4)Збільшення обсягів товарного  імпорту. Це пов'язано з тим, що  іноземні ТНК через мережу  своїх іноземних філій у країнах  ЄС намагаються збільшити збут продукції, випущеної в їхніх материнських корпораціях за кордоном.

5)Імпорт нових технологій, ноу-хау, а також поліпшення механізмів постачання продукції на внутрішній ринок.

Негативні наслідки:

1)Переміщення частини виробництва  з “материнських” корпорацій в іноземні філії, вивіз капіталу.

2)ТНК реалізують на національному ринку значну частину продукції, випущеної в іноземних філіях, що суттєво погіршує торговельний баланс країни.

Діяльність ТНК в СНД.

       Для країн СНД дуже важливо створювати для ТНК сприятливий інвестиційний клімат. На сьогоднішній день, в умовах активного входження на ринки країн СНД зарубіжних ТНК, що володіють потужною фінансовою, технологічної та ресурсною базою зі значною державною підтримкою країни їх базування, особливо актуальні проблеми, що виникають при прийнятті ТНК. Серед них: витіснення з ринків місцевих товарів і компаній , нарощування інтенсивного імпорту , проникнення в галузі, пов'язані з національною безпекою , негативний вплив на їх розвиток та інше. З настороженим ставленням з боку інших країн стикається у своїй транснаціональної активності Росія, Україна, Казахстан, Білорусь, Молдова , що призводить до звинувачень у експорті корупції. [9] 
     У зв'язку з цим, є важливим створення інституційного фундаменту, на якому б і ріст регіональних ТНК в СНД та їх взаємодія з корпораціями з далекого зарубіжжя відбувалися б у площині взаємовигідного співробітництва з державою і суспільством на принципах соціальної відповідальності , довіри, рівноправності і партнерства.

        Нині вплив ТНК на економіку країн СНД є досить значним і вагомим. Так практично визначені глобальними компаніями такі сектори економіки: виробництво тютюнових виробів:ТНК“Japan Tabacco International”, “Imperial Tabacco Group”,”Philip Morris”, “B.A.T.”, пиво безалкогольна галузь: - пиво, безалкогольні напої ТНК - „Coca-Cola”, “Pepsi”(викуп „Сандри)”, “Orangina

Group”(викуп „Росинки”); переробка олійних та зернових культур: компанії ”Bunge”(викуп елеваторів, контроль над експортом зерна; ТМ „Олейна”, ”Щедрий Дар” та інші); переробка молока: ТНК „Groupe Lactalis”,”Bel Group”, “Danone” (Франція), „Юнімілк” (Росія); виробництво кондитерських

виробів (шоколаду) та концентрованих харчових продуктів: ТНК ”Nestle” (ТМ „Світоч”, „Торчин-продукт” та ін.); „Крафт Фудз” (ТМ „Корона”); виробництво продуктів побутової хімії та парфумерії: ТНК Procter&Gamble (США) та інші. [10]

      Перелічені компанії викупили або побудували виробничі потужності , стаючи фактично елементом регіональних господарств. Враховуючи специфіку діяльності цих компаній маємо: чітко виражена ставка на внутрішній ринок країн СНД, обмежені зв’язки з місцевими компанія-

ми – потенційними постачальниками сировини, агресивна рекламна компанія і тактика знищення „внутрішніх” конкурентів. 
       За кордоном накопичений значний досвід пошуку балансу інтересів між ТНК і приймаючими країнами. Актуальним завданням є аналіз та використання цього досвіду на пострадянському просторі. Негативні наслідки нехтування таким досвідом наочно виявилися при розробці в рамках СНД «Конвенції про транснаціональні корпорації ». Становлення ефективних ТНК в СНД є необхідною умовою рівноправного входження цих країн у сучасну систему. 
 
Вплив діяльності ТНК країн СНД.

Позитивні наслідки:

1)Для країн експортерів розвиток  ТНК: податкові надходження від  міжнародної діяльності ТНК , обмін технологіями , економія на розширенні масштабів виробництва , поширення економічного впливу.

2) Створення дочірніх компаній в СНД і філій ТНК сприяє росту об’єму капіталовкладень в економіку та ріст продуктивності праці і рівня зарплат.

