Рівновага грошового ринку

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 21 Апреля 2013 в 11:10, реферат

Описание работы

Ринок грошей, як і будь-який ринок, залежить від попиту і пропозиції. Між попитом та пропозицією грошей завжди є певне співвідношення. Найбільш бажаною на цьому ринку є рівновага між попитом на гроші (Md) та їх пропозицією (Мз). Іншими словами, рівновага наступає тоді, коли Md = Мз. Саме за такої рівноваги створюються умови для ефективного розвитку суспільного виробництва, якщо ж така рівновага порушується, то сфера грошового обігу дестабілізується і у виробництві виникають певні труднощі. Тому в сучасній ринковій економіці держава через свою банківську систему намагається створювати таку ситуацію на грошовому ринку, яка б характеризувалась його стійкою рівновагою, або ж наближалась до неї.

Содержание работы

1. Вступ
2. Поняття «Грошовий ринок».
3.Рівновага на грошовому ринку.
4. Сучасний стан грошового ринку України.
5.Список використаної літератури.

Файлы: 1 файл

РЕферат.docx

— 44.14 Кб (Скачать файл)

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ і науки УКРАЇНИ

 

Київський національний економічний університет

імені Вадима Гетьмана

 

Реферат

 

з макроекономіки

на тему : «Рівновага грошового ринку.»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                                                                            Виконала:

Студента 2 курсу  ФЕФ

205 навчальної  групи

Пономаренко Катерина

 

Київ-2013

План

 
1.Вступ

2. Поняття «Грошовий ринок».

3.Рівновага на грошовому  ринку.

4. Сучасний стан грошового  ринку України.

5.Список використаної  літератури.

 

Вступ

Ринок грошей, як і будь-який ринок, залежить від попиту і пропозиції. Між попитом та пропозицією грошей завжди є певне співвідношення. Найбільш бажаною на цьому ринку є рівновага між попитом на гроші (Md) та їх пропозицією (Мз). Іншими словами, рівновага наступає тоді, коли Md = Мз. Саме за такої рівноваги створюються умови для ефективного розвитку суспільного виробництва, якщо ж така рівновага порушується, то сфера грошового обігу дестабілізується і у виробництві виникають певні труднощі. Тому в сучасній ринковій економіці держава через свою банківську систему намагається створювати таку ситуацію на грошовому ринку, яка б характеризувалась його стійкою рівновагою, або ж наближалась до неї.

 

 

2. Поняття «Грошовий ринок».

Грошовий ринок-це такий сегмент  фінансового ринку ,на якому здійснюється купівля-продаж лише короткострокових боргових інструментів ,строк погашення  яких становить менше ніж один рік. Основними категоріями грошового  ринку є пропозиція грошей і попит  на гроші ,які взаємодіють між  собою за допомогою процентної ставки. Грошовий ринок — це сукупність усіх грошових ресурсів країни, що постійно переміщаються (розподіляються та перерозподіляються) під впливом попиту пропозиції з боку різних суб'єктів економіки. Грошовий ринок складається з багатьох потоків, за якими грошові кошти переміщаються від власників заощаджень до позичальників та інвесторів (Рис. 1.1)

 

Структура грошового ринку. Грошовий ринок має складний механізм функціонування. На нього застосовуються різноманітні інструменти та методи управління грошовими  потоками. За видами інструментів грошовий ринок складається з двох взаємопов’язаних і доповнюючих один одного, але окремо функціонуючих ринків:

• Ринок позикових капіталів.

• Ринок цінних паперів.

 

3.Рівновага  на грошовому ринку.

Рівновага на грошовому ринку свідчить про те,що на цьому ринку не має  ні профіциту,ні дефіциту грошей. Але  така ситуація існує лише в тенденції,яка  постійно порушується і відновлюється. Рівновага грошового ринку може порушуватися зміною доходу або зміною грошової бази чи незбалансованою зміною доходу і грошової бази.

                   і                                                       


             


 


                   і0                                                                                

 

 0                                     


                                                                                    

        Рис. 1.2. Рівновага на ринку грошей

На горизонтальній  осі графіка відкладена кількість реальних грошей ( ), а на вертикальній – процентна ставка (і). Крива грошової пропозиції ( ) є зростаючою функцією від процентної ставки і тому має додатний нахил. Крива попиту на гроші ( ) є спадною функцією від процентної ставки, що обумовлює її від’ємний нахил . Рівновага на грошовому ринку досягається в точці Т0, де крива пропозиції грошей перетинається з кривого попиту на гроші. Цій точці відповідає рівноважна процентна ставка і0. В розгорнутому вигляді рівновагу на грошовому ринку можна виразити наступним рівнянням:

       

Рівновага між  попитом і пропозицією грошей свідчить про те, що на грошовому  ринку не має ні надлишку, ні нестачі  грошей. За таких умов відсутні причини  для зниження або зростання рівноважної  процентної ставки. Але рівновага  на ринку – це не статичний стан, а тенденція, яка постійно підтримується  ринковим механізмом.

