Автор работы: Пользователь скрыл имя, 22 Сентября 2012 в 15:31, контрольная работа
Україна започатковує державну регіональну політику, засновану на європейських цінностях, засадах демократії та національної єдності, орієнтовану на підвищення економічних та соціальних стандартів життя для кожного громадянина. В умовах глобалізаційних та інтеграційних процесів роль і значення активної регіональної політики зростає. Особливої актуальності набуває проблема ефективного використання регіонального потенціалу.
ВСТУП
1. Регіональна економічна політика України:
1.1 Сутність, цілі та завдання регіональної економічної політики …………...5
1.2 Концепція державної регіональної економічної політики в Україні та її реалізація…………………………………………………………………....11
1.3 Актуальні проблеми регіональної політики України та їх розв’язання... 13
2. Північно-Східний економічний район………………………........................17
2.1 Природні умови та ресурси Північно-Східного економічного району…. 18
2.2 Населення району…………………………………………………………... 18
2.3 Економічний потенціал району…………………………............................. 19
ВИСНОВОК…………………………………………...........................................25
Перелік використаної літератури…………………………….............................26
2. Північно-Східний економічний район
2.1 Природні умови та ресурси Північно-Східного економічного району
Північно-Східний район має сприятливі агрокліматичні умови, запаси цінних корисних копалин. Але природно-ресурсний потенціал не визначає господарський комплекс району; його частка в загальноукраїнському потенціалі становить лише 10,5%, тобто менше, ніж частка території.
Природні ресурси представлені, насамперед, корисними копалинами, особливо паливними. В межах району проходить Дніпровсько-Донецька тектонічна западина з покладами нафти й газу. На сьогоднішній час це основна нафтогазова база України.
Найбільші нафтові родовища – Глинсько-Розбишівське, Більське, Зачепилівське, Качанівське, Рибальське. За браком нафти ці родовища дещо пом’якшують сировинну проблему України.
Газові родовища зосереджені в Харківській області. Це, насамперед, славетне Шебелинське родовище, а також поклади в Єфремівці, Кегичівці, в Полтавській області – Солохівське, Яблунівське. Інша група корисних копалин представлена залізними рудами Кременчуцького родовища, на основі якого працює Полтавський збагачувальний комбінат.
Значна територія району вкрита родючими ґрунтами – чорноземами типовими; особливо широкі їхні пасма в Полтавській і Харківській областях. У Сумській області, поряд з чорноземами, є сірі лісові ґрунти. Взагалі агрокліматичні умови Північно-Східного району сприятливі для багатогалузевого сільського господарства.
2.2 Населення району
Район характеризується складною демографічною ситуацією. Показники природного руху тут найгірші в Україні (за винятком Чернігівської області, яка, до речі, межує з районом). Природний приріст скрізь від’ємний.
Північно-Східний район виділяється посиленою міграцією, населення у великих містах поступово зменшується за рахунок від’ємного природного приросту. Великі міста, особливо Харків, характеризуються інтенсивною маятниковою міграцією.
Трудові ресурси району мають досить високу кваліфікацію й рівень освіти; це стосується, насамперед, ресурсів Харківської агломерації, Полтави, Сум, де зосереджені складні, наукомісткі види виробництва. Зменшення контингенту трудових ресурсів перешкоджає розширенню працемістких виробництв, на яких район до цього часу в значній мірі спеціалізувався. Швидкий відтік сільського населення в міста не супроводиться адекватним підвищенням продуктивності праці в сільському господарстві, що також створює гостру проблему.
2.3 Економічний потенціал району
У районі склався потужний індустріально-аграрний господарський комплекс. Провідне значення має промисловість, на яку припадає 75% валового продукту народного господарства. За рівнем розвитку промислового виробництва, вартістю основних виробничих фондів і чисельністю промислово-виробничого персоналу район посідає третє місце в Україні після Донбасу і Придніпров'я. У ньому зосереджено 20% машинобудування України. Висока територіальна концентрація промисловості визначає значні показники обсягів товарної продукції з розрахунку на одного жителя, особливо це стосується Харківської області, де цей показник майже на 23% вищий, ніж у середньому по Україні. На регіон у 1998 р. припадало 13,9% усієї продукції сільського господарства, тоді як частка сільського населення району в загальній кількості сільського населення країни становила 12%. Район дає 15,1% валового збору зерна, 24,6% цукрових буряків, 15,4% насіння соняшнику, 12,7% картоплі, 15,1% овочів На Північно-Східний район припадає 13,9% виробництва м'яса (у забійній масі), 14,8% борошна, 18,0% цукру-піску, 16.3% вершкового масла, 19,6% продукції Із незбираного молока, 19,8% сирів жирних.
В економічному районі вдало поєднуються рівнинна поверхня, сприятливий кліматичний режим, родючі ґрунти й значні запаси корисних копалин.
