Автор работы: Пользователь скрыл имя, 13 Ноября 2014 в 10:57, контрольная работа
Природні умови - це тіла і сили природи, які на даному рівні розвитку виробничих сил істотні для життя і діяльності людини, але не беруть участь безпосередньо у виробничій і невиробничій діяльності людини. Умовно ПУ можна розділити на групи:
1. Природні умови, необхідні для ведення господарства. Наприклад, рельєф місцевості.
2. Природні умови, необхідні для життя і діяльності людини.
3. Кліматичні умови: температура, вологість, сонячна радіація, тиск.
ВСТУП 3
1. Природничо-ресурсний потенціал Росії 5
2. Природно-ресурсний потенціал Росії та його економічна оцінка 9
3. Розміщення нафтових і газових родовищ 12
4. Розміщення вугільних родовищ 16
5. Розміщення найважливіших залізорудних родовищ 19
6. Розміщення родовищ руд кольорових металів 22
7. Лісові ресурси 26
8. Водні ресурси 27
9. Визначної пам'ятки Росії 30
ВИСНОВОК 35
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 37
Найгустіше заселена європейська частина країни, де проживає 2/3 населення пересічна густота становить 9 чол. на 1 км2, а в окремих районах - понад 100 чол. нa 1 км2 Смуга концентрації населення збігається з районами старого промислового та землеробського освоєння зі сприятливими для життя природними умовами зон мішаних лісів, лісостепу, степу. Водночас освоєння природних багатств, залучення їх у сферу економіки призвело до значних змін у розселенні, що позначилося на розвитку продуктивних сил. Сучасне розселення в Росії характеризується процесами урбанізації, її можна віднести до високоурбанізованих країн. Міське населення становить 2/3 від усього населення. З початку XX ст. кількість міських поселень зросла майже в 2,5 раза. Нині в країні понад 1 тис. міст та більш як 2 тис. селищ міського типу. Більша частина міського населення проживає у великих містах (понад 100 тис. чоловік).
Великі міста утворюють агломерації, найпотужнішими з яких є Московська, до якої входить 81 міське поселення, Петербурзька (55), Єкатеринбурзька (32), Нижньоновгородська (28). Москва і Санкт-Петербург за соціально-економічним, науковим, культурним потенціалом є найбільшими містами не тільки країни, а й Європи та світу.
За рівнем урбанізації в Росії виділяють зони високого, середнього та низького рівнів. Перша об'єднує найбільш урбанізовані території Центру, Північного Заходу, Уралу, Далекого Сходу. Середній рівень мають Поволжя, Волго-Вятський Західносибірський та Східносибірський райони. Низький - Центральночорноземний район, Північний Кавказ, де міське населення становить близько 50 %.
Сільське розселення більшою мірою визначається природними умовами, які впливають також і на господарську діяльність. Тому в степовій та лісостеповій зоні найбільша густота сільського населення. Тут села великі як за розміром, так і за людністю (500-1000 чоловік), а в Нечорнозем'ї, навпаки, переважають малі села (до 200 чоловік).
На демографічних процесах у країні позначилась сучасна ситуація в економіці й політиці, пов'язана з переходом до ринкових відносин. Вона призвела до зниження рівня життя, а в психологічній сфері - до втрати впевненості в майбутньому. Це позначилося насамперед на народжуваності, а отже, і на природному прирості населення, який нині в країні становить 0,7 %, а в окремих районах (Поволжя, Західний Сибір) має ще нижчі показники.
Водночас у Росії, порівняно з державами Центральної Європи, - незначний рівень безробіття. Структура зайнятості типова для постсоціалістичних країн: більша частина населення зайнята в матеріальному виробництві і тільки третина - у невиробничій сфері.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ: