Методи навчання у вищій школі

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Методи навчання та  рівні навчання у вищій школі

Виходячи з педагогічної системи, обгрунтованої Беспалько В.П., яка була удосконалена Жуковим Р.Ф. та Кузнєцовим Ю.В., де розглядаються п'ять рівнів навчання, що дозволяють оволодіти знаннями в тій чи іншій області, пропонується класифікація методів навчання на основі даних рівнів навчання. Класифікація допускає як використання традиційних і нетрадиційних методів навчання, так і вихід одних та перехід до більш імпонуючих.

Перший рівень – знання-знайомства, які дозволяють студенту розрізняти, впізнавати знайомий йому предмет, явище, певну інформацію.

Другий рівень – знання-копії, що дозволяють переказати, репродукувати засвоєну інформацію.

Третій рівень – знання-вміння, тобто можливість застосувати одержані знання в практичній діяльності.

Четвертий рівень – знання-навики свого роду автоматизовані вміння.

П'ятий рівень – категорія творчості, результатом якої є так звані дії "без правил" в певній галузі навчально-пізнавальної діяльності.

Відомо, що кожна професійна діяльність охоплює весь діапазон знань від першого до п'ятого рівнів. Звичайно, щось залишається на рівні поверхневого знайомства, щось на рівні автоматичних навичок, але навчально-пізнавальна діяльність, яка стосується спеціальності, повинна сягати п'ятого рівня – категорії творчості. Зрозуміло, що на лекціях, особливо потокових, неможливо досягти не те, щоб п'ятого рівня знань, але й третього, четвертого. Саме задля цього ми повинні використовувати такі методи навчання, які спонукають та активізують індивідуальну діяльність студентів. З огляду на вищесказане пропонуємо дану класифікацію, яка, ще раз наголошуємо, не є сталою, а може змінюватися відносно тенденцій розвитку Методів навчання. Сталим може залишатися лише твердження про використання тих чи інших методів для набуття певного рівня знань.

Ясна річ, методи навчання у практиці педагогіки вищих навчальних закладів не тільки впливають на якість професійної підготовки студентів, але вони є першоджерелом цієї якості. Огляд літератури щодо фахової підготовки, розвитку творчої особистості студентів, формування його морального потенціалу та психолого-педагогічної підготовки, зокрема, дають нам змогу простежити частоту використання тих чи інших методів на протязі всього навчання на сучасному етапі..

Протягом І-ІV семестрів навчання в загальному переваги надаються тим методам навчання, які працюють на інформаційному рівні (див. таблицю).

Домінуюче місце займають заняття лекція-семінар. Досить змістовні з методичного погляду лекційні заняття пропонують Солдатенко М.М. та Сусь Б.А.. Починаючи з V семестру, студенти вивчають дисципліни психолого-педагогічного циклу, більше уваги приділяється методам навчання на проблемному (аналітичному) рівні. У студентів розвиваються уявлення про творчий характер професійно-педагогічної діяльності, з'являється можливість застосувати набуті знання на практиці та закріпити їх. На евристичному (пошуковому ) рівні основна увага студентів VII-VIII семестрів акцентується на опануванні навиків дослідника. Цей етап є переходом від досліджень загально-педагогічного характеру до дидактико-методичних; студенти знайомляться з загальною методологією та комплексом методик, а також застосовують свої знання на практиці. На п'ятому науково-дослідницькому рівні, що охоплює ІХ-Х семестри має місце комплексна дослідницька робота з педагогіки, психології, фахової методики. Студент повинен мати добре розвинуті професійно-педагогічні вміння для проведення дослідно-експериментальної роботи в конкретному навчальному закладі. На цьому етапі перевагу надають тим методам навчання, в яких у більшій мірі проявляється та оцінюється індивідуальна діяльність студентів.

 

 

 

 

 

Висновок

Отже, можна дійти висновку, що методи навчання – надзвичайно складні психолого-педагогічні та соціально-педагогічні утворення. При розкритті їх суті виявляється, що їм властиві не одна, а кілька істотно важливих ознак, і через те будь-якій з них можна віддати перевагу лише в цілком конкретних педагогічних умовах.