Якщо рівновага  порушується зростанням доходу при  незмінності грошової бази, то попит  на гроші як функція доходу зростає. Це викликає нестачу грошей, збільшення пропозиції негрошових активів, наприклад, облігацій. Тому ціни на облігації падають, що підвищує процентну ставку. Це, з одного боку, загальмує збільшення попиту на гроші; з іншого — дещо підвищить грошовий мультиплікатор і збільшить пропозицію грошей. Процентна ставка буду зростати доти, доки приріст попиту на гроші не врівноважиться зі збільшенням пропозиції грошей. Якщо рівновага порушується прирістом грошової бази при незмінності доходу, та пропозиція грошей збільшується і з’являється їх надлишок. Це збільшує попит на облігації і викликає зростання їх ціни та зниження процентної ставки. Внаслідок цього зростає попит на гроші і падає грошовий мультиплікатор, який гальмує приріст грошової пропозиції. Процентна ставка буде знижуватися до тих пір поки на ринку грошей не встановиться рівновага. Якщо забезпечується збалансована зміна доходу і грошової бази, то збільшення попиту на гроші, викликане зростанням доходу, дорівнює збільшенню пропозиції грошей, викликаному цільовою емісією грошової бази. За цих умов рівновага не порушується і процентна ставка не змінюється. В разі здійснення незбалансованої зміни доходу і грошової бази виникає нестача або надлишок грошей. В таких випадках врівноваження грошового ринку відбувається на основі одного із двох алгоритмів, які були описані в попередніх варіантах.

 

 

Розглядаючи стан українського грошового  ринку стає очевидним ряд проблем, які стримують створення високоліквідного, відкритого, активного ринку капіталів.

Захист прав інвесторів. На сьогодні корпоративні конфлікти в акціонерних  товариствах, нехтування інтересами дрібних  акціонерів підривають довіру до основного  інструменту ринку капіталів - акцій. Акції переважно виконують функцію  перерозподілу та поглинання, а не залучення інвестиційних ресурсів до реального сектору економіки. Все це накладається на низьку обізнаність  населення. В результаті акції так  і не стали привабливим інструментом ні для внутрішніх, ні для зовнішніх  інвесторів, а левова частка обігу  акцій здійснюється поза організованим  фондовим ринком.

Розкриття інформації. Навіть передбачене  чинним законодавством розкриття інформації як підприємствами-емітентами, так  і установами, що забезпечують обіг цінних паперів (біржі, посередники  тощо), повністю не врегульовано. В результаті практично неможливо отримати достовірну інформацію щодо перехресних прав власності, інших зв'язків між суб'єктами фондового ринку щодо реальності (завершення, тобто поставки проти  оплата) зареєстрованих організаторами торгівлі угод, результатів фінансово-економічної  діяльності підприємств.

Система реєстрації прав власності  на цінні папери. Існуюча в Україні  система обліку цінних паперів не гарантує збереження прав власності  акціонера і часто сприяє маніпулюванню  системами реєстру. Паралельно існують  два технологічно не пов'язані між  собою підходи до обліку та реєстри  власників іменних цінних паперів  і облік цінних паперів, випущених  в без документальній формі, на рахунках у зберігача. Технологічні недоліки реєстраторської діяльності, масове явище "кишенькових" реєстраторів так і не ліквідовані за 10 років  існування цього інституту, що відкриває  шлях до фальсифікацій і дублювання реєстрів, внесення несанкціонованих змін до реєстрів, створення перешкод у реалізації прав акціонерів. На жаль, останнім часом ці явища набули загрозливих  масштабів, особливо з огляду на те, що переважна більшість зареєстрованих в Україні випусків акцій мають  саме документарну форму і обліковуються  в системі реєстрів.

Ще одним суттєвим недоліком  обліку прав власності в системі  реєстрів є інертність такої системи (необхідність витрат часу на забезпечення внесення змін до реєстру після кожної трансакції), що не дає змоги створити дійсно ліквідний і динамічний ринок.

 

Концентрація значної кількості  угод на неорганізованому ринку. Незначні обсяги організованого ринку цінних паперів є причиною функціонування тіньових схем купівлі-продажу, крім того, значну частину ринку акцій становлять цінні папери ЗАТ, які не можуть обертатися на фондових біржах. В результаті деформуються ринкові механізми ціноутворення, обмежуються можливості виходу на ринок  інституціональних інвесторів, залучення  вільних коштів населення. Неорганізований  ринок є непрозорим, неліквідним, він не може бути інструментом для  визначення об'єктивних ринкових цін. Держава ж зі свого боку втрачає  можливість контролю як за процесом ціноутворення, так і за обсягом (ринковою вартістю) майна, яким сама володіє як акціонер.

Вирішення зазначених вище проблем  потребує істотних скоординованих зусиль як урядових установ, так і суб'єктів  фондового ринку, а також істотної модернізації законодавчої бази.

Державні заходи стабілізації грошового  ринку в перехідній економіці  України мають поєднувати довгострокове, стабілізаційне, а також тактичне або короткострокове регулювання. Стабілізаційне регулювання виходить за сферу компетенції НБУ і  може реалізовуватися у складі урядових програм та має узгоджуватися  із заходами бюджетно-фіскальної та валютно-курсової політики.