Негативні наслідки:

1)Втрата контролю з боку місцевих компаній над національним виробництвом і формуванням стратегії національного розвитку;

2) витіснення внутрішніх капіталовкладень іноземними інвестиціями і витіснення з національного ринку вітчизняних компаній транснаціональними корпораціями;

3) втрати національної економіки в разі, коли обсяг вивезеного з країни капіталу (у формі репатрійованих по ПЗІ доходів і «роялті») перевищить обсяг вкладених в національну економіку прямих зарубіжних інвестицій.

4) Захвачення ТНК найбільш розвинутих і перспективних сегментів промислового виробництва країни, що приймає капітал, та її науково-дослідних структур;

5) Відплив прибутку закордонної філії на фінансування внутрішнього інвестиційного процесу материнської компанії.

 

Висновок: активна участь країн ЄС у міжнародному русі капіталу здійснює істотний позитивний вплив на підвищення конкурентоспроможності їхніх національних економік. Це, пов'язано насамперед, з тим, що в усіх досліджуваних країнах ЄС вивезені прямі іноземні інвестиції перевищують завезені ППІ.

   Отже,ТНК на сьогоднішньому етапі розвитку світового господарства відіграють важливу роль. Адже, вони впливають на економіки приймаючих країн, прискорюють науково-технічний процес, інтернаціоналізацію господарського життя, залучаються ПІІ, відкривається доступ до фінансових ресурсів ТНК, інтеграція до світових економічних процесів, доступ до зовнішніх ринків. При цьому вплив ТНК на розвиток національної економіки України є досить значним і неоднозначним; від позитивних до негативних форм впливу.З метою запобігання монополізації, контролю за правомірністю та впливу інших регулюючих заходів, країна повинна прийняти відповідні законодавчі акти, які обмежували б діяльність ТНК і спрямовували їх у сфери, визначені державою як пріоритетні. Зростання чисельності країн-інвесторів є позитивним явищем, тому необхідно покращувати інвестиційний клімат для залучення капіталовкладень. При цьому, українським підприємствам слід вступати в співпрацю з іноземними ТНК не в якості джерела дешевих сировинних ресурсів або відсталого технологічного придатку, а використовувати переваги залучення іноземних інвестицій.

 

Список використаних джерел:

1.  World Investment Report 2013. Global Value Chains: Investment and Trade for Developmen. С-236.
2. Cattaneo, O., G. Gereffi and C. Staritz (2010). Global Value Chains in a Postcrisis World: A Development Perspective. Washington D.C.: World Bank

 

3. Giroud, A., B. Jindra and P. Marek (2012). “Heterogeneous FDI in transition economies – a novel approach to assess the developmental impact of backward linkages”, World Development, 40: 2206–2220

 

4. Gentile-Lüdecke, S. and A. Giroud (2012). “Knowledge Transfer from TNCs and Upgrading of Domestic Firms: The Polish Automotive Sector.” World Development 40(4): 796–807

 

5. Stein, P., T. Goland and R. Schiff (2010). „Two trillion and counting: Assessing the credit gap for micro, small, and medium-size enterprises in the developing world“, McKinsey & Company and International Finance Corporatio

 

6. Pavlínek, P. (2012). “The internationalization of corporate R&D and the automotive industry R&D of East-Central Europe”, Economic Geography, 88: 279–310.

 

7. Olivet, C. and P. Eberhardt (2012). Profi ting from Injustice: How Law Firms, Arbitrators and Financiers are Fuelling an Investment Arbitration Boom. Brussels and Amsterdam: Corporate Europe Observatory and Transnational Institute.

 

8. UNCTAD.Statistics// Режим доступу: http://unctad.org

 

9. Гайдуцький І.П. Регулювання прямих іноземних інвестицій в країнах СНД в умовах економічної трансформації : автореферат дис. канд. екон. наук : 08.00.02 / І. П. Гайдуцький ; КНУТШ. – К., 2011. – 16 с.

 

10. Рябець Н. М. Роль ТНК країн, що розвиваються, в умовах посилення диспропорцій економічного розвитку країн / Н. М. Рябець // Зовнішня торгівля : економіка, фінанси, право. – 2010. – № 2. – 39-45.