Система безкоштовної вищої освіти у Франції

                                                                 План

1. Вступ………………………………………………………………………3
2. Вища освіта Франції…………………………………………………...4
3. Популярні ВНЗ на півдні Франції……………………………………6

3.1 Університет Провансу……………………………………………6

3.2 Середземноморський університет……………………………..7

3.3 Університет Поля Сезанна……………………………………...7

4. Довгострокові програми університетського навчання…………….8

5. Система безкоштовної вищої освіти у Франції…………………….13

6.  Порядок надходження і іспити в університетах Франції……….15

7. Процес навчання і написання дипломної роботи…………………..16

8.  Віза до Франції……………………………………………………………18

9. Мешкання, робота……………………………………………………….19

10. Послуги і ціни…………………………………………………………….20

11. Висновок…………………………………………………………………..21

12. О

 

                                                         

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                          Вступ

                                                      Вища освіта

 

     Якщо ви серйозно маєте намір здобувати вищу освіту не в Україні, а за кордоном, питанням вибору вузи необхідно почати займатися як мінімум за рік до вступу. Вибір програми і вузу, нюанси оформлення документів, підготовка до здачі іспитів, переговори з вузом — все це дуже трудомісткий і тривалий процес, займатися яким самостійно досить складно. Отримати місце в гуртожитку, організувати свій побут, розрахувати бюджет також завдання не з легких. Тому краще довірити все професіоналам.   У англомовних країнах існує традиція складання рейтингів, як по університетах, так і по окремих спеціальностях. У британські і американські вузи, що очолюють топ-аркуш попасти непросто, стоять вони дуже дорого. Тому має сенс звернути увагу на учбові заклади «другого ешелону» - хай у них не такі гучні імена, зате освіту вони дають якісне, а видавані дипломи охоче визнають працедавці практичні всього світу.

 

     Простіше зорієнтуватися в канадських або новозеландських вузах — серед них немає «поганих» і «хороших», головною відмінністю служить наявність лише бакалаврських або і бакалаврських і магістерських програм, а також мова викладання (у Канаді).   За вартістю вчення австралійські і новозеландські вузи на порядок дешевше американських і британських. Особливо привабливим для громадянина України може стати здобування освіти в Германії і Франції, де більшість державних вузів все ще не вимагають виплати за навчання іноземних студентів. Що стосується оплати в недержавних і напівдержавних вузів і вищих шкіл Франції, Німеччини, а також Іспанії, вона в загальносвітовому контексті сповна конкурентно здатна. У здобуванні освіти в учбових закладах подібного типа є свої переваги — вони пропонують гнучкіші програми, заняття проводяться в невеликих групах, є можливість вчення англійською мовою. Крім того, вузи цієї категорії славляться міцними зв'язками зі світом підприємництва і легко організовують для своїх студентів стажування в кращих компаніях і на передових підприємствах.

     2. Вища освіта у Франції є безкоштовним і доступним для студентів з Росії та Україні. До того ж вища освіта у Франції є більш дешевим ніж навчання в одному з наших столичних ВУЗів. Навіть у таких відомих університетах Франції як Сорбонна, мито на навчання складає менше 800 доларів на рік.

 

     Вища освіта у Франції включає в себе як державні університети та інститути, так і приватні вищі заклади, а так же вищі школи (вступити в які найважче). Для вступу до державних університети студентам з України і Росії не треба здавати іспитів, при вступі на перші курси навчання перевіряється лише рівень володіння французькою мовою.

 

     На даний момент в системі вищої освіти у Франції навчається близько 2 млн. студентів. За кількістю іноземних студентів Франція серед всіх країн світу посідає друге місце (поступаючись лише Великобританії).

 

     Вища освіта у Франції поділяється на короткий (перші два роки навчання, після яких Ви вже можете працювати за фахом у самих різних областях: засоби зв'язку, електроніка, економіка, наукові дисципліни тощо), довге (ще додатково 1-2 роки навчання для отримання диплома License. Відучившись 5 років ви отримуєте диплом maitrise). Освіта у вищих школах доступно після отримання освіти в університетах та інститутах Франції.

 

     Для вступу в Університети Франції абітурієнтам з Росії та Україні достатньо мати лише атестат про закінчення 11 класів середньої школи. Так само ви повинні знати французьку мову, що має підтверджуватися успішно зданими іспитами DELF / DALF. Здати ці іспити непросто, і готуватися до них потрібно заздалегідь. А від ваших оцінок у шкільному атестаті буде залежати, наскільки ваша кандидатура підійде тому чи іншому французькому ВУЗу або його факультету.

 

     Університети є єдиними установами, які приймають усіх кандидатів без попереднього відбору (хоча негласно і нелегально існує відбір за оцінками на ступінь бакалавра) і саме тому в університетах часто виявляються студенти, просто не надійшли в інші школи. Щоправда, більше половини бакалаврів надходять університет, але близько 40% кидають навчання протягом першого року навчання.

