Нерівномірна динаміка ПІІ по регіонах

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І  НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ КИЇВСЬКИЙ  НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. ВАДИМА ГЕТЬМАНА

World Investment Report 2010

«Нерівномірна динаміка ПІІ по регіонах»

Київ 2012

Велика частина  ПІІ в країнах, що розвиваються, і  країнах з перехідною економікою надходила в невелике число країн  і переважно у великі країни з  ринком, що формується. Після майже  десятиліття безперервного зростання  приплив ПІІ в Африку скоротився до 59 млрд. дол, що означає зниження на 19% проти 2008 року , головним чином в результаті падіння глобального попиту і цін на сировину. При цьому постраждали виробники сировинних товарів в Західній і Східній Африці. Знизився і приплив інвестицій в Північну Африку, незважаючи на більш диверсифіковану структуру ПІІ і продовження програм приватизації. У секторі послуг в Африці скорочення інвестицій носило в порівнянні з іншими секторами менше виражений характер. Завдяки розширенню масштабів діяльності найбільшим одержувачем надходять ПІІ стала телекомунікаційна галузь. Очікується, що відновлення цін на сировинні товари і збереження інтересу з боку азіатських країн з ринком, що будуть підживлювати повільну підвищувальну тенденцію в динаміці потоків ПІІ в Африку в 2010 році. Упродовж минулої декількох років ТНК з розвиваються, і країн з перехідною економікою все ширше розміщували свої інвестиції в Африці. У період 2005-2008 років на них припадало 22% вступників в регіон інвестицій проти 18% в 1995-1999 роках. У числі найбільш активних можна назвати інвесторів з Китаю, Малайзії, Індії і Ради співробітництва країн затоки (ССЗ), хоча на частку Африки по- раніше доводиться лише мала дещиця їх ПІІ. Активніше заробили в регіоні і інвестори з південної частини Африки і Північної Африки. Ці нові джерела інвестицій не тільки створюють додаткові можливості для розвитку, але і, як очікується, виявляться більш стійкими в порівнянні з традиційними, створюючи потенційний буфер на випадок криз.

Обсяг інвестицій, що вивозяться з Африки, в цілому скоротився наполовину до 5 млрд. дол Однак вивезення інвестицій з південної частини Африки збільшився в 2009 році на 1,6 млрд. дол. завдяки південноафриканським інвестицій, що розміщувалися головним чином в інших країнах Африки. Незважаючи на це,найбільшим регіональним джерелом вивозяться інвестицій залишалася Північна Африка, на яку припадає понад 50% від сукупного показника. В динаміці потоків ПІІ до Південної, Східної і Південно- Східну Азію було зареєстровано найбільше з 2001 року зниження, але вони першими повинні відновитися після нинішнього спаду. Ввезення інвестицій в регіон впав в 2009 році на 17% до рівня 233 млрд. дол (таблиця 2) головним чином в результаті скорочення транскордонних сип, яке було особливо істотним в секторі послуг (-51%). В умовах обвального падіння інвестицій з розвинених країн зміцнилися позиції внутрішньо регіональних інвесторів, на яких в даний час доводиться до половини сумарного обсягу ввезених в регіон ПІІ. Сукупний обсяг вивезення ПІІ з країн регіону знизився на 8% до 153 млрд. дол, при цьому покупки по лінії транскордонних СІП впали на 44%. На тлі цих тенденцій Китай продовжував розширювати вивезення інвестицій в не фінансовому секторі, постійно вишукуючи нові можливості доступу до мінеральних ресурсів і можливості в секторі сип, виникають завдяки глобальної реструктуризаціїпромисловості.

Відновлення рівнів ПІІ в  Південній, Східній та Південно-Східної  Азії вже почалося, і, цілком ймовірно, цей процес буде набирати темп, оскільки даний регіон відіграє одну з провідних  ролей в пожвавленні глобальної економіки. Зокрема, розширення припливу ПІІ в Китай та Індію намітилося вже в середині 2009 року, і, як очікується, стійка динаміка їх вивезення ПІІ  в 2010 році поверне показники вивезення  інвестицій з регіону на траєкторію зростання. Разом з тим у випадку  чотирьох нових індустріальних країн (Гонконг (Китай), Республіка Корея, Сінгапур і Китайська провінція Тайвань) рівні ввезення та вивезення ПІІ  будуть, цілком ймовірно, відновлюватися повільно і в помірних масштабах.

