Економіка Східного регіону України: стан та перспективи розвитку

Економіка Східного регіону  України:  стан та перспективи  розвитку

 

План:

1. Місце і роль регіону  в економіці України.

2. Економічна оцінка природно-ресурсного, виробничого і трудового потенціалу.

3. Населення, його структура. Розселення та працересурсний потенціал.

4. Галузева структура  та спеціалізація господарства.

5. Головні промислові  вузли і центри.

6. Структура агропромислового комплексу.

7. Транспорт.

8. Сфера послуг.

9. Міжрайонні економічні  зв’язки.

10. Ключові проблеми та оцінка перспектив розвитку регіону.

1. Місце і роль Східного  економічного регіону в економіці України

До складу Східного економічного регіону входять Полтавська, Сумська і Харківська області. Площа економічного регіону - 84,0 тис. км2 і становить 13,9 % території України, має вигідне економіко-географічне положення, регіон розташований на важливих шляхах сполучення розвиненими районами Росії, портами Чорного і Азовського морів, а також з країнами Центральної і Західної Європи, поблизу матеріальних баз Донбассу.

Більшість території  регіону знаходиться у лісостеповій зоні, шість районів Сумської області - у Поліській, декілька районів Полтавської—у  степовій зоні.

Лісовий ландшафт на південь  від Глухова змінюється лісостеповим, а далі на південь від Кременчука і Харкова - степовим.

Рис 1. Економіка Східного економічного регіону

Природно-географічні  умови в загальному сприятливі для  розвитку продуктивних сил. Достатньо висока густота населення, розгалужені транспортні зв'язки сприяють розвитку промисловості, насамперед, машино будування.

Через Східний економічний  регіон проходять важливі транспортні  магістралі: міжнародний транспортний коридор Європа - Азія (через Сумську обл.), траса міжнародного значення Москва - Сімферополь (через Харківську область).

У регіоні склався  індустріально-аграрний господарський  комплекс. Важливе місце у структурі  економіки займають харчова і  легка промисловість, а також аграрно-промисловий комплекс, який розвивається на базі багатогалузевого сільського господарства.

У регіоні на 1 січня 2005 р. проживало 5,639 тис. чол. Порівняно  з 1991 р. населення в регіоні скоротилося  майже на 300 тис. чол. Густота населення  становить 70,5 чол/км2. Найбільша густота населення в Харківській області - 93,6 чол/км2, що пояснюється концентрацією виробництва і наявністю великої кількості міських поселень. У регіоні налічується 46 міст, 104 селища міського типу, 1081 сільська рада. Найбільші міста Східного регіону - Харків - місто-мільйонер, Суми, Полтава, Кременчук.

Місто Харків - найбільший багатогалузевий центр регіону, навколо нього сформувався великий  промисловий вузол, куди входять  міста Дергачі, Буда, Мерефа, Люботин, Пісочин, Чугуїв. У цьому вузлі зосереджено 2/3 міського населення Харківської обл. і виробляється 4/ 5 промислової продукції області.

У Полтавській області  найбільш багатогалузевими є Полтава, Кременчук. Тут сконцентровано 2/5 промислових  підприємств і випускається 2/3 товарної продукції промисловості області.

У Сумській обл. у м. Сумах  сформований Сумський промисловий  вузол, в якому виробляється продукція  машинобудування та хімічної промисловості. У Шостко-Глухівському вузлі також  переважають хімічна промисловість  і машинобудування.

Міське населення регіону  складає 70 %. Найвищий рівень міського населення у Харківській обл. - 78,8 %. В усіх трьох областях здійснюється видобуток нафти і газу. У нафтовидобувній  галузі вирізняється Сумська обл., на її частку припадає до 20 % запасу нафти України. Значні балансові запаси нафти є в Полтавській обл. На території регіону є Кременчуцький нафтопереробний завод - один з найбільших в Україні, який і зараз виробляє значну кількість нафтопродуктів.

Зручне економічно-географічне  положення Східного економічного регіону щодо джерел сировини і палива, транспортних зв'язків, сприятливі умови створюють високі потенційні можливості для комплексного розвитку його господарства.

2. Економічна оцінка природно-ресурсного, виробничого і трудового потенціалу.

Мінерально-сировинні  ресурси

У регіоні вдало поєднуються  рівнинна поверхня, сприятливий кліматичний  режим, родючі грунти, значні запаси корисних копалин.

Особливо важливий нафтогазоносний  район знаходиться у Дніпровсько-Донецькій  западині. Тут розташована одна з найбагатших на нафту і газ областей України – Полтавська. Багаті родовища газу є у Харківській області.