 

     Їхати навчається у Францію луше не в Париж (вступити там складніше та й ціни на житло набагато вище) а в інші міста країни. Багато університетів Франції відомі завдяки своїм спеціалізаціями. Так, університет міста Монпельє здавна славиться викладанням природничих наук та медицини, а Страсбурга - історичним і юридичним факультетами.

 

     Популярно у Франції серед іноземних студентів та отримання бізнес-освіти. П'ять найбільш престижних французьких шкіл менеджменту, в їх числі Вища комерційна школа (НІС), Вища школа економічних і комерційних наук (ESSEC) і Вища комерційна школа Парижа (ESCP), утворили консорціум, у рамках якого можна за 2 роки отримати диплом MBA англійською мовою.

 

     Згідно з даними французького Міністерства освіти, приблизний бюджет французького студента складає від 6.000 до 12.500 євро на рік. Крім витрат на проживання також обов'язково потрібно оформляти медичну страховку - 350-750 євро на рік. Харчування, транспорт, кишенькові витрати обходяться в 350-460 Євро на місяць.

 

     Підробітку під час навчання також можливі - французьке законодавство дозволяє іноземним студентам працювати під час їх навчання, але при цьому загальне число робочих годин не повинна перевищувати 884.

 

     Вступивши на навчання до університетів на півдні Франції Ви зможете поєднувати престижну навчання у французькому вузі з отриманням задоволення від життя на курортному півдні країни на березі Середземного моря.

 

3. Популярні ВНЗ на півдні Франції:

 

3.1 Університет Провансу

     Один з чотирьох французьких університетів, що відносяться до академії Франції Екс-Марсель. Факультет наук розташований в Марселі, філологічний і гуманітарні факультети знаходяться в Екс-ан-Прованс.

 

3.2 Середземноморський університет

     Університет Франції заснований в 1969 році. ВУЗ спеціалізується в області охорони здоров'я, спорту і економіки і є одним з чотирьох університетів академії Екс-Марсель. Загальна кількість студентів - 24 000.

 

3.3. Університет Поля Сезанна

     ВНЗ Франції розташований в регіоні Прованс-Альпи-Лазурний берег. Разом з університетами Екс-Марсель I і II утворює університетське об'єднання Екс-Марсель-Університет. Загальна кількість студентів, що проходять навчання - близько 22 тис. чол. 4.Вища освіта. Університети.

Нині у Франції існує 74 університети й університетські центри, які  об’єднують майже 800 навчально-дослідницьких відділень і відділень з підготовки і досліджень належать, до яких належать функціональні об’єднання: інститути (для навчання з одного предмета) і вищі школи (для багатопредметної професійної підготовки)та лабораторії (для проведення досліджень). Деякі університети мають власні видавництва для публікації актуальних наукових праць. Університети дають студентам багатий вибір довгострокових і короткострокових програм навчання, наприкінці якого видаються державні або університетські дипломи. Деякі університетські дипломи можуть мати велику цінність, зокрема, новий диплом магістра, що видається після трирічного навчання, яке починається після першого університетського циклу. Мета магістру – заохотити підготовку спеціалістів з деяких університетських програм, особливо для виробничої сфери або фахівців високого класу з основних дисциплін.

   4. Довгострокові програми університетського навчання. Вони складаються з циклів послідовного ступінчатого навчання за наявності ступеня бакалавра та державних або визнаних дипломів для наступних циклів. До них відносяться програми з вивченням права, філології і гуманітарних наук. Наприкінці циклу видається державний диплом, що, однак, не завжди дає право продовжувати освіту у вищому циклі, але може дати доступ до паралельної підготовки. Як правило кожний цикл, відповідно до своїх цілей, є частиною професійної орієнтації, загальної підготовки, одержання професійної кваліфікації, наукової роботи, особистого розвитку, підготовки до усвідомлення своїх обов'язків, роботи індивідуально і в колективі.

Перший цикл. Доступ до нього мають бакалаври. Після закінчення двох років навчання їм видається диплом загальної університетської освіти (ДЗУО) або диплом науково – технічної освіти (ДНТО) – обидва державні. У деяких випадках, щоб задовольнити потреби регіону, наприкінці першого циклу може видаватися університетський диплом (УД).

ДЗУО є класичними або оновленими і можуть видаватися в одному університеті, але з різних дисциплін. Для оновлених ДЗУО характерна велика багатопредметність і впровадження більш вузьких спеціалізацій. Вони містять оцінки з різних предметів: права, економічних наук, економічного і соціального управління, літератури і мистецтва, комунікації і лінгвістики, гуманітарних наук, теології, науку про матерії і структури (ДЗУОА), природничих наук (ДЗУОБ), прикладної математики і суспільних наук (ПМСН), економіки і технології, науки і техніки у фізкультурі й спорті (НТФС), догляду за хворими.

