Основи суспільної географії

Расовий склад населення

Антропологи на основі головних ознак (колір шкіри, будова лицевої частини  голови, характер волосяного покриву, пропорції тіла) виділяють великі раси людей: європеоїдну, монголоїдну, негроїдну і австралоїдну. Раси почали формуватися ще наприкінці кам'яного віку на базі найбільших територіальних популяцій. Можливо, що існували два головні первинні центри расоутворення: західний (євроафриканський) і східний (азіатсько-тихоокеанський). У першому центрі формувалися негроїди і європеоїди, а у другому — австралоїди і монголоїди. Пізніше при освоєнні нових земель виникли змішані расові популяції. Наприклад, у Північній та Східній Африці, а також на півдні Передньої Азії дуже рано почалося змішування європеоїдів з негроїдами, в Індостані — європеоїдів з австралоїдами, а частково з монголоїдами, в Океанії — австралоїдів з монголоїдами. Згодом, після відкриття європейцями Америки, Австралії і Океанії, виникли нові великі зони міжрасової метисизації. Зокрема, в Америці нащадки індіанців змішувалися з європейськими і африканськими переселенцями.

Історія розвитку популяції людини сучасного виду відбувається не лише в природно-географічному, але й  соціально-культурному середовищі. У зв'язку з цим докорінно змінюються взаємовідносини між двома типами внутрішньовидових спільностей  — репродуктивними (популяціями) і  історико-генетичними (расами). Отже, людські раси — великі ареальні спільності людей, що виділяються за генетичною спорідненістю, яка зовнішньо проявляється у певній подібності фізичних ознак: кольорі шкіри й райдужній оболонці очей, формі і кольорі волосся, зрості та ін.

Найбільшою (за кількістю) великою  расою є європеоїдна — 46,4% населення  світу (разом з перехідними і  змішаними формами). Європеоїди мають  пряме або хвилясте м'яке волосся  відтінків від світлого до темного, у них світла або смаглява шкіра, велика різнокольоровість райдужної  оболонки очей (від темних до сірих  і блакитних), дуже розвинений третинний  золосяний покрив (борода у чоловіків), недостатній або середній виступ щелеп, вузький ніс, тонкі або середньої товщини губи. Серед європеоїдів виділяють гілки — південну і північну. Північна гілка характерна для країн Північної Європи; південна — розповсюджена на півдні Європи і в Північній Америці, Передній Азії і Північній Індії, до неї відносять і європеоїдне населення Латинської Америки. Між південною і північною гілками розташована широка смуга перехідних типів, що включає населення Центральної і частково Східної Європи, Сибіру і Далекого Сходу Росії, а також європеоїдне населення Північної Америки і Австралії.

Монголоїдна (азіатсько-американська) велика раса разом з перехідними  і змішаними формами становить  понад 36% населення світу. Монголоїди відрізняються жовтим кольором шкіри, чорним прямим волоссям, недостатньо  розвиненим третинним волосяним  покривом; характерні темні очі з  епікантусом (складка верхнього  віка), вузький або середньоширокий ніс, вилиці, що дуже випирають.

Виділяють дві гілки: азіатську  і американську. Монголоїди Азії поділяються  на дві основні групи — континентальну і тихоокеанську. Серед континентальних  монголоїдів найбільш розповсюджені  північні, або сибірські монголи, буряти, якути, евенки та ін.), менше — східні монголоїди, головним чином китайці. Північні групи тихоокеанських монголоїдів представлені північними тібетцями, корейцями та ін. До американської гілки монголоїдів відносять корінних жителів Північної і Південної Америки — індіанців.

До перехідних форм монголоїдної раси належить населення, що має значні австралоїдні ознаки: хвилясте волосся, смаглява і оливкових від інків шкіра, плоске обличчя, широкий ніс. Це в'єти, лао, кхмери, малайці, яванці, південні китайці, японці та інші народи В'єтнаму, Таїланду, М'янми, Індонезії та Філіппін.

Негроїдна (африканська) велика раса (16,6% населення світу), а також  її перехідні і змішані форми  характеризуються темно-коричневим кольором шкіри, чорним кучерявим волоссям, темними  очима, помірно витупаючими вилицями, товстими губами, широким носом, дуже розвиненим прогнатизмом. До неї відносять корінне населення Африки (на південь від Сахари) — негрів, а також негритянське населення СІНА, Центральної Америки, Антильських островів, Бразилії. Окрему групу становлять дуженизькорослі племена тропічних лісів — негриллі (пігмеї), а також південноафриканські бушмени і готтентоти.

