Автор работы: Пользователь скрыл имя, 04 Января 2015 в 16:53, курсовая работа
Метою даної роботи є аналіз чинників економічного зростання в Україні.
З мети випливають завдання роботи, які полягають в розкритті наступних питань:
- поняття та фактори економічного зростання;
- концепції економічного зростання;
- показники економічного зростання;
- вплив НТП на економічне зростання;
- особливості економічного зростання України.
Вступ 3
1. Економічне зростання: зміст, типи, чинники 6
1.1. Визначення та засоби виміру 6
1.2. Типи економічного зростання 10
1.3. Чинники та моделі економічного зростання 15
2. Аналіз економічного зростання в Україні 20
2.1. Економічне зростання в Україні 20
2.2. Чинники, що визначають економічне зростання в Україні 21
3. Проблеми економічного зростання в Україні та шляхи їх вирішення 26
Висновки 38
Додатки 41
Список літератури 46
Щодо істотного скорочення державної власності. Хоча велика частка власності все ще залишається за державою, але використовується вона неефективно та значною мірою не на користь держави та суспільства. Передусім через фактичну приватизацію державної власності керівниками державних і бюджетних установ.
Тривають вимивання активів державних підприємств, загальне зниження їх вартості, зокрема шляхом спрямування їх фінансових ресурсів не на інвестиції, а для затикання бюджетних дірок.
Розбудова і забезпечення політичної, фінансової та операційної незалежності регуляторних інституцій (Антимонопольного комітету, регуляторів фінансового ринку, енергетики, зв’язку тощо) і прозорості, підзвітності їх діяльності потребує внесення змін до відповідних законів з метою приведення їх у відповідність до стандартів ЄС.
Забезпеченню прозорості фінансових потоків державних холдингів, насамперед НАК «Нафтогаз України» та НАЕК «Енергоринок», сприятиме запровадження звітування перед урядом і суспільством відповідно до діючих міжнародних стандартів.
ВИСНОВКИ
Оскільки на сучасному етапі розвитку України значні суспільні та економічні сили виявились відторгнутими від процесу творення національної економіки, вони змушені чинити опір економічній стратегії держави. Ефективна стратегія має бути орієнтована на максимально широкий розподіл ефекту від економічного зростання на усі верстви суспільства та економічні групи, що дозволить об'єднати їхні інтереси навколо загальнонаціональних цілей. Подолання протиріч між інтересами економіко-політичних груп та тенденцій до рентної поведінки суб'єктів господарювання має відбутися через здійснення політики стимулювання економічного зростання за допомогою бюджетно-податкових та грошово-кредитних важелів і забезпечення вдосконалення механізмів міжгалузевого переливу капіталів та розбудови ринкової й інформаційної інфраструктури.
Таким чином, на даному етапі існує нагальна потреба формування надійної та дієвої інституційної системи громадянського суспільства, яка б втілила розуміння провідними суспільними силами - владою, підприємцями та населенням - колективної відповідальності за соціально-економічне становище в країні. Забезпечуючи постійний моніторинг державної політики з метою виявлення точок її неузгодженості із завданнями розвитку національного капіталу та національного підприємництва, громадські об'єднання підприємців здійснюють "демонополізацію" процесу прийняття політичних рішень. Тому суттєва активізація громадських об'єднань підприємців сприятиме підвищенню ефективності державної політики.
Сучасні завдання, пов'язані з реалізацією потенційних конкурентних переваг, стимулюванням інвестиційно орієнтованого та інноваційного розвитку безумовно, вимагають активізації заходів державної економічної політики. Насамперед необхідно сформувати механізми забезпечення здатності держави дієво впливати на суб'єкти господарювання з використанням переважно непрямих важелів економічної політики. Ця здатність ґрунтується на спроможності суб'єктів господарювання до адекватної реакції на такі важелі, відтак їхній спроможності будувати та реалізувати власну стратегію розвитку. Для цього визначальними є наявність прозорого прогнозованого макросередовища, власних фінансових ресурсів підприємств або можливості їх запозичення без втрати незалежності, спроможності вільно виходити на ринки, сумлінно сплачувати податки та платежі, виконувати інші вимоги законодавства без загрози для відтворювальних процесів. Іншими словами, завдання держави полягає у сприянні максимально швидкому становленню дієздатних суб'єктів господарювання та заохоченні їх легальної прозорої ринкової самоорганізації. За умов глобалізації економіки наявність в національній економіці потужних, самостійних, ефективних суб'єктів господарювання стає принципово важливою для збереження економічної незалежності української держави
Одним із визначальних має бути розвиток альтернативних, мінімально залежних від адміністративного впливу можливостей фінансування підприємств. Найпершим кроком у цьому напрямку має стати відбудова внутрішнього ринку України як головного атрибута ринкової економіки, поля для ефективної конкуренції - стимулу розвитку та вдосконалення підприємств. Адже саме ринок є обов'язковою складовою кругообігу капіталу, починає та завершує відтворювальний процес, є основним джерелом інвестиційних ресурсів підприємств і споживчих ресурсів населення. Розширення внутрішнього ринку є також важливим чинником детінізації та декриміналізації економіки. Йдеться не лише про безпосереднє розширення сукупного попиту через збільшення доходів населення й підприємств, але також про забезпечення збалансованості структури внутрішнього ринку, розбудову торговельної інфраструктури, контроль за добросовісністю конкуренції, вивчення кон'юнктури ринків тощо.
Додаток 1.
Приріст (зменьшення) промислової продукції (січень – жовтень 2010)
Додаток 2.
Приріст, зменьшення валової продукції сільського господарства.
Додаток 3.
Сфера інвестиційної та зовнішньоекономічної даяльності.
Додаток 4.
Сфера державних фінансів та фінансових результатів діяльності підприємств.
Додаток 5.
Номінальна заробітна плата.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