Європейська інтеграція: Бельгія

 

За даними таблиці 2.10 можемо побачити позитивну тенденцію зростання показників імпорту та експорту товарами в період з 2004 року по 2010 рік. Так, у 2004 році показник імпорту  становив 259,8 млн. дол.., а показник експорту склав – 278,3 млн. дол.. У 2009 році в період світової фінансово-економічної кризи  бачимо різкий спад показників: експорт склав – 279, 6 млн. дол.. в порівнянні з попереднім 2008 р. – 364,7 млн. дол.; імпорт  склав – 464,0 млн. дол. в порівнянні з попереднім 2008 р. – 725,4 млн. дол. В 2010 році вже бачимо тенденцію до зростання та поліпшення ситуації. Так, показник експорту склав -400,81 млн. дол., а показник імпорту – 664,62 млн. дол..

На рис. 2.3. бачимо динаміку темпів росту експорту товарів Бельгії за 2005-2010 рр.:

Рис.2.3. Динаміка експорту товарів

З графіка бачимо, що найвищий показник темпу росту експорту товарів зосереджений в 2008 році – 1,92. Також бачимо спад в 2009 році – до 0,77, і в 2010 році  зростання – 1,28.

На рис. 2.4 . можемо побачити динаміку темпів росту імпорту товарів Бельгії за 2005-2010 рр.:

Рис.2.4. Динаміка імпорту товарів

З графіку видно, що найвищий показник темпу росту імпорту спостерігався в 2007 році – 1,51. Також бачимо різкий спад  до 0,64 в 2009 році, та різке зростання до 1,27 в 2010 році.

Далі проаналізуємо динаміку зовнішньої торгівлі послугами  Бельгії за період з 2004 р. по 2010 р.:

Таблиця 2.11.

Показники зовнішньої торгівлі послугами Бельгії за 2004-2010 рр. (млн.. дол.. США)

Показники	2004	2005	2006	2007	2008	2009	2010
Імпорт (І)	22,5	28,7	35,7	55,3	79	67	55,8
Експорт (Е)	115,2	145,5	171,2	203,5	237,8	228,7	327,4
Всього імпорт (ЗІ)	896,1	1298,6	1794,3	2596,3	3836,8	3042	3394,9
Всього експорт (ЗЕ)	1558	1766,4	2271,8	2979,7	4066,3	3020,5	3609,8
Зовнішньоторговельний оборот	137,7	174,2	206,9	258,8	316,8	295,7	383,2
Зовнішньоторговельне сальдо	92,7	116,8	135,5	148,2	158,8	161,7	271,6
Питома вага імпорту	2,51%	2,21%	1,99%	2,13%	2,06%	2,20%	1,64%
Питома вага експорту	7,39%	8,24%	7,54%	6,83%	5,85%	7,57%	9,07%
Коефіцієнт покриття	5,120	5,070	4,796	3,680	3,010	3,413	5,867
Темпи росту імпорту	-	1,28	1,24	1,55	1,43	0,85	0,95
Темпи росту експорту	-	1,26	1,18	1,19	1,17	0,96	1,05

 

За даними таблиці 2.11. можемо побачити, що в 2004 році показник імпорту послуг склав 22,5 млн. дол.. , а показник експорту – 115,2 млн. дол.. Також  можемо спостерігати зниження показників в кризовий період. Так, в 2009 році імпорт послуг склав 67 млн. дол., а показник експорту – 228,7 млн. дол.. Проте замість того, щоб спостерігати зростання показників в 2010 році після кризи, ми бачимо навпаки не стрімке спадання показників. Так, в 2010 році показник імпорту послуг склав 55,8 млн. дол.. в порівнянні з 2009 р.,  а показник експорту склав 327,4 млн. дол.. в порівнянні з 2009 р.

На рис. 2.5 . можемо побачити динаміку темпів росту імпорту послуг Бельгії за 2005-2010 рр.:

 

Рис.2.5. Динаміка імпорту послуг

З графіка видно, що у 2007 році був найвищий показник темпу росту імпорту послуг і становив 1,55, потім у 2009 році – відбувся спад до 0,85. Та в 2010 році можемо побачити незначне зростання до 0,95.

На рис. 2.6 . можемо побачити динаміку темпів росту експорту послуг Бельгії за 2005-2010 рр.:

 

Рис.2.6. Динаміка темпів росту експорту послуг

З графіка можемо побачити, що у 2005 році був найвищий показник – 1,26, а починаючи з 2008 року – спостерігався стрімкий спад з 1,17 (2008 р) до 0,96 (2009 р.). Але в 2010 році можна знову побачити зростання – 1,05.

Далі розглянемо динаміку міграційних процесів пов’язаних з в’їздом в Україну громадян з Бельгії (табл..2.12) .

