Історія економіки та економічної думки

Характерні риси та особливості промислової революції

Англія

Франція

Німеччина

США

Росія

Передумови промислового перевороту

Соціально-економічні передумови для його здійснення визріли в цій країні у середині XVIII ст. Важливою передумовою промислового перевороту була буржуазно-демократична революція середини XVII ст., яка ліквідувала основні перепони розвитку підприємництва, розчистила шлях для становлення індустріального суспільства. Цьому сприяв і аграрний переворот ХVІ-ХVІІ ст., внаслідок якого прискореними темпами розвивалося високотоварне, базоване на фермерській основі, сільське господарство. Через це вивільнилось багато людей, дешевої робочої сили для роботи на фабриках. До другої половини XVIII ст. в Англії завершилося формування нації. У цей же час у країні відбулося становлення єдиного національного ринку, який стимулював розвиток господарства в цілому. Англія перетворилася на морську і колоніальну державу, яка грабувала та вкладала всі багатства в свою економіку. Також вона мала гарне географічне розташування. Безперервні війни в Європі забезпечували ринки збуту та сприяли промисловому перевороту.

Промисловий переворот у Франції мав свої особливості і специфіку. Він розпочався пізніше, ніж в Англії і був затяжним. На думку деяких вчених, у т. ч. французьких, велика демократична революція 1789-1794 рр. негативно вплинула на хід економічного розвитку країни. Незважаючи на проголошені свободи, у країні тривалий час панував економічний хаос та дезорганізація. Франція спочатку промислового перевороту використовувала англійські винаходи. Але декілька верстатних машин все ж таки винайшли французи, але вони широко їх використовувати лише у1840-х роках. В цілому інженерно-технічна думка у Франції відставала від англійської.

Часткова ліквідація феодального режиму на селі стала передумовою промислового перевороту в Німеччині.. За Люневільским миром 1801 р. лівобережжя Рейну відійшло тимчасово до Франції, там було ліквідовано феодальні привілеї і повинності селян, розпродано монастирські землі. Наполеонівське панування обмежило тут самостійність великої кількості дрібних державних об´єднань. Потім удар по феодалізму завдали аграрні реформи початку XIX ст., що прискорили розвиток капіталістичних відносин у сільському господарстві. Важливою умовою промислового перевороту у Німеччині стала ліквідація економічної роздробленості. У 1833 р. Пруссія добилась організації Митного союзу, що об´єднав 18 держав Північної Німеччини. Всі митні застави, збір акцизів і внутрішніх мит між цими державами підлягали ліквідації. Створення союзу сприяло формуванню загальнонімецького внутрішнього ринку і прискоренню економічного розвитку, перш за все машинного виробництва. Іншою важливою перепоною економічного розвитку була відсутність розвинених шляхів сполучення. Розвиток капіталізму в сільському господарстві, зростання мануфактурної промисловості, утворення Митного союзу, посилення процесів первісного нагромадження капіталу, можливість використання іноземної техніки прискорили початок промислового перевороту.

Розвитку промислової революції сприяла низка передумов: вигідне природно-географічне положення(віддаленість від Європи) та кліматичні умови; великі запаси природних ресурсів; значний проріст та урбанізація населення (викликано імміграцією робітників); відсутність феодальних пережитків; створення патентної системи і потужного ринку капіталу;низка технічних винаходів, війна за незалежність.

Важливу роль у здійсненні промислового перевороту і розвитку капіталізму в Україні мали соціально-економічні реформи на селі. У 1847—1848 рр. у Правобережній Україні царські власті провели так звану інвентарну реформу, її мета полягала в законодавчому врегулюванні взаємовідносин поміщиків і кріпаків. Аграрні реформи 1848—1861 рр. неоднозначне оцінюються вченими і представниками різних політичних орієнтацій. Та ніхто не заперечує того, що ліквідація панщизняної неволі була новим етапом не тільки у розвитку сільського господарства, але й промисловості України. Важливою ознакою промислового розвитку України в другій половині XIX ст. було те, що в ній утверджувалося фабричне виробництво в умовах колоніальної економічної політики чужих українському народові держав.

