Інформаційна культура

Державний вищий навчальний заклад

«Українська академія банківської  справи

Національного банку  України»

Кафедра вищої математики та інформатики

 

 

 

РЕФЕРАТ

 

з курсу «Економічна  інформатика»

на тему «Інформаційна  культура»

 

 

 

 

 

                                                            Студентка: Зозуля М.

                                                    Група:       БС-83

                                                                           Викладач: доцент Кунцев С.В.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Суми – 2008

Зміст

 

Вступ……………………………………………………………………….…..3

1. Поняття «інформаційна  культура»………………………………………...3

2. Інформаційна культура  студентів……………………………………...…..4

3. Інформаційна культура  педагога……………………………………….….9

Висновки…………………………………………………………………..…..11

Список використаної літератури…………………………………………….12

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

В період переходу до інформаційного суспільства необхідно підготувати людину до швидкого прийняття і обробки великих об'ємів інформації, оволодінню сучасними засобами, методами і технологіями роботи. Крім того, нові умови роботи породжують залежність інформованості однієї людини від інформації, придбаної іншими людьми. Тому вже недостатньо вміти самостійно планувати і накопичувати інформацію, а треба навчитися такої технології роботи з інформацією, коли готуються і приймаються рішення на основі колективного знання. Це говорить про те, що людина повинна мати певний рівень культури щодо використання інформації, адже це основа спілкування майбутнього покоління.

Для вільної орієнтації в інформаційному потоці людина повинна володіти інформаційною культурою, як однієї з складових загальної культури. Інформаційна культура пов'язана з соціальною природою людини. Вона є продуктом різноманітних творчих здібностей людини і виявляється в наступних аспектах:

у конкретних навичках по використанню технічних пристроїв (від телефону до персонального комп'ютера і комп'ютерних мереж);

у здатності використовувати  в своїй діяльності комп'ютерну інформаційну технологію, базовою складовою якої є численні програмні продукти;

в умінні знаходити та вилучати інформацію з різних джерел: як з періодичного друку, так і з електронних комунікацій, представляти її в зрозумілому вигляді й вміти її ефективно використовувати;

у володінні основами аналітичної переробки інформації;

у вмінні працювати з  різною інформацією;

у знанні особливостей інформаційних  потоків в своїй сфері діяльності.

Мета: розкрити значення інформаційної культури на сучасному етапі розвитку людства, ретельно вивчити процеси, які передували формуванню інформаційної культури, дослідити явища, які відбуваються сьогодні у результаті інформатизації як окремої особи (наприклад, студента чи педагога), так і суспільства в цілому.

 

Поняття «інформаційна  культура»

Інформаційна культура - це вміння цілеспрямовано працювати з інформацією та використовувати для отримання, обробки і передачі комп'ютерну інформаційну технологію, сучасні технічні засоби і методи.

Інформаційна культура вбирає в себе знання з тих наук, які сприяють її розвитку і пристосуванню до конкретного виду діяльності (кібернетика, інформатика, теорія інформації, математика, теорія проектування баз даних і ряд інших дисциплін). Невід'ємною частиною інформаційної культури є знання нової інформаційної технології та вміння її застосовувати як для автоматизації рутинних операцій, так і в неординарних ситуаціях, що вимагають нетрадиційного творчого підходу.

В інформаційному суспільстві необхідно почати опановувати інформаційну культуру з дитинства, спочатку за допомогою електронних іграшок, а потім залучаючи персональний комп'ютер. Для вищих навчальних закладів соціальним замовленням інформаційного суспільства слід рахувати забезпечення рівня інформаційної культури студента, необхідної для роботи в конкретній сфері діяльності. В процесі засвоєння інформаційної культури студенту у вузі разом з вивченням теоретичних дисциплін інформаційного напряму багато часу необхідно приділити комп'ютерним інформаційним технологіям, що є базовими складовими майбутньої сфери діяльності.

Усі складові цього складного процесу однаково впливають та залежать одна від одної. інформаційне суспільство не можливе без процесу інформатизації, без появи в ньому інформаційних ресурсів, продуктів та послуг, які в свою чергу могли з'явитися лише в суспільстві такого типу.

Слід підкреслити, що прискорений прогрес якої-небудь одній галузі майже ніколи не носить ізольованого характеру, а спричиняє за собою прогрес декількох галузей, виникає певний аналогічний ланцюжок. Бурхливий розвиток електронної і електротехнічної промисловості, а також засобів зв'язку сприяв прискореному розвитку такого прогресивного явища, як інформатизація суспільства. Останньою ланкою та результатом цього процесу є Інформаційне суспільство. В такому суспільстві в першу чергу виробляється інформаційні продукти та послуги, стратегічно важливими є інформаційні ресурси, невід'ємною частиною стає інформаційна культура.