Таблиця 2.12.

В’їзд в Україну

Країна	Всього	Мета поїздки
		Службова, ділова, дипломатична	Туризм	Приватна	Навчання	Працевлаштування	Постійне проживання	Культурний і спортивний обмін
2006 рік
Бельгія	10232	3907	3162	2966	8	4	18	258
2007 рік
Бельгія	11741	4112	3587	3668	5	3	46	320
2008 рік
Бельгія	12913	4150	4570	3859	22	5	43	264
2009 рік
Бельгія	13455	2702	5064	5104	12	79	37	457
2010 рік
Бельгія	13796	2898	4866	5483	14	75	134	326

 

З таблиці 2.12. можемо бачити, що найбільше міграційні процеси здійснювались в 2010 році за період 2006-2010 рр., а саме в’їзд до України з Бельгії. За метою поїздки в 2006 році – виграє сфера службових, ділових та дипломатичних поїздок до України, а найменше в Україну з Бельгії в’їджало громадян з метою працевлаштування. Така ж динаміка спостерігається і в 2007 році. В 2008 році також найменша кількість громадян, а саме 5, перетинало кордон України з метою працевлаштування, проте в цьому році – найбільше -4570 тис. громадян перетнуло кордон з метою туризму. В 2009 р. та 2010 р. найбільше – а саме 5104 та 5483 тис. громадян перетнуло кордон України з Бельгії з метою приватної поїздки.

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3

ВЗАЄМОВІДНОСИНИ БЕЛЬГІЇ З УКРАЇНОЮ

 

 

 

3.1.  Проблеми співпраці  України з Бельгією.

 

Королівство Бельгія визнало Україну разом з іншими державами-членами Європейського Співтовариства 31 грудня 1991 р.Дипломатичні відносини між двома країнами встановлено 10 березня 1992 р.

Правовою основою відносин служить міждержавний Договір про взаєморозуміння та співробітництво, який Україна і Бельгія підписали у 1997 р.

Договірно-правова база двостороннього співробітництва налічує близько 30 міжурядових, міжвідомчих та міжрегіональних угод.

На нинішньому етапі основою розвитку співробітництва слугує Дорожня карта двосторонніх відносин між Україною та Королівством Бельгія, її Спільнотами та Регіонами на період 2012-2014 років, парафована у жовтні 2011 року.

Серед пріоритетних напрямків діяльності України та Бельгії залишається питання просування українського експорту на ринку країни перебування. З огляду на необхідність скорочення негативного для України балансу зовнішньої торгівлі, слід звернути увагу на просування, в першу чергу, продукції, яка на сьогодні складає позитив для сальдо двосторонньої торгівлі. В першу чергу, це стосується такої продукції, як насіння і плоди олійних рослин (рапс – група 12 за УКТЗЕД) з обсягом 137,7 млн. євро за результатами 2009 р., яка практично повністю експортувався з України до Бельгії з часткою в загальній торгівлі у 22,1% та приростом, порівняно з 2008 р. у 18,9%. Як відомо, ця продукція є сировиною для виробництва біопального, тому розвиток її експорту варто відносити до такої галузі, як енергетичне співробітництво. Разом з тим, враховуючи негативний вплив тривалого вирощування цієї культури на якість ґрунтів, питання подальшого розвитку цього експорту потребує додаткового вивчення та схвалення з боку Міністерства аграрної політики України.

  Перспективним залишається просування експорту з України металургійної продукції (група 72), поставки якої до Бельгії істотно зросли у 2009 р. (частка в експорті 8,6% із зростанням у 69,1% та позитивним для України балансом у 16,4 млн. євро).

Позитиву до балансу минулорічної торгівлі додала така група товарів, як готовий одяг (група 62) з сальдо у +15,5 млн. євро та зростанням експорту на 3,1%.

 Більш ніж на 53% збільшилися  поставки з України до Бельгії  субпродуктів харчової промисловості (група 23) з часткою в експорті 3,6% та позитивом для торговельного  балансу України у 5,3 млн. євро.

 Потребує активізації  експорт деревини та продукції  деревообробки (група 44), яка складає 5,2% експорту з позитивом для  балансу у 8,9 млн. євро, однак протягом 2009 р. збільшилася лише на 0,4%. На 78% збільшився експорт групи 26 (руди, шлаки та зола) з позитивним сальдо у 5 млн. євро.

 Активним темпами розвивався  експорт групи 63 (інші готові текстильні  вироби; комплекти; вторинна сировина), де приріст склав 78,3% з позитивним  сальдо у 2,9 млн. євро.

