Автор работы: Пользователь скрыл имя, 05 Июля 2013 в 21:26, реферат
Політичне та економічне співробітництво, яке останнім часом має
тенденцію до розширеного розвитку, перетворює корупцію на
інтернаціональну проблему. Вона стала властивою і міжнародним
організаціям. Корупція у міжнародному економічному співробітництві проявляється при створенні підприємств за участю іноземного капіталу, реалізації інвестиційних проектів та приватизації державної власності, вирішенні проблем розподілу продукції та в інших формах.
Більшість бізнесменів (70 %) переконані в тому, що корупція входить до головних перешкод для розвитку нормального підприємництва. Разом з тим, багато представників іноземних компаній користуються таким засобом, як “хабар” для одержання переваг у конкуренції. Більше того, податкове законодавство багатьох країн заохочує таке поводження.
політичні традиції публічного викриття корупціонерів, спеціальні
криміналістичні прийоми викриття фактів корупції, що є серйозною
перешкодою для ефективної боротьби з цим явищем. Існує проблема вивчення особистості тих, хто, займаючи керівні пости, погрузли в хабарництві, розкраданнях. Без цього неможливо зрозуміти механізм утворення організованої злочинності та її діяльності, нинішні умови існування якої кардинально різняться серйозними негативними факторами, що загрожують
розтягтись на десятиріччя. Без особливих заходів боротьби стабілізувати становище не вдається.
За сучасних умов особливого значення набуває фактор встановлення режиму інформаційної прозорості діяльності органів влади, підприємств і організацій. Отже, одним з дієвих заходів з наведення порядку у цьому напрямі може стати ефективне вирішення питань створення, використання і поширення інформації в сфері бізнесу, у державних органах і в громадських структурах. Необхідно припинити можливість безконтрольного використання і передачі інформації окремими чиновниками та підвищити їх
персональну відповідальність за вірогідність і повноту наданої
суспільству інформації про діяльність влади і вирішення різних
соціально-економічних і політичних проблем. Інакше кажучи, перемога над корупцією практично неможлива без “інформаційної прозорості” влади і широкого доступу суспільства до інформації про її діяльність. Розповсюдженість корупційної поведінки, перетворення її для значної маси населення на норму зовсім не означає, що в суспільстві не залишається суспільстві не залишається людей, які не сприймають корупцію, хабарництво у будь-якому вигляді.
Зрозуміло, що певні соціальні групи зацікавлені в існуванні корупції. Однак, більшість населення України хоче жити в нормальному правовому, соціально здоровому суспільстві.
Висновоки
Аналіз міжнародного досвіду боротьби з корупцією свідчить про те, що за сучасних умов прояви корупції стали тими чинниками, що створюють реальну загрозу національній безпеці та демократичному розвитку більшості країн світу, негативно впливають на всі сторони суспільного життя.
На сьогодні кримінальні елементи певною мірою змінили форми і методи протиправної діяльності, дедалі частіше спрямовують свої зусилля на встановлення контролю над найбільш прибутковими сферами економічних відносин, залучають до реалізації корисливих задумів корумпованих представників органів влади, намагаються проникнути до управлінських структур різних рівнів для лобіювання власних інтересів. Значна частина кримінальних формувань має тісні міжрегіональні та міжнародні зв’язки.
Незважаючи на багатоаспектність
природи виникнення та поширення
корупційних проявів у кожній
окремій державі, до основних факторів,
що сприяють їх поширенню, можна віднести,
з одного боку, зростаюче зубожіння
широких верств населення, погіршення
криміногенної ситуації, високі показники
нерівності розподілу прибутків, відсутність
системи соціального захисту
в одних країнах, а з іншого
– нарощування економічного потенціалу
та щорічне збільшення фінансових надходжень
у вигляді іноземних інвестицій
– в інших країнах. Корупція у
більшості держав Центральної та
Східної Європи, а також у країнах,
які виникли на пострадянському
просторі, тісно пов’язана з тим,
що вони знаходяться в стані
Список використаної літератури:
1. Ванцев В. А. Основные
этапы развития понятия
2. Мельник М. І. Корупція — корозія влади
(соціальна сутність, тенденції та наслідки,
заходи протидії) : монографія. — К. : Юрид.
думка, 2004.
3. Кабанов П. А. Коррупция как объект криминологического
анализа: основные исследовательские
подходи в современной российской криминологии
// Следователь. — 2002. — № 8. — С. 58.
4. Сайгитов У. Т. Понятие коррупции как
формы организованной преступности //
Российский следователь. — 2003. — № 4. —
С. 38.
5. Орловская Н. А. К вопросу о бытовой коррупции
// Інформаційне забезпечення протидії
організованій злочинності : зб. наук.
ст. / за ред. М. П. Орзіха, В. М. Дрьоміна.
— О., 2003. — С 99, 100. — (Б-ка журн. “Юридичний
вісник”).
6. Криминология : учеб. для вузов / под общ.
ред. д-ра юрид. наук, проф. А. И. Долговой.
— М. : НОРМА, 2000. — С. 501.
7. Куракин А. В. Коррупция : понятие, характеристика
и формы проявления в сфере государственного
управления // Современное право. — 2002.
— № 3. — С. 36.
8. Вагабов В. А. Корупция : понятие и структура
// Право и образование. — 2005. — № 4. — С.
199.
9. Пасічна О.Ю. Структурний підхід
до формування зовнішньоекономічної стратегії
держави в умовах глобалізації/ О. Ю. Пасічна
//Актуальні проблеми економіки. - 2009. -
№ 3. - C. 17- 27
Информация о работе Корупція у міжнародному економічному співробітництві