Практична робота з «Макроекономічні основи фінансової безпеки держави»

 

ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«УНІВЕРСИТЕТ  ЕКОНОМІКИ ТА ПРАВА „КРОК”»

 

Факультет економіки і підприємництва

Кафедра економіки підприємства, конкурентної політики

та інноваційного розвитку

 

Спеціальність „Економіка підприємства”

 

 

 

 

 

 

Практична робота

з предмету «Макроекономічні основи

фінансової безпеки держави»

 

 

 

 

 

 

Студентки 5-го курсу

Групи ЕП-12мз

Буренкової  Вероніки

 

 

 

 

 

 

Київ 2012

Фінансова безпека — багаторівнева система, яку утворює низка підсистем, кожна з котрих має власну структуру і логіку розвитку.

Фінансова безпека держави —  це ступінь захищеності фінансових інтересів держави, стан фінансової, грошово-кредитної, бюджетної, податкової, валютної, банківської, інвестиційної, митно-тарифної, розрахункової та фондової систем, що характеризується збалансованістю, стійкістю до внутрішніх і зовнішніх  негативних впливів, спроможністю держави  ефективно формувати та раціонально  використовувати фінансові ресурси, достатні для задоволення її потреб, шляхом виконання зобов'язань і  забезпечення соціально-економічного розвитку.

Отже, система фінансової безпеки  відіграє роль надсистеми, одночасно  вона є і підсистемою економічної  безпеки держави (яка, у свою чергу  є складовою національної безпеки  держави та міжнародної економічної  безпеки). Схематично цей взаємозв'язок зображено на рис. 1.1.

Суб'єктами фінансової безпеки виступають: окремі громадяни, домашні господарства, населення в цілому, підприємства, організації, установи, галузі господарського комплексу, регіони, окремі сектори  економіки, держава, міждержавні утворення, а також світові співтовариства.

Рис. 1.1. Місце фінансової безпеки держави у системі міжнародної безпеки

Ступінь впливу загроз визначається на підставі розрахунку і моніторингу  системи індикаторів та порівняння їх із пороговими значеннями. Індикатор (від лат. indico — вказую, визначаю) — елемент, що відображає процес або  стан об'єкта спостережень, його якісні та кількісні характеристики.

Обґрунтована система індикаторів  дає змогу оперативно здійснювати  аналіз фінансової безпеки різних об'єктів, попереджувати розвиток негативних тенденцій, вносити необхідні корективи як у повсякденну діяльність, так і на перспективу, прогнозувати розвиток подій.

Залежно від специфіки досліджуваного явища визначаються порогові значення індикаторів, що не можуть визначатися  шляхом точних розрахунків, а визначаються експертно на основі досвіду. У процесі  встановлення порогових значень  фінансової безпеки України слід також враховувати граничні рівні  критеріїв, встановлених для країн  — кандидатів на вступ до ЄС.

Рівень фінансової безпеки визначають багато індикаторів, основними з  яких є: дефіцит бюджету, обсяги боргів держави, рівень інфляції, вартість банківських  кредитів, рівень монетизації економіки, обсяг міжнародних резервів НБУ.

В нашій практичній роботі необхідно  проаналізувати такі показники:

1. частка державного боргу до ВВП;
2. рівень фінансової доларизації;
3. рівень монетизації;
4. швидкість обігу грошей;
5. обсяг готівки до ВВП;
6. рівень інфляції;
7. зміна офіційного курсу гривні до долара США;
8. рівень доларизації;
9. міжнародні резерви.

Особливості нормативної бази України  у визначенні порогових значень  основних індикаторів.

Таблиця 1.1.

Показник, одиниця виміру	Порогове значення	2009 рік	2011 рік
Частка державного боргу до ВВП, %	Не більше 30	29,84	30,31
Рівень монетизації, %	Не більше 50	53,27	46
Швидкість обігу грошей, кількість  обертів	Не більше 2	0,52	1,05
Обсяг готівки до ВВП, % до ВВП	Не більше 4	17	14,8
Зміна офіційного курсу гривні до долара, %	Не більше 6	1,037	1,0035

 

Продовження таблиці 1.1.

