Автор работы: Пользователь скрыл имя, 23 Марта 2013 в 13:54, отчет по практике
Під час проходження практики було ознайомлено з діяльністю приватного підприємства «Картес». Розібрали організаційну структуру управління підприємства, зіставили її з цілями організації, визначили її ефективність. Проводилося дослідження структури менеджменту. В звіті також приведений аналіз робочого часу керівника, та методи його раціонального використання. Також під час проходження практики було ознайомлено з правовим забезпеченням управлінської діяльності підприємства та з системою управління охороною праці на підприємстві.
Метою даного звіту є показати свої знання та навички, отримані в процесі проходження виробничої практики.
ВСТУП 3
1. Характеристика підприємства 4
2. Аналіз організаційної структури управління підприємства 7
3. Система менеджменту підприємства 9
Функції менеджменту на підприємстві ПП «Картес» 9
3.1.1. Планування 9
3.1.2. Організація 14
3.1.3. Мотивація 17
3.1.4. Контроль 19
3.2. Види та рівні менеджменту 20
3.3. Стилі та методи управління 21
4. Аналіз робочого дня керівника 23
5. Схеми комунікаційних зв'язків між підрозділами підприємства 27
6. Характеристика інформаційного забезпечення діяльності керівника 29
7. Правове забезпечення управлінської діяльності підприємства 31
8. Система управління охороною праці на підприємстві 33
9. Характеристика цільових груп споживачів продукції підприємства 42
ВИСНОВКИ 45
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 47
Шляхи порушення вимог законодавчих актів про охорону праці можуть бути різними. Порушення може виявитися в непроведенні відповідного інструктажу, відсутності або несправності спеціальних засобів для безпечної роботи механізмів, обладнання, засобів індивідуального захисту (маски, захисних окулярів, спеціального одягу), в неналежній перевірці працівниками знання техніки безпеки і т. ін..[9, ст.232-236].
ПП «Картес» не залучалось до відповідальності за невиконання вимог з охорони праці.
Порядок розслідування нещасних випадків на виробництві.
Роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок, крім випадків із смертельним наслідком та групових: повідомляє про нещасний випадок відповідний робочий орган виконавчої дирекції Фонду за формою, що встановлюється цим Фондом, якщо потерпілий є працівником іншого підприємства, - це підприємство, у разі нещасного випадку, що стався внаслідок пожежі, - відповідні органи державної пожежної охорони, а в разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) - відповідні установи (заклади) державної санітарно-епідеміологічної служби; організує його розслідування і утворює комісію з розслідування. Комісія з розслідування зобов’язана протягом трьох діб: обстежити місце нещасного випадку, опитати свідків і осіб, які причетні до нього, та одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо; визначити відповідність умов і безпеки праці вимогам нормативно-правових актів про охорону праці; з’ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку, визначити, пов’язаний чи не пов’язаний цей випадок з виробництвом визначити осіб, які допустили порушення нормативно-правових актів про охорону праці, а також розробити заходи щодо запобігання подібним нещасним випадкам; скласти акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5 у двох примірниках, а також акт за формою Н-1 або акт за формою НТ про потерпілого у шести примірниках і передати його на затвердження роботодавцю; у випадках виникнення гострих професійних захворювань (отруєнь) крім акта за формою Н-1 складається також карта обліку професійного захворювання (отруєння) за формою П-5. Нещасні випадки, про які складаються акти за формою Н-1 або НТ, беруться на облік і реєструються роботодавцем у спеціальному журналі.
Власник зобов'язаний відшкодувати працівникові шкоду, заподіяну йому каліцтвом або іншими ушкодженнями здоров'я, пов'язаними з виконанням трудових обов'язків у повному розмірі втраченого заробітку відповідно до законодавства, а також сплатити потерпілому (членам сім'ї та утриманцям потерпілого) одноразову допомогу. При цьому пенсії та інші доходи, одержувані працівником, не враховуються.
Розмір одноразової допомоги встановлюється колективним договором (угодою, трудовим договором). Якщо відповідно до медичного висновку у потерпілого встановлено стійку втрату працездатності, ця допомога повинна бути не менше суми, визначеної з розрахунку середньомісячного заробітку потерпілого за кожен процент втрати ним професійної працездатності.
У разі смерті потерпілого розмір одноразової допомоги повинен бути не менше п'ятирічного заробітку працівника на його сім'ю, крім того, не менше річного заробітку на кожного утриманця потерпілого, а також на його дитину, яка народилася після його смерті.
