Сутність зовнішньої торгівлі

 

 

Вступ

 

Зовнішня торгівля в широкому розумінні охоплює всяку обмінну діяльність як товарами, так і іншими продуктами людської праці. Вона є вагомою рушійною силою економічного зростання в будь-якій країні світу. Зовнішньоторговельні операції складають 80% всіх операцій, які включає зовнішньоекономічну діяльність суб'єктів світового господарства. Від величини сальдо чистого експорту залежить не лише стан платіжного балансу країни, ситуація на її валютному ринку, динаміка валютного курсу та валових міжнародних резервів, але й здатність країни зберігати економічну незалежність, підтримувати зовнішній державний борг на безпечному для країни рівні, запобігаючи досягненню критичної величини запозичень на світовому фінансовому ринку. Саме тому ефективне управління експортно-імпортною діяльністю економічних суб’єктів на макрорівні з метою підтримання її раціональної товарної структури та сальдо зовнішньої торгівлі на оптимальному для економіки рівні є актуальним завданням економічної політики держави [1].

Проблемою зовнішньої торгівлі світового характеру є упорядкована діяльність країн на міжнародному ринку, тому необхідно регулярно узгоджувати засоби зовнішньоторговельної політики, розробляти взаємоприйнятні правила і процедури, які визначають рамки поведінки держав. З одного боку, зовнішня торгівля стала потужним чинником економічного зростання, а з іншого – відбулося помітне підвищення залежності країн від міжнародного товарообміну.

Актуальність теми у сучасних умовах досить важлива, тому що зовнішня торгівля складає основу торгівлі між країнами [2].

З отриманням незалежності Україна, орієнтуючись на світовий ринок, поступово робить кроки, пов'язані з поліпшенням своєї зовнішньої торгівлі і співпрацею з іншими державами. Але в умови присутності в країні поки ще невирішених політичних і економічних проблем, цей процес затягується і протікає не так інтенсивно, як це передбачається планами національного уряду.

 

1. Сутність зовнішньої торгівлі

 

Формою зв'язку між виробниками продукції різних країн виступає їх зовнішньоторговельна діяльність. Під зовнішньою торгівлею розуміють міжрегіональний обмін товарами, послугами та капіталом (одержання кредитів). Розвиток зовнішньої торгівлі обумовлен тим, що вона дозволяє встановити рівновагу між надлишками і дефіцитом в господарстві окремих країн.

Зовнішня торгівля оцінюється за допомогою базових понять експорту, імпорту і зовнішньоторговельного обороту.

Експорт – це кількість товарів (у натуральному або вартісному вимірі), вивезених з країни.

Імпорт – це кількість товарів (у натуральному або вартісному вимірі), завезених у країну з-за кордону. Вся сума експорту й імпорту країни представляє її зовнішньоторговельний оборот.

Якщо позначити зовнішньоторговельний оборот В, експорт Е, імпорт І, то формула обороту зовнішньої торгівлі В = Е + І. При цьому слід пам'ятати, що оборот зовнішньої торгівлі країни розраховується у вартісних одиницях, оскільки включає різнорідні товари, не порівняні в натуральному вимірі. По окремих товарах можна вимірити експорт і імпорт у натуральних одиницях (штуки, тонни, метри).

Дуже важливим поняттям є баланс зовнішньої торгівлі. Якщо позначити баланс зовнішньої торгівлі країни Б, то формулою балансу зовнішньої торгівлі буде:

Б = Е – І.

Баланс зовнішньої торгівлі може мати позитивну чи негативну величину і рідко зводиться до нуля. Відповідно можна говорити про позитивний або негативний сальдо торговельного балансу країни. Негативне сальдо торгового балансу означає виникнення пасивного торговельного балансу. І, навпаки, позитивне сальдо характеризує активний торговий баланс країни [3].

 

2. ОСОБЛИВОСТІ ТА ПРОБЛЕМИ ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ

 

На сучасному етапі, Україна поки що не змогла вийти на широкий світовий ринок і зайняти на ньому власні надійні ніші з постачання готової, а не сировинної та сільськогосподарської продукції [4].

Обсяги експорту до країн СНД становили 36,5% від загального обсягу експорту, Азії – 26,7%, Європи – 26,6% (у т.ч. до країн Європейського Союзу – 24,9%), Африки – 5,9%, Америки – 4,1%, Австралії і Океанії – 0,1%.

Найбільші експортні поставки здійснювались до Російської Федерації – 26,2% від загального обсягу експорту, Туреччини – 5,8%, Італії – 4,7%, Білорусі – 3,6%, Польщі – 3,4%, Німеччини – 3% та Індії – 2,6%, рис. 2.1.