Показник, одиниця виміру	Порогове значення	2009 рік	2011 рік
Рівень інфляції, %	Не більше 107	112,3	104,6
Рівень доларизації, %	Не більше 25	31,7	30,4
Міжнародні резерви, місяці імпорту	Не менше 3	4,3	3,6
Рівень середньої відсоткової  ставки кредитів комерційних банків відносно інфляції	Не  більше 5	6	5

 

Рівень монетизації (РМ), або коефіцієнт насиченості економіки  грошима — це співвідношення між грошовою масою в обігу і рівнем виробництва у поточних цінах (приблизно дорівнює номінальному ВВП):

 

Рівень монетизації  на протязі 2009-2011рр. зменшився на 7,27 %.Рівень монетизації коливається під впливом різних чинників. Так, зниження монетизації може відбутися внаслідок згортання грошових відносин у результаті значної бартеризації економічних зв’язків та зростання доларизації. На рівень монетизації впливають також коливання попиту на гроші, інфляційні процеси.

Швидкість грошового обігу (V) — це кількість оборотів, що роблять гроші за рік, щоб забезпечити певний рівень економічної активності, який приблизно визначається номінальним ВВП:

де М — середня величина кількості грошей в обігу за період обороту. 
         Цей показник обернено впливає на величину попиту на гроші: у разі збільшення швидкості грошового обігу попит на гроші зменшується. А в нашому випадку цей показник збільшився на 0,53 обертів.  
         На прискорення швидкості грошового обігу впливають високі темпи інфляції, підвищення відсоткової і облікової ставок, суттєві доларові інтервенції.

Обсяг готівки до ВВП дуже перевищує  норму. Але за даний період цей індикатор зменшився на 2,8 %, що є частково позитивним показником.

Зміна індексу зміни офіційного курсу гривні до долара США відповідає нормам та не дуже змінився.

Інфляція — це зростання загального рівня цін у країні впродовж певного періоду часу, що супроводжується знеціненням національної грошової одиниці. Іншими словами, зростають ціни на продукти харчування, одяг, підвищується квартирна плата тощо. При цьому ціни різних товарів можуть зростати неоднаковими темпами.

Темп інфляції =Пt – Пt-1 / Пt-1 х 100% ,

де : Пt   — рівень цін у поточному періоду;

      Пt   — рівень цін у попереднього періоду.

За даними таблиці 1.1. ми бачимо, що темп інфляції за 2009 рік не відповідав нормам. На це дуже впливало підвищення цін України. Але на початок 2012 році цей індикатор знизився на 7,7 % і  відповідав вже нормам. На зменшення  темпу інфляції вплинуло зменшення  швидкості грошового обігу та зменшення обсяг готівки.

Як ми бачимо, що певні показники  економічного стану України покращилися  і відповідає нормам, але є й  певні недоліки в економіці України.

Знаючи такі індикатори ми можемо знайти індекс економічної  безпеки України.

Підходи до визначення інтегрального  індексу економічної безпеки

1.    Оскільки властивості соціально-економічних явищ характеризуються, як правило, множиною ознак (m≥2), то при упорядкуванні одиниць сукупності виникає необхідність агрегування усіх ознак множини в одну інтегральну оцінку.

 

2.    Агрегування ознак ґрунтується на так званій теорії “адитивної цінності”, згідно з якою цінність цілого дорівнює сумі цінностей його складових. Якщо ознаки множини мають різні одиниці вимірювання, то адитивне агрегування потребує приведення їх до однієї основи, тобто попередньої нормалізації. Вектор первинних ознак [х₁, х₂, ... , х_m] замінюється вектором нормалізованих значень [z₁, z₂, … , z_m].

 

3.    На практиці застосовують різні способи нормалізації. Усі вони ґрунтуються на порівнянні емпіричних значень показника х_i з певною величиною а. Такою величиною може бути максимальне х_max, мінімальне х_min, середнє значення сукупності [х₁, х₂, ... , х_m] чи еталонне (порогове) x_е значення показника.

 

4.    Якщо х_ij - деякі показники, j=1,…,m; i=1,...,n, які в сукупності характеризують певну галузь (i  сферу) економіки, то інтегральний показник (індекс) безпеки для цієї галузі повинен мати вигляд лінійної згортки:

 

      

де  _ij - вагові коефіцієнти, що визначають ступінь внеску j-го показника в інтегральний індекс i-ї сфери економіки;

z_ij – нормалізовані значення вхідних показників х_ij. 

 

5.    Цей індекс дорівнює 1 тоді, коли всі x_ij набувають “найкращих”, або оптимальних, значень, і 0 тоді, коли всі показники “найгірші”.

6.    Вимоги до _ij та z_ij:

усі _ij задовольняють такі умови:

      

     

кожен із z_ij є нормалізованим, тобто 0 ≤ z_ij ≤ 1, причому z_ij = 1 відповідає оптимальному значенню, а z_ij =0 – найгіршому. 