Австралоїдна (океанійська) велика раса (0,3% населення світу) представлена меланезійцями, папуасами Нової Гвінеї і аборигенами Австралії. Австралоїди дуже близькі до негроїдів і характеризуються темним кольором шкіри, хвилястим волоссям, значним третинним волосяним покривом на лиці і тілі у чоловіків. Серед папуасів і меланезійців Океанії трапляються низькорослі племена — негритоси, що живуть на півострові Малакка і на Андаманських островах; у важкодоступних районах Індії і в країнах Південно-Східної Азії проживають невеликі племена ведів; на Японських островах — айни.

До інших расових типів (змішаних) — близько 14 млн. осіб, відносять  полінезійців, мікронезійців, гавайців, малагасійців (змішування південних  монголоїдів з негроїдами і південними європеоїдами — арабами), метисів (європеоїди з монголоїдами), мулатів (європейців з неграми), самбо (негрів з індіанцями).

Населення Європи майже повністю належить до європеоїдної раси (близько 17% населення  регіону належить до північних європеоїдів, 32% — до південних і більше половини — до перехідних і середньоєвропейських форм).

На території колишнього СРСР більшість  населення (85,4% за даними 1987 р.) належить до європеоїдної раси, що представлена всіма своїми гілками. До північної  гілки належать південно-західні  групи росіян, до південної —  більшість народів Кавказу. Корінні  народи Східного Сибіру і Далекого Сходу — монголоїди. До перехідних форм належать більшість росіян, українців, білорусів і деяких інших народів  Східної Європи, а також народи Уралу, Західного Сибіру, Алтаю і  Казахстану, що проживають у контактній зоні з монголоїдами.

В Азії розповсюджені різні групи  всіх чотирьох рас: 29% — європеоїди (Південно-Західна Азія і Північна Індія); азіатські монголоїди — 31% та південні монголоїди — 25% (Південний  Китай, Індонезія, Індокитай); японський  тип — 4,3%, понад 10 млн. осіб представляють  австралоїдів; на Аравійському півострові у частини населення є риси негроїдів.

Населення Африки (54%) належить до негроїдної раси, що переважає в країнах, розташованих на південь від Сахари. На півночі  континенту живуть європеоїди (25% населення  Африки), на півдні — живуть близько 5 млн. європеоїдів та їх нащадків, що переселилися в минулому з Західної Європи. Для сучасного населення  Африки характерна велика кількість  перехідних форм (ефіопи, фульбе — негроїди і європеоїди, малагасійці — монголоїди, негроїди, європеоїди).

В Америці расовий склад населення  відрізняється великою строкатістю, що пов'язано з участю представників  трьох великих рас у його формуванні. Аборигени (монголоїди: індіанці, алеути, ескімоси) проживають компактно лише в окремих районах Мексиканського нагір'я, в Андах, у глибинних областях Південної Америки, в арктичних  районах (5,5%). У наш час найширше представлена європеоїдна раса — 51% (майже 9/10 населення США і Канади, понад 1/4 населення Латинської Америки). Численними в Америці є метиси — 23% (майже все населення Мексики, центральноамериканських країн, Венесуели, Чилі, Парагваю і інших країн), менше  мулатів — 13% (афроамериканці США, Бразилії, Куби, Венесуели, народи Вест-Індії), є  групи самбо. Негроїди (майже 7%) живуть у Бразилії, США, становлять основне  населення Гаїті, Ямайки й інших  країн Вест-Індії.

В Австралії і Новій Зеландії переважають представники європеоїдної раси (77% усього населення), меланезійці  і папуаси становлять 16,5%, полінезійці  і мікронезійці — 4,2%. Змішування океанійців з європеоїдами, а також з переселенцями з Азії призвело до утворення великих метисних груп у Полінезії, Мікронезії, на островах Фіджі і в Новій Каледонії.

Кількість окремих рас зростає  нерівномірно: за останню чверть століття чисельність негроїдів зросла у 2,3 разу, метисів і мулатів Америки  — майже у 2 рази, південних монголоїдів  — на 78%, європеоїдів — на 48% (північної  гілки — всього на 19%, південної  — на. 72%).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5. Етнічний склад населення.