Рис. 2.1. Основні країни-партнери в експорті товарів, січень – жовтень 2009 р. відносно січень-жовтень 2010 р.

У загальному обсязі експорту товарів у порівнянні з січнем-жовтнем 2009 р. збільшилась частка чорних металів – з 26,3% до 29,2%, енергетичних матеріалів, нафти та продуктів її перегонки – з 4,9% до 7,2%, руд, шлаків та золи – з 3,3% до 5,1%, залізничних або трамвайних локомотивів, шляхового обладнання – з 1,8% до 4,5%, продуктів неорганічної хімії – з 1,7% до 2,2%. Натомість зменшилась частка механічних машин – з 6,9% до 6,2%, електричних машин – з 5,4% до 4,9%, зернових культур – з 9% до 4,9%, виробів з чорних металів – з 5,2% до 3,8%, насіння і плодів олійних рослин з – 2,5% до 1,8%, добрив – з 2,2% до 1,8%.

Імпорт з країн СНД становив 44,2% від загального обсягу, Європи – 33% (у т.ч. з країн Європейського Союзу – 31,4%), Азії – 16,1%, Америки – 4,8%, Африки – 1,5%, Австралії і Океанії – 0,4%.

У загальному обсязі імпорту найбільші надходження здійснювались з Російської Федерації – 36,7%, Китаю – 7,7%, Німеччини – 7,6%, Польщі – 4,7%, Білорусі – 4,2%, США – 2,9%, Італії – 2,2%, рис. 2.2.

Рис. 2.2. Основні країни-партнери в імпорті товарів, січень – жовтень 2009 р. відносно січень-жовтень 2010 р.

Збільшились проти січня-жовтня 2009 р. імпортні поставки з Російської Федерації (на 83,1%), Китаю (на 69,5%), Білорусі (на 55,6%), США (на 31,9%), Польщі (на 27,7%), Німеччини (на 15,6%).

У загальному обсязі імпорту товарів збільшилась частка енергетичних матеріалів, нафти та продуктів її перегонки – з 31,6% до 32,3%, електричних машин – з 4,8% до 5,7%, наземних транспортних засобів, крім залізничних – з 4,5% до 5,4%, чорних металів – з 2,5% до 3,2%, руд, шлаків та золи – з 1,6% до 1,9%. Зменшилась частка механічних машин – з 9% до 7,5%, фармацевтичної продукції – з 4,5% до 3,9% [5].

За січень-жовтень 2010 р. експорт давальницької сировини становив 45,7 млн. дол. (на 56,7% більше, ніж у січні-жовтні 2009 р.). У той же час до України імпортовано готової продукції, виготовленої з давальницької сировини, на 49,3 млн. дол. (що на 35,1% більше, ніж у січні-жовтні 2009 р.) [6,7].

Рис. 2.3 Загальний товарообіг України

Починаючи з 2005 року сальдо зовнішньої торгівлі має негативне значення.

За підсумками розвитку зовнішньої торгівлі України у 2010 році внаслідок перевищення темпів зростання імпорту над експортом утворилося негативне сальдо торгівлі товарами. Так, при зростанні експорту товарів на 29,6%, а імпорту – на 33,7%, сальдо торгівлі товарами склалось від’ємним в сумі 9,3 млрд. дол., в той час як у 2009 році сальдо торгівлі товарами було також від’ємним і склалося в сумі 5,7 млрд. дол.

Тенденція погіршення сальдо торгівлі товарами продовжує спостерігатися і в поточному році. Так, у січні-лютому 2011 року при зростанні імпорту на 64,1%, а експорту – на 46,8%, сальдо торгівлі товарами склалось від’ємним в сумі 2,1 млрд. дол., що гірше січня-лютого минулого року на 1,5 млрд. дол., або в 3,5 рази.

Формування негативного сальдо зовнішньої торгівлі товарами в 2010 році та в січні - лютому поточного року відбувалося під впливом низки факторів, а саме: значна питома вага нафти та газу в імпорті (понад 30%) і тенденція підвищення їх вартості; збільшення попиту на світових ринках на основні товари українського експорту та активізація торговельно-економічного співробітництва з основними торговельними партнерами; подолання кризових явищ в провідних галузях промисловості, які виникли внаслідок розгортання з кінця 2008 року світової фінансово-економічної кризи, та потреба в додаткових джерелах сировини та матеріалів для нарощування власного виробництва; відновлення тенденції щодо переозброєння виробництва та потреба у впровадженні енергозберігаючих технологій, насамперед у галузях машинобудування, чорної металургії, хімічної промисловості; поліпшення купівельної спроможності населення тощо.

