Автор работы: Пользователь скрыл имя, 11 Мая 2015 в 13:11, реферат
Республіка Польща є найбільш послідовним і дієвим партнером України в її євроінтеграційних прагненнях серед тих постсоціалістичних країн, які є членами Європейського Союзу і мають з нашою державою спільні кордони, культурні та історичні традиції, а також близькі геоекономічні інтереси. Саме тому ця країна так цікава нам для дослідження
Вступ………………………..……………….………...3
1. Географічне розташування, природно-кліматичні умови і сировинні ресурси, найбільші міста, структура транспортних сполучень…………………………………...........…...4
2. Історичні витоки та основні етапи розвитку нації і державності…………………………………...……....6
3. Державнийустрій, адміністративно-територіальний поділ, політична система і політичний розвиток….8
4. Особливості соціально-економічного розвитку, зовнішньоекономічні зв'язки……………………….9
5. Демографічний потенціал, структура зайнятості, національний склад населення, міграційні процеси і проблеми міграції у зовнішній політиці держави..11
6. Геополітичне середовище, зовнішньополітичні пріоритети, геополітична орієнтація країни……...13
7. Розвиток освіти, науки, культури, етноконфесійний склад населення та міжконфесійні стосунки……..14
Висновок……………………………………………16
Література…………………………………………..
Сільське господарство. В Європейському регіоні Польща посідає помітне місце за виробництвом картоплі, жита, льону, молока, тютюну, зерна, м’яса, цукрових буряків. Провідне місце в сільському господарстві належить рослинництву. Під зерновими культурами зайнято 56% площі сільськогосподарських угідь, кормовими – 18%, картоплею – 16%, технічними, овочевими культурами – 5%. Посіви льону поширені на північному сході. Тваринництво займає у сільськогосподарському виробництві 46%. Складною проблемою є недостатній розвиток кормової бази для тваринництва. Тваринництво спеціалізується на розведенні великої рогатої худоби та свиней. На північному та в Карпатах вирощують м’ясо-вовняні породи овець.
Після Другої світової війни зовнішньоекономічні зв’язки були зорієнтовані переважно на країни соцтабору. У час ринкових перетворень зросла інтенсивність зв'язків з країнами Заходу, хоч східноєвропейські також становлять значну частку в експортно-імпортних операціях Польщі.
Нині головними статтями експорту є продукція машинобудування (судна, обладнання для харчової і хімічної промисловості, автомобілі -43%). На експорт іде вугілля, мідь, срібло. Сировина – 14% експорту, близько 10% – сільськогосподарські та харчові продукти, 8% – продукти легкої та целюлозно-паперової промисловості, 5% – будівельні послуги.
Імпортує Польща паливо, металеву сировину, хімічні продукти. Щорічно імпорт становить 15 млн т нафти, 7,5 млрд т газу. Імпортуються алюміній, марганцева і хромова руди, нікель, рідкісні метали тощо. Металургія споживає щорічно 17 млн т імпортної залізної руди, 1,5 т імпортного чавуну.
5. Демографічний потенціал, структура зайнятості, національний склад населення, міграційні процеси і проблеми міграції у зовнішній політиці держави
Польща належить до групи країн, які зазнали величезних втрат населення у Другій світовій війні (7 млн осіб або 15 % його загальної кількості). Сучасна демографічна ситуація характеризується незначним додатним (3—5 на 1000 осіб) приростом населення. Тобто Польща належить до країн першого тилу відтворення: низька народжуваність і низька смертність. Середня тривалість життя — 72 роки. Державна демографічна політика Польщі спрямована на підтримку багатодітних сімей, збільшення народжуваності. Завдяки цьому кількість населення зросла на 11 млн чоловік. Зараз населення Польщі становить 38 млн чоловік.
Статевий склад населення – чисельність жінок переважає над чисельністю чоловіків. Працездатне населення становить 60%. У сільському господарстві зайнято 23% чоловік, в індустріальній та обслуговуючій галузях – 37,4 та 39,6% відповідно.