Якщо нещасний випадок трапився внаслідок невиконання потерпілим вимог нормативних актів про охорону праці, розмір одноразової допомоги може бути зменшено в порядку, що визначається трудовим колективом за поданням власника та профспілкового комітету підприємства, але не більш як на п'ятдесят відсотків. Факт наявності вини потерпілого встановлюється комісією по розслідуванню нещасного випадку.
Власник відшкодовує потерпілому витрати на лікування (в тому числі санаторно-курортне), протезування, придбання транспортних засобів, по догляду за ним та інші види медичної і соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, що видається у встановленому порядку; надає інвалідам праці, включаючи непрацюючих на підприємстві, допомогу у вирішенні соціально-побутових питань за їх рахунок, а при можливості — за рахунок підприємства.
Відшкодування моральної шкоди (ст. 12). Відшкодування моральної шкоди проводиться власником, якщо небезпечні або шкідливі умови праці призвели до моральної травми потерпілого, порушення його нормальних життєвих зв’язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством. Моральна шкода компенсується шляхом виплати одноразової грошової допомоги або в іншій матеріальній формі. При цьому власник забезпечує професійну реабілітацію потерпілого.
Основним законодавчим документом, що регламентує вимоги щодо пожежної безпеки є Закон України “Про пожежну безпеку”. Цей Закон визначає загальні правові, економічні та соціальні основи забезпечення пожежної безпеки на території України, регулює відносини державних органів, юридичних і фізичних осіб у цій галузі незалежно від виду їх діяльності та форм власності.
На ПП «Картес» опрацьована загально об’єктова інструкція про заходи пожежної безпеки та інструкції для всіх вибухопожежонебезпечних та пожежонебезпечних приміщень (складів, офісів). Ці інструкції вивчаються під час проведення протипожежних інструктажів проходження пожежно-технічного мінімуму, а також у системі виробничого навчання і вивішуються на видних місцях.
Працівники підприємств, зобов'язані: дотримуватися вимог пожежної безпеки; не допускати дій, які можуть призвести до виникнення пожежі; знати й дотримуватися усіх вимог нормативних актів пожежної безпеки та цієї Інструкції;
користуватися тільки справними інструментами, приладами, обладнанням, дотримуватися інструкцій з їх експлуатації; виконувати вказівки керівників та відповідальних за пожежну безпеку; після закінчення роботи прибирати робочі місця від горючих відходів, знеструмлювати електроспоживачі, які за умовами виробництва не повинні працювати в неробочий час; уміти застосовувати наявні засоби пожежогасіння, знати порядок дій у разі виникнення пожежі.
Керівник підприємства контролює виконання усіма працівниками вимог цієї Інструкції; проводить інструктажі з питань пожежної безпеки; періодично перевіряє стан пожежної безпеки на об'єкті; слідкує за утриманням у справному стані засобів пожежегасіння та шляхів евакуації.
Вимоги до пожежної безпеки на підприємстві:
1. До всіх будівель і споруд слід забезпечити вільний доступ.
2. Протипожежні розриви
між будинками, спорудами,
3. Сміття та відходи необхідно регулярно вивозити у спеціально відведені для цього місця.
4. Забороняється зменшувати нормативну ширину проїздів.
5. На території на видних місцях повинні бути розміщені таблички із зазначенням на них порядку виклику пожежної охорони, знаки із зазначенням місць установлення первинних засобів пожежегасіння.
6. Меблі й обладнання слід розміщати так, щоб забезпечувався вільний евакуаційний прохід до виходу з приміщення. Навпроти дверного прорізу необхідно залишати прохід, який повинен дорівнювати ширині дверей, але не менше 1,0 м.
7. За наявності в приміщенні лише одного евакуаційного виходу дозволяється перебувати в ньому не більше 50 осіб.
8. Евакуаційні шляхи (проходи, коридори, вестибюлі, сходові марші тощо) й виходи слід постійно утримувати вільними, нічим не захаращувати.
9. Усі працівники зобов'язані вміти користуватися вогнегасниками та внутрішніми пожежними кранами.
10. Стан вогнезахисної обробки слід перевіряти не рідше одного разу на рік зі складанням акта перевірки.
11. Зберігання різних речовин і матеріалів у складських приміщеннях повинно здійснюватися з урахуванням їхніх пожежонебезпечних фізико-хімічних властивостей і сумісності
12. У складських приміщеннях матеріали необхідно зберігати на стелажах або укладати в штабелі, залишаючи між ними проходи завширшки не менше 1,0 м. Відстань між стінами та штабелями повинна становити не менше 0,8 м.