До яких рас належить населення  Землі? Які зовнішні ознаки кожної раси?

За розрахунками вчених, 43,0% населення  світу належить до європеоїдної раси, близько 19% — до монголоїдної (азіатської та американської гілок), близько 7% — до негроїдної, 0,3% — до австралоїдної. Ще 30% складають представники змішаних і перехідних расових форм: ефіопи, меланезійці, метиси (нащадки шлюбів європеоїдів та монголоїдів Америки), мулати (нащадки шлюбів європеоїдів та негроїдів), самбо (нащадки шлюбів монголоїдів Америки та негрів).

Зараз у світі нараховується  близько 5 тис. народів, і серед них  переважають нечисленні народи. Усі  вони перебувають на різних етапах розвитку від племен до націй. Етнос — історично сформована спільність людей (плем'я, народність, нація), що виникла на спільній території і має свою мову.

Серед 5 тис. народів (етносів) своєю  чисельністю виділяються 18 найбільших, частка яких становить близько 60% населення  Землі. Серед них можна виділити 7 найчисленніших народів — китайці (1120 млн.), гіндустанці (240 млн.), американці США (205 млн.), бенгальці (200 млн.), бразильці (160 млн.), росіяни (150 млн.), японці (123 млн.). Класифікація народів за мовами базується на їх спорідненості. Усі мови об'єднуються у 20 сімей. Найбільша з мовних сімей — індоєвропейська, мовами якої розмовляє близько 50% населення Землі. У її складі виділяється романська (11,9%), германська (8,5%), слов'янська (5,9%), індоарійська (16,0%) групи та деякі інші. До найпоширеніших мовних сімей належать також китайсько-тибетська, алтайська, нігеро-кордофанська, семіто-хамітська. До найпоширеніших мов світу належать китайська (більше 1 млрд осіб), англійська (450 млн. осіб), гінді (350 млн. осіб), іспанська (300 млн. осіб), російська (240 млн. осіб).

За національним (етнічним) складом (структурою) населення всі країни світу поділяються на однонаціональні та багатонаціональні. Однонаціональні країни переважають у Європі, Латинській Америці, Австралії та Океанії, у Південно-Західній Азії. Проте у світі дещо переважають багатонаціональні країни (Індія, Пакистан, Китай, Росія, США, Індонезія тощо). Є і двонаціональні країни (Бельгія, Канада).

6. Релігійний склад населення. У світі існує чимало релігій, але тільки три з них вважаються світовими — християнство, мусульманство (іслам) та буддизм.

Християнство виникло понад 2000 років тому й об'єднує в собі католицизм, православ'я і протестантизм. Його виникнення і поширення пов'язане з образом Ісуса Христа, який, за християнським вченням, своїми стражданнями і смертю спокутував гріхи людства. У Північній Америці переважають протестанти, а в Південній — католики. В Австралії серед віруючих більшість — протестанти і католики. У Європі живуть прихильники всіх трьох гілок християнства. Православ'я переважає у країнах Східної Європи.

Іслам — друга за чисельністю віруючих релігія у світі. Її прихильників називають мусульманами. Іслам виник в Аравії в VII ст. н.е. Його засновник — пророк Мухаммед. Іслам поширений у Південно-Західній, Центральній та Південно-Східній Азії (найбільша мусульманська країна — Індонезія) і в Північній Африці.

Буддизм поширений на півостровах Індостан та Індокитай, у Китаї та Монголії. Прибічники цієї релігії сповідують заповіді Будди (буквально Пробудженого).

Індуїзм існує в Індії понад 5000 років і визнає кілька тисяч богів, серед яких Брахма, Вішна та Шива.

Іудаїзм виник у Палестині 4000 років тому. Іудаїсти вірять в єдиного бога, якого осягнули в одкровеннях великі пророки.

У багатьох країнах Африки збереглися традиційні (примітивні) релігії, наприклад, анімізм. Анімісти вірять, що в кожної живої істоти й у кожної речі є свій дух, який необхідно вшановувати піснями і танцями.

У світі є й національні релігії, які сповідує один народ (конфуціанство  — в Китаї, синтоїзм — в Японії, іудаїзм — в Ізраїлі