Основою територіально-виробничого комплексу Північно-Східного економічного району є машинобудівна й металообробна, харчова, хімічна та легка промисловість. Вони є галузями спеціалізації. Добре розвинена промисловість будматеріалів та залізорудна.
Густа мережа залізниць, висококваліфіковані кадри й наукова база, суміжне розташування з Донбасом та Придніпров'ям позитивно позначилися на розвитку індустрії, зокрема машинобудування. Машинобудування й металообробка відіграють провідну роль у структурі промислового комплексу району; на цю галузь припадає майже 35% валової продукції. Тут склався найпотужніший спеціалізований галузевий район машинобудування України.
Галузі машинобудування в економічному районі представлені такими підгалузями: енергетичне та електротехнічне машинобудування, яке зосереджене в Харкові, де випускають парові турбіни для теплових і атомних електростанцій та гідротурбіни великої потужності, потужні турбогенератори, електродвигуни й електроустаткування для тепловозів, прокатних станів, шахтових підйомних машин, крокових екскаваторів, устаткування для автоматичного управління виробничими процесами в металургійній, вугільній та інших галузях народного господарства; у Полтаві - заводи електротехнічних виробів, газорозрядних ламп, запасних частин для парових турбін, устаткування для електропідстанцій. У Глухові виробляють електронні й агрегатні вузли. Заводи важкого компресоробудування та електропомп розміщені в Сумах, помпи також випускають в м. Свеса.
Найбільші підприємства підйомно-транспортного машинобудування розміщені в Харкові (завод підйомно-транспортного машинобудування, що виробляє мостові електрокрани, будівельні баштові крани).
Транспортне машинобудування зосереджене в Кременчуці (Кременчуцький вагонобудівний завод випускає різні види вагонів), в Харківській області (Ізюмський тепловозоремонтний завод).
Виробництво сільськогосподарських машин представлене Харківськими тракторним заводом, заводом «Серп і молот», заводом тракторних двигунів; Галешиським машинобудівним заводом (м. Карлівка), Сумським заводом сільськогосподарського машинобудування (машини і обладнання для сільського і лісового господарства), Охтирським заводом сільськогосподарського машинобудування.
Впроваджується в життя спільний з Польщею проект виробництва зернозбиральних комбайнів «Бізон» на заводі ім. Малишева (Харків). Запчастини частково надходитимуть з Польщі, а частково вироблятимуться на заводах України.
У районі зосереджено також виробництво устаткування для різних галузей промисловості. Так, у Харкові випускають обладнання для легкої, харчової, поліграфічної та промисловості будівельних матеріалів; у Полтаві - для легкої промисловості (завод «Легмаш» випускає побутові й промислові швейні машини). У Кременчуці завод технічного вуглецю виробляє кислоти, луги, смоли, матеріали на хімічній основі та функціонує завод, що випускає шляхові машини, -автоматизовані змішувачі для приготування асфальтобетону. У Лубнах виробляється устаткування для харчової і деревообробної промисловості, в Ромнах розміщені підприємства поліграфічного, в Сумах - хімічного машинобудування. У Крюкові розпочато випуск нової дорожної техніки - фронтального навантажувача, така техніка виробляється вперше на теренах СНД.
Автомобілебудування зосереджене в Кременчуці. Тут випускають великовантажні автомобілі загального призначення, а також підвищеної прохідності, тягачі. Для вирішення проблеми забезпечення господарського комплексу автомобілями малої вантажопідйомності створено спільне підприємство з італійцями «КрАЗ-ІVЕКО».
У Харкові значного розвитку набула авіаційна промисловість. Планується випуск літаків нового покоління -АН-140 (транспортно-пасажирські) і АН-70 (військово-транспортні).
Верстатобудування зосереджено в Харкові (важкі круглошліфувальні верстати загального та спеціального призначення, автоматичні лінії, верстати високої точності з програмним керуванням); у Лубнах - круглошліфувальні й спеціальні колові верстати високої точності. Глухівське ВАТ «Верстатотехмаш» розпочало серійний випуск верстатів, що не мають аналогів в СНД, для різання сортового прокату чорних та кольорових металів усіх видів і профілів.
Прилади, точні машини, інструменти й механізми виробляють у Харкові - контрольно-вимірювальні прилади, маркшейдерські інструменти, телевізори, ЕОМ, калькулятори, радіоапаратуру; в Сумах - електронні мікроскопи. В Полтаві прилади та інструменти виробляє Полтавський алмазний завод, який будувався для забезпечення алмазним інструментом всього СРСР. Аналогічну функцію він готовий виконувати і нині в рамках СНД. Приладобудування зосереджене також у Лубнах, Червонозаводську.
Харчова промисловість району за обсягом виробництва займає друге місце після машинобудування. Вона переробляє місцеву сільськогосподарську сировину - зерно, цукрові буряки, насіння олійних культур, продукцію тваринництва. В районі діють підприємства цукрової, м'ясної, молочної, борошномельно-круп'яної, олійної, жирової, спиртово-горілчаної, кондитерської та інших галузей харчової промисловості. Тут виробляється 10,3% найважливіших продуктів харчування від загального обсягу їх виробництва в Україні.
