- надання маркетингових,
інформаційних, юридичних і рекламних
послуг;
- проведення інноваційної
діяльності;
- сприяння залученню інвестицій,
в тому числі іноземних, на
територію України;
- сприяння іноземним інвесторам
у розміщенні капіталу;
- фінансування капіталовкладень
за дорученнями власників або
розпорядників інвестованих коштів;
- здійснення всіх видів зовнішньоекономічної
діяльності.
Відмінністю і конкурентною перевагою
є те, що послуги, надані споживачам, відрізняються
високою якістю, їх ціна не є вище, ніж
ціна аналогічних послуг, що реалізуються
у конкурентів.
Товариство діє на підставі
Статуту, рішення засновників (протокол
№1 від 12.06.2009 р.) та законодавства України.
Товариство створено на невизначений
термін. Місцезнаходження Товариства:
Україна, 02660, м. Київ, вулиця Магнітогорська,
1, 4 поверх.
Статутний капітал Товариства
становить 24 100 000,00 грн. (двадцять чотири
мільйони сто тисяч гривень ). Він складається
з вартості вкладів його Учасників.
В Товаристві утворюється Резервний
фонд, який формується шляхом щорічних
відрахувань у розмірі не менше п’яти
відсотків від чистого прибутку. Такі
відрахування здійснюються до досягнення
Резервним фондом розміру 25% Статутного
капіталу.
Прибуток Товариства повністю
залежить від кількості продаж послуг
інтернету і телебачення (Додаток 3).
Прибуток Товариства утворюється
з надходжень від господарської діяльності
після покриття матеріальних та прирівняних
до них витрат і витрат на оплату праці.
З балансового прибутку Товариства сплачуються
проценти по кредитах банків та по облігаціях,
а також вносяться передбачені законодавством
України податки та інші платежі до бюджету.
Чистий прибуток, одержаний після зазначених
розрахунків, залишається у повному розпорядженні
Товариства. Порядок розподілу чистого
прибутку визначається Загальними Зборами
Учасників.
Дивіденди виплачуються
після затвердження Загальними
Зборами Учасників річних результатів
діяльності Товариства. Загальні
Збори Учасників затверджують загальний
обсяг, форму, та строки виплати дивідендів.
Збитки Товариства покриваються
за рахунок його Резервного фонду. При
нестачі коштів Резервного фонду для покриття
збитків, рішення про джерела покриття
збитків приймається Загальними Зборами
Учасників.
Органи управління Товариства.
У Товаристві створюються і
діють такі органи управління та контролю:
1) Загальні Збори Учасників;
2) Директор;
3) Ревізійна комісія або
Ревізор.
Вищим органом управління Товариства
є Загальні Збори Учасників, в роботі яких
мають право брати участь всі Учасники
Товариства.
Загальні Збори Учасників скликаються
не рідше двох разів на рік.
Позачергові Загальні збори
Учасників скликаються при наявності
обставин, зазначених в Статуті, у разі
неплатоспроможності Товариства, а також
у будь-якому іншому випадку, якщо цього
потребують інтереси Товариства в цілому,
зокрема, якщо виникає загроза значного
скорочення Статутного капіталу.
Директор діє від імені Товариства
в межах, встановлених законодавством
України та Статутом і в зв’язку з цим:
1) здійснює керівництво
поточною фінансово-господарською
діяльністю Товариства, вирішує
оперативні питання
діяльності Товариства, приймає
рішення та видає накази з оперативних
питань діяльності Товариства;
2) забезпечує виконання
планів діяльності Товариства, здійснює
розробку і впровадження оперативних
планів діяльності Товариства
і заходів, що забезпечують виконання
виробничих завдань, здійснює заходи
по реалізації виробничої, технологічної,
інвестиційної і цінової політики;
3) без довіреності здійснює
дії від імені Товариства, представляє
його інтереси у відносинах
з органами державної
влади та управління, правоохоронними
органами, а також іншими юридичними і
фізичними особами, а також у суді,
господарському і третейському
судах як на території України, так і за
її межами;
4) укладає договори, угоди,
контракти, підписує усі необхідні
розрахункові, платіжні документи,
здійснює інші
правочини тощо;
5) розпоряджається грошовими
коштами та майном Товариства
в межах, встановлених цим Статутом,
організовує
ведення бухгалтерського, оперативного,
статистичного обліку та звітності Товариства;
6) визначає умови оплати
праці посадових осіб Товариства,
його філій та представництв;
7) розробляє та подає
на затвердження Загальних Зборів
Учасників організаційну структуру
управління
Товариством, фонд оплати праці,
плани (бюджети) основних напрямків діяльності
Товариства та звітів про їх
виконання;
8) приймає на роботу
та звільняє з роботи працівників
Товариства, приймає рішення про
застосовування до
працівників Товариства заходів
заохочення і накладення на них дисциплінарних
стягнень у відповідності до чинного
законодавства;
9) затверджує правила, процедури
та інші внутрішні документи
Товариства, визначає організаційну
структуру Товариства, затверджує Правила
внутрішнього трудового розпорядку та
розмір оплати праці працівників Товариства;
10) в межах затвердженого
фонду оплати праці, затверджує
штатний розклад працівників
Товариства та структурних підрозділів;
11) укладає від імені
Товариства з трудовим колективом
(або уповноваженим ним органом)
колективний договір;
12) видає довіреності та
забезпечує їх виконання;
13) самостійно вирішує
всі інші питання в межах
прав, що надані йому Загальними
Зборами Учасників Товариства.