У разі виявлення пожежі (ознак горіння) кожен працівник зобов'язаний негайно повідомити про це пожежно-рятувальну службу за телефоном «01», вказати при цьому точну адресу, кількість поверхів, місце виникнення пожежі, наявність людей, а також своє прізвище; вжити (по можливості) заходів щодо евакуації людей і матеріальних цінностей, гасіння пожежі з використанням наявних вогнегасників та інших засобів пожежегасіння; повідомити про пожежу керівника. Після прибуття на пожежу пожежних підрозділів забезпечити безперешкодний доступ їх до місця виникнення пожежі. Якщо є потерпілі, необхідно подати першу (долікарську) допомогу, викликати лікаря або вжити заходів щодо транспортування їх у найближчий медичний заклад.
9. ХАРАКТЕРИСТИКА ЦІЛЬОВИХ ГРУП СПОЖИВАЧІВ ПРОДУКЦІЇ
Цільовий сегмент – сукупність споживачів, ринковий сегмент, на який фірма орієнтує свою діяльність.
Оцінка споживачів має за мету визначення характеристик цільової групи споживачів, задля якої формується приваблива товарна пропозиція і розробляється програма маркетингу. Таке дослідження ринку створює обізнаність щодо соціодемографічних характеристик потенційних покупців, рівня їхньої матеріальної забезпеченості, особливостей, бажань, мотивацій і моделей поведінки, що у сукупності дає змогу ефективно впливати на цільову групу та формувати попит на продукцію підприємства.
Відбір цільових ринків — це пошук підприємством найбільш привабливої групи споживачів, які належать до одного або кількох споріднених сегментів, для реалізації своєї продукції на цих сегментах ринку.
Орієнтація підприємства на цільовий ринок простежуватиметься в усіх подальших маркетингових діях. Тобто саме для цих ринків будуть планувати асортимент продукції, встановлювати ціну, планувати збут і комунікації. А отже, дуже важливо з можливих альтернативних сегментів ринку обрати та правильно охарактеризувати ті, що дозволять підприємству досягти поставлених цілей
ПП «Картес» є поставщиком продуктів харчування в пансіонати, санаторії, в’язниці, дитячі оздоровчі табори та дитячі садки.
Тож цільовими споживачами є юридичні особи. Споживачі ПП «Картес» пред’являють до продуктів харчування дуже високі вимоги. Власники таких закладів розуміють наскільки важливим є правильне харчування, і як складно буває купити продукти оптом за оптимальною ціною без втрати якості.
Охарактеризуємо цільовий сегмент ринку у таблиці 12.
Таблиця 12
Характеристика цільових груп споживачів продукції ПП «Картес»
Критерій оцінки |
Оцінка |
Тенденції розвитку сегменту |
Сегмент збільшується |
Конкурентна тривалість сегмента |
Значна привабливість сегменту для конкурентів |
Сталість потреб покупців |
Потреби покупців відносно постійні |
Ступінь мінливості потреб і запитів покупців |
Переваги і смак покупців змінюються незначно під впливом різноманітних факторів |
Ступінь чутливості покупців до зміни рівня цін на товари |
Покупці незначно чутливі до зміни рівня цін на товари |
Ступінь чутливості покупців до стимулювання збуту |
Покупці чутливі незначно до стимулювання збуту |
Рівень інформованості покупців про товар,ціни,режим роботи |
Достатня інформованість |
Ступінь залежності продавця від покупця |
Покупці мають велику можливість вибору інших продавців |
Прихильність покупців до товарів підприємства |
Покупці регулярно купують товари в даному підприємстві |
Відповідність асортименту товарів вимогам покупців |
Асортимент товарів повністю відповідає вимогам покупців |
Відповідність якості товарів, що реалізуються, до вимог покупця |
Якість товарів повністю відповідає вимогам покупців |
Відношення покупців до інноваційних рішень підприємства |
Негативні |
Отже, з таблиці 12, зробимо висновок, що цільовий сегмент ринку, який обрало ПП «Картес» має всі умови розвитку, що сприяє ефективній діяльності підприємства. Споживачі споживають продукцію ПП «Картес», але йому необхідно слідкувати за якістю та ціною товарів, адже діє багато конкурентів на цьому сегменті, тож є можливість втратити цей сегмент.
Продукція ПП «Картес» відноситься до товарів масового споживання з постійним попитом. При виборі товарів даного типу покупець звертає увагу на ціну товару; асортимент товарів, де основне значення має його глибина; якість товару; рекомендації; рекламну підтримку з боку продавця.
Сегменти споживчого
ринку можуть виділятися з урахуванням
регіональних критеріїв, демографічних
критеріїв і критеріїв