Найбільше значення має цукрова промисловість, яка виробляє понад 18% цукру в Україні. На території Північно-Східно-го економічного району є 39 цукрових заводів. Лохвицький цукровий комбінат (Полтавська область) - одне з найпотужніших підприємств галузі в Україні. До великих цукрових підприємств належать також Куп'янський, Орільський (Харківська область) цукрові заводи та цукрорафінадний завод у м. Дружбі (Сумська область).
Район випускає 16,3% вершкового масла в Україні. Маслоробна промисловість представлена значною кількістю підприємств, розміщених по всій території району, та молочноконсервними заводами у Харківській (Куп'янськ) і Полтавській (Кобеляки) областях. У районі працює мережа консервних заводів. В Харкові освоїли випуск відмінної якості пива «Рогань». яке досить успішно конкурує з київським «Оболонь» і впевнено завоювало ринок не тільки Харківщини та України в цілому, але й країн ближнього зарубіжжя.
Хімічна промисловість виробляє мінеральні добрива, пластмаси, кіноплівку, хімреактиви, дубильні препарати, барвники, лаки та іншу продукцію. В районі сформувався нафтогазохімічний цикл виробництва. Підприємства хімічної промисловості зосереджені в Харкові; тут налагоджено випуск пластмас, лаків, фарб, хімреактивів, речовин побутової хімії, фармацевтичних препаратів. У Кременчуці функціонує нафтопереробний завод, налагоджено виробництво технічного вуглецю. В Сумах виготовляють фосфорні добрива, сірчану кислоту, отрутохімікати, пігменти, лакофарбову продукцію, мінеральні домішки до кормів для худоби (ВО «Хімпром»); у Шостці - кольорову і чорно-білу фотоплівки, стрічку для магнітофонів (ВО «Свема»); у Шебелинці - хімічні реактиви (ВО «Хімпром»).
Легка промисловість за обсягом виробленої продукції займає трете місце в районі після машинобудування та харчової промисловості Значного розвитку набули текстильна (виробництво вовняних, бавовняних, трикотажних тканин), хутрова та шкіряно-взуттєва галузі.
Найбільшим центром легкої промисловості вважається м. Ромни, його з недавнього часу називають столицею легкої промисловості України. Частка підприємств цього міста у випуску гардинно-тюлевих виробів становить 75%, а взуття - 34 %. За 2004 р. підприємствами легкої промисловості Сумської області випущено продукції на суму 47,7 млн грн., Харківської - на 39,6 млн грн., Полтавської - 19,0 млн грн. Великим центром легкої промисловості є Харків. Тут зосереджена швейна, панчішно-шкарпеткова, суконна, взуттєва галузі, найбільше в Україні хутрове об'єднання, канатний і шкіряний заводи.
У Полтаві функціонують бавовнопрядильна, трикотажна, швейна фабрики, шкіряно-взуттєвий комбінат; у Сумах - швейна, суконна й шкіряно-взуттєва фабрики.
Значного розвитку в районі набуло виробництво товарів народного споживання. Найбільше їх виробляється в Харківській області.
У районі широко ведеться промислове й житлове будівництво. Тому тут значного розвитку набула промисловість будівельних матеріалів: виробництво цементу, збірних залізобетонних виробів, стінових, в'яжучих матеріалів, черепиці, будівельної кераміки, фаянсу тощо.
Підприємства деревообробної і меблевої галузей розміщені переважно у великих промислових вузлах - Харкові, Полтаві, Сумах, Кременчуці.
Сировиною для розвитку енергетики району слугують природні горючі гази, нафта, вугілля Донбасу, торф і гідроенергія Дніпра. На Північно-Східний економічний район припадає 20% загальнодержавного виробництва електроенергії. Найбільше виробляють її теплові електростанції, які об'єднані в Харківську енергосистему.
Особливе місце посідає газова і нафтова промисловість. Значну кількість газу добувають у Харківській області. Тут знаходиться одне з найбільших родовищ в Україні — Шебелинське (Балаклійський район). Поклади газу належать до категорії сухих, мають високу теплоту згоряння. Крім того, використовують попутний газ нафтових родовищ та експлуатують родовища Полтавської області із дещо меншими запасами газу.
Висновки
Північно-Східний район розташований на історичній території, яка називалася Слобідською Україною. Сюди переселялися українські й російські селяни, які тікали від феодального гніту й засновували тут слободи.
Географічне положення району створило передумови для формування економічних зв’язків з Росією, більш міцних, ніж це характерно для інших реґіонів України. Таке положення посилювалося розміщенням району на перетині напрямків масових перевезень вантажів між двома індустріальними велетнями: Донецько-Придніпровським районом України й Центральним районом Росії. Безпосередня близькість Північного Сходу до української металургійної бази сприяла розвитку тут важкого, металомісткого машинобудування.