Контроль за діяльністю Директора
здійснюється Загальними Зборами Учасників.
Перевірка діяльності Директора проводиться
Учасниками Товариства з власної ініціативи.
Учасники Товариства вправі вимагати
від
посадових осіб Товариства
подання усіх необхідних матеріалів, бухгалтерських
чи інших документів та особистих пояснень.
При цьому працівники повинні у строк
не більше 2 робочих днів з дати отримання
ними письмової вимоги Учасника надати
йому такі матеріали, документи та пояснення.
Контроль за фінансово-господарською
діяльністю Товариства (внутрішній аудит)
здійснює Ревізійна комісія, яка обирається
Загальними Зборами Учасників у складі
трьох осіб з числа учасників Товариства.
Строк
повноважень Ревізійної комісії
визначається Загальними Зборами Учасників.
Директор Товариства не може бути членом
Ревізійної комісії.
Перевірка діяльності Директора
Товариства проводиться Ревізійною комісією
за дорученням Загальних Зборів Учасників,
з власної ініціативи або на вимогу Учасників
Товариства. Ревізійна комісія або
її член вправі вимагати від посадових
осіб Товариства подання їй усіх необхідних
матеріалів, бухгалтерських чи інших документів
та особистих пояснень.
Розглянемо рекомендації щодо
складання бізнес-плану з позиції вимог
економічної безпеки.
У розділі бізнес-плану «Галузь
діяльності, компанія та її продукт» є
підрозділ «широкий опис кінцевого продукту,
сфери його використання, унікальні його
властивості», який становить одну з найбільших
комерційних таємниць фірми, отримання
її – це одне з головних завдань служб
економічної розвідки конкурентів. на
цю обставину потрібно звертати особливу
увагу при складанні презентаційних варіантів
бізнес-плану.
У розділі «Стратегія заснування
і подальшого розвитку» рекомендується
максимально обмежити інформацію про
швидкість зростання фірми в найближчі
роки.
У розділі «дослідження ринку
та його аналіз» обмеженню підлягає інформація
про легкодоступних та «багатих» споживачів,
про перелік отриманих замовлень, укладених
контрактів, потенційних покупців.
Інформація, викладена у розділі
«Конкуренція», дозволить спеціалістам-аналітикам
економічної розвідки ваших можливих
конкурентів визначити з достатньою достовірністю
за методикою «мрячний дощик» всі джерела
та канали отримання вами відомостей про
конкурентів, про конкурентоспроможність
їхньої продукції з вашої точки зору, про
потужність ваших картотек з інформацією
про лідерів-конкурентів, їхні фінансові
можливості та про можливі методи захоплення
частини бізнесу. А це дозволить службам
економічної контррозвідки ваших конкурентів
внести в свою діяльність певні корективи,
що нейтралізує всі ваші подальші спроби
отримати достовірну інформацію про них,
натомість дії конкурентів на ринку стануть
більш ефективними.
В розділі «Виробничий план»
найбільш цінним для економічної розвідки
конкурентів є підрозділ «стратегія та
плани», де подається повний опис виробничого
процесу, вказуються джерела постачання,
тривалість виробничого циклу, необхідні
матеріальні ресурси, характеристики
постачальників та субпідрядників, розміри
запасів, якість послуги – тобто основний
масив інформації, який визначає динамічні
характеристики фірми, а також дозволяє
визначити «ахілесові п’яти» вашого виробництва,
що дає змогу конкурентам нейтралізувати
вас ціною незначних коштів та зусиль.
При формуванні розділу «Організаційний
план, команда компанії» треба дуже обережно
підходити до характеристик осіб першого
рівня управління, особливо в питаннях
досягнення кар’єри, здобутків, «ноу-хау»,
розміру заробітної плати, володіння часткою
капіталу та сумою інвестицій, які призначені
конкретно для даної особи. Ця інформація,
якщо вона потрапить до ваших конкурентів,
дасть їм змогу реально оцінити можливості
переманювання на свій бік або вербування
в інформатори цієї особи. Така тактика
широко застосовується у світовій практиці
вже понад 4 тисячі років.
