Конфуціанство як соціально-філософське вчення і релігія

У 520 р. до н. е. відбудову  храму Бога Яхве в Єрусалимі було завершено. Цей, по суті, другий Єрусалимський  храм значно поступався першому. У ньому не було Ковчега Завіту. За переказами, Соломон нібито знав, що його храм буде зруйнований і тому підготував підземний тайник, в якому пророк Єремія сховав потім Ковчег Завіту. Знайти цей тайник не вдалося досі. На місце у Свята Святих, де знаходився Ковчег Завіту, було покладено камінь, що на нього первосвященик ставив кадильницю у великий день очищення; у Свята Святих був лише один золотий світильник, а жертовник у подвір'ї храму був складений з каменю. Але і цей храм зруйнували у 70 р. н. е. римські завойовники під час придушення повстання євреїв. Від нього збереглась тільки одна західна стіна. її називають "Стіною Плачу". До сьогодні вона залишається місцем паломництва іудеїв усього світу.

З 520 р. до н. е., тобто  з часу побудови другого Єрусалимського храму, іудаїзм існує як монотеїстична релігія. Яхве став єдиним Богом іудеїв, а всі біди і негаразди євреїв почали пояснюватися прихильністю певної їх частини іншим богам.

Тисячолітня мрія всіх іудеїв — відновити Єрусалимський  храм, побудувати новий, третій храм бога Яхве. її здійснення значно наблизилось після того, як, згідно з рішенням Організації Об'єднаних Націй (ООН), 14 травня 1948 р. було проголошено створення незалежної держави Ізраїль, а територію Палестини поділено на єврейську (20 770 кв. км) й арабську держави. Але вже у 1948—1949 рр. відбулася перша арабо-ізраїльська війна, що в ній Ізраїль захопив значну частину арабської території і не допустив створення Палестинської арабської держави. У1964 р., під час чергової арабо-ізраїльської війни, Ізраїль окупував і великі території Єгипту, Сирії, Йорданії, східну частину Єрусалима. В 1979 р. у Кемп-Девіді (СІЛА) було підписано мирну угоду між Ізраїлем і Єгиптом, а в 1993 р. Ізраїль і Організація визволення Палестини досягли домовленості про створення Палестинської автономії. Однак питання про остаточне повернення захоплених Ізраїлем територій ще не вирішене. Протистояння на Близькому Сході триває й на початку XXI ст., що ніяк не сприяє підвищенню авторитету іудаїзму, його поверненню до своїх релігійних традицій.

Отже, визволення іудеїв з Вавилонського полону і  побудова у 620 р. до н. е. в Єрусалимі  другого храму на честь бога Яхве дали початок новому, монотеїстичному  етапу в еволюції іудаїзму. Вавилонський полон став причиною розселення євреїв у інших країнах і виникнення там єврейських колоній (діаспор). Під впливом навколишніх релігійних течій і включення в зороастрійську культуру в іудаїзм були привнесеш віра у міфи про ангелів і сатану, у загробне царство і безсмертя душі. Тоді ж, під час Вавилонського полону, серед євреїв посилився рух за звільнення, й іудаїзм став ідейною мотивацією до відновлення державної самостійності у формі їх повернення на землю предків з метою відбудови Єрусалимського храму. На чолі об'єднання євреїв навколо Єрусалимської святині стали жерці.

Іудаїзм — перша  в історії людської спільноти  монотеїстична релігія. Вона є результатом  релігійних традицій давніх цивілізацій  Близького Сходу — Месопотамії, Єгипту і Ханаану. Упродовж століть  іудаїзм зберігає свою самобутність і оригінальність.