Слід відзначити, що тенденція збільшення негативного сальдо в зовнішній торгівлі України в перспективі може призвести до погіршення платіжного балансу та неможливості з боку України вчасно обслуговувати зовнішні фінансові зобов’язання [8].

Для України проблеми оптимізації зовнішньої торгівлі мають найважливіше значення, що обумовлено низкою причин: по-перше, національна економіка знаходиться у фазі глибоких ринкових трансформацій, в ході яких формується її структура і інституційне середовище, а участь в міжнародній торгівлі робить величезний вплив на інтенсивність і спрямованість перетворень; по-друге, за останні роки не було досягнуто високого рівня результативності зовнішньої торгівлі, закріпилася сировинна спрямованість експорту, посилилася залежність від імпорту енергоресурсів і високотехнологічних продуктів; по-третє, на початку 2008 року відбувся вступ до глобальної торгової інституційної системи – СОТ; по-четверте, Україна активно ініціює включення в євроінтеграційні процеси, не створивши для цього реальних економічних передумов і мотивів; по-п'яте, величезні проблеми зосереджені у сфері конкурентоспроможності вітчизняних товарів і послуг на світових ринках і в цілому конкурентоспроможності національної економіки [2].

ВИСНОВОК

 

Процес становлення України як незалежної, економічно самостійної держави тісно пов'язаний з необхідністю здобуття нею належного місця в міжнародній торгівлі. По суті своїй, ці два процеси є аспектами однієї і тієї ж проблеми – проблеми утвердження країни на світовій арені, і в першу чергу – через її визнання як повноцінного і повноправного суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності. Через існуючу в Україні економічну ситуацію, шлях до такого визнання має бути досить довгим. Це пояснюється тим, що більшість внутрішньоекономічних проблем, з якими зіткнулася країна, – спад виробництва і зниження його ефективності, зростаюче безробіття, кризи у сфері платежів та натуралізація господарських зв'язків – самим безпосереднім чином пов'язані з дією зовнішньоекономічних факторів. У таких умовах Україні непросто знайти свою нішу у світовому господарському комплексі, тим більше що ринки основних світових товарів вже сформувалися [4].

Таким чином, особливості розвитку зовнішньої торгівлі України на сучасному етапі розглядаються широко. Питання, які виникають в цій сфері, потребують подальших досліджень, поглиблення аналізу якісних і кількісних параметрів, структурних особливостей і географічних векторів розвитку торгових зв'язків. Зовнішня торгівля України як і раніше перевершує інші форми зовнішньоекономічних зв'язків.

Важливість зовнішньоекономічної діяльності для забезпечення економічного розвитку України в сучасних умовах і недостатній рівень платоспроможного попиту на внутрішньому ринку зумовлює необхідність підвищення конкурентоспроможності експортної продукції. Лише на основі структурної перебудови вітчизняної економіки, підвищення технологічного рівня виробництва та освоєння інноваційної продукції можна створити передумови для формування нових конкурентних переваг України та розвитку ефективного експорту [3].

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Касич А. О. Структурні характеристики зовнішньої торгівлі України / А. О. Касич, С. В. Дідур // Актуальні проблеми економіки. – 2008. – №1. – С.85-94.

2. Козик В.В. Міжнародні  економічні відносини: [Навч. посібник] / В.В. Козик, П.А. Панкова, Н.Б. Даниленко – К.: Знання, 2008. – 406с.

3. Международные экономические отношения: Учебник / Е.Ф. Авдокушин. – М.: Юристъ. – 1999. – 218 с.

4. Хмелев И. Б. Мировая экономика: Учебно-методический комплекс. – М.: Изд. центр ЕАОИ, 2009. – 360 стр.

5. Визначення шляхів удосконалення зовнішньої торгівлі України [Електронний ресурс]. – режим доступу: http://xreferat.ru/53/2814-2-viznachennya-shlyah-v-udoskonalennya-zovn-shn-o-torg-vl-ukra-ni.html

6. Офіційний сайт Державного комітету статистики України [Електронний ресурс]. – режим доступу: www.ukrstat.gov.ua

7. Офіційний сайт Державної митної служби України [Електронний ресурс]. – режим доступу: www.customs.gov.ua

8. Офіційний сайт Міністерства економічного розвитку і торгівлі України [Електронний ресурс] – режим доступу: http://www.me.gov.ua