На даний час немає жодної класифікації методів навчання, яка охопила б широкий та різноманітний діапазон традиційних та нетрадиційних методів навчання. Неможливо зупинятися на використанні тих чи інших методів навчання окремо. Лише інтегруючись одні в другі, поєднуючись та взаємодоповнюючись, традиційні та нетрадиційні методи навчання у вищих навчальних закладах можуть привести до очікуваних результатів.

 

Список використаної літератури

1. Алексюк А.М. Загальні методи навчання в школі. - Київ, 2006, - 206с.
2. Бондарчук Л.І. Федорчук Е.І. Методи активного навчання в курсі "Основи педагогічної майстерності." Вища і середня пед. освіта. - Київ, 2004. - № І6.- С 51-56.
3. Володько В.М. Іванова Т.В. Самостійна навчально-пізнавальна діяльність як один з методів розвитку творчих здібностей студентів. Вища і середня педагогічна освіта . - Київ, 2008. - № І6. С. 62.
4. Педагогіка. /3а редакцією М.Д.Ярмаченка/. - Київ, 2003.- С. 164-190.
5. Педагогика. /Под. ред. Ю.К.Бабанского/. - Москва, 2004.- С. 386-412.
6. Солдатенко М.М. Сусь Б.А. Самостійна пізнавальна діяльність як найважливіша умова формування спеціаліста. // Вища і середня освіта. – Київ, 2007. - № 7. - С. 39-44.
7. Фіцула М.М. Педагогіка . – Тернопіль 2005. – С. 132-143.
8. Фурман А. Технологія створення граф-схем навчальних курсів у модульно-розвивальній системі. // Рідна школа. - К., 2004. - №2. – С. 25-78.
9. Щербань П.М. Навчально-педагогічні ігри – активна форма підготовки майбутніх вчителів. // Вища і середня педагогічна освіта. - Київ, 2005. - №6.- С. 68-73.
10. Щуркова Н.Е. Практикум по педагогической технологии. – Москва, 2006. - С. 6-7.
11. Явоненко О.Ф. Савченко В.Ф. Комплексний підхід до розв'язування проблем фахової підготовки студентів педвузу. // Педагогіка і психологія.-Київ, 2004. - №4. – С. 167-173.

 

Рівень навчання	Рівеь застосування	Методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності				Методи активізації та мотивації навчально-пізнавальної діяльності		Методи контролю та самоконтролю
		аспект передачі і сприйняття навчальної інформації	логічний аспект	аспект мислення	аспект керування навчанням	діяльність в колективі	самостійна діяльність
I	Інформа-ційний (догмати-чний)	словесні (розпо-відь, лекція, бесіда)		Пояс-нюва-льно-ілюстра-тивні	Навча-льна робота під керів-ниц-твом викла-дача	методи стимулювання і мотивації обов’язку і відповідальності в навчанні (1 роз’яснення мети навчального предмета; 2 вимога до вивчення предмета)	навчальний модуль: стуктурно-логічні схеми	методи усного контролю
II		наочні (ілюстра-ція, демонс-трація		Репро-дук-тивні		методи активізації: 1 розігрування ролей (чи рольова гра) 2 навчальна дискусія (обмін  думками)	навчальна карта	методи письмового контролю та самоконтролю
III	Проблемний (аналітичний)	Практич-ні (досліди, вправи, лабора-торні роботи, реферати)	Індук-тивні та диду-кти-вні	Пробле-много викладу	Самос-тійна робота	1 аналіз конкретних ситуацій 2 метод активного програмного  навчання 3 метод ігрового проектування 4 мозкова атака 5 дискусія та диспут	вибіркові тести	методи лабораторно-практичного контролю
IV	Евристичний (пошуковий)			Частко-во-пошуко-ві		1 проблемна лекція 2 ділова гра	задачі аналітично-го та графічного змісту	методи лабораторно-практичного самоконтролю
V	Дослідни-цький			Дослід-ницькі		стажування	Лабораторні