Таке суспільство характеризується:

високим рівнем життя;

стрімким розвитком  в усіх сферах діяльності;

вдосконаленням та полегшенням  багатьох процесів;

вдосконаленням вже існуючі технологій;

переходом науки та технології на новий рівень, вивчення тих напрямків, які до цього важко було досліджувати без наявності відповідної апаратури та технологій;

фундаментальною зміною життєвих цінностей та появою нових;

в такому суспільстві відкриваються неймовірні можливості, які до цього були лише мріями.

У сучасному світі  не можливо ігнорувати ці явища. Якщо держава, організація або просто людина бажає розвиватися та вдосконалюватися, вона неминуче повинна приєднатися  до інформаційних процесів. Саме в такому напрямку впевнено та швидко рухається цивілізація. І сьогодні з упевненістю можна сказати, що інформаційна культура і суспільство - це наше майбутнє.

 

Інформаційна  культура студентів

Особистісно орієнтована парадигма сучасної освіти, визнання пріоритетів особистісних освітніх цінностей, результатом яких є освіченість, компетентність, грамотність у професійній діяльності, суттєво відбиваються у дослідженні змісту такого соціально-важливого напряму діяльності людини, як інформаційна культура. Високий соціальний статус інформаційної культури визначається тим, що тією чи іншою мірою вона стосується кожного члена суспільства. Зростання кількості інформації, інтенсивний розвиток інформаційних систем та ускладнення інформаційних технологій неминуче входять у протиріччя з можливостями їх опанування окремими індивідами [1,c.60].

Загальне визначення інформаційної  культури трактується науковцями як уміння цілеспрямовано працювати з  інформацією, використовуючи при цьому  новітні інформаційні технології та технічні засоби [1,c.60]. Важливим аспектом у визначенні поняття «інформаційна культура» є дослідження інформаційної культури студентів.

Система підготовки фахівців вищої  школи базується на комплексі  професійної орієнтації, формування якого здійснюється на основі вивчення загальних курсів спеціалізації. На сучасному етапі важливого значення набуло поняття інформатизації освіти, яке розуміється як комплекс заходів з перетворенням педагогічних процесів на основі впровадження у навчання та виховання, інформаційної продукції, засобів, технологій. Для успішного навчання у ВНЗ необхідною умовою є знання, уміння та навички студента щодо оперування отриманою інформацією в ході навчального процесу. Культура роботи з інформацією охоплює всі види діяльності як в період навчання у ВНЗ, так і у майбутньому професійному середовищі. Отримання інформації, її переробка та використання здійснюються в процесі оволодіння новими знаннями на лекціях, семінарах, практичних та лабораторних заняттях, у період підготовки курсових та дипломних проектів за фахом.

На сучасному етапі все більшого значення набуває самостійна робота студентів як необхідний елемент  освітнього процесу, що розвиває мислення, логіку та аналітичні здібності у  студентів. Самостійна робота завершує всі види навчальної діяльності. Не можна недооцінювати роль інформаційної культури в самостійній роботі. У процесі підготовки до семінарів, заліків, іспитів студент звертається до великого масиву інформації (книг, часописів, баз даних, віртуальних ресурсів та ін.), серед якого необхідно вибрати найбільш цінний, важливий матеріал для навчальної діяльності. Великий обсяг роботи студентів базується на самостійному пошуку інформації, її використанні, перетворенні в нові знання. О.Гречихін зазначає, що «усвідомлена інформація, логічно систематизована, а іноді і апробована практикою, стає знанням: маса інформації, сума інформації, система інформації – знання» [1,c.61].

За умов інформатизації суспільства  знання з використанням необхідної інформації дозволяють майбутньому фахівцю швидко та раціонально вирішити виробничі завдання, розв’язати теоретичні проблеми, а також поширити коло набутих навичок та умінь. Рівень інформаційної культури фахівця можна охарактеризувати як усвідомлення власних інформаційних потреб у професійній сфері діяльності, орієнтування у загальнодоступних джерелах інформації, уміння використовувати необхідну інформацію. Програми ВНЗ спрямовані на посилення інформаційного характеру галузевої підготовки та створення у студента потреб у самостійному розширенні кола джерел галузевої інформації.