У регіоні видобувають 83 % природного газу всієї України.

Наявність потужної промисловості  в регіоні супроводжується значним  споживанням електроенергії. Серед галузей промисловості найбільш енергомісткими є машинобудування і металообробка, які споживають 28,5 % всієї електроенергії. Велику кількість електроенергії споживає житлово-комунальне господарство регіону - 29,9 %. Найпотужніша серед теплових електростанцій - Зміївська ДРЕС.

У регіоні є відкриті родовища фосфоритів у Харківській  і Сумській обл., є поклади кам'яної, каоліну, кварцових та скляних пісків, крейди, мергелю, вапняків, глин для  виробництва будівельних матеріалів.

Земельні ресурси

Сільгоспугіддя займають 15,1 % від сільськогосподарських угідь  України. У регіоні переважають  чорноземи, цінні і родючі грунти. Високоврожайні чорноземні фунти, сприятливі кліматичні умови дають змогу регіону зайняти в Україні важливе місце у виробництві товарного зерна, зокрема пшениці, кукурудзи, цукрових буряків, соняшнику; розвивати овочівництво і садівництво, м'ясо-молочне і м'ясне тваринництво.

Водні ресурси 

Серед річок найбільше  народногосподарське значення мають  Дніпро з Кременчуцьким водосховищем, Дніпродзержинське і Червоноармійське водосховища. Решта річок невеликі, маловодні.

Відомі джерела мінеральних  вод у і Харківській обл.

На річці Сіверський Донець знаходиться Печенізьке водосховище, а на річці Оскол - Краснооскольське. Ці річки використовуються для водопостачання промислових підприємств, а також для розвитку сільського господарства.

Лісові ресурси 

Ліси в регіоні займають 10 % території, зокрема в Сумській -15 %, Харківській - 9,4 %, Полтавській - 6,6 %.

Переважають змішані  ліси: сосна з дубом та інші листяні породи у поліській частині. Для лісостепу характерні листяні ліси - грабово-дубові та липово-дубові.

Однак з метою захисту  фунтів від ерозії та потреб в лісодеревині потрібно заліснювати територію  майже удвічі. Це проблема, яка вимагає часу, довготермінова, але від неї не варто відступати, потрібно мати цілеспрямовану програму для стратегічної перспективи.

Рекреаційні ресурси 

У регіоні є сприятливі кліматичні умови, мальовничий ландшафт, достатньо густа мережа річок, мінеральні води, ліси, пам'ятники садово-паркового мистецтва, які визначають достатній рекреаційний потенціал для організації оздоровлення і відпочинку людей.

Регіон багатий природними рекреаційними ресурсами - це Поліські ландшафти на півночі, долини чисельних  річок, музеї Полтави, художня кераміка в Опішні, живописні села Великі Сорочинці, Диканька та ін.

Трудовий потенціал 

Трудовими ресурсами  регіон, в основному, забезпечений. У регіоні сформувався ринок  праці, який можна охарактеризувати як диференційований по областях, за основними тенденціями розвитку. Зокрема для Полтавської та Сумської областей характерними ознаками є трудодепресивність та застійність Для ринків цього типу головним чинником успішного розвитку є стабілізація сільськогосподарського виробництва та пов'язаних з ним переробних виробництв, розвиток соціальної інфраструктури села за допомогою прямих державних інвестицій, забезпечення еквівалентного товарообміну між містом та селом, а також розвиток трудомістких галузей промисловості - легкої і неметаломісткого машинобудування. Покращення ситуації на ринку праці в регіоні є можливим за умови поширення перекваліфікації та підвищення професійнофахових властивостей потенційних учасників виробництва, збільшення мобільності робочої сили.

Науково-технічний потенціал

Особливу роль у розвитку науки і техніки відіграє потенціал  наукових закладів Харкова. Наукові  дослідження в регіоні ведуться у 265 науково-дослідних та проектно-конструкторських організаціях.

Головними завданнями наукової сфери Східного економічного регіону є забезпечення підприємств високими технологіями для підвищення обсягів, якості асортименту конкурентоспроможності продукції Національного товаровиробництва.

Виробничий потенціал 

У структурі Східного економічного регіону основні виробничі фонди становлять 44,6 %, у сільському господарстві - 24,2 %, що дещо менше ніж в середньому по Україні.

