Графічно зобразити систему, визначити мету її діяльності, основні підсистеми та елементи, встановити зв'язки між ними

13.Науково-технічні

14.Екологічні

15.Сировинні

16.Історичні

17.Споживчі

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4. Виявити центри управління системою, описати його склад та 
   ефективність дії.

Система управління газовою промисловістю України не відповідає загальносвітовій лібералізаційній тенденції ,оскільки держава зосереджує усвоїх руках потужні важелі прямого регулювання газовою промисловістю(рис.2).

Рисунок 2-Структура управління газовою промисловістю України [3]

Відповідно до чинного законодавства основні напрями державної політики у нафтогазовій галузі визначає Верховна Рада України. Однак до сьогодні в Україні неприйнятий спеціальний закон, що має регулювати функціонування газового ринку. Внаслідок цього порядок його функціонування визначається Урядом України, через Міністерство палива та енергетики, Національною комісією регулювання електроенергетики та НАК«НафтогазУкраїни». При цьому законодавчо закріплене монопольне становище НАК «НафтогазУкраїни» на газовому ринку України. Діяльність з розподілу природного газу газопроводами низького тиску є природною монополією і складає єдиний техніко-технологічний комплекс загально-державного значення. Держава визнала його таким, що не підлягає приватизації.

Світова практика визначає основні складові реалізації державного регулювання газової промисловості :

–утримування достатньо високих цін на газ та перерозподіл монопольних надприбутків на соціальні потреби. Такий варіант є можливим лише для країн з розвинутою економікою, які, за рахунок високої енергоефективності, мають можливість забезпечити конкурентоспроможність кінцвої продукції (характерно для більшості країн ЄС, в першу чергу Німеччини);

–підтримка високих цін на газ для споживачів та низьких для виробників(характерно для Великобританії).

Процес ціноутворенняна ринку природного газу України продовжує залишатися під жорстким державним контролем. Регулюванню підлягають тарифи на транспортування й постачання газу мережею магістральних і розподільних, газопроводів, роздрібні ціни на газ для потреб населення та граничні ціни для решти споживачів. Позитивним наслідком такого регулювання стало забезпечення поступовості зростання цін для населення. Однак, негативним наслідком такого регулювання є недостатній обсяг інвестування газового сектору, що приводить до його дефіциту та відповідного здорожчання. Крім цього для газової промисловості України є розповсюдженою практика перехресного субсидування, при якій внутрішня низька ціна газу для населення покриваються за рахунок бульш високих цін для промислових підприємств. Поряд із зазначени експерти виділяють такі недоліки державного управління газовою промисловістю України:

–нестабільність та високий ступінь невизначеності державної енергетичної політики, ситуативність реагування на кризові явища;

–неспроможніст ьусунення розбіжностей у інтересах вітчизняних та зарубіжних субє'ктів  газового ринку;

–низька ефективність та непослідовність приватизаційних процесів;

–невідповідність результатів діяльності газового ринку потребам споживачів;

–складна фінансова ситуація, що склалася у НАК «Нафтогаз України»;

–низька якість корпоративного управління, відсутність дієвих контрольних механізмів [3].

Одним з основних факторів, що стримує розвиток газового ринку України та його повноценне входження до Європейського ринкового простору, є недосконалість законодавчої бази. Головними нормативно-правовими документами, що регулюють діяльність газового ринку України, є Закони України «Про трубопровідний транспорт», «Про нафту і газ», Постанова Кабінету Міністрів «Про забезпечення споживачів природним газом» та рядом інших нормативних актів. Напрями розвитку газового сектору України знайшли своє відображення у Енергетичній стратегії України до 2030 р. Однак положення, закріплені вказаними документами, не відповідають принципам функціонування європейського газового ринку, що закріплені Другою газовою директивою ЄС, а саме:

–відсутній спеціальний закон, що безпосередньо регулює газовий ринок;

–промислові споживачі достатньо обмежені у можливості вибору постачальника, інші категорії споживачів вибору не мають взагалі;

–не діють механізми розмежування видів видів діяльності з видобування, транспортування та постачання газу;

–не забезпечена прозорість звітності підприємств газового сектору;

–створені цінові диспропорції між газом вітчизняного видобутку та імпортованим;

–ціноутворення на ринку газу перебуває під повним контролем держави і визначається і визначається у більшій мірі політичними чинниками;

–не розроблені механізми лібералізаціі газового ринку;

–законодавча база газового ринку є неадаптативною до норм ЄС.

У цілому газова промисловість України характеризується високим ступенем монополізації, недосконалою організаційною структурою та недостатньо розвинутою конкуренцією. Все це доповнюється політичною нестабільністю, відсутністю обґрунтованих стратегічних орієнтирів та спадкоємності політичного курсу.

