Зміст та значення релігійного символу

     Горовська Вероніка Марківна

                                                                                                 3 курс; французька група

«Зміст та значення релігійного символу»

       Зірка Давида  — емблема у формі шестикутної зірки (гексаграми), в якій два рівнобічні трикутники накладені один на одний — верхній кінцем вгору, нижній кінцем униз, утворюючи структуру з шести рівносторонніх трикутників, приєднаних до сторін шестикутника.

    На івриті «Зірка Давида» називається «Маген Давид», що перекладається як «Щит Давида». Мабуть, це пов'язано з легендою, яка свідчить, що улюблений цар Ізраїлю носив шестикутну зірку на своєму щиті, хоча цьому і немає ніяких доказів. За легендою, для самого царя вона символізувала шість основних устремлінь або почуттів людини. Головним із них було прагнення до свого Бога і Творця. Його висловлював верхній кінець зірки. Коли цього прагнення немає - верхній кінець зникає і залишається п'ятикутна зірка, що має назву пентаграми. Ця зірка символізує, що людина прагне тільки земного життя.

      Гексаграма - інтернаціональний символ дуже давнього походження. Цей знак виник в Індії, де він використовувався ще задовго до того, як з'явився на Близькому Сході і в Європі. Спочатку гексаграма не була суто єврейським символом і не мала відношення до іудаїзму. На Середньому та Близькому Сході вона була символом культу богині Астарти.

     Починаючи з бронзового віку, гексаграма, як і пентаграма, досить широко використовувалася в декоративних і магічних цілях у багатьох народів, іноді дуже віддалених один від одного територіально, як, наприклад, семіти Месопотамії і кельти Британії. Таким чином, шестикінечній зірці в цей період ще не надавали певного значення. Крім того, відомо, що в період еллінізму цей символ з євреями також не асоціювався.

     Найперша згадка назви «Маген Давид», ймовірно, сходить до епохи вавилонських Гаон (раннє Середньовіччя). Вона згадується в якості «щита царя Давида» в тексті, що тлумачить магічний «алфавіт ангела Метатрона». Однак, найбільш раннє достовірне джерело цієї назви - книга «Ешколь а-Кофер» караїмського мудреця Ієгуди бен Еліягу Хадасі (XII століття). У ній він критикує тих, хто перетворив цей символ в предмет культу. З цього можна зробити висновок, що в той час Зірка Давида використовувалася як містичний знак на амулетах. Однак, слід зазначити, що в середньовічних арабських книгах по магії гексаграма зустрічається набагато частіше, ніж в єврейських містичних працях. Крім того, гексаграма зустрічається на прапорах таких мусульманських держав, як Караман і Кандар.

      Лже-месія Давид Алрой, який зробив спробу військового походу на Єрусалим з метою відбити місто у хрестоносців, вважався чаклуном і був родом, імовірно, з областей, які ще перебували під владою хозарів в XII столітті. Існує версія, згідно якої, він і був тим, хто перетворив магічний символ Соломонової печатки в символ Маген Давид (названий так, можливо, в честь нього самого), зробивши його символом свого роду.

    У XIII-XIV століттях Зірка Давида з'являється на фронтонах німецьких синагог і на єврейських манускриптах. В ту ж епоху нею почали прикрашати амулети і мезузи (сувої пергаменту духсустуса, що містять частину тексту молитви Шма), а в пізньому Середньовіччі - єврейські тексти по Кабалі. До речі, зараз у Кабалі - езотеричній течії в іудаїзмі, що претендує на таємне знання божественного одкровення, яке нібито знаходиться у Торі - два трикутники символізують властиву людині дуальність: добро проти зла, духовне проти фізичного і так далі. Трикутник, спрямований вістрям вгору, символізує добрі справи, які піднімаються на небеса і викликають потік благодаті, що сходить назад в цей світ (що і символізує трикутник, направлений вниз). Іноді Зірку Давида називають Зіркою Творця і пов'язують кожен з її шести кінців з одним із днів тижня, а центр - з суботою.

      Перше свідчення того, що гексаграма використовувалася як специфічний єврейський символ, датується 1354 роком, коли Карл IV (імператор Священної Римської імперії) дарував євреям Праги привілей мати власний прапор. Цей прапор - червоне полотнище із зображенням шестикутної зірки - отримав назву «прапор Давида». Маген Давид прикрасив також і офіційну печатку громади. Згодом гексаграма почала використовуватися як єврейський типографський знак і складова частина родових гербів. У Чехії того періоду можна було зустріти шестикутну зірку як декоративний елемент в синагогах, книгах, на офіційних печатках, на релігійних і побутових предметах. Пізніше (XVII-XVIII ст.) гексаграма увійшла в побут євреїв Моравії та Австрії, а потім - Італії та Нідерландів. Трохи пізніше вона поширилася серед громад Східної Європи. Вже починаючи з 1799 року Маген Давид з'являється як специфічно єврейський символ в антисемітських карикатурах.

      У XIX столітті емансиповані євреї обрали Зірку Давида в якості національного символу на противагу християнському хресту. Саме в цей період шестикутна зірка була прийнята практично всіма громадами єврейського світу. Вона стала поширеним символом на будівлях синагог та єврейських установ, на пам'ятниках і надгробках, на печатках і бланках документів, на побутових і релігійних предметах, у тому числі і на завісах шаф, де у синагогах зберігаються сувої Тори.

       Крім цього, Зірка Давида зображена на прапорі держави Ізраїль і є одним з основних його символів.

Список використаної літератури:

1. Еврейська енциклопедія Брокгауза  і Ефрона, — СПб., 1906—1913

2. Ф. Гудман « Магічні символи », — М.,1995.

3. www.jewish.ru

4. http://uk.wikipedia.org

5. http://star-of-david.blogspot.com