 

7.    Методика містить такі етапи конструювання інтегральної оцінки економічної безпеки:

формування множини індикаторів;

визначення характеристичних (оптимальних, порогових та граничних) значень індикаторів;

нормалізація індикаторів;

визначення вагових коефіцієнтів;

розрахунок інтегрального індексу.

 

 

 

 

 

Таблиця 1.2.

«Індикатори та порогові значення індикаторів  стану

фінансової безпеки України»

№	Індикатор, одиниця виміру	Порогове значення	Граничне значення	Фактичне значення 2009 рік	Фактичне значення 2011 рік
Бюджетна безпека
1	Рівень перерозподілу ВВП через зведений бюджет (без урахування доходів Пенсійного фонду), %	Не більше 30	5	29,9	30,3
2	Відношення дефіциту, профіциту державного бюджету до ВВП, %	Не більше 3	5	4,1	1,8
3	Покриття дефіциту зведеного бюджету  за рахунок зовнішніх запозичень, %	Не більше 30	5	57,45	144,62
4	Відношення дефіциту, профіциту торговельного  балансу до загального обсягу зовнішньої торгівлі, %	Не більше 5	10	1,77	3,94
5	Обсяг трансфертів з державного бюджету, % до ВВП	Не більше 10-15	3	6,81	7,6
6	Амплітуда коливань бюджетних видатків на особу між регіонами України, %	Не більше 30	10	108	102

 

 

 

 

За даними таблиці 1.2. ми можемо знайти індекс бюджетної безпеки.

 

Знаходимо індекс за 2009 рік:

 

1. Z = (29,9-5) / (30 – 5) = 24,9 / 25 = 0,996

І = 0,996 * 0,17 = 0,16932

2. Z = (4,1 – 5) / (3 – 5) = 0,9 / 2 = 0,45

І = 0,45 * 0,17 = 0,0765

3. Z = (57,45 – 5) / (30 – 5) = 52,45 / 25 = 2,098

І = 2,098 * 0,17 = 0,35666

4. Z = (1,77 – 10) / (5 – 10) = 8,23 / 5 = 1,646

І = 1,646 * 0,16 = 0,26336

5. Z = (6,81 – 3) / (15 – 3) = 3,81 / 12 = 0,3175

І = 0,3175 * 0,16 = 0,0508

6. Z = (108 – 10) / (30 – 10) = 98 / 20 = 4,9

І = 4,9 * 0,16 = 0,784

 

І = 0,16932 + 0,0765 + 0,35666 + 0,26336 + 0,0508 + 0,784 = 1,70064

 

Знаходимо індекс за 2011 рік:

 

1. Z = (30,3 – 5) / (30 – 5) = 25,3 / 25 = 1,012

І = 1,021 * 0,17 = 0,17204

2. Z = (1,8 – 5) / (3 – 5) = 3,2 / 2 = 1,6

І = 1,6 * 0,17 = 0,272

3. Z = (144,62 – 5) / (30 – 5) = 139,62 / 25 =5,5848

І = 5,5848 * 0,17 = 0,949416

4. Z = (3,94 – 10) / (5 – 10) = 6,06 / 5 = 1,212

І = 1,212 * 0,16 = 0,19392

5. Z = (7,6 – 3) / (15 – 3) = 4,6 / 12 = 0,383333

І = 0,383333 * 0,16 = 0,0613

6. Z = (102 – 10) / (30 – 10) = 92 / 20 = 4,6

І = 4,6 * 0,16 = 0,736

 

І = 0,17204 + 0,272 + 0,949416 + 0,19392 + 0,0613 + 0,736 = 2,384676

 

 

 

 

 

 

Таблиця 1.3.

 

«Індикатори та порогові значення індикаторів  стану

фінансової безпеки України»

 

№	Індикатор, одиниця виміру	Порогове значення	Граничне значення	Фактичне значення 2009 рік	Фактичне значення 2011 рік
Безпека грошового ринку та інфляційних  процесів
1	Відношення обсягу грошового агрегату М3 до ВВП (рівень монетизації), %	Не більше 50	10	53,27	46
2	Відношення ВВП до обсягу грошового  агрегату М2 (швидкість обігу), кількість  обертів	Не більше 2	0	0,52	1,05
3	Обсяг готівки, % до ВВП	Не більше 4	1	17	14,8
4	Рівень інфляції, %	Не більше 7	-5	12,3	4,6
5	Питома вага довгострокових кредитів у загальному обсязі кредитів, наданих  комерційними банками, %	Не менше 30	10	31,2	42
6	Рівень середньої процентної ставки кредитів комерційних банків відносно інфляції	Не більше 5	1	6	5