Розширюються внутрішньо регіональні інвестиції в Азії що служать одним з інструментів поширення технології, "Повторної  переробки" порівняльних переваг  та підвищення конкурентоспроможності. Цей фактор відіграє важливу роль в поетапній  модернізації галузей  країн на різних стадіях розвитку. Регіональна інтеграція та економічний  злет Китаю .Нині прискорюють цей процес, створюючи можливості для розвитку більш широкого кола країн, включаючи такі НРС, як Камбоджа, Лаоська Народно-Демократична Республіка і М'янма. Крім того, процес поетапної модернізації вийшов за рамки таких галузей, як електроніка, і охоплює продукцію більш високих технологій. Жорсткість умов на міжнародних кредитних ринках і скорочення міжнародної торгівлі вдарили по притоку ПІІ в Західну Азію, скоротиться в 2009 році на 24% до 68 млрд. дол (таблиця 2). За винятком Катару, Кувейту і Лівану, ввезення ПІІ знизився по всьому регіону. Найсильніше постраждали Туреччина і Об'єднані Арабські Емірати. У Туреччині обрушився ринок транскордонних СІП і серйозно постраждали від глобального кризи експортоорієнтовані галузі. Вивіз ПІІ з країн регіону, 87% яких надходять з країн ССЗ, впав на 39% до 23 млрд. дол Роста інвестицій, що вивозяться з Саудівської Аравії, виявилося недостатньо, щоб нейтралізувати негативні наслідки кризової ситуації "Дубай уорлд". Розраховуючи на затухання цієї кризи і стабілізацію міжнародних кредитних ринків, уряди країн Західної Азії не стали коригувати грандіозні інфраструктурні плани, і очікується, що цей фактор буде підтримувати процес відновлення рівнів ввозяться ПІІ в 2010 році. З іншого боку, динаміка вивезення інвестицій в короткостроковому плані залишатиметься млявою.

В умовах глобальних економічних і  фінансових потрясінь приплив ПІІ  в країни Латинської Америки і  Карибського басейну скоротився до 117 млрд. дол, знизившись з рівня 2008 року на 36% . В цілому по регіону сильніше найбільше постраждала Бразилія, де скорочення вступників інвестицій склало 42%, однак при цьому ця країна залишалася найбільшим одержувачем ПІІ. Обрушився регіональний ринок транскордонних сип, показники якого в 2009 році пішли в негативну зону через продажів закордонних філій вітчизняним компаніям, особливо в Бразилії. Очікується, що рівень надходження ПІІ відновиться в 2010 році і тенденція до зростання збережеться в середньостроковій перспективі, оскільки, по даними обстежень інвесторів, Бразилія і Мексика по- раніше котируються в якості об'єктів додатка інвестицій.

Показник вивезення ПІІ Бразилії склав мінус 10 млрд. дол, що пояснюється різким збільшенням внутрішньо фірмових кредитів, що надаються бразильськими закордонними філіями своїм головним компаніям. В результаті вивезення інвестицій з регіону впав на 42%. Проте показник транскордонних покупок по лінії СІП, що відбувалися транснаціональними корпораціями регіону, головним чином в розвинених країнах, зріс на 52% до рівня 3,7 млрд. дол..Триваючий процес становлення ТНК регіону, який почався в 2003 році, буде створювати основу для вивозу ПІІ в середньостроковому плані. Середньорічний показник вивезення ПІІ країн Латинської Америки і Карибського басейну зріс з 15 млрд. дол в період 1991-2000 років до 48 млрд. дол в 2003-2009 роках. Все більше латиноамериканських компаній, в основному з Бразилії та Мексики, виходять за рамки регіону, розширюючи свою діяльність головним чином у розвинених країнах.

Крім сприятливої ​​економічної обстановки в регіоні з 2003 року, зміцненню позиції вітчизняних фірм на внутрішньому ринку і подальшого розширення їх діяльності за кордоном сприяла і державна політика. Головними зарубіжними інвесторами регіону сьогодні найчастіше є найбільші і найбільш зрілі ділові групи, що домоглися процвітання в епоху заміщення імпорту. Крім того, в результаті проведення приватизаційної політики в таких країнах, як Бразилія і Мексика, з'явилися "національні чемпіони". Пізніше в Бразилії процес розширення діяльності компаній з виходом на зовнішні ринки спирався на введені урядом стимули, включаючи адресні кредитні лінії.

Однак подальше розширення може гальмуватися обмеженим доступом до вітчизняного фінансування в поєднанні з існуючої напруженою ситуацією на міжнародних фінансових ринках. Позитивну роль для цих ТНК будуть продовжувати грати такі фактори, як їх низькі коефіцієнти співвідношення боргу і прибутку, обмежені розміри діяльності в галузях, які найбільше постраждали від кризи, і відносно висока ступінь опірності економіки регіону.