Разом з тим, слід звернути увагу також на товари, торгівля якими вносить негатив до українського балансу двосторонньої торгівлі. Найбільшу увагу потребує група 30 – фармацевтична продукція, яка складає 14,7% всього українського імпорту з Бельгії з негативним для України балансом у 54,6 млн. євро та приростом у 2009 р. на 6%. Щоправда, і український експорт до Бельгії цієї продукції збільшився минулого року у 5 разів, склавши 0,732 млн. євро, однак його питома вага залишається лише на рівні 0,3%.

 Важливою складовою  українського імпорту з Бельгії  залишається продукція машинобудування (групи 84, 85, 87 та 90), негативне сальдо  в торгівлі якими складає сумарно 105,8 млн. євро. Динаміка імпорту цих  товарів продемонструвала у 2009 р. тенденцію до зменшення на рівні ~50%, в той час, як український експорт до Бельгії груп 84 (реактори ядерні, котли, машини, апарати і механічні пристрої; їх частини) і 90 (оптичні прилади, точні апарати та прилади, у т.ч. медико-хірургічні) мали зростання, відповідно, на 3,6% та 32,9%.

 Уваги потребують ще  дві важливі групи українського  імпорту з Бельгії: 39 - полімерні  матеріали, пластмаси та вироби  з них та 38 - інші продукти хімічної  промисловості, сумарний негативний  баланс яких для України становить 60,1 млн. євро, де український експорт  зменшився у 2009 р. в середньому на 30%. 

В рамках розвитку технічної допомоги для України важливе значення має робота з підготовки пропозицій до спільних проектів, що фінансуються урядом Фламандського регіону . У лютому 2009 р. було організовано семінар з бельгійськими підприємцями, за результатами якого кількість проектів, які подавалися на розгляд Фламандського уряду значно збільшилася. У 2009 р. схвалення до фінансування отримали 6 проектів загальною вартістю 432 тис. євро. окрім того, протягом минулого року ТЕМ взяла участь у декількох заходах, організованих в рамках фламандських проектів, які вже реалізуються.

Значна увага приділялася розвитку співробітництва у сфері енергетики, і зокрема, відновлювальних джерел енергії. Опрацьовуються декілька пропозицій щодо будівництва в Україні вітряних електростанцій, налагодження спільного виробництва сонячних батарей промислового та побутового використання. У грудні 2009 р. проведено зустріч в Посольстві та надавалося сприяння у організації зустрічей в Україні для представників бельгійської компанії „Shecco”, що працює у сфері теплогенеруючих технологій. У травні проведено декілька зустрічей щодо співпраці у сфері ядерної енергетики. Зокрема, Бельгія підтвердила своє рішення щодо виділення Чорнобильському фонду України протягом 2009-2010 рр. коштів загальним обсягом 1.194.540 євро. На початку року активно вивчався досвід Бельгії з питань газопостачання.

Продовжується тісне між портове співробітництво. Протягом 2009 р. стажування в Учбовому центрі Антверпенського порту пройшли близько 15 українських фахівців портового господарства. Під час відвідання Президентом України м. Антверпена 15 жовтня керівники Одеського і Антверпенського портів підписали Меморандум про співробітництво між двома портами. В рамках розвитку міжрегіонального співробітництва досягнуто домовленостей про започаткування та розвиток співпраці між іншими портами двох країн (Гент-Миколаїв, Остенде-Севастополь, Льєж-Дніпропетровськ, Зеебрюгге-Іллічівськ).

 

3.2. Заходи усунення недоліків у відносинах України з Фінляндією

 

Для збереження зовнішніх зв’язків України з Бельгією, і передусім успішного торгового співробітництва, Україні необхідно:

- впроваджувати заходи  стабілізаційної політики економічних  показників;

- вдосконалювати нормативно  – правову базу;

- розвивати тісні політичні відносини шляхом постійного діалогу з політичних питаннях;

- сприяти торгівлі, інвестиціям  і гармонійним економічним відносинам, шляхом застосування спеціальних  режимів та умов на договірній  основі;

- забезпечувати основи  для взаємовигідного економічного, соціального, фінансового, науково-технічного  і культурного співробітництва.     

Таким чином, співробітництво між Україною і Бельгією відбувається за вище переліченими основними напрямками. Всі ці сфери діяльності, при очікуваному зростанні, сприятимуть розвитку економіки України, її більш привабливому інвестиційному стану; для Бельгії відкриють нові ринки збуту, стабілізують нові зовнішньоекономічні зв’язки з Україною.

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

Отже, дослідивши тему зробимо наступні висновки. Бельгія одна з найбільш індустріально розвинутих європейських країн, яка вважається найменш корумпованою країною світу. Економіка країни характеризується макроекономічною стабільністю, високим рівнем конкурентоздатності, транспарентності, впровадження новітніх технологій та інноваційних розробок.