Необхідність вивчення інформаційної культури студентами розглядається в контексті нової  парадигми освіти, в світлі Болонської угоди, яка потребує вивчення принципово нових, проблемно-орієнтованих курсів. Особливу роль повинні відігравати міждисциплінарні курси, спрямовані на формування у студентів активної  культурної позиції в інформаційному середовищі. Відповідні комплексні курси увійшли до навчальних планів вищих навчальних закладів: „Основи інформаційної культури", „Інформаційна культура особистості", „Інформаційна культура фахівця". Зазначені курси мають інтегрований характер, оскільки їх зміст базується на досягненнях бібліотекознавства та бібліографознавства, інформатики, логіки, культурології, психології, соціології, лінгвістики, семіотики. Метою зазначених курсів є формування комплексної системи необхідних знань,  умінь, навичок, що дозволить фахівцю демонструвати високий рівень інформа цінної культури як в особистішому плані, так і в професійній діяльності. Вивчення  курсів спрямоване на висвітлення питань стосовно природи та сутності інформа ції, інформаційних ресурсів суспільства, новітніх інформаційних технологій. Опа нування курсу „Інформаційна культура" сприяє отриманню теоретичних знань та  практичних навичок у роботі з паперовими та електронними носіями інформації,  дозволяє отримати бібліотечно-бібліографічну орієнтацію. Зміст курсів становлять  такі аспекти: інформаційна культура суспільства; основні типи інформаційно- пошукових систем; пошук інформації з орієнтацією на сукупні світові інформа ційні ресурси; аналіз документальних  потоків; аналітико-синтетична переробка документів та ін. В процесі вивчення кур су необхідно надавати увагу педагогічним методам формування інформаційної куль тури, оскільки проблематика дисципліни тісно пов'язана з впливом інформаційного  середовища на особистість. Особливого значення в опануванні курсу набуває  практична частина, яка полягає в проведенні екскурсій в установах, які входять  до системи документальних комунікацій: бібліотеках, інформаційних центрах, архівах, музеях тощо.

У змісті курсу важливим є відображення регіонального аспекту, оскільки це дозволяє не лише в цілому охарактеризувати інформаційну культуру, але й проаналізувати досвід діяльності конкретних бібліотек та інформаційних центрів. Складовими інформаційної культури виступають вміння працювати з великими об'ємами відомостей різного характеру,  культура пошуку інформації, вміння систематизувати та аналізувати інформаційні ресурси, рівень сприйняття нової інформації, вміння зберігати інформацію,  а при необхідності, надавати її у колективне користування [1,c.61] здатність творчо використовувати отриману інформацію в навчальній та професійній діяльності, знання норм законодавства, що регламентують використання інтелектуальної власності.

Так, у 1994 році доцентом Харківської державної академії культури О.Медведєвою було опубліковано навчальну програму «Основи інформаційної культури», яка містить фундаментальні основи, необхідні для формування оптимальних відношень в системі інформаційної взаємодії» [1,c.62]. На базі центру науково-гуманітарної інформації (ЦНГІ) «Народної української академії» Л.Глазуновою та С.Семенюк створено диференційовану багаторівневу навчальну програму «Основи інформаційної культури особистості». Розроблення курсу було здійснено на основі законодавчих документів України, з урахуванням надбань зарубіжних країн та матеріалів, які містять теоретичні та практичні напрацювання з інформаційної культури. Досвід формування інформаційної культури студентів мають і такі ВНЗ: Харківський національний університет радіоелектроніки (ХНУРЕ), Харківський національний автодорожній університет (ХНАДУ), Харківський національний політехнічний університет (ХНПУ).

Особливу роль у формуванні інформаційної  культури студентів завжди відігравали бібліотеки як вищих навчальних закладів, так і публічні, оскільки вони надають можливість найбільш повно та ефективно реалізувати зв'язок теоретичних завдань з практикою. Навчання інформаційній культурі є одним з пріоритетних напрямів освітньої діяльності бібліотек. Бібліотека – інформаційно-діловий центр, основою діяльності якого є забезпечення доступу до знань. В процесі обслуговування бібліотека сприяє вихованню у студента почуття розуміння, рівноваги з оточуючим світом, допомагає набути знань, розвити уміння та навички, що дозволяють користувачам найбільш ефективно використовувати бібліотечно-бібліографічні ресурси та послуги.

Бібліотечні працівники володіють багатим досвідом в  галузі пошуку та отримання інформації як у фонді конкретної бібліотеки, так і в сукупному масиві світових інформаційних ресурсів, наданих в глобальній мережі Інтернет. Бібліотечне середовище безпосередньо впливає на формування інформаційної культури студентів: підвищує інтелектуальний рівень, допомагає працювати з великими об’ємами інформації, раціоналізує процес пошуку та використання інформаційних ресурсів, тобто дозволяє досягнути належного рівня інформаційної культури. Бібліотечні працівники намагаються допомогти студентам використовувати у процесі навчання довідково-бібліографічний апарат бібліотеки: з’ясувати особливості та призначення бібліотечних каталогів та картотек, орієнтуватись у фонді довідкових та бібліографічних видань. Отримання великого обсягу інформації за певною темою, галуззю знання тощо ще не забезпечує задоволення інформаційної потреби особистості, оскільки потрібно володіти критеріями відбору необхідної інформації.