Вплив міграції на розвиток трудового потенціалу

ВПЛИВ МІГРАЦІЇ НА РОЗВИТОК ТРУДОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ

В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ

 

 

Надто високий рівень зовнішньої трудової міграції і звуження демографічної бази відтворення трудового потенціалу негативно впливає на характер розвитку трудового потенціалу суспільства України. За останні кілька років за межі України з метою працевлаштування виїхало 3 млн осіб.

 

Основними країнами еміграції є Росія, США, Німеччина, Іспанія, Італія. Відбувається розподіл українців, які тимчасово працюють за кордоном, за тривалістю роботи і рівнем освіти. Найбільша частина мігрантів – це особи з вищою і середньою фаховою освітою. Міграція обумовлена не туризмом, чи відвідинами родичів і знайомих, а здійснюється з метою отримання доходу.

 

Традиційно основний потік трудових емігрантів з України спрямований в:

● Італію – 500 тис. осіб (офіційно 200 тис. осіб);

● Польщу – понад 450 тис. осіб (офіційно 20 тис. осіб);

● Іспанію – 250 тис. осіб (офіційно 50 тис осіб);

● Чехію – 150 тис. осіб (офіційно 50 тис. осіб)

 

 

Для розвинених країн робоча сила із країн, що розвиваються, означає забезпечення низки галузей, інфраструктурних служб необхідними працівниками, без яких неможливий нормальний виробничий процес, а іноді – нормальне повсякденне життя. Наприклад, емігранти у Франції становлять 25 % усіх зайнятих у будівництві та 1/3 в автомобілебудуванні; у Бельгії  - половину всіх шахтарів, у Швейцарії – 40 % будівельників

 

Залучення інтелектуальної імміграції для США – звичайна практика. Близько половини приросту чисельності фахівців у галузі математики, зокрема спеціалістів-програмістів, забезпечує імпорт іноземної робочої сили. Адже витрати на підготовку фахівців у США досягають 600–800 тис. доларів

 

 

Дослідження впливу зовнішньої трудової міграції засвідчило, що вона поєднує у собі й позитивні наслідки для розвитку трудового потенціалу України, а саме:

● сприяння інтеграції України до міжнародного ринку праці через міждержавний обмін трудового потенціалу;

● надання трудовому потенціалу можливості реалізувати свої здібності за кордоном, підвищити рівень кваліфікації, поліпшити матеріальне становище, ознайомитись із світовим досвідом;

● зменшення рівня не тільки реєстрованого, але й прихованого безробіття;

● забезпечення, завдяки іноземній робочій силі, покриття дефіциту трудового потенціалу необхідних професій та кваліфікацій в Україні;

● спрямування певної частини зароблених коштів на розвиток малого бізнесу, що забезпечує створення нових робочих місць.

 

Грошові перекази з-за кордону є найважливішим, а іноді єдиним засобом існування багатьох громадян України.  Так у 2010 році трудові емігранти вислали своїм сім’ям на батьківщину 5,7 млрд. євро.

 

Негативні наслідки трудової міграції для трудового потенціалу:

1. Виїжджає частина трудового  потенціалу, в тому числі висококваліфіковані працівники, які згодом втрачають свої професійні навики, оскільки за кордоном виконувана ними робота часто носить примітивний та непрестижний характер;

2. Морально-психологічний аспект  має різносторонній вплив: розпадаються  сім’ї, заробітчани втрачають власне здоров’я, не отримуючи при цьому кваліфіковану медичну допомогу;

3. Зростання цін на товари і послуги на внутрішньому ринку, зокрема на житло, при існуючій низькій купівельній спроможності основної маси населення.

4. Загальна зневіра, втрата національної самосвідомості, набуття чужих звичаїв та невластивого менталітету

 

Головним чинником, що знизить трудову міграцію є забезпечення людей роботою з належними умовами праці та її оплатою, обмеження «тіньової» економіки та «тіньової» зайнятості. Адже продуктивна зайнятість - це шлях подолання бідності та відвернення від виїзду на заробітки за кордон.