Шляхи реформування системи пенсійного забезпечення в Україні

Міністерство освіти і науки України

Чернігівський національний технологічний університет

 

 

 

 

 

Творча робота

«Шляхи реформування системи пенсійного забезпечення в Україні»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підготувала:

студентка 2 курсу

групи СЗ-31

Обитоцька В.С.

Перевірила:

Стех Є.О.

 

 

 

 

Чернігів,2014

Наміри України вступити до Європейського союзу вимагають, щоб соціально – економічна політика держави та діяльність уряду були направлені на досягнення європейських стандартів якості життя. Європейські стандарти якості життя передбачають надійний соціальний захист населення і належне пенсійне забезпечення як один із визначальних чинників суспільного добробуту. Чинна система державного пенсійного забезпечення в Україні не відповідає Європейськім стандартам. У зв`язку з цим виникла необхідність подальшого реформування пенсійної системи, що в свою чергу дозволить вирішити цілий ряд існуючих проблем, серед яких слід виокремити: низьку частку заробітної плати у валовому внутрішньому прдукті, недостатній для якісного життя розмір пенсій, невідповідність системи управління пенсійними ресурсами принципам соціального партнерства.

Реформування пенсійної системи в Україні почалося, але процес йде дуже повільно. Дослідження стану пенсійного забезпечення в Україні та оцінка змін у сфері пенсійного забезпечення дозволяють зробити висновок про його перехідний характер та наявність в ньому кризових явищ. 
В Україні існує система протиріч пенсійного забезпечення, а саме: між формальними соціальними гарантіями і фактичними ресурсними можливостями пенсійної системи, між необхідністю розподілу витрат на споживання протягом життя шляхом переносу частки цих витрат з більш продуктивних років на менш продуктивні, відсутність стимулів до сплати страхових внесків, відсутність довіри до страхової та фінансової систем. 
Для вирішення проблем і протиріч, необхідно підвищити ефективність пенсійного забезпечення та подальше реформування системи. З метою підвищення ефективності пенсійного забезпечення неохідно запровадити додаткові заходи:

1. Підвищення участі населення в державній пенсійній системі. 
На сьогодгішній день проблемою підвищення участі населення в державній пенсійній системі є його зайнятість. Крім того, існують проблеми міграційних потоків, масового виїзду на заробітки за кордон, тіньова зайнятість та інше. Останнім часом має місце істотне розходження між кількістю працюючих і платниками пенсійних внесків, оскільки частина працюючих не приймає участі у державній пенсійній системі та не сплачує внесків. Підвищення участі населення у пенсійній системі, сприяло б зростанню доходів пенсійних фондів.

2. Підвищення пенсійного віку. Одним з найбільш дієвих заходів щодо зниження пенсійного навантаження, є підвищення пенсійного віку, що збільшує період сплати пенсійних внесків і скорочує період виплати пенсій. У багатьох країнах світу пенсійний вік уже підвищений, або підвишення заплановано. Також в багатьох країнах проведене або заплановане вирівнювання пенсійного віку чоловіків і жінок. Це обумовлено такими факторами, як: зміна соціального статусу жінок та зниження народжуваності.

3. Часткова відмова від дострокових (пільгових) пенсій. Робота щодо часткової відмови від довгострокових та пільгових пенсій в Україні вже ведеться, розглянуте в даний момент законодавство передбачає переведення деяких категорій дострокових пенсіонерів у професійні пенсійні системи. Слід зазначити, що часткова відмова від системи дострокових пенсій аналогічна підвищенню пенсійного віку, середній вік виходу на пенсію в такому випадку підвищиться .

4. Забезпечення прибутковості інвестування накопичувальної частини пенсії. 
Прибутковість інвестицій – дуже важливий елемент, що визначає ефективність введення накопичувальної пенсії. Для пенсійної системи важлива не номінальна прибутковість, а величина перевищення прибутковості інвестицій над рівнем збільшення заробітної плати. Накопичувальна складова пенсійної системи України означає, що вона працює на ринкових принципах. Здобутки її функціонквання залежатимуть не від політичних рішень, а насамперед, від ефективності праці реального сектору економіки та від якості організації інвестиційної діяльності. Учасники накопичувальної системи – це вкладники, інвестори, активні учасники інвестиційного процесу. Учасники пенсійного процесу – майбутні пенсіонери не тільки відкладають та зберігають кошти на забезпечену старість, але й вкладають їх в економіку. Добре налагоджена пенсійна система у ринковій економіці сприяє тому, що об`єм коштів, які накопичилися на рахунках в момент виходу на пенсію, перевищує в декілька разів об`єм власних внесків. Вищевикладене дозволяє зробити висновок стосовно того, що накопичені пенсійні кошти за умови їх ефективного інвестування здатні не тільки зберігатися, але й збільшуватися за рахунок прибутку. Прибуток виникає за умов використання пенсійних коштів як капітального ресурсу. Значення накопичувальної системи ширше за потребу їх збереження. Інвестиційний процес – невід`ємна складова накопичувальної пенсійної системи. Завдяки інвестиційному процесу гроші майбутніх пенсіонерів перетворюються в інвестиційний ресурс, який працює в економічних процесах .

Зростання потреби в соціальному захисті відбувається в періоди загострення економічних роблем і соціальної напруженості в суспільстві. Залежно від економічних умов, культурно – історичних особливостей, політичної культури, розмаху суспільних рухів у різних країнах на різних етапах, держава бере на себе вирішення тих або інших проблем соціального захисту населення, стабілізації суспільного розвитку. Тому підвищення рівня виплати пенсій в Україні залежить від створення належних умов взаємовигідно для усіх верств населення сооціального контракту у сфері пенсійного забезпечення .