Автор работы: Пользователь скрыл имя, 02 Марта 2014 в 15:25, реферат
Становлення Української держави в умовах ринкових реформ сьогодні залежить від розв`язання багатьох правових проблем, у тому числі у сфері транспортних послуг. Транспорт є однією з найважливіших галузей національної економіки, від функціонування якої залежать усі сфери суспільного виробництва і соціальний клімат у державі.
4. Система управління охороною праці на повітряному транспорті
Система управління охороною праці в цивільній авіації - комплекс заходів, спрямованих на підготовку, прийняття та реалізацію рішень по здійсненню організаційних, технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів, що забезпечують безпеку, збереження здоров'я і працездатність людини в процесі праці.
Останніми роками на фоні зростання обсягів міжнародних авіаперевезень зростає й кількість позовів пасажирів до авіаперевізників, які виникають з відносин міжнародного авіаперевезення пасажирів та їхнього багажу. Найбільш частими є випадки затримки рейсів, втрата стиковки у пункті пересадки пасажира внаслідок затримки рейсу, анулювання рейсів, втрата чи затримка багажу тощо.
Як свідчить практика судового розгляду таких позовів, пасажири та їхні юристи припускаються низки типових помилок в обґрунтуванні своїх вимог, суттєво завищують суми претензій до авіаперевізників. Включення до сум збитків, понесених пасажиром, наприклад, сум договорів, які нібито втрачені внаслідок затримки у перевезенні пасажира чи анулювання рейсу, є штучним завищенням вимог до авіаперевізника.
ВИСНОВКИ
На основі аналізу і дослідження поставлених завдань можна обґрунтувати такі висновки:
Авіаційна діяльність в Україні регулюється законами України, прийнятими Верховною Радою, авіаційними правилами та іншими нормативними актами, указами Президента України, рішеннями Ради з національної безпеки й оборони України (РНБОУ), постановами Кабінету Міністрів України і наказами Укравіатрансу.
Джерела національного законодавства, що регулюють відносини з договору перевезення повітряним транспортом можна поділити дві групи. До першої групи слід віднести нормативні акти, які присвячені регулюванню загальних питань зобов'язального права, тобто, цивільні кодекси, зобов`язальні закони і т. ін., до другої нормативні акти, предметом регулювання яких є відносини, що виникають саме з договору перевезення повітряним транспортом.
Отже, до загальних джерел регулювання повітряних перевезень віднесено чинні законодавчі та нормативні акти, зокрема Цивільний і Господарський кодекси України, міжнародно-правові акти, двосторонні міжнародні угоди про повітряне сполучення. До спеціальних джерел - Повітряний кодекс України, Правила повітряних перевезень пасажирів та багажу та інші підзаконні нормативні акти, що регулюють повітряні перевезення. Договір перевезення повітряним транспортом також є джерелом правового регулювання повітряних перевезень.
Відповідно до ст.59 Повітряного кодексу України повітряний перевізник - це будь-яка юридична чи фізична особа, яка виконує повітряні перевезення, має права експлуатанта авіаційної техніки.
Перевізник (або авіакомпанія) - юридична або фізична особа, що має постійне місце діяльності в Україні (і/або Україна забезпечує і підтримує фактичний контроль за діяльністю цієї юридичної або фізичної особи) і яка перевозить або бере на себе зобов'язання перевезти пасажира та/або його багаж згідно з квитком, а також бере на себе зобов'язання надати всі інші послуги, що пов'язані з таким перевезенням, незалежно від того, чи є ця юридична або фізична особа "фактичним перевізником" або "перевізником за договором".
Пасажир - особа (за винятком членів екіпажу), що перевозиться повітряним судном за згодою перевізника згідно з договором перевезення.
На пасажира покладається певно сукупність обов`язків.
Перевезення - транспортування
пасажирів та багажу на
Основним юридичним, документом,
який засвідчує правомірність
перебування пасажира на
Квиток надає право пасажиру на переліт відповідним рейсом (рейсами) і зобов'язує перевізника здійснити відповідне перевезення пасажира та його багажу, а також надати інші послуги, пов'язані з перевезенням, згідно з умовами договору перевезення. Умови договору перевезення, наведені у квитку, не повинні суперечити Варшавській конвенції.
Особа не буде мати право на переліт на рейсі, якщо вона:
- не сплатить відповідний тариф за перевезення або не укладе кредитну угоду з перевізником;
- не пред'явить квиток, який містить польотний купон на відповідний рейс, усі інші невикористані польотні купони, а також пасажирський купон або, якщо він відсутній, то пасажирську квитанцію;
- пред'явить зіпсований квиток або квиток, в який були внесені зміни не перевізником або його уповноваженим агентом;
- не в змозі підтвердити те, що електронний квиток був належним чином наданий такій особі (у разі оформлення електронного квитка).