Рівень урбанізації — понад 61 % — є досить високим і постійно зростає. Високою питомою вагою міського населення виділяються промислові райони Сілезії. На території країни розміщено 9 міських агломерацій. Середня густота населення становить близько 120 осіб на 1 км2. Особливо густо заселеними є промислові райони на півдні країни (Сілезія — понад 200 осіб на 1 км2). Найменша середня густота населення у північно-східних районах (70—60 осіб на 1 км2).
Польща вважається однонаціональною країною – поляки становлять 98,7% населення. Серед національних меншин значну частку становлять німці та українці. Останні проживають, здебільшого, у південно-східній та західній частинах Польщі.
Трудова міграція з Польщі до західноєвропейських країн посилилася після вступу цієї держави в ЄС. Емігрантам вдалося освоїтися в тих країнах, куди виїхали, вони купують нерухомість, там народжуються їхні діти. Вони так зв’язані з цими країнами, що вже не повернуться до Польщі. Найохочіше польські трудові мігранти вирушають до Великої Британії. За даними імміграційної служби цієї країни, в ній працює 390 тисяч громадян Польщі(за іншими даними навіть 500-600 тисяч).
Експерти наголошують, що такі тенденції зберігатимуться навіть всупереч економічній кризі, яка триває в країнах ЄС. Більшість із них залишиться у Великій Британії, навіть ті, які там втратили роботу, тому що допомога безробітним там набагато більша, ніж у Польщі. Виїзд за кордон працездатного польського населення матиме дуже великий вплив на трудову міграцію українців до Польщі. Збільшення кількості українських заробітчан у Польщі пов’язане і з відносною польською економічною стабільністю. Польський ринок праці, що динамічно розвивається, стає дедалі відкритішим для працівників з України.
6. Геополітичне середовище, зовнішньополітичні пріоритети, геополітична орієнтація країни
Одним з основних факторів, що визначають геополітичне положення Польщі є її географічне положення як сполучної ланки між Азією і Європою (як і України). По території Польщі з півночі на південь і зі сходу на захід повинні проходити чотири європейські транспортні коридори, що входять в систему міжнародних коридорів TEN (Trans European Network): Таллінн - Рига - Каунас - Варшава з відгалуженням на Калінінград; Берлін - Варшава - Мінськ - Москва; Берлін - Вроцлав - Катовіце - Львів - Київ; Гданськ - Катовіце - Жиліна. Після вступу до Європейського Союзу Польща перетворилася на форпост для більшості російських товарів, що поставляються Росією в ЄС, це помітно підвищило її роль в логістичній системі торгівлі Росії із Західною Європою.
Через територію Польщі прокладені нафто - і газопроводи, ведеться будівництво системи транзитних газопроводів Ямал - Західна Європа. Польща розглядається також як альтернативний прибалтійським маршрут для експорту російської нафти транзитом через порт Гданськ. Що ж до суспільного фактора, то Польща має переваги, адже населення цієї країни більш високооплачуване, відповідно, й платоспроможніше, що також впливає на геополітику.
Зовнішньополітична орієнтація Польщі спрямована на вступ до західноєвропейських політико-економічних та евроатлантичних військово-політичних структур. Польща здійснює масштабні політичні й економічні реформи, що мають на меті досягнення стандартного демократичного суспільства та економіки вільного ринку. Трансформаційні зусилля Польщі покликані служити проевропейським інтеґраційним цілям.
7. Розвиток освіти, науки, культури, етноконфесійний склад населення та міжконфесійні стосунки.
Багаті традиції у сфері культури, науки та освіти Польщі тісно пов'язані з цінностями європейської культури. У 1364р. заснований університет у Кракові, а в 1474р. там же відкрита перша друкарня, в 1748р. - Публічна бібліотека у Варшаві. У 1773-75рр. створено перше в Європі Міністерство освіти. У 1816р. заснований Варшавський університет, в 1872 - Польська академія наук у Кракові. У 20 ст. 5 польських громадян стали лауреатами Нобелівської премії: Марія Склодовська-Кюрі (в 1903 і в 1911); Генрік Сенкевич (1905); Владислав Реймонт (1924); Чеслав Мілош (1980); Вєслава Шимборська (1996).
