Контрольная работа по "Национальной экономике"

UNCTAD оцінює країни за  двома індексами:

- індексом залучення прямих  іноземних інвестицій (Inward FDI Perfomance Index);

- індексом потенціалу  залучення прямих іноземних інвестицій (Inward FDI Potential Index). 

Таблиця 3. Характеристика інвестиційної діяльності в Україні  та за кордоном

у 2006-2009 рр. за методикою UNCTAD*

*Складено за: World Investment Development 2009: Transnational Corporations, Extractive Industries ad Development.-http://www.unctad.org/ 

Аналіз даних таблиці 5 показує, що у 2008 р. відбулося суттєве зростання обсягу прямих іноземних інвестицій в Україну. Цього було досягнуто за рахунок здійснення операцій з реприватизації металургійного заводу "Криворіжсталь" та подальшого продажу підприємства групі Mittal Steel (Нідерланди/Великобританія) за 4,8 млрд. дол. США. Крім того, у цьому ж періоді банківська група "Raiffeisen Intеrnational" (Австрія) здійснила купівлю українського банку "Аваль" за 1 млрд. дол. США. Як наслідок, Україна піднялася у рейтингу індексу залучення ПІІ з 84 на 35 місце, перевищивши навіть очікування щодо можливого залучення ПІІ у 2008 р. (48 місце у рейтингу за індексом потенціалу залучення ПІІ). У 2009 р. обсяг ПІІ знову скоротився, що пов'язано зі зменшенням темпів приватизації в країні та скасуванні пільг у вільних економічних зонах (37 місце у рейтингу).

Проаналізувавши доповіді та звіти міжнародних організацій, що досліджують конкурентоспроможність економіки країн, можна зробити певні висновки.

По-перше, рівень конкурентоспроможності України на сучасному етапі є  дуже низьким. Не зважаючи на значний  природній, інтелектуальний та інноваційний потенціали, Україна не використовує свої конкурентні перевага у зв’язку  з відсутністю належної структури  та технологічною відсталістю виробництва, низькою якістю  державних інституцій та високим рівнем корупції тощо.

По-друге, бюрократизація та корумпованість сфери економічного регулювання, незахищеність базових  громадянських та економічних інтересів  суб'єктів господарювання практично  зводять нанівець можливість створення конкурентного ринку в Україні. Крім того, непривабливий імідж України, який утворився у світі у зв'язку з високим рівнем корупції, злочинності, розвитком "тіньової" економіки знищує бажання підприємців організовувати свою діяльність на вітчизняному ринку.

По-третє, відсутність комплексних  реформ у податковій, бюджетній та судовій системі перешкоджає  здійсненню активної підприємницької  діяльності в Україні, стримує приплив  потенційних довгострокових іноземних  інвестицій. Як наслідок, економічна криза  в державі поглиблюється.

За таких умов конкурентоспроможна  модель економіки є безальтернативним  напрямом економічної стратегії  України. Для цього, перш за все, необхідно:

1. Визначити сфери відповідальності  державних органів влади та  громадських організацій щодо  забезпечення реалізації стратегії  побудови конкурентоспроможної  моделі економіки.

2. Забезпечити сприятливі  організаційно-правові умови функціонування  бізнесу, зокрема, спрощення системи  реєстрації, ліцензування та звітності,  розробка законодавчої бази щодо  захисту прав власності інвесторів  тощо.

3. Активізувати діяльність  держави та підприємницьких структур  щодо розвитку інфраструктури  в Україні.

4. Стимулювати приплив  вітчизняних та іноземних інвестицій  в стратегічні для України  галузі економіки.

5. Заохочувати інноваційні  процеси шляхом надання безпроцентних  та пільгових позик та грантів як науково-дослідницьким інститутам та організаціям, так і окремим вченим, здійснення прямого державного замовлення на інноваційну продукцію, вжиття заходів на підтримку міжнародної науково-технологічної кооперації тощо.

6. Здійснення всебічного  розвитку людського капіталу  та підвищення фаховості трудових  ресурсів.

ВИСНОВКИ. У результаті даного дослідження було виявлено декілька основоположних моментів щодо визначення конкурентоспроможності України у сучасній системі міжнародних економічних відносин та перспектив розвитку національної економіки з метою забезпечення стабільного підвищення конкурентоспроможності національних підприємств в умовах сьогоденної глобалізації та постійної напруги з боку транснаціональних корпорацій на національних виробників.

За допомогою індексів конкурентоспроможності було розглянуто місце України в світовому  господарстві. На даний момент можна  сказати, що в нашій державі існує  немало проблем, які перешкоджають  інтенсивному розвитку економіки, який би знайшов свій вираз у показниках конкурентоспроможності.

На жаль, проблеми існують  не тільки на рівні приватних підприємств, а й у державному секторі. Незбалансована економічна політика держави, неефективна  податкова система та відсутність  будь-яких програм заохочення зводять  бажання підприємців розвивати  виробництво нанівець. В наслідок цього економіка України страждає від застою, бо розвиток економіки  може відбувається тільки завдяки великим  виробництвам і державним підприємствам.

При правильному використанні економічної політики Україна буде в змозі забезпечити собі не тільки прекрасне сьогодення, а й стабільне  майбуття для наступних поколінь. Зростання конкурентоспроможності держави буде мати позитивний вплив  як на внутрішнє становище (чим це зростання і буде, власне, забезпечуватися), так і на місце України у  світовому господарстві.

Щодо перспектив подальших  наукових розвідок у даному напрямі, то необхідним вважаю поглибити вивчення шляхів досягнення потрібного рівня  конкурентноздатності України через механізми економічної, політичної, правової підтримки. Більш детальної уваги потребують завдання з реформи як владної, так і громадянської культури за допомогою використання досвіду інших країн світу.