Хронологічні межі та характер

Кінець 18ст. – перша третина 19 ст. Англія стала після аграрної країни на індустріальну. Крім технічних вдосконалень виробництва й інфраструктури, промисловий переворот спирався на значне нагромадження капіталу, остаточну ліквідацію феодально-поміщицької системи у сільському господарстві, використання економічних ресурсів і торговельну експлуатацію колоній.

1810-ті роки – 1860-ті роки. Після завершення перевороту  Франція стала другою після  Англії і перетворилася на  аграрно-індустріальну. Остаточна відмінна  феодалізму, нагромадження капіталу, експлуатація колоній.

1830-ті роки – 1870-ті рки. Завершення передумов промислової  революції стало однією з передумов  її стрімкого піднесення. Перехід  від мануфактур до фабрик з  розшаруванням людей на класи.

Початок 19ст. – 80-ті роки 19 ст. Наприкінці революції США стала індустріально-аграрною країною. Впровадження нових економічних концепцій, спирається на нагромадження капіталу.

Середина 19ст. – кінець 19ст. В Україні відмінили кріпацтво та впроваджували нові технології вироблення товарів. Відміна панщини, розвиток техніки та економіки.

Основні напрямки

Галузева структура економіки

• до

• після

Текстильна, металургійна, поліграфічна, керамічна, суконна, хімічна, металообробна, бавовняна, цукрова були скрутному становищі поки не почали втілювати у промисловість машинні винаходи.

Застосування машин прискорило розвиток металургії, вугільної промисловості. Виникло машинобудування, основу якого складали винахід і широке застосування токарного верстата та свердлильної машини. Виникли нові промислові райони, які спеціалізувалися на виробництві окремих видів товарів і продуктів. Значно зросли обсяги промислового виробництва.

Суконна, хімічна, металообробна, бавовняна, цукрова були в дуже скрутному становищі. Перші машини зявилися у кінці 18 ст., але ніде не використовувалися. Текстильна, металургійна, поліграфічна, керамічна та інші галузі промисловості.

Розвивалася текстильна, металургійна, поліграфічна, керамічна та інші галузі промисловості. У 20-их роках зароджується французьке машинобудування. За обсягом виробництва промислової продукції в середині XIX ст. Франція займала друге місце у світі після Великобританії. Вона прискорила становлення і розвиток деяких галузей французької промисловості (суконної, хімічної, металообробної). Всі промислові галузі перейшли на машинне виробництво.

У Німеччині довгий час панувало середньовічне ремісниче виробництво, основною формою якого були цехи. Ремісниче виробництво було малоефективним

Прискореними темпами розвивалася воєнно-промислова база, в якій особливу роль відігравали сталеплавильні, артилерійські заводи. Велике значення надавалося залізничному будівництву.

Посередництво у торгівлі зброєю, боєприпасами і та. ін. приносило великі прибутки. Перші прядильні машини у США появилися в кінці 80-х років. Перші парові машини з'явилися в останньому десятилітті XVIII ст..  Більшість текстильних фабрик працювали на енергії води. Саме наявність дешевої енергії водяних двигунів пояснюється запізніле впровадження нових машин.

Прискореними темпами розвивалася текстильна фабрична промисловість, яка в середині XIX ст. за обсягом виробництва поступалася лише англійській. Проте найбільших успіхів США досягли у будівництві залізниць та використанні паровозів. В середині XIX ст. у США вже існували власні машинобудівні заводи. Особливо швидко розвивалося сільськогосподарське машинобудування. В цей же час активно впроваджуються в життя оригінальні досягнення американської інженерно-технічної думки.

Цей радикальний переворот у розвитку продуктивних сил розпочався з впровадженням робочих машин і парової енергетики спочатку в галузях легкої промисловості, захопивши потім всі основні сфери матеріального виробництва - важку промисловість, транспорт і в останню чергу сільське господарство.