Другий  цикл. До нього допускаються студенти з дипломами ДЗУО, ДНТУО або з документами про рівнозначну освіту. Після його завершення надається звання ліценціата (бакалавр + 3 роки) або магістра (бакалавр + 4 роки). Може також бути виданий диплом інженера (бакалавр + 5 років).

Освіту інженера можна одержати в автономних відділеннях, що входять до університетів (вища інженерна школа – ВІШ) або в самих університетах ( університетські школи інженерів або інститути).

Вищі інженерні  школи (ВІШ). У них надається освіта інженера. Рівень цих  шкіл відповідає рівню традиційних вищих шкіл. Набір до них проводиться через великий і складний конкурс: до нього готуються на курсах підготовки у вищі школи при ліцеях; до конкурсу або іспитів допускаються лише ті, хто одержали ДЗУО. Термін навчання – три роки.

ВІШ бувають таких  профілів: хімічні (Лілль, Мулоз, Ренн, Страсбург, Бордо, Монпельє, Тулуза, Клермон-Ферран, Париж); механічні (Нант, Пуатьє, Безансон); фізичні (Бордо, Марсель).

У трьох університетських містах (Нансі, Гренобль, Тулуза) ВІШ  об’єдналися й утворили три державні політехнічні інститути (ДПІ). Спеціалізація  тут дуже різноманітна, наприклад у ДПІ Гренобля: електрохімія, електрометалургія, гідравліка, інформатика, прикладна математика.

Університетські інженерні школи та інститути. Всередині  університетів освіту інженера надають 35 шкіл або інститутів. Вибір спеціальностей досить широкий (інформатика, телекомунікації, енергетика, сільське господарство, харчова промисловість і т.д.). Набір проводиться після навчання (бакалавр + 2 роки), але часто й відразу після одержання ступеня бакалавра, включаючи й освіту ДЗУО з підготовки інженерів (бакалавр + 2 + 3 роки).

Третій цикл. Це підготовка до науково – дослідницької  роботи. Слід зазначити, що принцом  на третій цикл навчання не є автоматичний і критерії прийому сюди відрізняються залежно від університету. Хоча наявність диплома є першою умовою прийому. Часто в обов’язковому порядку тут проводиться співбесіда і потрібен лист-обгрунтування вибору. Прийом дуже жорсткий тому, що кількість місць обмежена.

Після закінчення третього циклу видається: диплом про вищу спеціалізовану освіту (ДВСО) із забезпеченням дослідницькою роботою протягом одного року (бакалавр + 5 років), що готує безпосередньо до професійної діяльності; диплом про розширену освіту (ДРО) (бакалавр + 5 років) після першого року докторату, необхідний для продовження підготовки дисертації, тому, що ДРО, на відміну від ДВСО, вважається шляхом до реальної науково-дослідницької роботи. Термін роботи над дисертацією – від 2 до 4 років. Різні терміни навчання в доктораті відтепер приведені в єдиний режим (із скасуванням державного докторату) і, в принципі, навчальні заклади не можуть видати цей диплом, якщо запис у докторат був зроблений після встановлення нового режиму; університетські дипломи про науково-дослідницьку роботу не визнані в загальнодержавному масштабі.

Університетська освіта у сфері охорони здоров’я, медична освіта (медицина, одонтологія, фармацевтика) надається в університетах також у трьох циклах, де здійснюється підготовка лікарів. Слід зазначити, що, відповідно до статті Е 356 кодексу охорони здоров’я Франції, ніхто, за винятком особливих випадків не може мати лікарської практики, якщо він не є вихідцем із держав – членів Європейського Економічного Співтовариства і немає французького диплома доктора медицина або диплома, виданого в одній із зазначених держав, і зареєстрованого в списку, складеному відповідно до домовленості ЄЕС.

Перший цикл медичної освіти – два роки навчання, він  цілком присвячений основним наукам. До другого року навчання допускаються лише через суворий конкурс. До повторного навчання на першому курсі допускаються лише один раз. Другий цикл медичної освіти – чотири роки навчання після першого циклу. Перша частина другого циклу включає рік практики в лікарні, а також практичне навчання семіотиці, друга частина другого циклу триває три роки. Вона присвячена вивченню патології і терапевтики, включає теоретичну і клінічну підготовку (робота в лікарнях). Другий цикл завершується видачею сертифіката про клінічний і терапевтичний синтез.

Третій цикл включає два щаблі: субординатура – обов’язкова для всіх і займається питаннями загальної медицини; інтернатура з міжрегіональним конкурсним набором, у якій здійснюється спеціалізація.

Перший семестр  стажування недиференційований. Інтерни  і субординатори одержують теоретичну і практичну підготовку. Третій цикл загальної медицини (субординатура) триває два роки в повному обсязі.

Єдиний шлях доступу до медичної спеціалізації – інтернатура  яка триває 4 або 5 років. Щоб піднятися на цей щабель, необхідно успішно витримати конкурс інтернатури, що проводиться у семи міжрегіональних об’еднаннях.