Галузева структура  основних невиробничих фондів регіону  також вирізняється серед аналогічних  по Україні. Так, у житлово-комунальному господарстві в регіоні зосереджено 58,2 % фондів, у галузі охорони здоров'я, фізкультури і соціального забезпечення - 5,8 %, культури і мистецтва - 2,1 %,

Вартість промислово-виробничих основних фондів регіону становить 11,7 % від відповідного показника  по Україні. Однак треба зазначити, що в регіоні спостерігається значне старіння основних виробничих фондів. Коефіцієнт їх оновлення дуже низький (0,03 - 0,05) і вимагає значного прискорення оновлення виробничого потенціалу.

3. Населення,  його структура. Розселення та  працересурсний потенціал.

Як і по Україні  в цілому, загальна чисельність населення  у регіоні скорочується, в тому числі знижується чисельність і  трудових ресурсів. Національний склад  населення регіону неоднорідний. Українці становлять 79,1 %, росіяни - 18,4 %.

У містах Східного економічного регіону проживає 65,9 % населення, що на 2 % менше, ніж в цілому по Україні. Найбільш урбанізованою є Харківська область - 79,2 %. Тут склалася одна з найбільших міських агломерацій України - Харківська. Найнижча частка міського населення в Полтавській області - 57,4 %.

Наведені дані Державного комітету статистики України на 1 лютого 2013 року.

Населення	Харківська	Полтавська	Сумська
Сукупне	2 744 288	1 466 786	1 142 337
Міське	2 205 150	901 369	775 393
сільське	539 138	565 417	366 944

Відносно висока частка сільського населення в регіоні  пояснюється наявністю інтенсивного сільського господарства. В цілому в регіоні, як і в кожній області зокрема, від'ємний природний приріст. Особливо загрозливе становище у сільських поселеннях регіону. В селах Полтавщини від'ємний приріст - 10,7 %, Сумській області - 13,7 %, Харківській - 8,6 %. Високим є відсоток населення старших вікових груп у сільській місцевості. Найбільша частка людей пенсійного віку у Сумській області.

4-5. Галузева структура та спеціалізація господарства; Головні промислові вузли і центри.

Промисловість

У комплексі Східного економічного регіону провідне місце  посідає промисловість, ВВП якої складає 75 %. За показниками обсягів промислового виробництва вартості основних фондів і чисельності промислово-виробничого персоналу Східний регіон посідає третє місце після Донбасу і Придніпров'я. Регіон спеціалізується на машинобудуванні, нафтогазовій, хімічній, харчовій промисловості.

Машинобудування і металообробка  є провідними галузями, в них зайнято  понад 60 % усього промислово-виробничого  персоналу. У Харкові і області  зосереджено близько 20 % машинобудування  країни.

Східний економічний регіон має  високу частку в усіх галузях економіки України. Валова додаткова вартість економічного регіону становить в межах 13 % всієї додаткової вартості України, з неї майже половина виробляється в Харківській обл.

Будівельна індустрія регіону  створює понад 14 % усієї додаткової вартості цієї галузі, сільське господарство - 12,3 %.

У Східному економічному регіоні історично  склався багатогалузевий промисловий  комплекс.

Таблиця 1: Територіально-галузева структура промисловості Східного економічного регіону

У структурі промислової продукції переважає обробна промисловість, зокрема в Харківській і Сумській обл. Основними провідними галузями є машинобудування і приладобудування, енергетичне і електротехнічне, яке представлене турбінним, електротехнічним, електромашинобудівним, кабельним та іншими виробництвами.

У Харкові зосередженні важливі  галузі машинобудування: енергетичне  та електротехнічне, що випускають парові турбіни для теплових і атомних електростанцій та гідротурбіни великої потужності, турбогенератори, електродвигуни й електроустаткування для тепловозів, прокатних станів, шахтного устаткування.

У Полтаві - заводи електротехнічних виробів, газорозрядних ламп; у Сумах - заводи важкого компресоробудування та електроламп.

Транспортне машинобудування  розміщене в Кременчуці (вантажні автомашини, тягачі й автосамоскиди, залізничні вагони). У Харкові, Полтаві, Сумах, Кременчуці, Ромнах, Шостці розташовані  підприємства, на яких виготовляють устаткування для різних галузей промисловості . В економічному регіоні розміщений великий центр авіаційної промисловості (Харків), де виготовляють пасажирські і транспортні літаки.

У регіоні випускається складна побутова техніка: телевізори, пральні побутові машини, ЕОМ, калькулятори, радіоапаратура, електронні мікроскопи.

Значне місце в структурі  промисловості регіону посідає  легка промисловість, обсяги якої становлять 13,4 % загальноукраїнського.