Бавовняного виробництва включає три основні галузі:бумаго-прядильне, ткацтво, набивання і фарбування тканин. В  
Москві було відкрито машинобудівний завод. Створення залізниць стало потужним поштовхом до руйнування докапіталістичних форм виробництва.

Соціально економічні наслідки

Переворот призвів до остаточного формування капіталістичного ладу, підвищення його ефективності на новій технічній основі та започаткування індустріалізації, посилення класових суперечностей, виникнення робітничого та профспілкового руху, загострення основної суперечності ранньокапіталістичної системи — між суспільним характером виробництва, що утвердився разом з перемогою фабричної організації над мануфактурою, та приватнокапіталістичною формою привласнення.

Тип торговельної політики

Вели вільну торгівлю.

Вільна торгівля

Вільна торгівля

Вільна торгівля

Вільна торгівля

Місце у світовому промисловому виробництві

• до

• після

Англія була завжди першим постачальником і виробником продукції у Європі, бо війни її мало торкались. І коли Наполеон брав Європу то вона вийiла на гарний рівень постачання текстилю, бавовни та інших матеріалів.

Важливим фактором промислового перевороту був вихід на якісно новий технічний рівень англійської бавовняної промисловості, що забезпечувався поступовим впровадженням у текстильне виробництво нових машин і механізмів

Франція ніколи не вирізнялась великими досягненнями у технологічному прогресі. Найкращою на той час була Англія.

Але після промислового перевороту починають з’являтися нове устаткування, приладдя. Особливу роль у текстильній галузі промисловості відіграв верстат Жаккара, створений у 1804-1808 рр., який виготовляв тканини з візерунком, та машини Жирара (1810 р.), які здійснювали хімічно-механічну доробку льону. Щоправда, ці винаходи поширилися у французькій текстильній промисловості лише у 40-их роках. В цілому інженерно-технічна думка у Франції відставала від англійської.

У Німеччині довгий час панувало середньовічне ремісниче виробництво, основною формою якого були цехи. Мануфактури появилися у кінці XVIII ст., і були розташовані, як правило, у сільській місцевості.

Впродовж 60-их років різко збільшується загальна потужність парових двигунів. Особливо високими темпами розвивається важка промиловість. У Німеччині відразу будувалися величезні на той час машинобудівні підприємства, оснащені найновішим обладнанням. Саме це забезпечило небачені у XIX cт. темпи промислового виробництва. Структура німецької фабричної промисловості теж вигідно відрізнялася від англійської та французької. У Німеччині було здійснено ряд винаходів (барвники), внаслідок чого почала успішно розвиватися хімічна промисловість.

До того як почалася промислова революція США розвивалось, але не такими темпами. Це була аграрна країна, такою вона залишалася і після перевороту. Перед революцією американці працювали в основному на англійських машинах.

Після промислового перевороту дуже великий попит мало американське устаткування, яке навіть було кращим ніж англійське. Вони поступово почали випускати свої машини. Розвиток залізничного будівництва сприяв прискореному росту металургії, добувної та машинобудівної галузей промисловості. У 40-их роках широко застосовуються пудлінгові печі.

Росія це здебільшого держава аграрна, з великими та родючими земельними наділами, але з погано розвиненою економікою, машинобудування.

Після відміни кріпацтва економіка пішла вгору. Впроваджуюься нові технології, розвиваються фабрики, заводи. Але це переносилося дуже тяжко нашим працьовитим народом.

Висновки

Промисловий переворот змінив економічну географію Англії. Виникли нові промислові райони, які спеціалізувалися на виробництві окремих видів товарів і продуктів. Значно зросли обсяги промислового виробництва. Англія перетворилася у «майстерню» світу, її винаходи знаходили застосування у багатьох країнах. Змінилася соціальна структура суспільства, збільшилася кількість робітників, які становили 45,5% зайнятого населення. Прискорилася урбанізація Англії. На кінець XIX ст. у містах проживало майже 75% населення.