До цільових пріоритетних орієнтирів регулювання грошового ринку  відносяться формування динаміки монетарних процесів, спроможних забезпечити існування  ринкового середовища, яке адекватно  реагує на заходи грошово-кредитної  політики.

Поглиблення трансформаційних процесів пов'язано із поступовим зменшенням масштабів застосування методів  прямого або адміністративного  впливу та розширенням можливостей  регулювання грошового ринку  ринковими методами, в основі яких покладене використання механізму  попиту та зміни пропозиції грошей.

Ринкові методі регулювання грошового  ринку в перехідній економіці  України представлені такими інструментами: визначення норм обов'язкових резервів, процентна політика, операції на відкритому ринку, політика рефінансування комерційних  банків. Проте, більшість ринкових методів  та інструментів регулювання грошового  ринку застосовуються в обмеженому або деформованому вигляді порівняно  з можливостями їх використання в  сучасних ринкових економіках.

Така обмежена або низька ефективність державного регулювання грошового  ринку обумовлена недостатнім розвитком  ринкового середовища, низьким рівнем монетизації економіки, що не забезпечує адекватну реакцію на заходи грошово-кредитної політики. В широкому розумінні ефективність регулювання грошового ринку пов'язана з можливістю досягнення певних цільових орієнтирів: розміру процентних ставок, параметрів грошової маси, грошових агрегатів та обмінного валютного курсу. В міру відхилення отриманих результатів від цільового орієнтиру регулювання грошового ринку можна визнати низько ефективним або неефективним.

 

Низька ефективність процентної політики НБУ пов'язана з неспроможністю зміни облікової ставки впливати на динаміку кредитних операцій комерційних  банків і стимулювати економічну активність. В сучасних умовах ринкової трансформації найбільш суттєвий дефект регулювання грошового ринку  пов'язаний з відсутністю достатньої кореляції між зміною пропозиції грошей та динамікою цін.

В умовах довгострокової політики НБУ  на ревальвацією української гривні зростає значення ефективності валютно-курсової політики, яка пов'язана із забезпеченням  цінової стабільності. Актуальною є  розробка довгострокової програми забезпечення стабільності грошового ринку та збереження реальної купівельної спроможності національних грошей.

Грошовий ринок - це особливий сектор ринку, на якому здійснюються купівля  та продаж грошей як специфічного товару, формуються попит, пропозиція і ціна на цей товар. Визначальний вплив  зміни попиту та пропозиції грошей на ставку процента як їх ціну є свідченням підпорядкованості грошового ринку  загальним закономірностям функціонування ринку взагалі.

Сучасні проблеми розвитку грошового  ринку в Україні переходять з  площини інституційного становлення, пов'язаного з розвитком ринкового  середовища, яке поступово стає все  більш чутливим та прогнозованим  для впливу ринкових методів регулювання  в площину ринкового регулювання  

Висновок

Грошовій  ринок - це сукупність усіх грошових ресурсів країни, що постійно перемішуються (розподіляються та перерозподіляються) під впливом  попиту і пропозиції з боку різних суб'єктів економіки.

Грошовий ринок — це особливий сектор ринку, на якому здійснюється купівля та продаж грошей як специфічного товару, формуються попит, пропозиція та ціна на цей товар.

Грошовий  ринок — частина ринку позикових  капіталів, де здійснюються переважно  короткострокові (від одного дня  до одного року) депозитно-позикові операції, що обслуговують головним чином рух  оборотного капіталу фірм, короткострокових ресурсів банків, установ, держави і  приватних осіб. З розвитком міжнародних кредитних і валютних відносин сформувався міжнародний грошовий ринок (найбільшими у світі ринками грошей є Нью-Йоркський, а також — ринки Лондона. Токіо, Парижа). Інструментами грошового ринку є векселі, депозитні сертифікати, банківські акцепти. Його основні інститути — банки, облікові установи, брокерські й дилерські фірми. За джерела ресурсів Правлять кошти, залучені банківською системою. Основними позичальниками є фірми, кредитно-фінансові інститути, держава, на­селення. Слід мати на увазі, шо грошовий ринок — важливий об'єкт державного регулювання. Держава використовує його ресурси для фінансування своїх видатків і покриття бюджетного дефіциту. Грошовому ринку властиві елементи звичайного ринку — попит, пропозиція, ціна. Особливості грошового ринку визначають особливості кожного з елементів: попит має форму попиту на позики, пропозиція — форму пропозиції позик, а ціна — форму відсотка на позичені кошти. Розмір відсотка визначається не величиною вартості, яку несуть у собі позичені гроші, а їх споживчою вартістю — здатністю надавати позичальнику потрібні блага. Тому розмір відсоткового платежу залежить не лише від розміру позики, а й від терміну її дії. На грошовому ринку розрізняють кілька видів відсотків: облігаційний, банківський, обліковий, міжбанківський тощо.

Информация о работе Рівновага грошового ринку