Польща дала світу плеяду видатних композиторів і виконавців. Серед них Фредерік Шопен, Станіслав Монюшко, Генрік Венявський, Ігнаци Падеревський, Кшиштоф Пендерецький, Вітольд Лютославський та ін. У країні відкрито 10 оперних театрів, працює безліч камерних оркестрів та ансамблів. Перший драматичний театр заснований в 1765 при королівському дворі.
Першим польськомовним письменником є Міколай Рей (16 ст.). Найбільшим поетом польського відродження визнаний Ян Кохановський. У 19-20 ст. видатними польськими письменниками і поетами були Адам Міцкевич, Юліуш Словацький, Каміль Норвіда, Болеслав Прус, Генрік Сенкевич, Владислав Реймонт, Стефан Жеромський, Леон Кручковський, Вєслава Шимборська та ін.
Перші картини польських художників, які збереглися до наших днів, датуються 11 ст. У Польщі та за її межами відомі в основному майстри 19-20 ст. - Ян Матейко, Єжи Коссак, Ян Малчевського, Станіслав Виспянська, Ксавери Дуниковський та ін Після прийняття християнства в країні з'явилося багато костелів у романському і готичному стилі, а потім у стилі бароко. У 17-18 ст. для прикраси палаців стала широко застосовуватися дерев'яна скульптура. Зразком класичного стилю архітектури є знаменитий палацово-парковий комплекс Лазенки у Варшаві. У 19 ст. архітектура набула особливої парадності і масштабності. Для 20 ст. характерно функціональне будівництво, пов'язане зі зведенням публічних будівель і житлових будинків.
Система вищої освіти в Польщі представлена державними та недержавними вищими навчальними закладами, які існують з 1989 року. Вони мають однакові стандарти організації навчального процесу та викладання. У 1999 році Польща приєдналася до Болонського процесу, запроваджуючи відповідні норми і стандарти в освіті, науці і техніці. На сьогодні дипломи польських навчальних закладів визнаються у всіх країнах Європи і в більшості країн світу, при цьому не потрібне додаткове їх підтвердження.
Релігія в Польщі займає досить вагоме місце в суспільному житті. На сьогоднішній день поляки — одна з найбільш побожних націй у світі.Сучасне польське життя неможливо уявити без костелу. Поляком був Папа Римський Іоанн Павло II (Кароль Войтила). Практично всі поляки — католики (за різними оцінками є від 75 до 95 відсотків населення). У школах давно існує такий предмет як «Релігія», де дітей навчають основам католицької віри. Втім, якщо діти належать до інших релігійних конфесій, можуть не відвідувати ці уроки. Зокрема, в Польщі присутні представники кількох інших конфесій: православні, лютерани, греко-католики, кальвіністи і іудеї.
Висновок
Розглядаючи Польщу на даний момент, необхідно відзначити, що ця країна ще не знаходиться на високому етапі розвитку, але стан майже всіх галузей промисловості і господарства, а також, величезне прагнення польського народу бачити свою державу в списку найбільш розвинених визначає досить серйозні перспективи досягнення цієї мети. Найголовнішим є досягнення та збереження в довгостроковій перспективі високого зростання ВВП (у 2010 р. приріст рівня ВВП становив 3,8%).
Серед основних факторів які сприяють соціальному, політичному та економічному розвитку польської держави: чітке спрямування вектора зовнішньополітичного розвитку; готовність політичних гравців виступати основними носіями законотворчості і брати на себе відповідальність за соціально-економічний та політичний розвиток держави; принципова пріоритетність національного інтересу у стосунках з іншими країнами; конституційно закріплена, збалансована система стримувань і противаг, що здатна забезпечити неперервність управлінського процесу; наявність в політичного керівництва чіткого плану вирішення основних, реально існуючих соціально-економічних проблем в порядку їх пріоритетності; послідовна антикорупційна політика уряду та президента.
У зв'язку з цим, дуже хотілося б, щоб українські політики по можливості врахували вище перераховані фактори у вирішені аналогічних проблем в умовах української політичної дійсності.
Література