Континентальна блокада Англії, яку проводив Наполеон у 1806 р., закрила французький і європейський ринки для англійських промислових товарів, створила великі економічні труднощі для Англії. Вона прискорила становлення і розвиток деяких галузей французької промисловості (суконної, хімічної, металообробної). Проте ті галузі промисловості, які працювали на колоніальній сировині (бавовняна, цукрова), переживали занепад. В цілому, прагнення Наполеона створити умови для панування французької промисловості на континенті негативно позначилися на ході промислового розвитку. Франція на довгі роки була позбавлена англійських машин, металовиробів та вугілля, необхідних для механізації виробничих процесів. Сільське господарство Франції страждало через припинення експорту зерна, вин та інших продуктів. Континентальною блокадою були невдоволені союзники Наполеона.

Після промислового перевороту Німеччина перейшла на абсолютно новий етап у виробництві товарів та економіки. Вона не тільки почала широко використовувати нові технології, а й виготовляти їх скільки треба державі. Вона найперша у світі повідкривала найбільші фабрики.

США була далекою від Європи, але через це вона і пішла у прогресі так далеко, її нне чіпали війни, а іммігранти які тікали з Європи дали їй багато робочої сили. Англійці розповіли секрет інновацій, яку вони потім успішно використовували у своїх цілях.

Східній Україні йшов процес індустріалізації, проходив переворот дуже швидко порівняно з Україною у сладі Австро-Угорщини. Росію дуже відставала від Європи у розвитку.

Характеристика

Російська імперія

Австро-Угорська імперія

1.Основні напрями с/г  виробництва:

а)форми організації господарства

б)характер праці основних виробників

в)характер зв’язків з ринком панських господарств

г)характер зв’язків з ринком селянських господарств

Поміщицьке, рангове землеволодіння та селянське господарство

Купецький капітал,підприємництво,наймана праця. Кріпацтво(до1861р.)Відробіткова,грошова і натуральна рента,державні повинності

Доходи маєтку власник намагався збільшити за рахунок впровадження різних промислів: будівництва млина, крупорушки, олійниці або винниці, заводив підгодівлю худоби, запровадження вир-во дьогтю, поташу, селітри, заліза.

Селяни дістали право укладати торговельні угоди, вільно займатися промислом чи торгівлею, переходити в інші верстви суспільства (міщани, купці). Зросли посівні площі, валовий збір зерна, товарність сільського господарства.

Селянські надільні(русти кальні) та поміщицькі(домініальні)

Кріпацтво.Відпрацьовувався чинш,розмір якого залежав від доходів селянського господарства.

Втягування поміщицьких господарств у товарно-грошові відносини призводило до зростання панщини,адже екстенсивний характер господарювання у фільварках забезпечував збільшення вир-ва товарного продукту лише через зростання посівних площ та кількості робочих рук.

Право пропінації.

Скорочення селянських наділів.У користуванні селян були пасовища й луки,незначна частина лісів.За все вони повинні були нести повинності,відпрацьовувати панщину,сплачувати частину свого доходу державі та духовенству.

Рівень с/г вир-ва,особливо селянського, залишався надзвичайно низьким. Головним його напрямом були хліборобство та вирощування технічних культур,культивування картоплі, вирощування кукурудзи. Галичина, Закарпаття, Буковина були відсталою аграрною провінцією Австро-Угорської імперії. У цьому секторі економіки було зайнято близько 90 % населення. Зміни в сільському господарстві відбувалися повільно, воно розвивалося переважно пруським шляхом. Кількість сільської буржуазії становила 11 % в Галичині та 8 % – на Буковині. Деякі зміни в сільському господарстві краю відбулися лише після скасування в 1848 році кріпосного права.

2.Розвиток промисловості:

а)мануфактурне виробництво та його форми

б)початок промислового перевороту

Петро I спрямував свою політику щодо мануфактури України на перетворення її у ринок збуту та сировинний придаток Росії. Створення приватних,казенних(скарбових мануфактур) та

кріпосних мануфактур(як державних,так і приватних) з великою кількістю «приписних» робітників. Власники найчастіше російські підприємці.