Після восьми років підвищувальній тенденції приплив ПІІ в Південно-Східну Європу (ПСЄ) та Співдружність Незалежних Держав (СНД) скоротилися до 69,9 млрд. дол, знизившись проти рівня 2008 року на 43% (таблиця 2). У 2009 році було відзначено зменшення припливу ПІІ в обидва субрегіону, хоча динаміка потоків в Південно-Східну Європу постраждала менше в порівняно з потоками інвестицій в СНД. Через млявий внутрішнього попиту, зниження очікуваної прибутковості проектів в секторі природних ресурсів та виснаження джерел ПІІ, вкладених по "круговим схемам", приплив ПІІ в Російську Федерацію скоротився майже вдвічі. Незважаючи на це, Російська Федерація в 2009 році займала шосте місце в списку головних об'єктів програми інвестицій в світі. Ринок транскордонних СІП обрушився через відсутність активності з боку компаній з ЄС, які є найбільшими інвесторами в регіоні. У той же час відзначалося зростання інвестицій з країн, що розвиваються, зокрема в Китаї. На відміну від припливу ПІІ скорочення вивозу таких інвестицій з регіону було не настільки різким (-16%). В 2009 році Російська Федерація - безумовно найбільший джерело ПІІ, що вивозяться з регіону, - стала чистим зовнішнім інвестором. Такі фактори, як зміцнення цін на сировину, новий раунд приватизації та економічний підйом в країнах, що є великими експортерами сировини (Казахстан, Російська Федерація та Україна), повинні бути основою для помірного пожвавлення динаміки ПІІ в регіоні в 2010 році. Обсяги ПІІ в банківській галузі Південно-Східної Європи росли з перших років нового тисячоліття завдяки здійсненню великих програм реструктуризації та приватизації. В результаті на кінець 2008 року 90% банківських активів належало закордонним власникам. Іноземні банки зіграли позитивну роль в регіоні під час глобальної фінансової кризи. Разом з тим недавня криза в зв'язку з державним боргом Греції відродив побоювання з приводу того, що великі масштаби присутності зарубіжних банків можуть стати каналом перенесення системних ризиків в регіон. Найбільш сильне падіння по всіх регіонах було відзначено в динаміці припливу ПІІ в розвинені країни - на 44% до рівня 566 млрд. дол (таблиця 2). Однак скорочення було не настільки масштабним, як під час попереднього економічного спаду 2000-2003 років, хоча нинішні економічні та фінансові потрясіння виявилися набагато серйозніше. Найсильніше цей процес торкнувся Північну Америку, в той час як 27 країн - членів ЄС краще тримали удар і, наприклад у Німеччині, було зафіксовано збільшення на 46%, головним чином завдяки різкого зростання внутрішньо фірмових кредитів.

З іншого боку, потоки ПІІ в Сполучене  Королівство, ще одну велику приймаючу країну в регіоні, зменшилися за порівняно з попереднім роком на 50%. Транскордонні СІП впали в розвинених країнах на дві третини, причому угоди в секторі обробній промисловості скоротилися приблизно на 80%. Невелике пожвавлення економіки стабілізувало приплив інвестицій в першому півріччі 2010 року і, як очікується, дозволить вивести надходження ПІІ в розвинені країни за рівні 2009 року. Триваючий процес лібералізації в таких областях, як електроенергетика, розвиток регіональної інтеграції та зберігається інтерес з боку ТНК, базуються в країнах, що розвиваються, і країнах з перехідною економікою, повинні сприяти поліпшенню перспектив розміщення ПІІ в розвинених країнах в середньостроковому плані. Також очікується, що після падіння в 2009 році на 48% рівень вивезення ПІІ в 2010 році буде відновлюватися і в середньостроковому плані темпи зростання зростуть завдяки поліпшенню перспектив розвитку економіки в усьому світі і, зокрема, в що розвиваються. Проте розвиток цієї підвищувальній тенденції цілком може порушитися через відчуття досить великого ризику дефолту по державному боргу в ряді країн Європи з його можливим подальшим розповзання в зоні євро.

Економічний спад відродив давні побоювання в розвинених країнах з приводу впливу посилюється інтернаціоналізації виробництва на рівень зайнятості у себе вдома. В результаті стрімкого зростання вивозу ПІІ протягом минулого десятиліття все частіше працівники ТНК розвинених країн зайняті за кордоном. У той же час ПІІ дозволяють рятувати робочі місця або розширювати вітчизняну зайнятість, якщо в результаті їх розміщення експортується продукція країни базування або підвищується конкурентоспроможність інвестують компаній. Проведені дослідження не дають однозначної відповіді щодо впливу вивозу ПІІ на процес скорочення робочих місць на вітчизняному ринку. У самому справі, характер наслідків залежить від виду інвестицій, розміщення філій і стратегій ТНК в області зайнятості.