Розглянемо детально структуру та діяльність дочірніх компаній НАК «Нафтогаз України» щодо газової промисловості:

1. Видобуток і переробка

ДК «Укргазвидобування»: видобуток природного газу і газового конденсату. У складі 4 підприємства з газовидобування, підприємство з буріння бурових скважин, управління з переробки газу та газового конденсату (2 газопереробних заводи).

ДАТ «Чорноморнафтогаз»: розвідувальне та експлуатаційне буріння, видобуток нафти і газу в акваторії Чорного і Азовського морів. Транспортування і зберігання газу в АРК.

ВАТ «Укрнафта» (володіє контрольним пакетом акцій: 50% + 1 акція): видобуток нафти. У складі-25 підрозділів, у тому числі 6 підприємств з буріння свердловин, 6 нафтогазовидобувних управлінь, 3 газопереробні заводи.

2.Транспортування

ДК «Укртрансгаз»: транспортування та зберігання природного газу на території України (виняток-Крим), транзитні постачання російського газу до країн Європи. У складі-18 підрозділів, у тому числі 6 операторів газопроводів високого тиску.

ДАТ «Укрспецтрансгаз»: перевезення зрідженого газу від заводів-виробників до споживачів на Україні і за кордон.

3. Розподіл і реалізація

ДК «Газ України»: реалізація природного і скрапленого газу на території України населенню, комунально-побутовим підприємствам, бюджетним організаціям, а також промисловим підприємствам.

ДП «ВЗП Нафтогаз»: торгівля зрідженим нафтовим газом.

СП «Укргазенерго» (володіє 50% акцій): закупівля і реалізація енергоресурсів промисловим споживачам України.

4. Забезпечення виробництва

ДП «Укрнафтогазкомплект»: постачання устаткування, комплектуючих і витратним матеріалів з ​​подальшим сервісним обслуговуванням підприємств НАК «Нафогаз України».

ДП «Науканафтогаз»: наукове забезпечення галузі.

ДП «ЛІКВО»: воєнізована аварійно-рятувальна (газорятувальна) служба.

ДП «Газ-тепло»: експлуатація, управління і розвиток енергогенеруючих підприємств, які забезпечують виробництво електричної та теплової енергією і теплопостачання споживачів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5) Дослідити сучасний стан системи, виявити основні проблеми її розвитку та 
запропонувати заходи щодо їх вирішення. Врахувати закордонний досвід функціонування системи.

Інформаційна довідка про основні показники розвитку газової промисловості України за грудень та 2011 рік

ПЛАН

1. Виробничі показники:

1.1. Видобуток нафти та газу

2. Зовнішньоторгівельні  потоки:

2.1.Транзит загу

3. Реалізація та споживання  природного газу:

3.1. Розрахунки кінцевих  споживачів за природний газ

3.2. Розрахунки енергогенеруюяих компаній України за спожитий  природний газ

4. Основні проблеми  розвитку газової промисловості  та заходи щодо вирішення цих  проблем

5. Функціонування газової  промисловості в Росії

1. Виробничі показники

1.1. Видобуток нафти та газу

У грудні 2011 року в Україні видобуто нафти з газовим конденсатом на 14,2 тис. тонн (або на 5,0%) менше ніж у грудні 2010 року, у тому числі підприємствами НАК “Нафтогаз України” зменшено обсяги видобутку на 17,8 тис. тонн (або на 6,8%).

Обсяги видобутку нафти з газовим конденсатом протягом 2011 року зменшились на 223,0 тис. тонн (або на 6,3%) по відношенню до аналогічного показника 2010 року, у тому числі обсяги видобутку підприємствами НАК “Нафтогаз України” у порівнянні з показником минулого року зменшились на 213,7 тис. тонн (або на 6,6%), (рисунок-1).

Рисунок 1- Видобуток нафти з газовим конденсатом за грудень та 12 місяців 2010, 2011 рр., тис.тон [4].

Обсяги видобутого газу у грудні 2011 року в Україні збільшились на 46,6 млн. куб. м (або на 2,7%) порівняно з груднем минулого року, у тому числі підприємствами НАК “Нафтогаз України” видобуток газу більше рівня показника 2010 року на 34,9 млн. куб. м (або на 2,3%), (рисунок 2).

Рисунок 2-Видобуток газу за грудень та 12 місяців 2010, 2011 рр., млн.куб.м[4].

За 2011 рік видобуток газу на 89,9 млн. куб. м (або на 0,4%) більше ніж за 2010 рік, у тому числі обсяг видобутку газу підприємствами НАК “Нафтогаз України” менше на 216,4 млн. куб. м. (або на 1,2%).