30-40рр. зберігається певна  спадкоємність тенденцій в економічній  сфері. Продовжувався процес  кількісного  зростання промислових підприємств. В основі промислового перевороту  лежав технічний прогрес,суть якого полягала у заміні ручної праці машинною,широкому запровадженні у виробництво парових двигунів,удосконалених технологій. Відбувається поступове витіснення кріпосницької мануфактури капіталістичною фабрикою. Нові машини і технології вимагали якісно нової робочої сили — дисциплінованої, кваліфікованої, зацікавленої в наслідках праці. Цілком зрозуміло, що закріпачений робітник не відповідав цим критеріям, і тому частка вільнонайманої праці продовжувала неухильно зростати. Потреби економіки та поглиблення диференціації промисловості сприяли появі в українських землях нових галузей — кам´яновугільної, машинобудівної, цукроварної тощо. Помітні зрушення відбулися в розміщенні промислових підприємств та в складі їх власників. 

Розвиток товарно-грошових відносин, проникнення капіталістичних відносин у сільське господарство, занепаді кріпосницької мануфактури. Наслідками цього процесу стали зростання товарності сільського господарства, поглиблення спеціалізації окремих районів України в сільськогосподарському виробництві. Починається технічний переворот у промисловості. Прискорюється процес створення та розвитку фабрично-заводського виробництва.

Перші дві парові машини в Галичині з'явилися лише у 1843р. На західноукраїнських землях розвивалися винокуріння, пивоваріння, металообробна, фарфорово-фаянсова, цукрова, лісова, добувна (сіль, нафта, залізна руда, кам'яне вугілля) галузі промисловості, виробництво грубого сукна. Та панівне становище займало ремісництво.Подекуди розпочинається застосування машин. У містах продовжували існувати цехи, мануфактурне вир-во в таких галузях,як гуральництво,поташне вир-во, залвзноробна,видобування солі.Використання найманої праці, перехід від мануфактури до фабрично-заводської.

З початком промислового перевороту галицькі ремесло та мануфактурне вир-во занепадають, за винятком хліба, гуральництва та сірчаної промисловості. Будівництво залізниць тісніше зв'язало край із західними провінціями Австро-Угорщини, сприяло поліпшенню умов збуту західноукраїнської продукції, розширенню як внутрішнього, так і зовнішнього ринку, а також товарів західної промисловості. 70-90-ті роки стали періодом становлення фабрично-заводської промисловості, поліпшення її енергоозброєності, що прискорило процес промислового перевороту. Особливо швидкими темпами розвивалася нафтова промисловість. Водночас розвивалися озокеритова промисловість, видобуток бурого вугілля, виробництво солі.

3.Розвиток торгівлі

а)основні напрямки

торговельних зв’язків

б)організаційні форми

Прямими заборонами були перекриті можливості для українського купецтва в уже налагодженій міжнародній торгівлі через прибалтійські порти – Ригу,Гданськ,Кенігсберг,куди заборонялося вивозити укр.товари,а спрямовували їх до Архангельська – на той час єдиного морського порту Росії(1701р.). Однією із важливих статей укр.експорту були горілка і тютюн, які активно вивозилися в Росію.  Активізується зовнішня торгівля. З України вивозили зерно, вовну, цукор. Український експорт складав 60 % загальноросійського. Торговельні зв’язки підтримувалися з Німеччиною, Францією, Австрією, Чехією, Угорщиною. Найбільшим портом на півдні України стала Одеса, яку в другій половині XIX ст. навіть називали „пшеничним містом”, бо саме через неї тоді експортувалася значна частина загальноросійського виробництва пшениці. Взагалі Одеса набула великої ваги як транзитний пункт у зовнішній торгівлі всієї імперії.

Купецтво формувалося за рахунок торгівельних агентів,шляхти,козацької старшини. Купецький капітал зростав як за рахунок торгівельних операцій, так і внаслідок занять купців лихварством та орендаторством. Використовуючи різні форми збагачення,купецтво активно впливало на поглиблення товарності виробництва промислової та с/г продукції, активізації зв’язків між регіональними ринками та формування єдиного всеукраїнського ринку.

