Становлення товарних бірж на Україні

На біржі реального товару існують також і термінові угоди, що не супроводжуються випуском ф'ючерсних контрактів. Вони укладаються на обумовлене раніше кількість товару, тобто лот, угода про постачання якого оформляється у виді біржового документа, що вказує точно визначені обов'язки сторін. Їх називають варратом. Це уніфікована складська записка, свідчення біржі про гарантію наявності товару в її розподільній сфері.

Формування товарних бірж в Україні створить умови для концентрації у визначених місцях великої кількості товарів, що буде сприяти утворенню ціни рівноваги, усуненню дефіциту і затоварення.

 

Розділ IV. КОНТРОЛЬ ЗА ДОТРИМАННЯМ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО РЕКЛАМУ. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА

 
Стаття 26. Контроль за дотриманням законодавства про рекламу

1. Контроль за дотриманням  законодавства України про рекламу  здійснюють у межах своєї компетенції:  
- Міністерство України у справах преси та інформації - щодо друкованих засобів масової інформації;  
- Державний комітет України у справах захисту прав споживачів - щодо рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами у сфері захисту споживачів від порушень законодавства про рекламу;  
- Антимонопольний комітет України - відповідно до антимонопольного законодавства;  
- Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення - щодо телерадіоорганізацій усіх форм власності.

2. На вимогу державних  органів виконавчої влади (їх  територіальних органів), на які  покладено контроль за дотриманням  законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі  реклами зобов'язані надавати  документи, усні чи письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення повноважень, передбачених цим Законом.

3. Для координації діяльності  в галузі реклами Кабінет Міністрів України створює міжвідомчу раду, до складу якої можуть входити також представники всеукраїнських об'єднань громадян у галузі реклами.

Стаття 27. Відповідальність за порушення законодавства про рекламу

1. Відповідальність за  порушення законодавства про  рекламу несуть особи, винні в:  
- розповсюдженні реклами щодо продукції, виробництво або реалізацію якої заборонено законодавством України;  
- розповсюдженні реклами, забороненої чинним законодавством;  
- порушенні порядку виготовлення та розповсюдження реклами;  
- недотриманні вимог законодавства щодо змісту та достовірності реклами.

2. З метою захисту інтересів суспільства, держави, споживачів і учасників рекламного процесу державні органи, визначені в статті 26 цього Закону, можуть забороняти рекламу, що порушує вимоги законодавства про рекламу, та вимагати її публічного спростування.

3. Рішення про порушення законодавства про рекламу надсилається рекламодавцеві, виробнику або розповсюджувачеві реклами і є обов'язковим для виконання.

4. Державний комітет у  справах захисту прав споживачів  та його органи в Автономній  Республіці Крим, областях, містах  Києві та Севастополі за поданням  державних органів і громадських  організацій або самостійно у  випадках, передбачених цією статтею, крім тих, які віднесено виключно до компетенції Антимонопольного комітету України та які регулюються законодавством з питань авторського права та суміжних прав, мають право накладати штрафи на суб'єктів підприємницької діяльності:  
- за розповсюдження реклами щодо продукції, виробництво або реалізацію якої заборонено законодавством України, - у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдження такої реклами;  
- за розповсюдження реклами, забороненої чинним законодавством, - у розмірі чотирикратної вартості розповсюдження такої реклами;  
- за порушення порядку виготовлення та розповсюдження реклами - у розмірі чотирикратної вартості розповсюдження такої реклами;  
- за недотримання вимог законодавства щодо змісту та достовірності реклами - у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдження такої реклами.

Стягнення штрафів за порушення законодавства про рекламу здійснюється в судовому порядку. (Абзац шостий частини четвертої статті 27 із змінами, внесеними згідно із Законом N 642/97-ВР від 18.11.97) (Частина п'ята статті 27 втратила чинність на підставі Закону N 783-XIV (783-14) від 30.06.99)

5. Суми стягнутих штрафів  розподіляються в такому співвідношенні: 70 відсотків - до державного бюджету, 30 відсотків - державному органу, який наклав стягнення, для організації і проведення робіт по створенню науково-дослідної, матеріально-технічної та інформаційної бази удосконалення та регулювання рекламної діяльності.

6. Державний комітет України у справах захисту прав споживачів може вимагати від рекламодавця публікації відомостей, що коригують (уточнюють, доповнюють) рекламу, та звертатися з позовом до суду, в тому числі від невизначеного кола споживачів, з приводу протиправних дій рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами.

При поданні позовів до суду Державний комітет України у справах захисту прав споживачів та його територіальні органи звільняються від сплати державного мита.

7. Працівники Державного  комітету України у справах  захисту прав споживачів (його  територіальних органів) з метою  виконання функцій щодо контролю  за дотриманням законодавства  України про рекламу мають  право безперешкодного доступу  до всіх необхідних документів  та інших матеріалів рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами.

Допуск в організації, діяльність яких пов'язана з використанням відомостей, що становлять державну таємницю, здійснюється в порядку, передбаченому законодавством України.

8. Антимонопольний комітет  України накладає стягнення за  порушення антимонопольного законодавства  у галузі реклами.

9. Рішення у справах про порушення законодавства про рекламу можуть бути оскаржені до суду або арбітражного суду у встановленому порядку.

10. Положення цієї статті  не обмежують прав осіб, яким  було завдано шкоди недобросовісною  рекламою, на відшкодування цієї  шкоди відповідно до законодавства України.

Стаття 28. Публічне спростування недобросовісної реклами

1. Публічне спростування  недобросовісної реклами здійснюється  добровільно або за рішенням суду.

2. Публічне спростування  недобросовісної реклами здійснюється  за рахунок винної особи.

3. Публічне спростування  недобросовісної реклами здійснюється  через той же рекламний засіб  з використанням того ж простору, часу, місця і в тому ж порядку, в якому здійснювалась реклама.

Стаття 29. Права об'єднань громадян у галузі реклами

Об'єднання громадян у галузі реклами мають право:  
- здійснювати незалежну експертизу реклами щодо її відповідності вимогам законодавства України про рекламу та давати відповідні рекомендації рекламодавцям, виробникам і розповсюджувачам реклами;  
- подавати до органів прокуратури матеріали і звертатися до органів виконавчої влади з питань порушення законодавства про рекламу;  
- звертатися у встановленому порядку з позовом до суду, арбітражного суду в інтересах рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами у випадку порушення їх прав, передбачених законодавством України про рекламу.