2. Зовнішньоторгівельні  потоки:

2.1.Транзит загу

За 2011 рік територією України за оперативними даними протранспортовано (транзитом) 104,2 млрд. куб. м природного газу, що на 5,6 млрд. куб. м., або на 5,7% більше ніж за 2010 рік.

3. Реалізація та споживання природного газу:

3.1. Розрахунки кінцевих  споживачів за природний газ

НАК ”Нафтогаз України” за 2011 рік споживачам реалізовано 44 038,4 млн. куб. м природного газу вартістю 80 899,7 млн. грн., за який сплачено 69 726,0 млн. грн. Рівень оплати за спожитий природний газ всіма категоріями споживачів України становить 86,2%.(табл.1)

Таблиця 1-Обсяги та оплата споживання природного газу за 2011 рік (за даними         НАК "Нафтогаз України”).[4]

Категорія споживання	Обсяг спожитого газу, млн.куб.м	Вартусть спожитого газу, млн.грн.	Оплата спожитого газу, млн.грн.	Рівень оплати за спожитий газ, %	Борг за спожитий газ, млн.грн.
Населення	17264,0	8321,8	7102,3	85,3	1219,6
Бюджетні організації	909,8	2947,5	2809,2	95,3	138,3
Підприємства комунальної теплоенергетики	10627,9	18175,7	10909,1	60,0	7266,6
В т.ч.: ПАТ «Київенерго»	1921,6	3958,5	2265,8	57,2	1692,7
Споживачі промислового та енергетичного комплексу	15212,2	51418,0	48870,1	95,0	2547,9
В т.ч.:підприємства промислового комплексу	14442,4	48787,1	46179,7	94,7	2607,4
Підприємства енергетичного комплексу	500,8	1781,6	1833,6	102,9	-52,0
Госпрозрахунковий компобут	269,0	849,4	856,8	100,9	-7,4

 

 

 

3.2. Розрахунки енергогенеруюяих  компаній України за спожитий  природний газ

Протягом грудня 2011 року обсяг спожитого природного газу енергогенеруючими компаніями України зменшився порівняно з аналогічним показником грудня 2010 року на 15,4 млн. куб. м або на 27,4%.(рисунок 3)

Рисунок 3-Оплата енергогенеруючих компаній за спожитий природний газ за грудень та 12 місяців 2010, 2011 рр., млн.грн.[4]

За 2011 рік енергогенеруючими компаніями України спожито 432,0 млн. куб. м природного газу, що на 236,6 млн. куб. м менше порівняно із відповідним періодом минулого року.

Рівень розрахунків енергогенеруючих компаній за спожитий природний газ протягом грудня 2011 року становив – 104,0% та за 2011 рік – 98,1%. Крім того попередня оплата станом на 01.01.12 складає 70,5 млн. грн.[4]

4. Основні проблеми  розвитку газової промисловості  та заходи щодо вирішення цих проблем

Проблемами газової промисловості є:

—Високий рівень цін на імпортний газ і низький рівень тарифів на транспортування російського газу газопроводами України.

Попри привілеї транспортної системи на території України, споживчі ціни на газові товари для вітчизняних споживачів ростуть до світових норм. Та, незважаючи на прознозні оцінки рівня цін на газ, ціна імпортованого природного газу на українсько-російському кордоні для України збільшується.

—Занижений тариф на зберігання російського газу в підземних газосховищах України.

Від нефахового підходу в енергетичній сфері певних політичних сил видатки «Нафтогазу України» на зберігання ресурсу Русукренерго у газосховищах України за ціною 39,6 грн./1 тис.м куб перевищували його доходи від цієї операції більш як на 54 млн.грн. Коли, наприклад, у Чехії за цю ж послугу РУЕ платила б у 6,2 рази більше, у Німеччині у 4,9 раза.

—Втрата НАК «Нафтогаз України» найплатоспроможніших клієнтів-споживачів газу.

—Високий рівень енергомісткості економіки України.

Рівень енергомісткості економіки України на сьогодні залишається одним з найвищих у світі: загальний рівень споживання енергоресурсів на 1 долар виробленої продукції в нашій країні є на 2% вищим, ніж в Росії, на 14%-ніж у Білорусі, на 42%-ніж в Естонії, у 2,4 рази вище ніж в Польщі, у 3,1 рази-ніж у Японіі та Німеччині.

—Зменшення об'ємів транзиту газу ГТС України.

Щоб забезпечити нормальне функціонування газової промисловості в Україні необхідно вжити таких заходів:

—удосконалити нормативно-правову базу щодо забезпечення надійної роботи газотранспортної системи й обліку виробничо-технологічних витрат природного газу;