Вивозили в Австро-Угорщину, Німеччину та інші країни нафту, озокерит, сіль, худобу та різні сільськогосподарські продукти, довозили промислові товари: машини, металеві та різні текстильні й галантерейні вироби тощо.

Критерій

Школа

Австрійська

кембриджська

американська

шведська

математична

Предмет дослідження

Розробка ідеї «граничної корисності»

Новий напрям в економічній теорії, неокласичний.

Закон спадної продуктивності праці й капіталу

Проблема динаміки цін у неокласичній теорії.

Опрацювання теорії макроекономічної рівноваги.

Вихідний пункт економічного аналізу

Вихідним методологічним принципом, на якому базується система поглядів австрійських учених, був суб'єктивно-психологічний підхід до аналізу економічних процесів і їхніх факторів.

 Намагання розробити універсальну  економічну концепцію, об'єднавши різні економічні теорії.

У книжці «Розподіл багатства» він доводив, що розподіл суспільного доходу відбувається згідно з природним законом, який забезпечує кожному власникові фактора виробництва стільки багатства, скільки він створює.

Дослідження економічного циклу дали змогу виділити гострі проблеми нагромадження капіталу, проаналізувати його вплив на виробництво, розподіл доходів, заощадження, простежити зв'язок між інвестиціями й грошима.

Виникнення математичної концепції економічної рівноваги зумовлене перетворенням капіталізму на розвинуту господарську систему з високим рівнем взаємозв'язку та однорідності всіх її частин і елементів

Основний економічний суб'єкт; сфера дослідження

Її теоретичними принципами були суб'єктивний ідеалізм та теорія граничної корисності.

Дослідження ціна продукту, яку він розглядав як найважливіший елемент ринкової економіки. Суть його теорії ціни полягає в синтетичному поєднанні двох груп факторів, що впливають на ринкову ціну.

Він намагався знайти принцип розподілу доходу, критерій, який визначав би частку кожного фактора в продукті.

Досліджувалося представниками цієї школи, визначила «Велика депресія» та її наслідки. Проте на відміну від інших напрямів економічного аналізу стокгольмська школа не запропонувала єдиної аналітичної моделі.

В основу математичної моделі Вальраса покладено ринковий підхід до економічних явищ. Рівновага в економіці не зводиться до ринкової рівноваги, але її можна досягнути тільки через ринковий механізм, через обмін.

Джерело формування вартості (цінності)

Вартість виникає внаслідок взаємозв'язку між потребою людини й економічними благами, що можуть її задовольнити.

Середню ціну (вартість) Маршалл трактує як результат ціноутворення, коли перетинаються на ринку ціна попиту і пропозиції.

Особливістю концепції Кларка є те, що його теорія розподілу бере за вихідну точку не «витрати», не «вкладення» виробничих факторів, а отримані від кожного фактора результати.

Вартість — величина не постійна та не об'єктивна. Головним фактором, який визначає вартість, є гранична корисність. За умов досконалої конкуренції і ринкової рівноваги ціни товарів мають бути пропорційними граничним корисностям цих товарів. Але в реальному житті, ця пропорційність порушується.

Вальрас не визнавав трудової теорії вартості й поділяв усіх агентів виробництва на дві групи: власників виробничих послуг (землі, праці й капіталу) та підприємців.

Методологічний інструментарій

Для того щоб вивчити і розкрити закони економіки в цілому, треба було, на їхню думку, спочатку вивчити механізм їхньої дії на прикладі одного ізольованого господарства, а потім екстраполювати отримані висновки на всю сукупність господарств. Такий метод дослідження отримав назву «робінзонат».

За умов вільної конкуренції достатньо опосередкованих методів, а з посиленням позицій монополій в економічному житті виникає необхідність прямого втручання держави.

Кларк розробив власний метод. За аналогією з теоретичною механікою він поділив економічну науку на три розділи

Метод «очікувань» Мюрдаля означав включення очікувань як явних змінних у формальну теорію рівноваги.

Основний інструмент у цьому механізмі — ціна. Вирівнювання попиту і пропозиції товарів відбувається за допомогою пошуку взаємоприйнятних цін, які є цінами рівноваги.

