Ліцензування

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 26 Февраля 2013 в 11:02, доклад

Описание работы

Ліцензія — це документ державного зразка, який засвідчує право ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов. Цей документ видається органом виконавчої влади за встановлену плату.
Ліцензіат — суб'єкт господарювання, який одержав ліцензію на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню.

Файлы: 1 файл

доповыдь.docx

— 119.88 Кб (Скачать файл)

Ліцензія — це документ державного зразка, який засвідчує право ліцензіата на провадження зазначеного в  ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку за умови  виконання ліцензійних умов. Цей  документ видається органом виконавчої влади за встановлену плату.

Ліцензіат — суб'єкт господарювання, який одержав ліцензію на провадження  певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню.

Орган ліцензування — орган виконавчої влади, визначений Кабінетом Міністрів  України, або спеціально уповноважений  виконавчий орган для ліцензування певних видів господарської діяльності . Орган ліцензування виконує такі функції:

• забезпечує виконання законодавства  у сфері ліцензування;

• затверджує спільно із спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування ліцензійні умови провадження  певного виду господарської діяльності та порядок контролю за їх додержанням;

• видає та переоформлює ліцензії, видає дублікати ліцензій на певний вид господарської діяльності, приймає  рішення про визнання ліцензій недійсними;

• здійснює у межах своєї компетенції  контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов;

• видає розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов; анулює ліцензії на певний вид господарської  діяльності; формує і веде ліцензійний  реєстр.

Ліцензійні умови — установлений з урахуванням вимог законів  вичерпний перелік організаційних, кваліфікаційних та інших спеціальних  вимог, обов'язкових для виконання  при провадженні видів господарської  діяльності, що підлягають ліцензуванню.

Ліцензування — видача, переоформлення та анулювання ліцензій, видача дублікатів ліцензій, ведення ліцензійних справ  та ліцензійних реєстрів, контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних  умов, видача розпоряджень про усунення порушень ліцензійних умов, а також  розпоряджень про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування.

 

Чинне законодавство України  передбачає кілька видів ліцензій. Деякі види вироблені міжнародною  правовою практикою. Розглянемо найбільш використовувані з них:  •

  • повна;  •
  • виняткова;  •
  • невиняткова;  •
  • одинична;  •
  • відкрита;  • інші. 

Повна ліцензія - всі майнові  права на об'єкт інтелектуальної  власності, що випливають із охоронного документа, переходять до ліцензіата на термін дії договору. Тобто ліцензіар  стає номінальним власником охоронного документа на термін дії договору. По закінченні терміну дії договору майнові права ліцензіара відновлюються  в повному обсязі. Можлива передача прав об'єкта інтелектуальної власності  на весь термін дії охоронного документа.  Виключна ліцензія - ліцензіар надає право на використання об'єкта інтелектуальної власності ліцензіатові на певній території на певний строк з певним обсягом прав у певній галузі. При цьому на цій же території ліцензіар позбавляє себе даних прав, не може сам використати даний об'єкт інтелектуальної власності у межах ліцензії і не може передавати дану ліцензію іншому ліцензіатові.  При виключній ліцензії ліцензіат одержує право на висновок субліцензійного договору. 

Субліцензійний договір - договір про передачу ліцензіатом прав на використання об'єкта інтелектуальної власності третій особі (субліцензіату). При цьому ліцензіат несе відповідальність перед ліцензіаром за дії субліцензіата. Обсяг прав, переданих за субліцензійним договором, не може перевищувати обсяг прав, отриманих ліцензіатом за ліцензійним договором.  Невиняткова ліцензія - ліцензіар передає ліцензіатові право використання об'єкта інтелектуальної власності, зберігаючи за собою право на використання цього об'єкта й право видачі ліцензій іншим ліцензіатам на тій самій території.  Одинична ліцензія - видається одному ліцензіатові й виключає можливість видачі ліцензіаром ліцензій іншим суб'єктам на використання об'єкта інтелектуальної власності у сфері, обмеженій цією ліцензією, але не виключає можливості використання ліцензіаром зазначеного об'єкта у даній сфері. 

  Існує також поняття відкритої ліцензії - власник об'єкта інтелектуальної власності (крім патентів на секретні об'єкти) має право подати для офіційної публікації заяву про готовність надання будь-якій особі дозволу на використання об'єкта інтелектуальної власності, що охороняється. При цьому в законодавстві передбачені пільги для суб'єктів відкритої ліцензії - збір за підтримку патенту зменшується на 50 %, починаючи з наступного року після опублікування заяви.  Чинне законодавство України містить приписання, відповідно до якого у випадку невикористання об'єкта промислової власності без поважних причин протягом трьох років, починаючи з дати публікації відомостей про видачу охоронного документа або з дати, коли використання об'єкта промислової власності було припинено, на цей об'єкт може бути видана так названа примусова ліцензія.  Будь-яка особа, що побажала й виявила готовність використати даний об'єкт, може звернутися в суд із заявою про надання такого дозволу (примусової ліцензії) за таких умов: 1) із власником охоронного документа не вдалося досягти домовленості про висновок ліцензійної угоди; 2) власник охоронного документа не змогла довести, що факт невикористання об'єкта обумовлений поважними причинами; 3) примусова ліцензія надається на умовах невиняткової ліцензії.  Обов'язкова ліцензія - дозвіл на використання об'єкта промислової власності, що видається без згоди патентовласника за рішенням уряду в інтересах оборони й національної безпеки країни.  У законодавстві України про промислову власність указується ще одна ліцензія - так названа залежна. Її суть полягає в тім, що за певних умов власник одного патенту може просити дозволу використати об'єкт промислової власності, патент на який належить іншій особі. 

 

Ризик інфляції – полягає у зменшення купівельних спроможностей в результаті збільшення цін на продукцію чи послуги.

Кредитний ризик – ризик несплати боржником своїх грошових зобов’язань.

Діловий ризик – невизначеність прогнозів майбутніх доходів від впровадження інновації

Ризик дисконту – невизначеність дисконтної ставки при розрахунку майбутніх платежів в різні періоди здійснення ліцензійного договору. Чим більший рівень ризику – тим більша ставка дисконту (менше теперішнє значення грошового потоку). З двох майбутніх потоків вищу ставку дисконту має те, що надійде пізніше.

Ризик операцій – пов’язаний із зміною курсів обміну валют.

Ризик нежиттєздатності – пов’язаний із невпевненістю інвестора в одержанні передбачуваних доходів від фінансованого ним проекту для компенсації затрат, виплати заборгованості і забезпечення окупності капіталовкладень.

Податковий ризик – пов’язаний із непередбачуваною зміною податкового законодавства (збільшення податкових ставок, планової норми амортизації тощо) із не ознайомленістю з податковим законодавством інших країн у випадку міжнародних ліцензійних договорів.

 

 

 

 

 

 

 

Міністерство освіти, науки та молоді і спорту України Національний університет “Львівська політехніка”

 

Кафедра теоретичної та прикладної економіки

 

 

 

Доповідь

на тему:

«Ризики ліцензування»

 

                                                                                                           Виконала:

                                                                                                  ст. гр. УЕКс-11

Мицько Соломія

                                                                                                             Прийняв:

                                                                                                   доц.каф. Мельник Л.І.

 

 

Львів 2013

 

 

 

 

 


Информация о работе Ліцензування