Перевізник несе
Відповідальність перевізника при перевезеннях, обмежена нормами і за будь-яких обставин не може перевищувати суми доведених збитків.
Перевізник не несе відповідальності за непрямі, побічні, опосередковані збитки, неодержану вигоду (прибутки). Перевізник несе відповідальність за шкоду, заподіяну в разі загибелі або тілесного ушкодження пасажира, лише при умові, що подія, яка є причиною загибелі або тілесного ушкодження, відбулася на борту повітряного судна чи в період здійснення будь-яких операцій щодо посадки або висадки пасажира.
Перевізник несе відповідальність за шкоду, заподіяну в разі знищення, втрати або ушкодження багажу, лише при умові, що випадок, який став причиною знищення, втрати або ушкодження багажу, відбувся на борту повітряного судна чи протягом будь-якого періоду, протягом якого зареєстрований багаж перебував під контролем перевізника. Однак перевізник не відповідає, якщо така шкода є результатом властивостей багажу, дефекту, якості чи пороку багажу. Щодо незареєстрованого багажу (ручної поклажі), включаючи особисті речі пасажира, перевізник несе відповідальність, якщо шкода заподіяна з його вини чи з вини його службовців, чи його агентів.
Перевізник несе відповідальність за шкоду, заподіяну в разі затримки у перевезенні пасажира і багажу. Однак перевізник не відповідає за шкоду, заподіяну у результаті затримки, якщо доведе, що ним та його службовцями і його агентами були вжиті усі необхідні заходи для того, щоб уникнути шкоди, або, що такі заходи неможливо було вжити.
На основі загального визначення договору перевезення вантажу, яке не містить, на нашу думку, усіх істотних ознак, пропонуємо визначити договір перевезення вантажу повітряним транспортом як такий, за яким одна сторона (повітряний перевізник) зобов'язується доставити повітряним шляхом довірений їй другою стороною (відправником вантажу або замовником) вантаж до аеропорту призначення у встановлені у договорі строки та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а замовник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Таким визначенням, будуть вирішені такі основні проблеми договору повітряного перевезення вантажу:
по-перше, буде однозначно визначено сторони договору перевезення вантажу повітряним транспортом (повітряного перевізника і відправника вантажу або замовника);
по-друге, визначено основні зобов'язання сторін з доставки вантажу до аеропорту призначення і оплати перевезення та необхідні істотні умови про предмет договору, оплату, строк та місце виконання договору.
Договір перевезення вантажу повітряним транспортом є різновидом договору про надання перевізних послуг, що має такі особливості:
предмет договору містить специфічні ознаки щодо характеристики вантажу (його вид, вага, об'єм тощо), які безпосередньо впливають на виконання перевезення;
за загальним правилом у договорі про надання послуг беруть участь дві сторони - замовник і виконавець, на відміну від цього у договорі перевезення вантажу повітряним транспортом одержувач вантажу, як правило, не є стороною договору, а є особою, на користь якої виконується даний договір.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Повітряний кодекс України // Відомості Верховної Ради. - 1993. - №25. - Ст.274 (із змінами).
2. Развадовський В.Й. Джерела правового
регулювання відносин у
3. Про затвердження Правил реєстрації цивільних повітряних суден в Україні Державіаслужба; Наказ, Форма типового документа від 31.01.2006 № 67
4. Про транспорт: Закон України від 10.11.1994 р. №232/94-ВР // Відомості Верховної Ради. - 1994. - №51. - Ст.446 (із змінами)
5. Развадовський В.Й. Адміністративно-правове регулювання правовідносин у транспортній сфері України: Монографія. - Х.: НУВС, 2004. - 284с.
6. Безлюдько І.О. Договір перевезення
вантажу повітряним
7. Про затвердження Положення
про використання повітряного
простору України Кабінет
8. Транспортные системы: моделирование и управление/ А.С. Бутов, Д.В. Гаскаров, А.Н. Егоров, Н.В. Крупенина, А.С. Бутов (ред. ). - СПб: Судостроение, 2001. - 552с.
9. Развадовський В.Й. Зміст і
особливості адміністративних
10. Международное воздушное право. Кн.1. - М.: Наука, 1980. - 380 с.
11. Кейлин А.Д., Виноградов П.П. Морское право. - М.: Водный транспорт, 2011. - 245 с.
12. Международное воздушное право. Кн.2/Отв. ред.А.П. Мовчан. - М.: Наука, 2010. - 366 с.
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ
ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Навчально-науковий інститут аграрної економіки
Факультет обліку
і
аудиту
Реферат
з дисципліни
Міжнародна економіка
на тему:
«Міжнародні повітряні перевезення»
Вінниця 2014р.