Інформація з підрозділу «Інші
інвестори» дає можливість вашим конкурентам
отримати опис ваших компаньйонів з бізнесу
та суми акцій, які їм належать, що дозволяє
шляхом впливу на цих інвесторів заволодіти
їхніми акціями з метою отримання контрольного
пакету акцій вашої компанії. Отримавши
список ваших радників та консультантів,
можна спробувати завербувати найменш
стійкого з них і таким чином негативно
впливати на стратегічні, тактичні та
оперативні дії вашої фірми. Саме тому
більшість фірм старанно засекречують
своїх радників та консультантів.
У розділі бізнес-плану «План
подальшого розвитку послуги» критичним
є підрозділ « труднощі та ризики», в якому
описуються проблеми в розвитку продукту
та можливі шляхи їх усунення. Визначаються
впливи цих можливих труднощів на величину
коштів, які необхідні для представлення
послуги на ринок. Ця інформація дає вашому
конкуренту можливість скоректувати власну
стратегію на цьому ринку щодо досягнення
максимального результату при мінімальних
витратах.
Інформацію з розділу «Економіка
бізнесу» рекомендується подавати тільки
у відносних показниках, а не в абсолютних,
з обов’язковим використанням раніше
вказаних коефіцієнтів достовірності,
особливо у підрозділі «потенційний прибуток».
Абсолютно вся інформація, яка
міститься у розділі бізнес-плану «Фінансовий
план» у випадках діяльності фірми в «золотому»
та «срібному» періодах, повинна мати
гриф «суворо конфіденційно, комерційна
таємниця», тому що така інформація, а
також «перелік витрат на собівартість
продукції» – об’єкти найбільшої уваги
служб економічного шпигунства.
Додаток до бізнес-плану щодо
забезпечення економічної безпеки складається
окремо компетентними спеціалістами фірми
та доводиться до відома обмеженого кола
перших керівників фірми.
Вважається аксіомою, що конкуренція
ведеться заради прибутку. І це – істина.
Але це ще не повна істина. Прибуток –
це тільки абстрактний образ та символ
можливостей. Великі прибутки потрібні,
щоб жити в багатстві, в оточенні красивих
речей та приємних людей, щоб забезпечити
собі повагу та стабільність, доторкнутися
до престижу та слави, зійти на найвищі
щаблі соціальної ієрархічної драбини,
завоювати владу та диктувати свою волю.
Іншими словами, реалізувати власну жадобу
багатства, влади, задоволень.
Конкуренція – це прогрес. Але
вона ставить продуцентів в такі жорстокі
умови, що вони просто вимушені діяти за
принципом «переможців не судять», або
ж – «ціль виправдовує засоби».
Конкуренція – це боротьба.
Перемагає той, хто краще, якісніше та
дешевше виготовляє, а це віддзеркалюється
у величині прибутку.
Сама економічна система диктує
необхідність накопичення секретів та
створення шпигунських структур та спорядження
їх шпигунськими перфоналіями, тому що
економічне шпигунство – це похідна від
конкуренції. Це та властивість ринкової
економіки, що її чомусь замовчують українські
апологети ринкових реформ, які наївно
сподіваються побудувати нове «світле
майбутнє», тільки вже не комуністичне,
а ідеально-капіталістичне. Знову, вже
вкотре, робиться спроба зігнорувати світовий
досвід розвитку економічних відносин,
спроба побудувати нову штучну модель
економічної системи без негативних явищ.
Уся історія людства доводить марність
таких намагань. З огляду на те, що в Україні
майже нема фахівців з питань економічної
безпеки бізнесу, які б мали відповідну
економічну та спеціальну освіту, орієнтовану
не на командно-адміністративну систему,
а на ринкову економіку, нема нічого дивного
в тому, що українські бізнесмени за свої
ж гроші дарують іноземцям свої та чужі
економічні секрети і дуже пишаються,
коли їм це вдається зробити. Тому і вважають
нас у всьому світі «тубільцями» ринкової
економіки, людьми другого сорту. Але зовсім
інакше поводять себе закордонні бізнесмени,
коли відчувають гідних партнерів. Утім,
щоб стати такими, потрібні відповідні
знання та досвід.
РОЗДІЛ 3
ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ СТРАТЕГЯЧНОГО
ПЛАНУВАННЯ ТА БІЗНЕС ПЛАНУВАННЯ НА СУЧАСНОМУ
ЄТАПІ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА
3.1. Напрямки вдосконалення
процесу стратегічного планування
на підприємстві.
Сучасному лідеру в умовах міжнародної
конкуренції повинні бути притаманні
дві якості — честолюбство і високий професіоналізм.
Наполегливість у реалізації стратегії
має на увазі свідоме зобов'язання вищого
керівництва направляти ресурси й енергію
організації на досягнення
лідируючого положення на ринку. Подібно
спортсменам, що змагаються на вищому
рівні, під час відсутності належного
настрою і готовності на будь-які жертви
заради перемоги організації не мають
ніяких шансів на успіх. Компанії, у яких
вищому менеджменту не удалося настроїти
співробітників на досягнення високих
цілей, ніколи не досягти «вершин», оскільки
працівники не мають стимулів до додаткових
зусиль і розвитку свого потенціалу.