Основні характеристики

Реформи

Австро-Угорська імперія

(1848 р.)

Російська імперія

(1861 р.)

1. Рушійні сили, що спричинили  реформи

Навесні 1848 р. в ряді європейських країн почалися буржуазно-демократичні революції не залишалася осторонь і Австро-Угорська імперія.

Збурення поневоленого прошарку суспільства.

1.Економічна відсталість Росії.

2.Поразка Росії в Кримській війні (1853—1856).

3.Розвиток ринкових відносин  вимагав скасування кріпосного права.

4.Селянські виступи (1855 р.- «Київська Козаччина»; 1856 р. — «Рух  в Таврію за волею»)

2. За реформою скасовувалося

Панщина на Галичині

Кріпосне право

3. Викупу за умовами  реформи підлягало

Селянські наділи(ліси, поля, посовища)

Викуп наділів, якими селяни користувалися.

4. Статус селянина:

1* до реформи

2* після реформи

1* Селянин не мав прав. Міг бути куплений або проданий..

2* Селянин став майже  вільним, отримав деякі права, мав  право на викуплену землю. селяни  могли виступати в судах, укладати  будь-які угоди, вести підприємницьку діяльність.

1* Селянин не мав прав. Виконував всю чорну роботу. Міг  бути куплений /проданий.

2* Зв'язок селянина і  поміщика залишився у вигляді  сплати повинностей у розмірі 6% річних, поки не стає власником свого наділу.

5. Умови наділення селян  землею відповідно до реформи

Селянин мав свої наділи, але зобов’язаний був сплачувати за них протягом 40 років після чого земля вважалася його власністю.

Селянин повинен був відпрацювати свою землю у пана.

6. Форми власності на  землю

Поміщики: право пропінації, ліси та пасовища.

Селяни: отримали право на землю.

Земля залишалась у власності поміщика. Поки селянин не викупав її.

7. Наслідки реформи

Почалося піднесення аграрного сектору.

Селяни почали вести торгівельні зв’язки та деяку підприємницьку діяльність

Піднесення ослаблої економіки в цілому.

Основні напрямки економічної політики

“Новий курс” Ф.Д.Рузвельта

Економічна програма нацистів

1. Інституційні основи державного регулювання економіки

Розширення держсектору

Націоналізація підприємств воєнного виробництва

+

+

2. Структурна політика держави

Картелювання промисловості

Розвиток галузей воєнної промисловості

+

+

3. Інвестиційна політика держави

Державне фінансування воєнних виробництв та галузей важкої промисловості

Скорочення інвестицій на розвиток групи “Б”

Державна підтримка фермерських господарств

+

+

4. Фінансова політика держави

Головна мета – бездефіцитний бюджет

Підвищення оподаткування населення

Зниження податків з доходів дрібних та середніх підприємств

Підвищення податків з підприємств з високими доходами

5. Кредитно-грошова політика держави

Припинення обміну банкнотів на золото

Вилучення золота з обігу

Девальвація грошової одиниці

Державне страхування грошових заощаджень населення

Надання банкам державних кредитів

Встановлення державного контролю над банківською діяльністю

+

+

+

+

+

+

6. Державне регулювання ціноутворення

Встановлення меж коливання цін на окремі види продукції

Державні закупівлі продукції

+

7. Соціальна політика держави

Запровадження пенсійного забезпечення

Скорочення виплат допомоги по безробіттю

Скорочення виплат населенню по соціальному страхуванню

+

-

+

-

+

8. Державне регулювання трудових відносин та зайнятості населення

Організація громадських робіт з метою скорочення безробіття

Запровадження трудової повинності

Підвищення рівня мінімальної заробітної плати

Зниження рівня заробітної плати

+

+

+

-

+

9. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності

Покращення платіжного балансу

Організація клірингової системи взаємних розрахунків

+

+

10. Запровадження системи централізованого планування

Розробка планів випуску продукції (асортимент, обсяги, термін)

Планування обсягів поставок продукції по імпорту

+

+